ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 907/43/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк"

на постанову Західного апеляційного господарського суду

від 18.08.2022

та на ухвалу Господарського суду Закарпатської області

від 22.02.2022

у справі № 907/43/22

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність фізичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області у цій справі від 21.02.2022 прийнято до розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою від 22.02.2022 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника відповідно до плану реструктуризації та затверджено такий план реструктуризації зобов`язань боржника.

3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ПАТ "Укргазбанк" звернулося до Західного апеляційного господарського із апеляційною скаргою.

4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 у цій справі апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

5. 29.09.2022 Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк "Укргазбанк" звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою ВИХ. №518/514/2022 від 29.09.2022 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 та на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 22.02.2022 у справі № 907/43/22, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга.

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" у справі № 907/43/22 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., судді - Картере В. І., судді - Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2022.

7. Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2022 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" ВИХ. №518/514/2022 від 29.09.2022 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 та на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 22.02.2022 у справі № 907/43/22 залишено без руху на підставі частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Повідомлено Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк "Укргазбанк" про право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку та надавши належні докази отримання повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

8. 28.10.2022 Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк "Укргазбанк" направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 та на ухвали Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у справі № 907/43/22, яке мотивоване тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції від 18.08.2022 на адресу заявника касаційної скарги не надходила. Враховуючи вищезазначене, скаржник просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на касаційне оскарження.

9. 17.11.2022 ухвалою Верховного Суду витребувано з Господарського суду Закарпатської області, Західного апеляційного господарського суду оригінали матеріалів справи № 907/43/22 та відкладено розгляд питання щодо відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк", повернення касаційної скарги без розгляду або залишення касаційної скарги без руху на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 та на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 22.02.2022 у справі № 907/43/22 до надходження оригіналів матеріалів справи № 907/43/22 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2022, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 907/43/22 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" Вих. № 518/514/2022 від 29.09.2022 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 22.02.2022; призначено розгляд касаційної скарги на 24.01.2023 о 10:15 год.

11. Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2023 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ракущинця А.А. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

12. При цьому, з невідомих причин представник ОСОБА_1 - адвокат Ракущинець А.А. не зміг забезпечити участь в судовому засіданні 24.01.2023 в режимі відеоконференції.

13. відповідно до частини п`ятої статті 197 Господарського процесуального кодексу України, пункту 46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема, підсистеми відеоконференцзв`язку, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи.

14. З огляду на викладене та враховуючи те, що ухвалою Верховного Суду від 19.12.2022 явка в судове засідання 24.01.2023 представників учасників справи не визнавалася обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за можливе розглядати касаційну скаргу в судовому засіданні 24.01.2023 за відсутності представників учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

15. Не погоджуючись з ухваленою постановою, ПАТ "Укргазбанк" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

16. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

16.1 Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки порушенню вимог абзацу 7 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, а саме наявному факту порушення процедури порядку визначення оцінювача вартості майна боржника.

16.2 Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки порушенню вимог абзацу 8 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, а саме наявному факту неврахування та незастосування розрахунку величини відсотку погашення загальної вартості кредиту при розрахунку розміру вимог забезпеченого кредитора.

16.3 Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки порушенню вимог абзацу 6 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, а саме щодо визначення складу і розміру грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті.

16.4 Судами попередніх інстанцій невірно визначено розмір вимог кредитора, оскільки не враховано до таких вимог суми відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих за період з 13.05.2017 по 10.02.2022.

16.5 Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки тому факту, що боржник не надала суду належних та допустимих доказів джерел її доходів, співмірних із сумою щомісячного погашення заборгованості згідно затвердженого судом графіка погашення заборгованості.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

17. Представником ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

18. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

19. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

20. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

21. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

21.1 Зобов`язання боржника перед ПАТ "Укргазбанк" виникли на підставі укладеного кредитного договору №130/08 від 28.05.2008, за яким вона виступила майновим поручителем.

21.2 Рішенням Виноградівського районного суду від 29.10.2020 у справі № 299/3265/15-ц позовні вимоги банку задоволено повністю: стягнуто достроково з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укргазбанк" заборгованість а кредитним договором № 130/08 від 28.05.2008 у розмірі 15 234,42 доларів США, з яких 3 026,00 доларів СІІІА - строкова заборгованість по кредиту; 8 180,30 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту; 57,92 доларів США - поточна заборгованість по процентах, 3 970,20 доларів США - прострочена заборгованість по процентах та 150 511,23 грн, з яких 102 904,59 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 47 606,64 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів.

21.3 Звернуто стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з надвірними побудовами; земельну ділянку, кадастровий номер 2121210100:00:004:0688, загальною площею 0,0722 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, та які належать на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.

21.4 Приватним виконавцем Кохан П.І. відкрито виконавчі провадження: № 65493662 та № 65494637 20.05.2021.

21.5 Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржником було подано перелік необхідних документів, серед яких, зокрема, додано проект плану реструктуризації боргів. Заява та додані до неї матеріали заявником надіслані кредитору, про що додано докази надсилання з описом документів від 19.01.2022.

21.6 Судами встановлено, що кредит є валютним, а боржник є іпотекодавцем житлового будинку.

21.7 Неспроможність виконання зобов`язання гр. ОСОБА_1 підтверджена матеріалами справи, наявним виконавчим провадженням.

21.8 Банк як заставний кредитор при поданні позову, і при поданні розрахунку заборгованості, вказав, що заборгованість за основним платежем по кредиту складає 11 206,30 дол. США.

21.9 Кредит отримано в розмірі 30 960,00 дол. США.

21.10 Відсоток боргу складає: 100 % х 11 206,30 дол. США боргу по тілу кредиту / 30960,00 дол. США виданого кредиту - 36,20 %

21.11 Відсоток погашення складає: 100 % - 36,20 % = 63,80 %.

21.12 Таким чином, розмір вимог кредитора після застосування понижуючого коефіцієнту складає: 15234,42 дол. США - 63,80 % = 5514,26 дол. США.

21.13 Офіційний курс долара США відносно гривні станом на 21.02.2022 складає 28,3428.

21.14 Сума вимог кредитора складає: 5514,26 дол. США х 28,3428 грн = 156 289,56 грн.

21.15 Згідно пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства У разі якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника, або якщо загальна площа житлового будинку, обтяженого іпотекою, не перевищує 120 квадратних метрів: розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, додатково зменшується на 10 відсотків, крім випадків перевищення вартості іпотеки над сумою заборгованості за кредитним договором; на реструктуризоване відповідно до цього пункту зобов`язання боржника встановлюється відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 1 процентний пункт; строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 15 років, якщо кредитором і боржником не погоджено інший строк.

21.16 Площа будинку в даному випадку 58,4 кв. м, що менше 60 квадратних метрів.

21.17 Розстрочення здійснено на 15 років з нарахуванням відсотків в розмірі відсоткової ставки у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 1 процентний пункт 9,17 % (посилання: https://bank.gov.ua › files › UIRD) + 1 % = 10,17 %.

21.18 Таким чином, судом проведено такий щомісячний розрахунок платежів з погашення кредиту протягом 180 місяців в діапазоні платежів з першого місяця розстрочення у сумі 2 185,47 грн з поступовим спаданням до 868,28 грн. за останній місяць.

22. 21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 та який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

23. На відміну від Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який визначав боржником у розумінні процедур банкрутства юридичних осіб та фізичних осіб за зобов`язаннями, які виникли у фізичної особи у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, новелою Кодексу України з процедур банкрутства є Книга Четверта "Відновлення платоспроможності фізичної особи", яка регулює провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи та не пов`язує можливість здійснення процедур, урегульованих Кодексом, із обов`язковою наявністю у особи статусу фізичної особи - підприємця.

24. Як вбачається із Пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства, метою необхідності прийняття Кодексу України з процедур банкрутства, в тому числі, є врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку Держави.

25. Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

26. Суд доходить висновку, що положення Книги Четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначають предметом свого регулювання родовий об`єкт - суспільні відносини у сфері банкрутства фізичних осіб, безвідносно до наявності у такої особи статусу майнового поручителя за зобов`язаннями іншої особи.

27. Суд зазначає, що метою законодавця при введенні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі-боржнику реструктурувати свої боргові зобов`язання та перевести їх з іноземної валюти у національну валюту України, для унеможливлення негайної реалізації житла фізичних осіб, переданого в іпотеку банкам за валютними кредитами. Отже, така процедура є спеціальною та має застосовуватися переважно щодо інших процедур звернення стягнення на іпотечне майно у випадку ініціювання боржником провадження у справі про банкрутство. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 у справі № 902/227/20.

28. Положення частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначають, що боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

29. Грошове зобов`язання, відповідно до визначення названого Кодексу, це - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

30. Норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять вичерпного переліку підстав, з яких виникають зобов`язання боржника, які є грошовими в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства. Водночас, визначальним для таких зобов`язань є можливість вираження зобов`язань саме в грошових одиницях.

31. Зокрема, заборгованість за кредитом позичальника виражається в грошових одиницях, водночас, наявність забезпечення такого зобов`язання дає кредитору можливість самостійно визначити модель поведінки щодо своєї участі у справі про банкрутство: або його вимоги є повністю забезпеченими однак при цьому він бере участь у засіданні зборів кредиторів та комітеті кредиторів лише з правом дорадчого голосу, або він вчиняє активні процесуальні дії щодо повної чи часткової відмови від забезпечення і таким чином набуватиме право вирішального голосу на зборах кредиторів.

32. Згідно статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

33. Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

34. Згідно частини четвертої статті 591 Цивільного кодексу України якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

35. Окрім того, норми Кодексу не містять заборони звернення кредитором до боржника - майнового поручителя.

36. Зокрема, питання порядку визначення розміру вимог забезпечених кредиторів, заявлених до боржника (юридичної особи) як до майнового поручителя було предметом розгляду у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19.

37. Враховуючи, що провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб здійснюється у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, визначених Книгою Четвертою названого Кодексу, Верховний Суд вважає, що на фізичну особу, яка є майновим поручителем, відмінним від позичальника, поширюється статус боржника у справі про неплатоспроможність в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства нарівні з боржником - позичальником за кредитним договором в іноземній валюті.

38. Близькі за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 926/2987-б/20.

39. При цьому, відповідно до абзацу 1 пункту 5 цього розділу Кодексу України з процедур банкрутства протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

40. Положення пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства визначають особливості відкриття, здійснення застосування процедури реструктуризації боргів та затвердження плану реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність фізичних осіб за заборгованістю за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.

41. З огляду на викладене, оскільки вказаною нормою Кодексу України з процедур банкрутства (як і Книгою Четвертою названого Кодексу) регулюється порядок провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб, хоча і з певними особливостями, Верховний Суд вважає, що на фізичну особу, яка є майновим поручителем за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири, що є єдиним місцем проживання боржника, і не є позичальником за цим кредитом та звертається до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність поширюються, застосовуються положення пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства, статусу боржника у справі про неплатоспроможність в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства.

42. Колегія суддів зазначає, що згідно статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

43. Відповідно до статей 553 554 Цивільного кодексу України За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

44. Згідно статті 1 Закону України "Про іпотеку" боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання; іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання свого зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

45. З наведеного убачається, що поручитель (в тому числі майновий) відповідає перед кредитором за невиконання боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів саме в тій частині, яка останнім не виконана і така частина зобов`язання має своє відображення у конкретній грошовій формі.

46. Враховуючи наведене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що обставина щодо того, хто саме є позичальником та здійснював погашення боргу і відсотків за кредитним договором не є визначальною для можливості застосування до спірних правовідносин приписів абзаців 2, 8 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки майновий поручитель, у разі невиконання позичальником своїх зобов`язань, несе відповідальність за таке невиконання у тому ж обсязі і у тій самій грошовій сумі, що і позичальник, проте в межах вартості предмета іпотеки.

47. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2022 у справі № 910/273/22.

48. Аргументи скаржника (пункт 16.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

48.1 Згідно абзацу 7 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором.

48.2 Мотивуючи касаційну скаргу скаржник зазначає про те, що боржник не зверталася до кредитора із клопотанням про визначення або погодження суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна та особа оцінювача не визначалася кредитором. Натомість боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано копію резолютивної частини висновку про вартість майна від 18.11.2021 складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Зодчий і К" в особі оцінювача Машкаринець В.В., призначеного згідно постанови приватного виконавця Кохан П.І. від 23.09.2021 у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Виноградівського районного суду від 29.10.2020 у справі № 299/3265/15-ц.

48.3 Колегія суддів зазначає, що оскільки вказана оцінка була проведена в межах виконавчого провадження ініційованого самим кредитором, то Суд не вбачає в цьому випадку порушення судами попередніх інстанцій приписів абзацу 7 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки проведення такої оцінки є наслідком волевиявлення кредитора.

49. Аргументи скаржника (пункт 16.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

49.1 Згідно абзацу 7 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково виконав зобов`язання за кредитним договором, а саме частково сплатив кредит та відсотки за користування кредитом, розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, зменшується на більшу з таких величин: відсоток основного боргу за кредитом, погашений боржником до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; відсоток загальної вартості кредиту для споживача, розрахованої відповідно до законодавства про споживче кредитування на дату укладення договору про надання кредиту в іноземній валюті, погашений боржником до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

49.2 Мотивуючи касаційну скаргу скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції провів тільки розрахунок величин відсотку погашення основного боргу, та не провів розрахунку величини відсотку погашення загальної вартості кредиту.

49.3 Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

49.4 Згідно частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

49.5 Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

49.6 Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

49.7 Всупереч змісту вказаних норм права, скаржником у касаційній скарзі не зазначено та судами попередніх інстанцій не встановлювалися обставини, що свідчили б про подачу кредитором доказів, які б свідчили про доведення банком до споживача інформації щодо загальної вартості кредиту для споживача станом на дату надання такої інформації, виходячи з обраних споживачем умов кредитування.

49.8 З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про застосування до спірних правовідносин зменшення розміру вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню на відсоток основного боргу за кредитом, погашений боржником до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

49.9 При цьому, аргументи скаржника (пункт 16.2 постанови) фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

50. Аргументи скаржника (пункти 16.3, 16.4 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

50.1 Згідно абзацу 6 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.

50.2 Мотивуючи касаційну скаргу скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції всупереч наведеній нормі, постановляючи ухвалу від 22.02.2022 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, при визначенні розміру вимог кредитора в національній валюті використав офіційний курс валют станом на 21.02.2022. Також, скаржник зазначає про те, що судом першої інстанції невірно визначено розмір вимог кредитора, оскільки не враховано до таких вимог суми відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих за період з 13.05.2017 по 10.02.2022.

50.3 Процедура банкрутства є унікальним процесом, який характеризуються специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками, зумовленим характером відносин неплатоспроможності. Передусім це зумовлено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

50.4 Участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

50.5 Відсутність прояву активних дій та пасивна поведінка кредитора свідчить про відсутність у нього зацікавленості у ефективності здійснення процедур банкрутства та не відповідає меті участі кредитора у справі. До того ж така поведінка може сприяти збільшенню витрат та тривалості здійснення провадження у справі, що не відповідає цілям та завданням господарського судочинства.

50.6 Разом з тим, судами попередніх інстанцій не встановлено надходження заперечень від кредитора щодо розрахунку розміру його вимог здійсненого боржником.

51. Аргументи скаржника (пункт 16.5 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на те, що такі аргументи є лише припущенням, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, у такому плані передбачені і інші джерела отримання боржником грошових коштів для щомісячного погашення заборгованості, а у разі порушення такого графіку передбачено настання наслідків для самого боржника, які встановлені частиною третьою статті 128 Кодексу України з процедур банкрутства та виражені у можливості закриття провадження у справі із скасуванням мораторію на задоволення вимог кредиторів, або введення процедури погашення боргів.

52. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

53. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

54. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

55. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

56. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

57. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

58. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

59. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови були дотримані.

60. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240 300 301 304 308 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" ВИХ. №518/514/2022 від 29.09.2022 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 та на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 22.02.2022 у справі № 907/43/22 залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 22.02.2022 у справі № 907/43/22 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді В. І. Картере

В. Я. Погребняк