№ 907/749/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 907/749/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 (колегія суддів: Малех І.Б., Гриців В.М., Орищин Г.В.)

у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз")

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" (далі - АТ "Закарпатгаз")

про стягнення 162 163 824,69 грн.

СУТЬ СПОРУ

1. Спір у цій справі стосується можливості зупинення провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) до формулювання Великою Палатою Верховного Суду висновку щодо застосування норм процесуального права, за умови, коли фактичні обставини справи не є подібними до обставин справи, що перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду.

Історія справи

2. АТ "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до АТ "Закарпатгаз" про стягнення суми 162 163 824,69 грн, яка складається з 152 801 787,31 грн боргу за добові небаланси за період березень-червень 2019 року за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000735 (далі - Договір), 8 621 209,76 грн пені та 740 736,62 грн 3% річних за порушення грошових зобов`язань.

3. Позивач обґрунтовує свої вимоги статтями 536 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК) та пунктами 2, 6, 13.1, 13.5 Договору.

4. Господарський суд Закарпатської області рішенням від 17.11.2021 в позові відмовив.

5. АТ "Укртрансгаз" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення суду.

6. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.12.2021 відкрив апеляційне провадження у справі.

7. 08.08.2022 до суду апеляційної інстанції від АТ "Закарпатгаз" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №907/749/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №910/11273/20.

8. 10.08.2022 до суду апеляційної інстанції від АТ "Закарпатгаз" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №907/749/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/22858/18 та справи №522/22473/15-ц.

9. Клопотання мотивоване таким:

- після того, як суд першої інстанції ухвалив рішення, яке є предметом апеляційного оскарження, Верховний Суд прийняв постанову від 15.07.2022 у справі №921/184/21 у правовідносинах, які є аналогічними до цієї справи, за наслідками касаційного перегляду скасував рішення суду апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції;

- частина 4 ст.236 ГПК передбачає, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду;

- із постанов Верховного Суду від 19.03.2021 у справі №922/3987/19 та від 15.07.2022 у справі №921/184/21 не зрозуміло, містять вони правовий висновок щодо застосування норм права чи висновки по суті спору висловлені "obiter dictum" (в тексті постанови відсутнє відповідне застереження);

- у низці постанов Верховного Суду зазначено, що правовий висновок, який міститься у постанові Верховного Суду, якою справу направлено на новий розгляд, не означає остаточного формування судом касаційної інстанції правового висновку у цій справі, а відтак такий висновок не підлягає врахуванню іншими судами;

- Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 28.04.2022 прийняла до розгляду справу №910/22858/17, в якій вирішуватиметься питання необхідності відступу від висновку, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №759/19440/15-ц, об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №922/3693/18, Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №927/253/19, від 18.03.2021 у справі №905/2137/19, від 22.04.2021 у справі №910/6322/20, від 08.06.2021 у справі №916/2458/18, від 01.07.2021 у справі №910/15635/20, від 21.10.2021 у справі №922/2507/18 від 24.11.2021 у справі №910/15086/20, від 07.12.2021 у справі №910/3550/18, від 08.12.2021 у справі №911/2574/18 про те, що правовий висновок, який міститься у постанові Верховного Суду, якою справу направлено на новий розгляд, не означає остаточного формулювання судом касаційної інстанції правового висновку у цій справі, а відтак не підлягає врахуванню іншими судами;

- Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 14.07.2022 у справі №522/22473/15-ц прийняла до розгляду справу, в межах якої вирішуватиметься виключна правова проблема, пов`язана з можливістю ретроспективного застосування правових висновків Верховного Суду та співвідношення такого застосування з дотриманням принципу правової визначеності.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанцій

10. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.08.2022 клопотання АТ "Закарпатгаз" від 10.08.2022 б/н задовольнив частково - та зупинив провадження у справі №907/749/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/22858/17.

11. Ухвала мотивована таким:

- предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості у сумі 162 163 824,69 грн, що складається з 152 801 787,31 грн боргу за добові небаланси за період березень-червень 2019 року за Договором, а також 8 621 209,76 грн пені та 740 736,62 грн 3% річних за порушення грошових зобов`язань;

- рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17.11.2021 у справі №907/749/19 відмовлено у задоволенні позовних вимог, де в мотивувальній частині суд врахував, те, що постановою Верховного Суду від 19.03.2021 справу №922/3987/19, до розгляду якої зупинявся розгляд у цій справі, направлено на новий розгляд до суду першої інстанції у зв`язку з неповним встановленням обставин, недослідженням актів врегулювання щодобових небалансів, довідки №1 про добові небаланси, а також відсутністю встановленої судами попередніх інстанцій правової природи правовідносин, які виникли між сторонами;

- після ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі Верховний Суд ухвалив постанову від 15.07.2022 у справі №921/184/21, правовідносини у якій є аналогічними до цієї справи, однак за наслідками касаційного перегляду також скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції;

- суд апеляційної інстанції мав би врахувати вищенаведені постанови Верховного Суду від 19.03.2021 у справі №922/3987/19 та від 15.07.2022 у справі №921/184/21 відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК, однак у низці постанов Верховного Суду зазначено, що висновок, який міститься у постанові Верховного Суду, якою справу направлено на новий розгляд, не означає остаточного формування судом касаційної інстанції правового висновку у цій справі, а відтак не підлягає врахуванню іншими судами;

- ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2022 прийнято до розгляду справу №910/22858/17, в якій вирішуватиметься питання необхідності відступу від висновку, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №759/19440/15-ц, об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №922/3693/18, Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №927/253/19, від 18.03.2021 у справі №905/2137/19, від 22.04.2021 у справі №910/6322/20, від 08.06.2021 у справі №916/2458/18, від 01.07.2021 у справі №910/15635/20, від 21.10.2021 у справі №922/2507/18 від 24.11.2021 у справі №910/15086/20, від 07.12.2021 у справі №910/3550/18, від 08.12.2021 у справі №911/2574/18 про те, що правовий висновок, який міститься у постанові Верховного Суду, якою справу направлено на новий розгляд, не означає остаточного формулювання судом касаційної інстанції правового висновку у цій справі, а відтак не підлягає врахуванню іншими судами;

- наявні підстави для часткового задоволення клопотання заявника в частині зупинення провадження у справі №907/749/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/22858/17;

- клопотання АТ "Закарпатгаз" про зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №910/11273/20 підлягає залишенню без розгляду.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

12. 22.08.2022 АТ "Укртрансгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2022, у якій просить її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

13. Касаційна скарга мотивована таким:

- суд апеляційної інстанції порушив п.7 ч.1 ст.228 ГПК, якою передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі); правовідносини у справі №907/749/19 не є подібними до правовідносин у справі №910/22858/17, що розглядається Великою Палатою Верховного Суду, а відтак майбутні висновки щодо застосування норм матеріального права, що будуть зроблені Великою Палатою Верховного Суду у справі №910/22858/17, не можуть бути застосовані судом до правовідносин у справі №907/749/19;

- неподібність правовідносин у справі №907/749/19 та у справі №910/22858/17 полягає як у різному предметі спору за відмінних підстав позову, так і у неоднаковому змісті спірних правовідносин, зокрема, предметом спору у справі №907/749/19 є стягнення боргу за добові небаланси, тоді як у справі №910/22858/17 предметом спору є стягнення заборгованості за основною сумою кредитної лінії; порівнювані справи мають різний суб`єктний склад та неоднакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин;

- направляючи на новий розгляд справу №921/184/21 Верховний Суд дійшов висновків, що договір транспортування природного газу є договором про надання послуг, а не договором перевезення вантажу; такі ж самі висновки містяться і у постанові Верховного Суду від 23.09.2021, яка є остаточним рішенням у справі №913/64/17, тому висновок щодо правової природи договору транспортування природного газу, викладений у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №913/64/17, якою справа не направлялась на новий розгляд (остаточне рішення), може бути застосований апеляційним судом при ухваленні рішення у справі №907/749/19;

- у постанові Верховного Суду від 19.03.2021 у справі №922/3987/19 не міститься висновків щодо застосування норм матеріального права, про які йдеться в оскаржуваній ухвалі.

14. Верховний Суд звертає увагу, що АТ Укртрансгаз" не оскаржує ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 в частині залишення без розгляду клопотання АТ "Закарпатгаз" про зупинення провадження у справі №907/749/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №910/11273/20, а також в частині відмови у задоволенні клопотання АТ "Закарпатгаз" про зупинення провадження у справі №907/749/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №522/22473/15-ц.

15. 01.11.2022 до Верховного Суду від АТ "Закарпатгаз" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін. Відзив мотивований таким:

- доводи АТ "Укртрансгаз" про неподібність справ №907/747/19 та №910/22858/17 є необґрунтованими; чинне законодавство не розрізняє висновків Верховного Суду, які стосуються суті спору (висновки щодо застосування норм права при вирішенні ключових питань, які постали перед судом під час розгляду справи) і висновків, які були висловлені "obiter dictum" ("між іншим"), тобто не по суті спору, а лише як додаткова аргументація (посилається на постанову Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №233/8772/19);

- у постановах Верховного Суду від 19.03.2021 у справі №922/3987/19 та від 15.07.2022 у справі №921/184/21 не визначено чітко, чи містять вони висновок щодо застосування норм права по суті спору, чи "obiter dictum"; при цьому у справі №922/3987/19 (наводиться для прикладу), яка двічі переглядалась судом касаційної інстанції, Верховний Суд у постановах наводив різні висновки; зокрема, у постанові від 19.01.2021 зазначено, що суди попередніх інстанцій не з`ясували, чи дійсно була здійснена позивачем закупівля газу для врегулювання небалансів саме відповідача і який саме обсяг газу позивач обліковував в системі у спірний період; при цьому у постанові від 01.06.2022 зазначено, що договір транспортування природного газу не передбачав оплату за добові небаланси, а врегульовував умови та порядок розрахунків за місячне балансування, але суди попередніх інстанцій не перевірили реальність надання позивачем послуг балансування, тому суди повинні перевірити реальність надання таких послуг, складання сторонами актів приймання-передачі природного газу;

- у низці постанов Верховного Суду зазначено, що висновок, який наведений у постанові Верховного Суду, якою справу направлено на новий розгляд, не означає остаточного формування судом касаційної інстанції висновку у цій справі, а тому не підлягає врахуванню іншими судами (для відступлення від висновків щодо застосування ч.4 ст.236 ГПК, викладених у таких постановах Верховного Суду, справу №910/22858/17 направлено на розгляд Великої Палати Верховного Суду);

- Західний апеляційний господарський суд оскаржуваною ухвалою правильно задовольнив клопотання АТ "Закарпатгаз" для забезпечення принципу правової визначеності.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

16. Верховний Суд ухвалою від 05.10.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз", розгляд касаційної скарги призначив у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та витребував з Господарського суду Закарпатської області та / або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи №907/749/19.

17. Матеріали справи №907/749/19 надійшли до Верховного Суду 24.11.2022.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Чи може подібність правовідносин визначатись в контексті застосування процесуальної норми?

18. Підстави зупинення провадження у справі наведені у статтях 227 228 ГПК. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі посилався на п.7 ч.1 ст.228 ГПК.

19. Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

20. За змістом вказаної норми зупинення провадження у справі з цієї підстави є правом, а не обов`язком. Таке право може бути реалізовано за наявності двох умов: правовідносини є подібними, Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд справи (постанови Верховного Суду від 31.01.2022 у справі №910/22748/16, від 05.07.2022 у справі №910/6807/21, від 05.09.2022 у справі №904/5835/19).

21. Верховний Суд зазначав, що подібність правовідносин визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №910/4450/19, постанова Верховного Суду від 29.08.2022 у справі №918/686/21).

22. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах маються на увазі такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19 (п.6.30), від 19.06.2018 у справі №922/2383/16 (п.5.5), від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г (п.8.2), від 12.12.2018 у справі №2-3007/11 (п.8.2), від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц (п.8.2).

23. При цьому Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 зазначала, що у кожному випадку порівняння правовідносин і їх оцінювання на предмет подібності необхідно насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин (п.31).

24. Враховуючи різноманіття можливих правовідносин, в межах яких відбувається застосування відповідної норми права, для забезпечення однакового застосування такої норми основними при визначенні подібних правовідносин мають бути ті ознаки, які впливають на їх правове регулювання (тобто можливість застосування відповідної норми).

25. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт (п.97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

26. Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначає, що, зважаючи на положення статей 300 та 301 ГПК, суди першої та апеляційної інстанцій застосовують відповідні норми матеріального і процесуального права до спірних правовідносин, а Верховний Суд, у свою чергу, аналізує використання судами нормативних приписів та викладає правові висновки щодо правильного застосування таких норм.

27. Відповідно до ч.6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

28. Згідно з ч.4 ст.236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

29. Зважаючи на це, Верховний Суд у п.57 постанови від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що помилковим є звужене розуміння того, що застосовувати можливо лише норми матеріального права, оскільки суд касаційної інстанції формує висновки щодо застосування не лише норм матеріального права, які є обов`язковими для судів першої та апеляційної інстанцій, а й вказує на особливості та правильність застосування норм процесуального права. У протилежному випадку на суди, з урахуванням приписів ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів" та ст.236 ГПК, не поширювався б обов`язок керуватися правовими висновками Верховного Суду, в яких би йшлося про положення процесуального права.

30. Також згідно з п.6 ч.2 ст.36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. У тому випадку, якщо вважати, що застосування норм права стосується лише матеріального права, то фактично нівелюється визначальна роль Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики. Неможливо здійснювати повноваження щодо єдності судової практики виключно у контексті норм матеріального права, оскільки однакове застосування судами норм процесуального права є основою для забезпечення верховенства права під час судового розгляду (п.58 постанови Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17).

31. Верховний Суд у наведеній вище постанові зазначив, що фактично для визначення висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування норми процесуального права необхідно звертати увагу на відповідність / невідповідність прийнятих у справі рішень тим позиціям, які викладалися Верховним Судом раніше щодо застосування конкретних норм права, у контексті правовідносин, які є подібними зі справою, яка розглядається (п.59).

32. З наведеного вбачається, що подібність правовідносин може визначатись в тому числі в контексті застосування судами відповідної норми процесуального права під час вирішення відповідної справи.

33. Як зазначалось, в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції вирішував питання про застосування ч.4 ст.236 ГПК щодо обов`язковості для врахування висновків Верховного Суду, зокрема, про те, чи підлягають врахуванню відповідно до вказаної норми висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 19.03.2021 у справі №922/3987/19 та від 15.07.2022 у справі №921/184/21. При цьому суд апеляційної інстанції звернув увагу, що у низці постанов Верховного Суду зазначено, що висновок, який міститься у постанові Верховного Суду, якою справу направлено на новий розгляд, не означає остаточного формування судом касаційної інстанції правового висновку у цій справі, а відтак не підлягає врахуванню іншими судами

34. Також суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №910/22858/17 прийнято до розгляду справу в якій вирішуватиметься питання необхідності відступу від висновку, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №759/19440/15-ц, об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №922/3693/18, Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №927/253/19, від 18.03.2021 у справі №905/2137/19, від 22.04.2021 у справі №910/6322/20, від 08.06.2021 у справі №916/2458/18, від 01.07.2021 у справі №910/15635/20, від 21.10.2021 у справі №922/2507/18 від 24.11.2021 у справі №910/15086/20, від 07.12.2021 у справі №910/3550/18, від 08.12.2021 у справі №911/2574/18 про те, що правовий висновок, який міститься у постанові Верховного Суду, якою справу направлено на новий розгляд, не означає остаточного формулювання судом касаційної інстанції правового висновку у даній справі, а відтак не підлягає врахуванню іншими судами.

35. Тобто фактично у справі №910/22858/17, що прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, та у справі, що переглядається, виникли подібні правовідносини щодо застосування судами норми процесуального права - ч.4 ст.236 ГПК. При цьому правильність застосування судом апеляційної інстанції у цій справі наведеної норми та, відповідно, врахування або неврахування висновків Верховного Суду, наведених у постановах від 19.03.2021 у справі №922/3987/19 та від 15.07.2022 у справі №921/184/21, матиме безпосередній вплив на застосування матеріально-правового регулювання (норм матеріального права) та вирішення цієї справи по суті.

36. Разом з тим, Верховний Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду 07.09.2022 ухвалила постанову у справі №910/22858/17, у зв`язку з чим розгляд зазначеної справи завершився відповідно до статей 18 та 317 ГПК.

37. При цьому у п.71 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що норми ГПК не поділяють висновків Верховного Суду щодо застосування норм права на ті, що викладені у постановах, якими справу направлено на новий розгляд, та ті, що викладені у постановах, якими завершений розгляд справи. Подібний підхід також відсутній у судовій практиці. Кожна постанова Верховного Суду в силу ч.3 ст.317 ГПК є остаточною і оскарженню не підлягає, а якщо в ній викладені висновки щодо застосування норми права, то такі висновки підлягають врахуванню іншими судами при вирішенні подібних спорів.

Чи є підстави для зупинення провадження у справі до завершення розгляду справи Верховним Судом, якщо в постанові в іншій справі наведені відповідні висновки?

38. АТ "Укртрансгаз" у касаційній скарзі зазначає, що, направляючи на новий розгляд справу №921/184/21, Верховний Суд дійшов висновків, що договір транспортування природного газу є договором про надання послуг, а не договором перевезення вантажу. Такі ж самі висновки містяться і у постанові Верховного Суду від 23.09.2021, яка є остаточним рішенням у справі №913/64/17. Тому висновок щодо правової природи договору транспортування природного газу, викладений у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №913/64/17, якою справа не направлялась на новий розгляд (остаточне рішення), може бути застосований апеляційним судом при ухваленні рішення у справі №907/749/19.

39. Верховний Суд погоджується із цим доводом скаржника, зважаючи на таке.

40. У справі №921/184/21 АТ "Укртрансгаз" звернулося до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про стягнення заборгованості з оплати перевищення замовленої потужності, пені, 3% річних та інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не здійснив своєчасної оплати рахунків за перевищення договірної потужності у травні - грудні 2019 року, чим порушив умови пунктів 2.5, 8.4 договору транспортування природного газу від 19.09.2019 №1807000408. У зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі п.13.5 вказаного договору та ч.2 ст.625 ЦК нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

41. Господарський суд Тернопільської області рішенням від 09.12.2021 у справі №921/184/21 у задоволенні позову відмовив. Західний апеляційний господарський суд постановою від 09.03.2022 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив. Верховний Суд постановою від 15.07.2022 рішення судів попередніх інстанцій скасував, справу направив на новий розгляд.

42. Верховний Суд у п.8.7 постанови від 15.07.2022 у справі №921/184/21, на яку посилався суд апеляційної інстанції, зазначив, що договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК та спеціальним законодавством - Законом "Про ринок природного газу", Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс ГТС) Типовим договором газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 (далі - Типовий договір).

43. У справі №913/64/17 АТ "Укртрансгаз" звернулося до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" про стягнення заборгованості з оплати послуг балансування обсягів природного газу, наданих відповідачу у вересні - грудні 2016 року за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000708, та послуги коригування за жовтень 2016 року, пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення відповідних платежів.

44. Господарський суд Луганської області рішенням від 20.01.2021 у справі №913/64/17 позовні вимоги задовольнив частково. Східний апеляційний господарський суд постановою від 08.06.2021 рішення суду першої інстанції залишив без змін. Верховний Суд постановою від 23.09.2021 постанову суду апеляційної інстанції залишив без змін, відтак вона є остаточним рішенням у справі №913/64/17.

45. Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі №913/64/17 зазначив, що за своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір є договором про надання послуг, згідно з яким позивачем можуть надаватися відповідачу послуги замовленої потужності, фізичного транспортування, а також балансування обсягів природного газу. Балансування є саме послугою, а не товаром, оскільки надання послуги балансування газу не передбачає жодної операції з постачання газу позивачем відповідачу, а є лише наданням послуг для усунення дисбалансу, який виникає в газотранспортній системі України у випадку виявлення фактів небалансів (позитивних чи негативних).

46. При цьому Верховний Суд звертає увагу, що правовідносини у справах №913/64/17, №921/184/21 та у справі, що переглядається, є подібними, оскільки стосуються стягнення заборгованості за надання послуг балансування обсягів природного газу, нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. При цьому послуги балансування у кожному із випадків надавалися на підставі договору транспортування природного газу, що укладалися після набрання чинності Законом "Про ринок природного газу" та Кодексом ГТС. Тому, не зважаючи на те, що у зазначених справах застосовувалися різні редакції Кодексу ГТС, підхід щодо визначення природи договору транспортування природного газу залишався незмінним.

47. Тому Верховний Суд погоджується із доводами скаржника, що суд апеляційної інстанції міг застосувати до спірних правовідносин висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 23.09.2021 у справі №913/64/17, про те, що договір транспортування природного газу по суті є договором про надання послуг.

48. Верховний Суд звертає увагу, що частинами 1, 2 ст.114 ГПК та п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожному на справедливий розгляд його справи протягом розумного строку.

49. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту (ухвали Верховного Суду від 26.07.2022 у справі №750/1016/20, від 07.04.2022 у справі №311/1928/18 тощо).

50. При цьому вимогою щодо розгляду справи уродовж "розумного строку" у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підкреслюється важливість правозастосування без відкладень, що можуть зашкодити його ефективності чи правдивості (рішення Європейського суду з прав людини у справі "H. проти Франції" (H. v. France від 24.10.1989, заява №10073/82).

51. Зважаючи на це, зупинення судом апеляційної інстанції провадження у цій справі до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/22858/17 для того, щоб з`ясувати, чи може він застосувати висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 15.07.2022 у справі №921/184/21 (якою справу №921/184/21 направлено на новий розгляд), призводить до затягування провадження у справі, оскільки суд мав можливість застосувати аналогічний висновок Верховного Суду, що міститься у постанові від 23.09.2021 у справі №913/64/17 (щодо обов`язковості таких висновків відповідно до ч.3 ст.234 ГПК спір був відсутній).

52. Такі дії суду суперечать принципу процесуальної економії, необхідної при розгляді господарської справи, елементами якої потрібно вважати вимогу оперативного розгляду судом справи та економного використання процесуальних засобів судом та особами, які беруть участь у справі, для правильного і швидкого її розгляду (постанова Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №912/2185/16(912/3192/17)).

53. Принцип процесуальної економії господарського судочинства при розгляді справи має бути загальним керівним положенням, відповідно до якого як господарський суд, так і учасники судового процесу економно та ефективно використовують усі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справи з дотриманням процедур та строків (постанова Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №923/398/14).

54. Суд апеляційної інстанції, зупинивши провадження у справі у тому разі, коли вирішення справи по суті було об`єктивно можливим без здійснення такої процесуальної дії, неефективно використав встановлені ГПК засоби, що мало наслідком затягування розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

56. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної

інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (ч.6 ст.310 ГПК).

57. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню в частині зупинення провадження у справі, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Розподіл судових витрат

58. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (ч.14 ст.129 ГПК).

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити частково.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 у справі №907/749/19 скасувати в частині зупинення провадження у справі №907/749/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/22858/17.

3. В іншій частині ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 у справі №907/749/19 залишити без змін.

4. Справу №907/749/19 направити до Західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

Л. Стратієнко