ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/1103/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Губенко Н.М., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;

за участю представників:

позивача - Гусельнікова М.О., Багмута Г.В.,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства виробничо - комерційної фірми "Аква Вита",

на рішення Господарського суду Запорізької області

(суддя - Горохов І.С.)

від 02.09.2019

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий - Верхогляд Т.А., судді - Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.)

від 20.05.2020,

у справі за позовом Приватного підприємства виробничо - комерційної фірми "Аква Вита"

до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"

про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії,

В С Т А Н О В И В:

у травні 2019 року до Господарського суду Запорізької області звернулось ПП ВКФ "Аква Вита" з позовом до ПАТ "Запоріжжяобленерго" про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії Запорізьких міських електричних мереж ПАТ "Запоріжжяобленерго" з розгляду акту про порушення № 00001137 від 25.01.2019, оформлене протоколом від 21.02.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним застосуванням до позивача наслідків порушення пп. 8 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, оскільки 21.01.2019 позивачем під час ліквідації наслідків залиття нежитлового приміщення позивача було виявлено зірвану пломбу, про що завчасно повідомлено ПАТ "Запоріжжяобленерго". На переконання позивача, вказані обставини унеможливлюють застосування Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562 та нарахування йому до сплати вартості необлікованої електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.09.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2020, в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків, що позивачем під час розгляду справи не доведено обставин недотримання відповідачем вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії під час проведення перевірки та складання акту про порушення, а також не спростовано встановленого в акті порушення. Суд не виявив порушень і у розрахунку вартості необлікованої електричної енергії, донарахованої позивачу.

У липні 2020 року ПП ВКФ "Аква Вита" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, вказуючи, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 905/2632/17, від 23.04.2019 у справі № 906/600/18, від 19.07.2018 у справі № 923/832/17, від 31.07.2018 у справі № 911/1143/16, від 11.06.2018 у справі №923/639/17.

Також, ПП ВКФ "Аква Вита", в обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження згідно з пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, вказує, що суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, а також не дослідили зібрані у справі докази (п. п.1, 4 ч. 3 статті 310 ГПК України).

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами, 24.02.2011 між ВАТ "Запоріжжяобленерго" (змінено назву на ПАТ "Запоріжжяобленерго") - постачальник електричної енергії та ПП ВКФ "Аква Вита" - споживач, укладено договір про постачання електричної енергії № 7033.

Відповідно до умов договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 "Точки продажу електричної енергії споживачу" (п. 1 договору).

Згідно з п. 2.1 договору під час виконання його умов, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

За приписами п. 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

На виконання п. 2 постанови "Про затвердження Правил роздрібного ринку електроенергії" від 14.03.2018 №31, затвердженої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, між сторонами укладено договір шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання.

Відповідно до п. 6.2 договору приєднання про надання послуг з розподілу електричної енергії, споживач зобов`язаний:

1) виконувати умови цього договору, в тому числі, своєчасно проводити розрахунки відповідно до умов договору;

2) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів;

3) невідкладно повідомляти оператора системи про недоліки в роботі вузла вимірювання;

4) узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності;

5) забезпечувати доступ представникам оператора системи, які пред`явили свої службові посвідчення, до свого об`єкта для обстеження вузла вимірювання, електроустановок та електропроводки.

Пунктом 8.7 договору приєднання передбачено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

02.03.2017 здійснено пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів згідно з актом №1879. Вказаний акт зі сторони споживача підписано Недоруєвим В.С .

Згідно з вказаним актом споживач прийняв на відповідальне зберігання (серед іншого) пломбу шафи обліку та ввідного автомату № С30868956.

25.01.2019 при здійсненні технічної перевірки засобів обліку електричної енергії ПП ВКФ "Аква Вита" за адресою: м. Запоріжжя, вул. Омська, 5, представниками відповідача складено акт про порушення №00001137, яким зафіксовано порушення споживачем п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: відсутність пломби відповідача №С30868956 на огородженні приладу обліку та ввідного автоматичного вимикача згідно з актом пломбування від 02.03.2017.

Зазначений акт підписаний трьома представниками ПАТ "Запоріжжяобленерго" та представником позивача Недоруєвим В.С. без зауважень. В акті про порушення №00001137 було зазначено дату, час та місце засідання комісії з розгляду акту про порушення.

Відповідно до протоколу від 21.02.2019 засідання комісії ПАТ "Запоріжжяобленерго" з розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №00001137 від 25.01.2019 вирішено виконати розрахунок недоврахованої електричної енергії за актом згідно з пунктом 2.1.2 Методики, затвердженої постановою НКРЕКП № 562 від 04.05.2006 за період з 26.07.2018 по 25.01.2019. Кількість недоврахованої електроенергії визначено 13 597 кВт/год на суму 34 798,69 грн.

На підставі акту про порушення №00001137 від 25.01.2019 відповідачем позивачу виставлено рахунок на оплату №7033/АН на суму 34 798,69 грн.

Підставою для визнання недійсним рішення комісії ПАТ "Запоріжжяобленерго", що оформлене протоколом від 21.02.2019, позивач зазначав ту обставину, що порушення цілісності пломби, яка вказана в акті про порушення від 25.01.2019 №00001137, ним виявлено самостійно під час усунення наслідків затоплення приміщення, про що повідомлено відповідача, і це звільняє позивача від передбаченої діючим законодавством відповідальності.

Згідно з наданим позивачем до позовної заяви актом про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 14.01.2019 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Академіка Ф.М. Муравченка, 5, (раніше вул. Омська, 5) сталася аварія, в результаті якої відбулося затоплення приміщень № 1, 2, 3 ,4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, та підвалу нежитлового приміщення. Муніципальною аварійною службою було виконано заходи з ліквідації аварії.

Позивач стверджував, що в ході ліквідації наслідків залиття 21.01.2019 нежитлового приміщення ПП ВКФ "Аква Вита" було виявлено одну зірвану пломбу ВАТ ЗОЕ №С30868956 на шафі обліку електролічильника та повідомлено про виявлений факт відповідача по телефону.

Згідно з листом №01/01/18 від 21.01.2019 ПП ВКФ "Аква Вита" письмово повідомило відповідача про зрив пломби ВАТ ЗОЕ №С30868956 на шафі обліку електролічильнику. Вказаний лист було подано до канцелярії ЗМЕМ ПАТ "Запоріжжіобленерго" 25.01.2019 з відміткою про отримання за вхідним №1253.

Направлення ПП ВКФ "Аква Вита" листа про зрив пломб на адресу ЗМЕМ ПАТ "Запоріжжяобленерго" відбулося 25.01.2019 о 14 год 22 хв, що встановлено судом зі скріншоту з програми IBExpert.

Предметом спору у цій справі є правомірність складання відповідачем акта про порушення №00001137 від 25.01.2019 та прийняття на його підставі рішення комісії ПАТ "Запоріжжіобленерго", оформленого протоколом від 21.02.2019, щодо нарахування позивачу необлікованої електричної енергії за період з 26.07.2018 по 25.01.2019 в розмірі 13 597 кВт/год на суму 34 798,69 грн.

Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні спору, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17, на необхідність застосування якої посилається скаржник, відповідно до якої нарахування вартості недоврахованої електричної енергії та рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, не є оперативно-господарською санкцією. Відповідно, відсутні підстави для застосування ст. ст. 235-237 ГК України щодо оперативно-господарських санкцій до спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції містять посилання на ст. ст. 235 237 ГК України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Касаційного господарського суду визнає обґрунтованими доводи ПП ВКФ "Аква Вита" про помилковість врахування судами при вирішенні спору ст. ст. 235 237 ГК України, які врегульовують застосування оперативно-господарських санкцій.

Разом з тим, вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

Вирішуючи спір про нарахування енергопостачальником споживачу плати за недовраховану електроенергію внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірити правильність розміру нарахування за недовраховану електроенергію.

Згідно з ч. 5 ст. 277 ГК України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.

За вимогами ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Згідно зі ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

На час складання акту про порушення та проведення засідання комісії з розгляду такого акту Правила користування електричною енергією втратили свою чинність у зв`язку з набранням чинності Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.

Отже, спірні правовідносини регулювалися Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Згідно з п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення, в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

За приписами з пп. 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування. Ті самі приписи містилися в пп. 26 п. 10.2 ПКЕЕ.

Відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією або Правил користування електричною енергією для населення на час складання акта про порушення та проведення засідання комісії з розгляду такого акта встановлювала чинна Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006.

Зазначеним спростовуються аргументи позивача про неможливість застосування Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією у спірних правовідносинах.

Згідно з пп. 2 п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, Методика застосовується у разі пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Відповідно до пункту 2.5 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1- 3 пункту 2.1 цієї Методики, а саме: 1) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів; величина розрахункового обсягу споживання електричної енергії розраховується за формулою 2.4 Методики.

Під час судового розгляду у господарських судах попередніх інстанцій до матеріалів справи надано акт про пломбування засобів обліку від 02.03.2017, відповідно до якого позивач прийняв на відповідальне зберігання всі пломби, встановлені на перелічених в акті засобах обліку та обладнанні, зокрема пломбу на шафі обліку та ввідного автомату № С30868956, зобов`язався нести повну відповідальність щодо неї, згідно з п. 5.5.5 ПРРЕЕ та умов договору про постачання електричної енергії № 7033. Акт про пломбування засобів обліку від 02.03.2017 підписано представником позивача без зауважень.

За таких обставин, відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановок.

Враховуючи викладене вище, встановлений судом факт відсутності пломби енергопостачальника № С30868956, Верховний Суд погоджується з висновками господарських судів про доведеність факту порушення ПП ВКФ "Аква Вита" п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії та наявність у ПАТ "Запоріжжяобленерго" правових підстав для нарахування недоврахованої електроенергії відповідно до вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року N 562.

З огляду на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що позивач як споживач, є відповідальним за цілісність пломб так і їх наявність, у зв`язку з чим відповідач правомірно та обґрунтовано склав акт про порушення та нарахував 34 798,69 грн на підставі пункту 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.

Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди позивача з нарахуванням відповідачем вартості необлікованої електроенергії у зв`язку з відсутністю пломби. На його думку, до ПП ВКФ "Аква Вита" відсутні правові підстави застосування оперативно-господарської санкції з огляду на надані до суду докази своєчасного повідомлення відповідача як енергопостачальника про виявлену позивачем самостійно відсутність пломби.

Проте з такими аргументами скаржника погодитись не можна, оскільки згідно з абзацом 2 пункту 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.

Відповідно до п. п. 7.12 п. 7 Кодексу комерційного обліку електричної енергії затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за № 31, у випадку пошкодження встановлених на ЗВТ пломб у результаті ліквідації аварійної ситуації, суб`єкт, який виконував аварійні роботи, повинен повідомити про цей факт заінтересованих осіб не пізніше наступного робочого дня.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів своєчасного повідомлення відповідача як енергопостачальника про виявлений позивачем самостійно факт відсутності пломби.

Позивач стверджував, що в ході ліквідації наслідків залиття 21.01.2019 нежитлового приміщення ПП ВКФ "Аква Вита" було виявлено одну зірвану пломбу ПАТ "Запоріжжяобленерго" №С30868956 на шафі обліку електролічильнику та повідомлено про виявлений факт відповідача по телефону. Однак, в підтвердження вказаного повідомлення позивачем не надано жодного доказу.

Враховуючи положення п. п. 7.12 п. 7 Кодексу комерційного обліку електричної енергії ПП ВКФ "Аква Віта" було зобов`язане повідомити відповідача про виявлену відсутність пломби не пізніше наступного дня, тобто 22.01.2019.

Відповідача про відсутність пломби №С30868956 на шафі обліку електролічильнику було письмово повідомлено позивачем 25.01.2019 о 14 год 22 хв.

При цьому, акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) складено 14.01.2019.

Доводи скаржника про порушення судами вимог статті 86 ГПК України, яке полягає, на думку скаржника, в неповній та необ`єктивній оцінці судом доказів у справі, колегія суддів Касаційного господарського суду відхиляє як необґрунтовані та такі, що зводяться до намагання переконати касаційний суд здійснити переоцінку доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції відповідно до статті 300 ГПК України.

Щодо посилання скаржника на позиції Верховного Суду у справах № 905/2632/17, 906/600/18, № 923/832/17, № 911/1143/16, №923/639/17, то необхідно зазначити, що у цих справах Верховний Суд виходив з інших фактичних обставин, ніж ті, що були встановлені судами при розгляді цієї справи.

Зокрема у справах № 906/600/18, № 923/832/17, № 911/1143/16, №923/639/17 досліджувалось питання правомірності донарахування вартості необлікованої електроенергії внаслідок порушень ПКЕЕ, які не пов`язані з відсутністю пломби енергопостачальника.

У справі № 905/2632/17 донарахування вартості необлікованої електроенергії було визнано судом незаконним, оскільки таке донарахування було здійснено енергопостачальником за відсутність пломби, яка була встановлена в місці, що не належить до схеми обліку електричної енергії. Встановлення пломби енергопостачальника № С30868956 у спірних правовідносинах в місці, що не належить до схеми обліку електричної енергії позивачем не доведено.

Скаржник стверджує, що акт про порушення №00001137 від 25.01.2019 складено за відсутності уповноваженого представника споживача. Проте такі доводи були спростовані судами попередніх інстанцій, які встановили, що перевірка та складання акту про порушення відбувалося у присутності відповідальної особи позивача за електрогосподарство Недоруєва B.C., який тривалий час вчиняв дії у взаємовідносинах з відповідачем від імені позивача, що підтверджується актами про пломбування засобів обліку, про порушення, технічної перевірки засобів обліку, тощо.

Доводи ПП ВКФ "Аква Віта" про помилковий обрахунок відповідачем вартості необлікованої електричної енергії у зв`язку з необхідністю застосування коефіцієнту використання електрообладнання « 0,5», а не « 0,75» відхиляється колегією суддів, оскільки з розрахунку за актом про порушення (а.с. 26, т. 1) вбачається, що відповідачем використовувались коефіцієнти « 0,3», « 0,4», « 0,5», « 0,7», « 0,75» згідно додатку № 1 «Коефіцієнти використання струмоприймачів» до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.

Таким чином аргументи скаржника, наведені у касацій скарзі, є такими, що не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Посилання місцевого та апеляційного господарських судів на статті 235-237 Господарського кодексу України, якими спірні правовідносини не регулюються, не призвело до ухвалення неправильних по суті судових рішень, та не може бути достатньою підставою для їх скасування, позаяк згідно з частиною 2 статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Приватного підприємства виробничо - комерційної фірми "Аква Вита" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі за № 908/1103/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Н. Губенко

О. Кролевець