ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 906/1023/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Мачульський Г.М., Случ О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гладуна Сергія Михайловича

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 (судді Бучинська Г.Б., Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.)

у справі № 906/1023/19

за позовом Північного офісу Держаудитслужби

до:

1) Фізичної особи-підприємця Гладуна Сергія Михайловича;

2) Комунального підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради

про стягнення 196 419, 19 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 31.01.2020 позов Північного офісу Держаудитслужби задоволено; стягнуто солідарно з Фізичної особи підприємця Гладуна Сергiя Михайловича та з КП "Управління автомобiльних шляхiв" Житомирської міської ради на користь Житомирської міської об`єднаної територіальної громади у дохід місцевого бюджету 196 419,19 грн сплачених бюджетних коштів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачі оскаржили його до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Гладуна С.М. залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, а саме, для надання доказів сплати судового збору.

Водночас апеляційне провадження за скаргою іншого відповідача - КП "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради - ухвалою від 10.03.2020 відкрито, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 апеляційну скаргу КП "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.2020 без змін.

У вказаній постанові суд зазначив, що на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", строки застосовані ухвалою від 10.03.2020 до ФОП Гладуна С.М. в частині усунення недоліків апеляційної скарги продовжено на строк дії карантину.

14.05.2020 на виконання вимог ухвали від 10.03.2020 у даній справі від Фізичної особи підприємця Гладуна С.М. надійшло клопотання про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, до якого додано докази сплати судового збору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 Гладуну С.М. відмовлено у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на підставі частини 5 статті 272 ГПК України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Гладун С.М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та передати справу до апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті.

В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а також на помилковість висновку суду про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за його скаргою, поданою до ухвалення судом постанови у даній справі.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржену ухвалу апеляційного суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Як свідчить зміст оскаржуваної ухвали, вирішуючи питання щодо наявності або відсутності підстав для прийняття апеляційної скарги до провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку відсутні норми ГПК України, які передбачають повноваження суду та порядок здійснення судочинства у випадках, коли усунення недоліків апеляційної скарги відбулось в межах строку, продовженого на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", однак вже після закінчення апеляційного розгляду та ухвалення постанови за скаргою іншої сторони.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що в такому випадку слід керуватись положеннями пунктів 10, 11 статті 11 ГПК України, якими передбачена можливість застосування судом закону, що регулює подібні відносини (аналогію закону), а саме, статті 272 ГПК України щодо порядку розгляду апеляційної скарги, яка надійшла після закінчення апеляційного провадження.

Відповідно до цієї статті, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи (частина 5 статті 272 ГПК України).

Дійшовши висновку, що наведені в апеляційній скарзі обставини вже були предметом дослідження під час розгляду апеляційної скарги КП "Управління автомобільних шляхів" у даній справі, суд апеляційної інстанції, керуючись аналогією закону, відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Гладуна Сергія Михайловича на підставі частини 5 статті 272 ГПК України.

Однак колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковим висновок апеляційного суду щодо наявності підстав для застосування правил статті 272 ГПК України до апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Гладуна Сергія Михайловича, з огляду на таке.

В статті 1 ГПК України закріплено, що юрисдикцію та повноваження господарських судів, а також порядок здійснення судочинства у господарських судах визначає Господарський процесуальний кодекс України.

За приписами пунктів 1, 8 частини 3 статті 2 ГПК України, до основних засад (принципів) господарського судочинства належать, зокрема, верховенство права та забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується (частина 1 статті 4 ГПК України); стаття 17 ГПК України передбачає право на перегляд справи та оскарження судового рішення; стаття 254 ГПК України прямо встановлює апеляційного оскарження.

Частина 2 статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями статті 129 Конституції України, статей 2 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 10 статті 11 ГПК України передбачає, що у випадку, коли спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини (частина 11 вказаної статті).

Таким чином можливість застосування судом аналогії закону та аналогії права допускається у випадку неврегульованості спірних правовідносин; подібності таких неврегульованих правовідносин до інших правовідносин, які мають законодавче врегулювання; з урахуванням припису щодо не допущення відмови у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Згідно зі статтею 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частини 1, 2 статті 260 ГПК України передбачають, що апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з приписом частини 3 статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Як свідчать наявні матеріали справи, Гладун С.М. усунув недоліки апеляційної скарги у строк, продовжений на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відтак в силу частини 3 статті 174 ГПК України вона вважається поданою у день первинного її подання, тобто до закінчення апеляційного розгляду скарги іншого відповідача.

Перелік підстав, з яких скаржнику, що оскаржив рішення місцевого суду до закінчення апеляційного розгляду, може бути відмовлено у відкритті апеляційного провадження, закріплено в статті 261 ГПК України. До них належать такі обставини: апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї ж особи на це саме судове рішення; є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними; апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Зважаючи на те, що вказана стаття не передбачає можливості розширення переліку підстав для відмови у прийнятті апеляційної скарги, в тому числі шляхом застосування інших положень законодавства, такий перелік є вичерпним.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що одним з ключових елементів принципу верховенства права, встановленого вищенаведеними статтями Конституції України та ГПК України, є правова визначеність, яка полягає у однозначності та передбачуваності правозастосування, втілюється у системності і послідовності діяльності відповідних органів, насамперед судів, та забезпечує учасникам спору ефективну можливість завжди орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін «передбачено законом» передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Наведене означає, що за наявності норми, яка закріплює вичерпний перелік підстав, з яких суд може відмовити у прийнятті апеляційної скарги, поданої до закінчення апеляційного перегляду, посилання суду апеляційної інстанції на наявність прогалини у законодавстві є помилковим, і застосування у такому випадку судом за аналогією статті ГПК України, яка передбачає підстави для відмови у прийнятті апеляційної скарги, поданої після закінчення апеляційного перегляду, не узгоджується з принципом верховенства права.

При цьому, на переконання колегії суддів, сама по собі обставина відсутності у ГПК України статті, яка передбачає правові наслідки усунення недоліків апеляційної скарги після закінчення апеляційного перегляду, у даному випадку не є достатньою підставою для розширення судом встановленого статтею 261 ГПК України переліку та відмови у прийнятті апеляційної скарги з підстави, що не встановлена у вказаній статті, адже можливість застосування аналогії права чи закону зумовлена перш за все неврегульованістю спірних правовідносин та неможливістю розгляду справи на підставі норм, що регулюють саме ці питання. Натомість у даному випадку, порядок розгляду апеляційної скарги, поданої до апеляційного розгляду скарги іншої сторони, встановлено статтею 270 ГПК України з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" щодо продовження процесуальних строків.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що відсутність в ГПК України статті, яка б передбачала правові наслідки усунення недоліків скарги після апеляційного розгляду, надає суду достатні підстави для застосування до апеляційної скарги частини 5 статті 272 ГПК України за аналогією.

Відповідно до частини 6 статті 310 ГПК України порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі є підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду.

Враховуючи, що апеляційним судом помилково застосовано частину 5 статті 272 ГПК України, безпідставно відмовлено у відкритті апеляційного провадження, постановлену ухвалу від 04.06.2020 не можна визнати законною і обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню, а справа - передачі до Північно-західного апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття до розгляду або повернення апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Гладуна Сергія Михайловича.

Керуючись ст.ст. 300 301 308 310 314 315 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гладуна Сергія Михайловича задовольнити частково.

Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі № 906/1023/19 скасувати.

Справу № 906/1023/19 передати до Північно-західного апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття до розгляду або повернення апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Гладуна Сергія Михайловича.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Мачульський Г.М. Случ О.В.