ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 908/1324/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
боржника ПАТ "Запорізький кабельний завод": розпорядник майна арбітражний керуючий Тритяченко О.В.,
кредитора АТ "Чернігівобленерго": Пригара А.В.,
кредитора ТОВ "Інвестиційна рада": не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна рада"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2021 (колегія суддів у складі: Кузнецов В.О - головуючий, Коваль Л.А., Чередко А.Є.)
та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021 (суддя Кричмаржевський В.А.)
у справі №908/1324/21
за заявою Акціонерного товариства "Чернігівобленерго"
до Приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст заяви ініціюючого кредитора
1. Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" (далі - Кредитор) звернулось до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" (далі - Боржник).
2. Вимоги Кредитора обґрунтовані невиконанням Боржником зобов`язань за договором поворотної фінансової допомоги №1547 від 17.12.2019 (далі - Договір) щодо повернення грошових коштів у розмірі 5000000,00 грн у встановлений строк.
3. Боржник у відзиві на зазначену заяву зазначив про наявність відповідної заборгованості перед Кредиторам та неспроможність виконати грошові зобов`язання, строк яких настав.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2021, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Боржника, визнано грошові вимоги Кредитора в розмірі 5022700 грн, з яких 5000000 грн з четвертою чергою задоволення та 22700 грн з першою чергою задоволення.
5. Судові рішення мотивовані тим, що при зверненні до суду Кредитор довів належними та допустимими доказами відсутність спору між ним і Боржником щодо заявлених вимог, наявність ознак неплатоспроможності Боржника як підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна рада" (далі - Скаржник) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника.
7. Касаційна скарга мотивована наявністю підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини 1 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
8. Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили належним чином документи, які свідчать про реальний фінансовий стан Боржника та не надали оцінки факту відсутності належних і достатніх доказів, що однозначно свідчили б про неплатоспроможність Боржника, чим порушили вимоги частини 1 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
9. Скаржник зазначає, що грошові вимоги, які стали підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство, не підтверджені претензіями, відповідями на претензії, судовими рішеннями тощо, тому підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника відсутні. Визнаючи вимоги ініціюючого кредитора до Боржника, суди не надали цим обставинами належної правової оцінки.
10. На думку Скаржника, суди застосували формальний підхід до питання відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника та не дослідили всебічно і об`єктивно обставини, що свідчать про платоспроможність Боржника і його здатність виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами, зокрема Скаржником, інакше, ніж через застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
11. Кредитор надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
12. Кредитор вважає, що звертаючись із касаційною скаргою, Скаржник не спростував висновків судів попередніх інстанцій і не довів неправильного застосування ними норм матеріального та процесуального права.
13. Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу в установлений Судом термін не надали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
14. Між Кредитором та Боржником укладено Договір, за умовами якого Кредитор передав у власність Боржнику грошові кошти у розмірі 5000000 грн, а Боржник зобов`язувався повернути їх кредиторові не пізніше 18.12.2019.
15. Передача Кредитором Боржнику грошових коштів у розмірі 5000000 грн підтверджується платіжним дорученням №320828 від 17.12.2019.
16. Грошові кошти у розмірі 5000000 грн Боржник у встановлений Договором строк не повернув. Станом на дату подання заяви про банкрутство Боржника зазначена заборгованість є непогашеною.
17. Дослідивши поданий баланс підприємства на останню звітну дату (31.03.2021), колегія суддів вважає, що цей баланс за формою відповідає вимогам чинного законодавства та його підписано уповноваженими на те особами керівником підприємства Мотренко О.В. та головним бухгалтером Хачай Р.М.
18. Баланс (звіт про фінансовий стан) Боржника на останню звітну дату (31.03.2021), який за формою відповідає вимогам чинного законодавства та підписаний уповноваженими на те особами - керівником Мотренко О.В. і головним бухгалтером Хачай Р.М., свідчить про те, що непокритий збиток боржника складає 37478000 грн, кредиторська заборгованість - 171053000 грн.
19. Згідно з наданою Боржником бухгалтерською довідкою від 19.05.2021 заборгованість боржника перед Акціонерним товариством "Сбербанк", яка виникла на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2020 у справі №908/859/20, становить 58500000,00 грн.
20. Станом на 01.04.2021 вартість основних засобів боржника складає 556418,02 грн, а вартість всіх активів складає 139377000,00 грн.
21. Крім того, 01.04.2021 між Боржником та Скаржником укладено договір застави, який забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають із договору поставки DK001731 від 10.08.2020, укладеного між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого Боржник зобов`язаний сплатити Скаржнику до 30.04.2021 за поставлений товар суму заборгованості у розмірі 104070,24 грн у порядку, передбаченому основним договором (п. 1.1 договору застави). Тобто Скаржник є заставним кредитором Боржника.
Позиція Верховного Суду
22. Керуючись вимогами статей 14 300 Господарського процесуального кодексу України, Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
23. Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
24. При цьому грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
25. Отже, законодавцем не обмежено перелік підстав, з яких виникають грошові зобов`язання боржника перед кредиторами. Такими підставами можуть бути укладені боржником договори (правочини), грошові зобов`язання зі сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, які виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо, та які мають бути виражені у грошових одиницях. Водночас для відкриття справи про банкрутство не вимагається підтвердження розміру грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника за судовим рішенням про стягнення боргу.
26. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора визначений статтею 39 КУзПБ.
27. Згідно з частинами 1-3 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.
28. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Зокрема, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (ч.ч. 5, 6 ст. 39 КУзПБ).
29. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі.
30. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
31. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
32. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постанові від 13.08.2020 у справі №910/4658/20.
33. Разом з тим використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство.
34. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
35. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.
36. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
37. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постанові від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19.
38. З викладеного вбачається, що Верховний Суд неодноразово викладав висновки про застосування положень частини 1 статті 39 КУзПБ щодо перевірки обґрунтованості вимог заявника при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство. І викладені в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції висновки не суперечать зазначеним висновкам Верховного Суду з огляду на таке.
39. Так, за змістом оскаржуваної постанови, залишаючи без змін ухвалу суду місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги Кредитора підтверджуються документами, доданими до відповідної заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (Договором, платіжним дорученням №320828 від 17.12.2019 про перерахування Кредитором Боржнику грошових коштів у розмірі 5000000 грн). Водночас визнання Боржником заборгованості перед Кредитором у розмірі 5000000 грн свідчить про відсутність спору про право. А надані Боржником докази (бухгалтерська довідка №З/01-142/1 від 19.05.2021, довідка про основні засоби та їх залишкову вартість, баланс товариства на останню звітну дату - 31.03.2021) свідчать про неспроможність виконання Боржником грошових зобов`язань перед Кредитором та іншими кредиторами.
40. З огляду на викладене Суд не вбачає підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції вимог частини 1 статті 39 КУзПБ, оскільки дослідивши надані учасниками справи докази, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність передбачених КУзПБ підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, зважаючи на встановлення обставин щодо наявності відповідного грошового зобов`язання Боржника перед Кредитором, щодо якого відсутній спір про право, а також неможливості його задоволення до проведення підготовчого засідання.
41. При цьому Суд відхиляє твердження Скаржника про те, що відповідні грошові вимоги, які стали підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство, не підтверджені претензіями, відповідями на претензії, судовими рішеннями, адже вони суперечать висновкам Верховного Суду, зокрема викладеним у постанові від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, про відсутність у КУзПБ вимог щодо підтвердження розміру грошових вимог ініціюючого кредитора відповідним судовим рішенням.
42. Також Суд не приймає до уваги доводи касаційної скарги щодо відсутності належних та достатніх доказів неплатоспроможності Боржника, які по суті зводяться до переоцінки доказів, встановлення обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду або були відхилені ними, оскільки у силу встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж розгляду справи суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
43. Стосовно ж аргументів Скаржника про те, що суди належним чином не дослідили документи, які свідчать про реальний фінансовий стан Боржника, Суд зазначає, що у касаційній скарзі не наведено конкретних наявних у справі доказів, які не отримали правової оцінки судів першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
44. Водночас Суд звертає увагу, що відповідно до вимог пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України недослідження судом зібраних у справі доказів є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Однак у цій справі підстава, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилався Скаржник, не підтвердилась.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
45. З огляду на викладене, звертаючись з касаційною скаргою, Скаржник не довів неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права до встановлених судами обставин, не спростував висновки судів щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, як необхідної передумови для скасування оскаржених судових рішень.
46. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень.
Розподіл судових витрат
47. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна рада" залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2021 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021 у справі №908/1324/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді В. Білоус
В. Пєсков