ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 908/1092/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. доповідач, Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2022 (головуючий суддя - Орєшкіна Е.В., судді: Кощеєв І.М., Антонік С.Г.) та рішення Господарського суду Запорізької області від 28.10.2021 (суддя Смірнов О.Г.)

у справі №908/1092/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка"

про стягнення 108511,73 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (далі - ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон") (Верховний Суд ухвалою від 12.09.2022 замінив позивача у справі №908/1092/21 з ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" (далі - ТОВ "Промелектроніка") про стягнення збитків в сумі 108511,73 грн, витрат, понесених на проведення експертизи, в сумі 30007,58 грн, судового збору в сумі 2270,00 грн (з урахуванням заяви про зміну предмету позову).

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договором №1110-16 від 21.11.2016 відповідачем позивачу була поставлена продукція, до складу якої входив підшипник марки 76-160508Е2; цей підшипник був установлений позивачем у генератор СГС-40ПУ №Е88464К, який під час експлуатації вертольоту МІ-8МТ №95401 вийшов з ладу; за результатами проведених досліджень встановлено, що причиною виходу з ладу генератору є руйнування підшипнику марки 76-160508Е2 внаслідок його дефекту; гарантійний строк зазначеного підшипника на час поломки генератора не сплив, тому позивач звернувся до відповідача з вимогою його заміни; відповідач відмовився замінити неякісний підшипник, що стало підставою для звернення позивача з позовом у справі №920/2937/19, в якій постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2020 позовні вимоги задоволені; вартість відновлювальних робіт з ремонту генератора склала 113071,73 грн та підтверджена висновком Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України №1437/1785/4339 від 18.03.2021; відповідач здійснив заміну неякісного підшипника, тому загальна сума збитків зменшена на його вартість (4560,00 грн) та становить 108511,73 грн; вартість проведеної експертизи становить 30007,58 грн та підтверджена актом здачі - приймання висновку експертів №1437/1785/4339 від 18.03.2021, договором від 17.09.2020 №179/475-10. Позивач вказує, що вартість відновлювального ремонту генератора в сумі 108511,73 грн (за вирахуванням вартості заміненого неякісного підшипника) є додатковими витратами підприємства, які позивач поніс внаслідок протиправної поведінки відповідача.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.21.11.2016 між ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (покупець) та ТОВ "Промелектроніка" (постачальник) укладений договір №1110-16, за умовами якого постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану у додатку №1 до договору на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1 договору).

2.2.Відповідно до пункту 2.3 договору якість, комплектація, пакування й маркування продукції повинні відповідати нормам, чинним стандартам (ТУ, ГОСТ, технічній документації) для даного виду продукції.

2.3.Гарантія відповідності продукції вимогам пункту 2.3 повинна підтверджуватися сертифікатом якості або паспортом виробника (їх еквівалентом), які надаються покупцеві разом з продукцією (пункт 2.4 договору). Постачальник гарантує придатність продукції для використання за призначенням (пункт 2.5 договору).

2.4.Пунктом 6.1 договору сторони визначили умови приймання-передачі продукції, за якими до відносин за договором застосовуються Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6; Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.01.1966 №П-7. Сторони зобов`язуються провести приймання продукції за кількістю і якістю відповідно до вказаних нормативних актів. Приймання продукції за кількістю і якістю повинне проводитися сторонами також у точній відповідності до стандартів, технічних умов та інших нормативних актів, що регулює таке приймання.

2.5.Відповідно до пункту 6.2 договору передання продукції неналежної якості, не у встановленій кількості спричиняє правові наслідки, передбачені чинним законодавством та договором. У разі поставки продукції неналежної якості постачальник зобов`язується замінити її на продукцію належної якості протягом 10 календарних днів з дня отримання вимоги про заміну.

2.6.Приймання покупцем продукції за кількістю і якістю не позбавляє покупця права у встановленому порядку пред`являти постачальникові претензії у зв`язку з недоліками поставленої продукції, які будуть виявлені пізніше (пункт 6.4 договору).

2.7.Остаточне приймання продукції здійснюється з оформленням видаткової накладної та товарно-транспортної накладної (пункт 6.5 договору).

2.8.Відповідно до пункту 7.1 договору сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання умов цього договору вони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

2.9.Згідно з пунктом 10.7 договору він набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2016. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за цим договором.

2.10.Сторонами підписано додаток №1 до договору, в якому вони погодили найменування товару, кількість, ціну і загальну вартість.

2.11.Відповідачем на виконання договору згідно видаткової накладної від 13.12.2016 №РН-004234 поставлено продукцію, визначену додатком №1 до договору, в тому числі підшипник марки 76-160508Е2 ЕТУ 100/3.

2.12.Відповідно до картки складського обліку матеріалів №4481 зазначений підшипник оприбутковано та поставлено на складський облік ДП "Авіакон".

2.13.За лімітною відомістю №4603 підшипник марки 76-160508Е2 в кількості 4 штук було видано в цех для ремонту генератора СГС-40ПУ №Е88464К (агрегат вертольоту МІ-8МТ №95401), про що свідчать відповідні записи в картці складського обліку №4481.

2.14.Згідно з записами в справі ремонту вертольоту Мі-8МТ №95401 проведено дефектацію 4-х підшипників марки 76-160508Е2, за результатами якої вони були встановлені на генератор СГС-40ПУ №Е88464К. Після закінчення 19.10.2017 ремонту вертольоту Мі-8МТ №95401 він був переданий до експлуатуючої частини Міністерства оборони України.

2.15.Листом від 23.04.2018 №107 Військова частина НОМЕР_1 повідомила ДП "Авіакон", що під час експлуатації вертольоту МІ-8МТ №95401 військовою частиною НОМЕР_1 було виявлено відмову генератора СГС-40ПУ. Причинами відмови генератора зазначено: конструктивно-виробничий недолік, безпосереднє руйнування підшипника зі сторони приводу, виробничі дефекти.

2.16.Листом від 18.02.2019 №116/6/4044/314 Міністерство оборони України повідомило ДП "Авіакон", що генератор, який відмовив, перебуває у військовій частині НОМЕР_2 та готовий до передачі.

2.17.Листом від 15.03.2019 №1589 Міністерство оборони України повідомило ТОВ "Промелектроніка" про руйнування підшипника марки 76-160508, який був поставлений згідно з накладною №РН-004234 від 13.12.2016 за договором №1110-16 від 21.11.2016, та запропонував надіслати представника для пред`явлення несправності.

2.18.В результаті проведених досліджень виявлено, що причиною виходу з ладу зазначеного генератора є руйнування шарикопідшипника марки 76-160508Е2, який було поставлено ТОВ "Промелектроніка" (відповідач) за договором №1110-16 від 21.11.2016 згідно з видатковою накладною №РН-004234 від 13.12.2016. Висновки комісії було викладено в акті дослідження №45-ВЗ/19 від 14.03.2019. Вказаний акт дослідження був затверджений, в тому числі позивачем, 25.03.2019.

2.19.Оскільки гарантійний строк на підшипник на час виходу з ладу генератора СГС-40ПУ №Е88464К не сплив, позивач звернувся до відповідача з вимогою замінити дефектний підшипник марки 76-160508Е2.

2.20.Зважаючи на відмову відповідача добровільно здійснити заміну підшипника, позивач звернувся з позовом про заміну неякісної продукції до Господарського суду Запорізької області.

2.21.Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі №908/2937/19 зобов`язано ТОВ "Промелектороніка" здійснити заміну підшипника марки 76-160508Е2 неналежної якості, поставленого ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", на підшипник марки 76-160508Е2 належної якості.

2.22.Зазначаючи про те, судовим рішенням у справі №908/2937/19 було встановлено факт поставки відповідачем підшипника неналежної якості, внаслідок чого позивач змушений був нести додаткові витрати у вигляді вартості відновлювального ремонту генератора, останній звернувся до суду з цим позовом про стягнення збитків.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Запорізької області рішенням від 28.10.2021 у справі №908/1092/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2022, в задоволенні позову відмовив; судові витрати на проведення експертизи в сумі 30007,58 грн та зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн поклав на позивача.

3.2.Судові рішення обґрунтовані тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення: причинно-наслідкового зв`язку між поставкою відповідачем підшипнику, який зруйнувався, та виходом з ладу генератора, понесення позивачем збитків на суму 108 511,73 грн та наявності у цьому вини відповідача.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 28.10.2021 у справі №908/1092/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовільнити.

4.2.Скаржник вказує на безпідставність висновку попередніх судових інстанцій про ненадання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження існування складу цивільного правопорушення в діях відповідача. Так, скаржник вказує, що акт дослідження №45-В3/19 від 14.03.2019 є доказом, який належним чином підтверджує причинний зв`язок між поламкою генератора СГС - 40 ПУ та неякісністю підшипнику, поставленого відповідачем.

4.3.Верховний Суд ухвалою від 12.09.2022 замінив позивача у справі №908/1092/21 з ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" та відкрив касаційне провадження за скаргою останнього.

4.4.Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує викладені в ній доводи та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

5.2.Згідно з частиною першою статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

5.3.Враховуючи приписи частини другої статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

5.4.Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента.

5.5.Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

5.6.Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

5.7.Дослідивши та оцінивши подані позивачем докази, попередні судові інстанції дійшли висновку про недоведеність позивачем складу цивільного правопорушення в діях відповідача та, відповідно, про відсутність підстав для стягнення з останнього збитків в сумі 108 511,73 грн.

5.8.Так, у межах справи №908/2937/19 судом апеляційної інстанції не встановлено преюдиційних обставин того, що руйнування генератора СГС-40ПУ було наслідком саме руйнування підшипника, поставленого відповідачем, адже під час вирішення вказаного спору було встановлено лише факт руйнування підшипника в період гарантійного строку, внаслідок чого зобов`язано відповідача здійснити його заміну.

5.9.У цій же справі суди встановили, що поданими доказами не підтверджується, що генератор СГС-40ПУ вийшов з ладу саме внаслідок руйнування підшипника 76-160508Е2.

5.10.Акт дослідження №45-ВЗ/19 від 14.03.2019, яким встановлено, що причиною несправності генератора стало руйнування шарикопідшипника 76-160508Е2, складений позивачем в односторонньому порядку та без повідомлення відповідача, тому за оцінкою судів він не може вважатися належним та достовірним доказом на підтвердження зробленого у ньому висновку.

5.11.Також суди встановили, що відповідно до карти ремонту генератора СГС-40ПУ 100% заміні підлягали шайба контровочна (3431А-5кд - 6 шт.), шайба стопорна (483.246 - 2 шт.), підшипник (76-160508Е2 - 2 шт.), тоді як згідно розшифровки за статтею "Покупні та комплектуючі вироби" до складу збитків позивачем включені також вартість якорю генератора в сумі 49000,00 грн, гнучкого валу в сумі 24500,00 грн; за статтями "Сировина, матеріали, паливо", "Запчастини виробництва ДП "АВІАКОН"", "Службові відрядження", "Основна заробітна плата виробничих робітників" також включені бензин Аи-95 в кількості 40,4272 кг вартістю 1372,10 грн, шайба стопорна 483.246 в кількості 2 шт. вартістю 96,57 грн, витрати на відрядження водія ОСОБА_1 вартістю 557,88 грн, заробітна плата виробничих працівників на ремонт генератора СГС-40ПУ в сумі 1 432,74 грн.

5.12.Водночас розділ 3 "Дефектація та ремонт" карти ремонту генератора СГС-40ПУ у стовпчику "спосіб усунення" не містить записів щодо способів усунення недоліків гнучкого валу, якорю, не зазначено, що вони підлягають заміні чи якомусь ремонту; розділ 5 карти ремонту генератора СГС-40ПУ містить запис, що зборка не проводилась.

5.13.Давши оцінку встановленим обставинам у сукупності суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що поданими позивачем доказами не підтверджується необхідність та сама заміна гнучкого валу, якорю, вартість яких включена до складу збитків, а також обставин того, що поява несправностей у них відбулася саме внаслідок руйнування підшипнику 76-160508Е2.

5.14.Крім того апеляційний господарський суд також встановив, що відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, однією з причин несправності якоря є знос масловідбивної втулки, що свідчить про наявність несправностей, які не залежали від відповідача.

5.15.Позивачем також було надано копію висновку експертів Сумського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф.М.С. Бокаріуса" за результатами проведення комісійного комплексного експертного товарознавчого та економічного дослідження №1437/1785/4339 від 18.03.2021, яким позивач підтверджував вартість робіт з відновлення генератора СГС-40ПУ №Е88464К вертольоту МІ-8МТ №95401 на суму 113 071,73 грн.

5.16.Частиною першою статті 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

5.17.Відповідно до частини третьої статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

5.18.Частиною сьомою статті 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

5.19.Згідно з п`ятою, шостою статті 101 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок; експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

5.20.Втім у поданому позивачем висновку експертизи не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, тому суди дійшли правильного висновку про визнання його недопустимим доказом у справі.

5.21.При цьому, наданий позивачем лист Сумського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" №678/18-25/21/19.3 від 07.10.2021 з додатками розписок експертів (т.2 а. с. 68-69) господарськими судами обґрунтовано не прийнятий до уваги, оскільки законом передбачено зазначення відомостей, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, саме у складеному ним конкретному висновку, який ним підписується, а не в листах або розписках про ознайомлення експерта відповідно до вимог чинного законодавства з правами і обов`язками експерта про кримінальну відповідальність за звавідомо неправдивий висновок або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, з яких не вбачається, що вони мають безпосереднє відношення до наданого суду у цій справі висновку.

5.22.Враховуючи викладене вище, місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанції дійшли до обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів суду належними та допустимими доказами наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення: причинно-наслідкового зв`язку між поставкою відповідачем підшипнику, який зруйнувався, та виходом з ладу генератора, понесення позивачем збитків на суму 108511,73 грн та наявності у цьому вини відповідача.

5.23.Відповідно до частин першої, другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.24.Враховуючи положення наведеної норми, а також те, що висновки попередніх судових інстанцій про відмову в позові обґрунтовані недоведенням позивачем належними та допустимими доказами наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення, та що доводи касаційної скарги не містять посилань на порушення або неправильне застосування попередніми судовими інстанціями жодних норм матеріального і процесуального права, а зводяться виключно до необхідності переоцінки оцінених судами у своїй сукупності доказів, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

6.1.Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 Господарського процесуального кодексу України).

6.4.Перевіривши рішення та постанову судів попередніх інстанцій в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

6.5.З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" залишити без задоволення.

2.Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 28.10.2021 у справі №908/1092/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

Л.В. Стратієнко