ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 905/825/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Донецької області (суддя Н.В. Величко) від 09.11.2021

та постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - М.М. Слободін, судді: І.А. Шутенко, Н.В. Гребенюк) від 20.01.2022

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтрейд-2016"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергозберігаючі технології"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представники кредитора- не з`явився,

представник боржника - Новіков І.І., адвокат, арбітражний керуючий Венська О.О.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 01.06.2021 Господарський суд Донецької області ухвалив відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергозберігаючі технології" (далі - Боржник) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтрейд-2016" за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ввести процедуру розпорядження майном, мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Венську О.О. тощо.

28.09.2021 Господарський суд Донецької області ухвалив затвердити реєстр вимог кредиторів Боржника з визначенням кредиторів Боржника, розмірів їх вимог та черговості задоволення.

1.2. 28.09.2021 ОСОБА_1 (далі - Кредитор) подала заяву про визнання кредиторських вимог до Боржника на загальну суму 61 338 720 грн 74 коп., з яких 27 898 874 грн 75 коп. - основна сума боргу, а 33 439 845 грн 99 коп. - неустойка.

1.3. Заява обґрунтована заборгованістю Боржника за угодами з поставки, позики та виготовлення давальницької сировини, право вимоги за якими первісно було набуто за договорами відступлення права вимоги матір`ю Кредитора ( ОСОБА_2 ) та перейшло до Кредитора в порядку спадкування.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1. 09.11.2021 Господарський суд Донецької області виніс ухвалу (залишену без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022) про відмову у визнанні грошових вимог Кредитора до Боржника в сумі 61 338 720 грн 74 коп.

2.2. Судові рішення мотивовані недоведенням заявником права вимоги до Боржника у зв`язку ненаданням Кредитором на вимогу суду витребуваних ним доказів щодо факту спадкоємства прав та обов`язків як нового кредитора Боржника після матері Кредитора - ОСОБА_2 . При цьому суди врахували неповідомлення Кредитором суду про причини та/або намір вчинити відповідні дії.

2.3. Погодившись із цими мотивами, апеляційний суд відхилив клопотання Кредитора про прийняття додаткових доказів на стадії апеляційного провадження (а саме витребуваних місцевим судом доказів спадкування Кредитора у спірних правовідносинах), визнавши неповажними наведені Кредитором причини неподання цих доказів суду першої інстанції, додавши при цьому, що Кредитор в заяві про визнання кредиторських вимог послався на відповідні документи щодо спадкування, однак не додав їх до заяви та на вимогу суду, а тому відомості Кредитора щодо розірвання його адвокатом в односторонньому порядку договору про надання правничої допомоги не є винятковою обставиною, що перешкоджала/унеможливлювала подання цих доказів суду першої інстанції, з урахуванням також ризиків клієнта при виборі представника.

3. Встановлені судами обставини

3.1. Кредитор подав заяву з грошовими вимогами до Боржника (вх.№20195/21 від 28.09.2021) після закінчення строку, встановленого для їх подання частиною першою статтею 45 КУзПБ.

Заява мотивована наявністю у Боржника заборгованості в сумі 61 338 720 грн 74 коп. (основна сума боргу 27 898 874 грн 75 коп., неустойка - 33 439 845 грн. 99 коп.), що виникла: за договором про виготовлення продукції з давальницької сировини № 131106 від 06.11.2013, за договором позики (фінансової допомоги) № 45/13-ФП від 14.11.2013, за договором поставки № 49/13 від 24.12.2013.

3.2. Договір № 131106 від 06.11.2013 про виготовлення продукції з давальницької сировини, договір № 45/13-ФП від 14.11.2013 позики (фінансової допомоги) та договір поставки № 49/13 від 24.12.2013 були укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Кемікалс" та Боржником.

У подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Кемікалс" (первісний кредитор) відступило право вимоги до Боржника ОСОБА_2 (новий кредитор) за відповідними договорами відступлення права вимоги: від 31.03.2017 за договором № 131106 від 06.11.2013 та забезпечувальних зобов`язаннях; від 24.04.2017 за договором № 49/13 від 24.12.2013; від 24.04.2017 за договором № 45/13-ФП від 14.11.2013.

3.3. На підтвердження вимог надано суду: розрахунок кредиторських вимог; ідентифікаційні та паспортні дані заявника; договори з додатками та додатковими угодами, довіреності, платіжні доручення, акти прийомки сировини та зведені акти прийомки сировини, акти про переробку сировини; акти здачі-приймання робіт (надання послуг), листи, акти приймання продукції, акти звірки приймання сировини за договором, акти звірки взаєморозрахунків станом, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, вимоги, вимоги про погашення заборгованості, судові рішення та інші процесуальні документи, оригінали первинної бухгалтерської документації (накладні, рахунки-фактури, реєстри, акти, розпорядження, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні) тощо.

3.4. Матеріали заяви Кредитора з грошовими вимогами до Боржника не містять витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 03.12.2020; довідку приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Ковалевського А.В. № 55/02-14 від 20.07.2021.

Ухвалою від 28.10.2021 у цій справі суд, між іншим, витребував у Кредитора витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 03.12.2020; довідку приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Ковалевського А.В. № 55/02-14 від 20.07.2021.

Ухвалу від 28.10.2021 надіслано на електронну адресу адвоката Якухно О.М., ухвала ним отримана. В свою чергу, 01.11.2021 представник Кредитора, адвокат Якухно О.М. подав до Господарського суду Донецької області заяву про розгляд справи за його відсутності (заяви про розгляд справи за відсутності представника Кредитора були подані до господарського суду двічі, 19.10.2021 та 22.10.2021).

На час судового засідання 09.11.2021 витребувані у заявника документи не надійшли, про причини та/або намір вчинити відповідні дії заявник суд не повідомив.

3.5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Кемікалс" (первісний кредитор), отримавши згоду Боржника щодо відступлення прав вимоги (лист вих.№3/01 від 04.01.2017), відступило ОСОБА_2 (новий кредитор) право вимоги до Боржника за відповідними договорами відступлення права вимоги: від 31.03.2017 по договору № 131106 від 06.11.2013 та забезпечувальних зобов`язаннях; від 24.04.2017 по договору № 49/13 від 24.12.2013; від 24.04.2017 по договору № 45/13-ФП від 14.11.2013.

3.6. Вимоги Кредитора до апеляційного суду про визнання поважними причин неподання до суду першої інстанції доказів: витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 03.12.2020; довідки приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Ковалевського А.В. № 55/02-14 від 20.07.2021, про поновлення (продовження) пропущеного процесуального строку на подання вищевказаних доказів та дослідження зазначених документів, обґрунтовані розірванням адвокатом Якухно О.М. в односторонньому порядку договору з Кредитором про надання правничої допомоги.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. 17.05.2022 Кредитор подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.11.2021, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Згідно з аргументами Кредитора в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд, відхиливши клопотання Кредитора про поважність причин неподання ним до суду першої інстанції витребуваних цим судом доказів прийняття спадщини Кредитором та поновлення (продовження) пропущеного процесуального строку на подання цих доказів, допустив неправильне застосування положень частини третьої статті 269 ГПК України (щодо прийняття нових доказів апеляційним судом), не врахувавши при цьому факт ненадіслання місцевим судом безспосередньо Кредитору ухвали від 28.10.2021 про судове засідання 09.11.2021 з витребуванням при цьому у справі доказів прийняття Кредитором спадщини, що і унеможливило їх своєчасне надання Кредитором суду, що не узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 05.12.2018 у справі № П/9901/736/18, а також з висновками Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених в постановах: від 11.08.2020 у справі № 404/4551/19, від 25.02.2021 у справі № 679/219/20, від 02.08.2021 у справі № 914/1191/20, від 05.10.2021 у справі № 755/16464/20.

При цьому скаржник наголосив на отриманні лише 08.11.2021 відомостей про судове засідання 09.11.2021 та про необхідність надати на вимогу суду докази (прийняття Кредитором спадщини після своєї матері) від свого представника, що 02.11.2021 повідомив про розірвання в односторонньому договору про надання правничої допомоги та про можливість отримати Кредитором всіх документів, пов`язаних з цією справою.

5.2. Згідно з аргументами Кредитора в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі також є положення пункту 5 частини першої статті 310 ГПК України, оскільки суд першої інстанції, направивши ухвалу від 28.10.2021 про судове засідання 09.11.2021 лише на електронну адресу представника Кредитора без повідомлення при цьому Кредитора, розглянув справу за його відсутності, не повідомленого місцевим судом про час та місце проведення судового засідання 09.11.2021.

5.3. Крім цього, суд першої інстанції на підставі недопустимих доказів дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявних в справі доказів, з урахуванням доказів повідомлення на електронну адресу про судове засідання лише представника Кредитора.

6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо процесуальних наслідків неподання витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору

6.1. Суди встановили, що предметом розгляду стали заявлені Кредитором грошові вимоги до Боржника.

6.2. Касаційний суд, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, діє в межах повноважень, які визначені статтею 300 ГПК України.

Разом з цим, суд касаційної інстанції наділений достатнім обсягом повноважень щодо перевірки та надання оцінки доказам, наданим на підтвердження вчинення або невчинення учасниками справи процесуальних дій, що є складовою перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права і впливає на відповідні висновки Суду.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.02.2020 у справі № 925/782/18 (пункт 7.15).

6.3. Здійснюючи розгляд заяви Кредитора про визнання грошових вимог до Боржника, суди встановили, що право вимоги до Боржника Кредитор обґрунтував, зокрема набуттям цього права в порядку спадкування, пославшись при цьому на відповідні докази, зокрема: витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 03.12.2020; довідку приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Ковалевського А.В. № 55/02-14 від 20.07.2021, які, однак, не були додані до заяви Кредитора та не надані на вимогу суду.

6.4. Ненадання Кредитором саме цих витребуваних судом доказів стало підставою для висновку судів про недоведення Кредитором заявлених ним грошових вимог до Боржника та для рішення про відмову про відмову у визнанні грошових вимог Кредитора до Боржника в сумі 61 338 720 грн 74 коп.

У зв`язку з цим Суд зазначає про таке.

6.5. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

6.6. Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ (Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", про який вказано в частині шостій статті 12 ГПК України, втратив чинність з 21.10.2019, коли вже існувала чинна редакція ГПК України, до якого, однак, не були внесені відповідні зміни щодо назви спеціального нормативного акту, що застосовується у справах про банкрутство).

6.7. Отже, оскільки порядок звернення до господарського суду, а також порядок здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права, а саме приписами ГПК України, при розгляді заяви кредитора про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство застосовуються ті правила судового провадження (щодо призначення судового засідання, повідомлення учасників про час та місце проведення судового засідання, виклику сторін та інших учасників, витребування та оцінки доказів у справі тощо), що визначені положеннями ГПК України, якщо інші правила для відповідних процесуальних дій прямо не визначені КУзПБ.

6.8. Згідно з частиною першою статті 181 ГПК України для виконання завдань підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання з повідомленням учасників справи.

Відповідно до положень статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73 ГПК України).

Відповідно до статті 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частини перша і друга статті 80 ГПК України).

Аналогічне положення містить частина третя статті 45 спеціального закону з питань банкрутства - КузПБ, відповідно до яких до заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Відповідно до частин першої, четвертої, сьомої, восьмої, десятої статті 81 ГПК України:

- учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом;

- у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази;

- будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду;

- особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали;

- у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

6.9. Пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України перебачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

6.10. Надаючи висновок щодо правильного застосування вказаних норм процесуального права, Суд звертається до сталої позиції Верховного Суду, що сформульована, зокрема в постановах від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19, від 19.01.2022 у справі № 907/153/21, відповідно до якої Суд неодноразово вказував, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

Верховний Суд наголосив, що у цьому випадку йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Суд вважає за необхідне підкреслити, що наведені вище положення процесуального Закону пов`язують можливість залишення судом позову без розгляду навіть не з ухиленням позивача (Кредитора у спірних правовідносинах у справі про банкрутство) від виконання будь-якої ухвали суду про витребування доказів, а лише з неподанням позивачем витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, тобто таких, що мають істотне значення і унеможливлюють розгляд справи за наявними в ній доказами.

6.11. Дійшовши цього висновку та враховуючи встановлені судами обставини (пункт 3.4):

- щодо відсутності у матеріалах заяви Кредитора з грошовими вимогами до Боржника витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 03.12.2020 та довідки приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Ковалевського А.В. № 55/02-14 від 20.07.2021;

- щодо витребування судом цих доказів у Кредитора ухвалою від 28.10.2021;

- щодо ненадходження витребуваних у заявника документів станом на час судового засідання у цій справі 09.11.2021 без повідомлення суду про причини та/або намір вчинити відповідні дії, попри отримання представником Кредитора - адвокатом Якухно О.М. ухвали від 28.10.2021 та подання ним 01.11.2021 до суду першої інстанції заяви про розгляд справи за його відсутності;

Суд дійшов висновку, що заява Кредитора про визнання грошових вимог до Боржника підлягала залишенню без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки саме ненадання Кредитором на вимогу суду витребуваних документів щодо набуття ним спадщини, унеможливило їх оцінку, а також оцінку інших, доданих Кредитором до своєї заяви документів на підтвердження кредиторських вимог до Боржника, що стає на заваді розгляду заяви Кредитора про визнання грошових вимог до Боржника по суті цих вимог.

6.12. Проте суд першої інстанції наведеного не врахував та, розглянувши цю заяву Кредитора по суті заявлених вимог з відмовою у визнанні цих вимог до Боржника, припустився порушень наведених норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, на це уваги не звернув та наведених недоліків не усунув.

Дійшовши цього висновку, за наведеного процесуального порушення при ухваленні оскаржуваних рішень Суд не оцінює висновки апеляційного суду та аргументи скаржника щодо застосування у спірних правовідносинах положень частини третьої статті 269 ГПК України, а тому Суд погоджується з аргументами скаржника (пункт 5.1) в тій частині, що вказують на наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

6.13. Суд відхиляє аргументи скаржника (пункти 5.2, 5.3) щодо неналежного повідомлення Кредитора про час та місце проведення судового засідання в місцевому суді 09.11.2021 з огляду на таке.

Згідно з частинами першою-третьою статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини сьомої статті 242 ГПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Отже, враховуючи, що:

- заява Кредитора про визнання грошових вимог до Боржника була подана від імені Кредитора його представником - адвокатом Якухно О.М., яким було зазначено в заяві свою електронну адресу;

- суди встановили обставини отримання адвокатом Якухно О.М. ухвали від 28.10.2021 (про призначення справи до розгляду в судовому засіданні на 09.11.2021), надісланої на його електронну адресу;

- підтвердженням цієї обставини та обізнаності представника Кредитора про ухвалу від 28.10.2021 та судове засідання у справі 09.11.2021 є подання представником Кредитора, адвокатом Якухно О.М. 01.11.2021 до суду першої інстанції заяви про розгляд справи за його відсутності;

- скаржниця вказала, зокрема в апеляційній скарзі, на направлення їй адвокатом Якухно О.М. 02.11.2021 повідомлення про розірвання в односторонньому порядку договору про надання правничої допомоги, яке також датовано 02.11.2021;

Суд доходить висновку, що у суду першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення були відсутні підстави вважати, що Кредитора не було належним чином повідомлено ухвалою від 28.10.2021 про судове засідання 09.11.2021 та про витребування доказів у справі, а тому спростовуються аргументи скаржника (пункти 5.2, 5.3) щодо неналежного повідомлення про час та місце проведення судового засідання в місцевому суді 09.11.2021, як підстави для передачі цієї справи на новий розгляд за правилами пункту 5 частини першої статті 310 ГПК України.

6.14. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 5 частини першої статті 308 та статті 313 ГПК України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із залишенням без розгляду заяви Кредитора про визнання кредиторських вимог до Боржника у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

6.15. Щодо розподілу судових витрат за результатами здійснення касаційного провадження у цій справі Суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

А тому Суд не розподіляє судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції з огляду на рішення про залишення без розгляду заяви Кредитора про визнання кредиторських вимог до Боржника на заявлену суму з підстав неподання Кредитором витребуваних судом матеріалів (пункт 4 частини першої статті 226 ГПК України).

Суд також не розподіляє судові витрати у зв`язку з розглядом справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій з огляду на ухвалення Судом постанови у цій справі з інших мотивів, ніж були наведені в касаційній скарзі - через допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, що призвели до прийняття незаконного рішення у справі.

Керуючись статтями 129 300 308 313 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.11.2021 у справі № 905/825/21 скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергозберігаючі технології" на загальну суму 61 338 720 грн 74 коп. залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.І. Картере

В.Я. Погребняк