ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 908/1380/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Білоуса В. В.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.

за участю представників: ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" - адвоката Грамчук М. О., арбітражного керуючого Кузнецової В. В., ТОВ "БАДМ" - адвоката Штеннікової К. Б., ТОВ "МЕДІКО" - адвоката Пічко Р. С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" арбітражного керуючого Кузнецової Валерії Володимирівни

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021

та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.03.2021

у справі № 908/1380/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кузнецової Валерії Володимирівни

до: 1) державного реєстратора Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенко Євгена Васильовича; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ"; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКО"

про скасування рішення державного реєстратора, визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кузнецової В. В. звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до державного реєстратора Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Є. В.; ТОВ "БаДМ"; ТОВ "МЕДІКО" з такими вимогами: скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенко Євгена Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41829767 від 27.06.2018 щодо реєстрації за ТОВ "БаДМ" права власності на нерухоме майно - 49/50 частки нежилого приміщення ХІХ підвалу (літера А-5) загальною площею за внутрішніми замірами 195,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 230; визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна серія та номер 1722, виданий 06.11.2018 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н. М.; витребувати на користь ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" нерухоме майно - 49/50 частки нежитлового приміщення ХІХ підвалу (літера А-5) загальною площею за внутрішніми замірами 195,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 230.

В обґрунтування позову зазначено, державним реєстратором прийнято рішення про реєстрацію права власності за ТОВ "БаДМ" як іпотекодержателем на належне ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" як іпотекодавцю нерухоме майно. Такі дії, а також подальше відчуження майна на користь ТОВ "МЕДІКО" позивач вважає незаконними, оскільки жодних вимог про усунення порушень забезпечених іпотекою зобов`язань як того вимагала ст. 35 Закону України "Про іпотеку" позивач не отримував; на момент звернення стягнення на іпотечне майно у позивача була відсутня заборгованість перед своїм контрагентом - ТОВ "БаДМ"; про проведення ринкової оцінки предмета іпотеки, що є обов`язковою умовою у разі звернення стягнення на предмет іпотеки, позивачу нічого не відомо.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.03.2021 у даній справі в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 рішення Господарського суду Запорізької області від 25.03.2021 у справі №908/1380/18 залишено без змін.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про недоведеність позивачем порушень іпотечного договору та вимог Закону України "Про іпотеку" під час звернення стягнення іпотекодержателем ТОВ "БаДМ" у позасудовому порядку на предмет іпотеки - належне ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" нерухоме майно. У зв`язку із висновком про правомірність набуття ТОВ "БаДМ" права власності на спірне майно, суди попередніх інстанцій дійшли висновку і про законність подальшого відчуження ТОВ "БаДМ" спірного майна на користь ТОВ "МЕДІКО".

У касаційній скарзі ліквідатор ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" арбітражний керуючий Кузнецова В. В. просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.03.2021 у справі № 908/1380/18 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Ліквідатор ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" зазначив, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права - ст. 35 Закону України "Про іпотеку" без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 23.01.2019 у справі № 306/1224/16-ц (провадження №14-501цс18); від 24.04.2019 у справі № 521/18393/16-ц (провадження № 14-661цс18), від 03.02.2021 по справі №278/3367/19-ц.

В обґрунтування вимог касаційної скарги ліквідатор ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки листу, у якому голова ліквідаційної комісії ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" повідомив ТОВ "БаДМ" про зміну адреси, та не встановили на підставі належних та допустимих доказів дати отримання ТОВ "БаДМ" листа із повідомленням про зміну адреси. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправомірно поклали на позивача обов`язок доведення дати отримання відповідачем ТОВ "БаДМ" вказаного листа, оскільки саме конверт, в якому було його надіслано, є засобом доказування часу його надсилання та отримання. Водночас, зазначаючи, що зберігати відповідний конверт є обов`язком адресата, ліквідатор посилається при цьому на положення п. 8 глави 2 розділу III Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 № 1000/5.

В той же час ліквідатор ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування п. 8 глави 2 розділу III Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 № 1000/5.

Заявник касаційної скарги також стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшовши висновку, що вимога в порядку ст.35 Закону України "Про іпотеку" про усунення порушення була вручена на підставі доручення уповноваженій особі не надали правової оцінки листу колишнього директора ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" від 13.05.2020, відповідно до якого, довіреність на отримання поштової кореспонденції в період з 01.05.2018 по 31.07.2018 видавалась ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" лише на ім`я Дегтярьова Р. В.

Крім того, ліквідатор ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" зазначає, що суд апеляційної інстанції взагалі не надав оцінки доводам позивача щодо відсутності в останнього заборгованості перед ТОВ "БаДМ" за спірним договором поставки на час відкриття ліквідаційної процедури в порядку ст. ст. 111 112 ЦК України та відповідним доказам на їх підтвердження, а також доводам щодо неналежного проведення оцінки майна, що було предметом іпотеки.

Наведене, на думку скаржника, свідчить про те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 693/624/19 про те, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

У відзивах ТОВ "БАДМ" та ТОВ "МЕДІКО" просять залишити касаційну скаргу ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

ТОВ "БАДМ" стверджує, що висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на встановлених у цій справі обставинах, а доводи заявника касаційної скарги, що є ідентичними аргументам апеляційної скарги, не відповідають чинному законодавству та спрямовані на переоцінку наявних у матеріалах справи доказів.

ТОВ "МЕДІКО" у відзиві посилається на те, що у постановах, на які посилається ліквідатор ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" Верховний Суд не робив правових висновків щодо застосування ст. 35 Закону України "Про іпотеку". Крім того, ТОВ "МЕДІКО" зазначає, що є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., пояснення представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзивів на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" (покупець, іпотекодавець) та ТОВ "БАДМ" (постачальник, іпотекодержатель) було укладено договір поставки від 19.08.2016 №04236, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

В розділі 6 договору поставки №04236 сторони погодили порядок здійснення оплати товару.

У випадку порушення строку оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення та, окрім того, при простроченні оплати поставленого товару на двадцять календарних днів покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості поставленого та неоплаченого у строк а товару. Покупець сплачує постачальнику суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також десяти процентів річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ЦК України (п. п. 7.2, 7.3 договору поставки № 04236).

Відповідно до розділу 10 договору поставки № 04236 сторони домовились, що всі спори, які випливають з цього договору або у зв`язку з ним, в тому числі, але не обмежуючись спори про і визнання договору дійсним чи недійсним, укладеним чи не укладеним, підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення третейському суду, що створений для вирішення конкретного спору. Сторони домовились, що кількісний склад третейського суду, створеного для вирішення конкретного спору, буде складатися із одного судді - Венської Оксани Олександрівни, місце проживання: м. Дніпро, вул. М. Рильського 137. Місце розгляду спору - м. Дніпро, вул. Харківська, буд.5, оф.11-а.

В забезпечення виконання зобов`язань за договором поставки від 19.08.2016 №04236 між ТОВ "БаДМ" (іпотекодержатель) та ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" (іпотекодавцем) укладено договір іпотеки від 05.10.2016, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллаловою В. М.

Згідно з п. 1.1 договору іпотеки від 05.10.2016 іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання основного зобов`язання нерухоме майно - 49/50 (сорок дев`ять п`ятдесятих) часток нежитлового приміщення XIX підвалу (літера А-5) загальною площею за внутрішніми замірами 195,2 кв. м., що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, проспект Соборний (колишній проспект Леніна), будинок 230.

Відповідно до п. 1.2 договору іпотеки іпотекою забезпечуються у повному обсязі вимоги іпотекодержателя до іпотекодавця за договором поставки від 19.08.2016 №04236, згідно з яким останній зобов`язаний своєчасно сплачувати іпотекодержателю вартість поставленого товару, на умовах, передбачених основним договором, а саме: покупець (іпотекодавець) зобов`язується сплатити суму за товар в термін, зазначений в накладній на товар; ціна товару за одиницю вказується в накладній у гривнях; сплачувати пеню, неустойку, штрафи, інші платежі за основним договором.

Відповідно до п. 2.3 договору іпотеки від 05.10.2016 предмет іпотеки сторони визначили в сумі 900 000,00 грн.

Приписами п. 5.1 договору іпотеки від 05.10.2016 встановлено, що іпотекодержатель має право у разі порушення основного зобов`язання та/або умов договору іпотеки задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

В п. 5.2 договору іпотеки від 05.10.2016 передбачено, у разі порушення іпотекодавцем основного зобов`язання та/або умов договору іпотеки іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень зобов`язання у тридцятиденний строк. Якщо вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Повідомлення направляється рекомендованим листом або телеграмою за адресою іпотекодавця, зазначеною в цьому договорі. Повідомлення вважається врученим, якщо іпотекодавець не сповістив іпотекодержателя письмово про зміну своєї адреси. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення. Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктами 5.1 та 5.4 договору іпотеки від 05.10.2016 сторонами узгоджено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом або згідно з договором (або застереженням, вказаним в цьому договорі) про задоволення вимог іпотекодержателя, або в судовому та/або позасудовому або іншому, передбаченому чинним законодавством України, порядку, та його реалізацію. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; в порядку позасудового врегулювання на підставі розділу 6 цього договору.

Сторони вирішили, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання здійснюється, за вибором іпотекодержателя, на підставі (ст. 36 Закону України "Про іпотеку"); відповідного застереження в цьому договорі іпотеки; договору між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя (п. 6.1 договору іпотеки від 05.10.2016).

За змістом п. 6.2 договору іпотеки від 05.10.2016 іпотекодержатель має право отримати предмет іпотеки у свою власність в рахунок виконання основного зобов`язання іпотекодавця у порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку". При реалізації даного способу задоволення вимог іпотекодержателя, договір іпотеки та/або договір про задоволення вимог іпотекодержателя є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. При цьому, предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за вартістю, що буде визначена на підставі висновку незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності. При оцінці предмета іпотеки незалежний експерт повинен використовувати всі методи оцінки, які передбачені чинним законодавством України на момент оцінки. Якщо фактичний розмір заборгованості іпотекодавця за основним зобов`язанням та цим договором менший за вартість, що вказана у висновку незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності, іпотекодержатель перераховує різницю на поточний рахунок іпотекодавця протягом 3-х (трьох) робочих днів з моменту набуття у власність предмета іпотеки.

В п. 6.3. договору іпотеки від 05.10.2016 сторони погодили, що вимоги п. 5.2 договору іпотеки щодо надіслання вимоги про усунення порушень, застосовуються також до звернення стягнення шляхом позасудового врегулювання.

На виконання умов договору поставки № 04236 ТОВ "БаДМ" здійснювало поставку

ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" лікарських препаратів та засобів, супутніх товарів, інших форм медичного асортименту.

Разом з тим, 27.04.2018 ТОВ "БаДМ" звернулось до третейського суду, створеного для вирішення конкретного спору, у складі судді Венської Оксани Олександрівни з позовом до ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" про стягнення заборгованості за договором поставки від 19.08.2016 № 04236.

Рішенням третейського суду від 16.05.2018, створеного для вирішення конкретного спору, у складі судді Венської Оксани Олександрівни позов ТОВ "БаДМ" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" на користь ТОВ "БаДМ" суму штрафних санкцій в розмірі 951 781,92 грн, 10% річних в розмірі 17 338,97 грн та судові витрати в розмірі 2 000 грн.

Відповідно до рішення третейського суду від 16.05.2018 зазначені штрафні санкції, нараховані в наслідок неналежного виконання ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" умов договору поставки № 04236 від 19.08.2016 в частині дотримання строків оплати товару.

Державним реєстратором Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенком Є. В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав індексний номер: 41829767 від 27.06.2018 щодо реєстрації за ТОВ "БаДМ" права власності на нерухоме майно - 49/50 частки нежилого приміщення ХІХ підвалу (літера А-5) загальною площею за внутрішніми замірами 195,2 кв. м, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 230.

У листопаді 2018 року ТОВ "БаДМ" продало спірне нерухоме майно ТОВ "МЕДІКО", про що укладено відповідний договір купівлі-продажу.

Не погодившись із зверненням стягнення ТОВ "БаДМ" на іпотечне майно та його подальшим відчуженням на користь ТОВ "МЕДІКО", ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кузнецової В. В. звернулось до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про недоведеність позивачем порушень іпотечного договору та вимог Закону України "Про іпотеку" під час звернення стягнення іпотекодержателем ТОВ "БаДМ" у позасудовому порядку на предмет іпотеки - належне ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" нерухоме майно. У зв`язку із висновком про правомірність набуття ТОВ "БаДМ" права власності на спірне майно, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про і законність подальшого відчуження ТОВ "БаДМ" спірного майна на користь ТОВ "МЕДІКО".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" (тут і надалі у редакції закону від 19.10.2016, що діяла на момент звернення стягнення на іпотечне майно) іпотека - іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Наведені норми спрямовані на забезпечення фактичного повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на майно боржника. Тому повідомлення боржника потрібно вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини.

Аналогічний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 645/1979/15-ц.

За відсутності такого належного надсилання вимоги у порядку ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

У цій справі суди встановили, що в договорі іпотеки від 05.10.2016 іпотекодержатель має право в порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку" отримати предмет іпотеки у свою власність в рахунок виконання зобов`язань іпотекодавця за договором поставки від 19.08.2016 №04236.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За змістом п. 2 ч. 3 ст. 10 зазначеного Закону державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

В п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Згідно з п. 61 вказаного Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що 02.05.2018 іпотекодержатель направив іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень шляхом сплати забезпечених іпотекою 30% штрафу та 10% річних в порядку ст. 625 ЦК України за вих. № 738 від 30.04.2018. Вказану у повідомленні вимогу боржником не оплачено, у зв`язку з чим ТОВ "БаДМ" звернулося до державного реєстратора для здійснення державної реєстрації прав власності на підставі договору іпотеки. Заявником було подано державному реєстратору наступні документи: копію паспорту генерального директора ТОВ "БаДМ" Чичеріна В. В. № АК 210344, договір поставки № 04236 від 19.08.2016, копію договору іпотеки, вимогу про усунення порушення зобов`язання (вих.№ 738 від 30.04.2018), поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (трек-номер № 0103045271041), опис вкладення від 02.05.2018, фіскальний чек №7996 від 02.05.2018 (трек-номер 0103045271041), документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, перелік документів, що надавались державному реєстратору ТОВ "БаДМ" та які стали підставою для реєстрації за ТОВ "БаДМ" права власності на спірне нерухоме майно, суди встановили із пояснень відповідачів.

Так, 10.03.2020 позивач звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про витребування у державного реєстратора документів, які стали підставою для прийняття оспорюваного рішення.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання позивача із врахуванням пояснень представника державного реєстратора про відсутність в останнього вказаних документів. При цьому зобов`язано ТОВ "БаДМ" надати суду оригінали таких документів.

Водночас, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про витребування у державного реєстратора документів, які стали підставою для реєстрації за ТОВ "БаДМ" права власності на предмет іпотеки, судом першої інстанції не було враховано положень п. 10 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, згідно з якими під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа з оригіналів документів чи відповідно оформлених копій необхідних для державної реєстрації прав документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 цього Порядку, обов`язково виготовляє електронні копії шляхом сканування таких документів, які додаються до заяви.

Таким чином, у разі виконання ним п. 10 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор мав можливість надати суду електронні копії документів, які стали підставою для проведення оспорюваних реєстраційних дій.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази виконання ТОВ "БаДМ" вимог ухвали Господарського суду Запорізької області від 11.03.2020 щодо надання оригіналів витребуваних документів. Із протоколів судових засідань їх та технічних записів також не вбачається, що вони досліджувались судами попередніх інстанцій.

У зв`язку з наведеним передчасними є висновки судів про відсутність порушень іпотечного договору та вимог Закону України "Про іпотеку" під час звернення стягнення іпотекодержателем ТОВ "БаДМ" на предмет іпотеки, оскільки суди належним чином не встановили переліку та змісту документів, які стали підставою для прийняття оспорюваного рішення державного реєстратора. В матеріалах справи взагалі відсутня вимога про усунення порушення зобов`язання (вих.№ 738 від 30.04.2018), на яку послались суди попередніх інстанцій, зазначаючи про дотримання ТОВ "БаДМ" вимог ст. 35 Закону України "Про іпотеку". Так, формуючи висновок про те, що іпотекодавець отримав вимогу про усунення порушення зобов`язань за договором поставки та не виконав її, суди попередніх інстанцій не дослідили її змісту.

У зв`язку із передчасністю висновку відсутність порушень іпотечного договору та вимог закону під час звернення стягнення на іпотечне майно, передчасними є висновки судів попередніх інстанцій про правомірність подальшого відчуження ТОВ "БаДМ" спірного майна.

До того ж у матеріалах справи відсутній оспорюваний позивачем договір купівлі-продажу, на підставі якого ТОВ "БаДМ" відчужив на користь ТОВ "МЕДІКО" спірне нерухоме майно.

Крім того, в п. 5.2 договору іпотеки від 05.10.2016 сторони погодили, що у разі порушення іпотекодавцем основного зобов`язання та/або умов договору іпотеки іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень зобов`язання у тридцятиденний строк. Повідомлення направляється рекомендованим листом або телеграмою за адресою іпотекодавця, зазначеною в цьому договорі. Повідомлення вважається врученим, якщо іпотекодавець не сповістив іпотекодержателя письмово про зміну своєї адреси.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в договорі іпотеки від 05.10.2016 вказана така адреса іпотекодавця: 69006, м. Запоріжжя, проспект Соборний (колишній Леніна), буд. 230.

Поряд з цим позивач стверджував, що надіслав ТОВ "БаДМ" простим поштовим відправленням листа від 10.04.2018 вих. № 26/01-п про зміну адреси.

Відповідачем ТОВ "БаДМ" до відзиву на позовну заяву була додана копія цього листа із проставленою на штампі датою його отримання - 05.05.2018 без конверта, в якому лист був надісланий.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що ліквідатором не було надано належних та допустимих доказів, що станом на час надіслання вимоги про усунення порушення (02.05.2018) ТОВ "БаДМ" було повідомлене про зміну адреси ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ".

У касаційній скарзі ліквідатор ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" посилається на те, що за умови ненадання ТОВ "БаДМ" конверта, в якому був надісланий лист від 10.04.2018 вих. №26/01-п, висновки судів попередніх інстанцій про неповідомлення іпотекодавцем іпотекодержателя про зміну адреси є необґрунтованими, оскільки саме на отримувача листа покладений обов`язок зберігати відповідний конверт.

Так, відповідно до п. 8 глави 2 розділу III Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 № 1000/5, адресні ярлики рекомендованих конвертів і пакетів зберігаються і додаються до документів, а також конверти, коли лише за конвертом можна встановити адресу відправника, час відправлення та одержання документа, або коли в конверті відсутні окремі документи, або встановлено невідповідність номерів документів номерам, зазначеним на конверті.

Зазначеним вище обставинам суди попередніх інстанцій не надали ніякої оцнки.

Крім того, суди попередніх інстанцій не надали оцінки тому, що ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" перебувало у процедурі ліквідації відповідно до положень ст. ст. 110 - 112 ЦК України, не з`ясували чи зверталось ТОВ "БаДМ" до ліквідаційної комісії з вимогами щодо неналежного виконання спірного договору поставки, у чому полягав зміст таких вимог, та чи були вони розглянуті ліквідаційною комісією.

Щодо доводів касаційної скарги про не врахування судом апеляційної інстанції висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 19.05.2021 у справі №693/624/19 про те, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права, слід зазначити таке.

Як передбачено в ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

За змістом правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц, предметом позову в якій є вимоги про скасування реєстрації речового права, права власності на іпотечне майно, ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна.

Відповідно, не проведення такої оцінки на момент переходу права власності є порушенням процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.

Така правова позиція наведена і у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/4875/18.

У позовній заяві арбітражний керуючий Кузнецова В. В., посилаючись на положення ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", зазначала, що жодних коштів на рахунок боржника не надходило, а про проведення незалежної ринкової оцінки спірного майна товариству не відомо.

У відзиві на позовну заяву відповідач ТОВ "БаДМ", заперечуючи проти таких доводів, зазначив про проведення незалежної оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Бюро Полекс".

Згодом у письмових поясненнях, поданих після відзиву ТОВ "БаДМ" на позов, позивач подав уточненні пояснення до позовної заяви, в яких наводив аргументи, які, на його думку, свідчать про невідповідність оцінки майна вимогам закону.

Однак, вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції не надав оцінки доводам позивача щодо не належного проведення оцінки спірного майна, зазначивши в ухвалі від 13.10.2020, що такі доводи є зміною підстав позову, що заявлені після закінчення підготовчого провадження та підлягають залишенню без розгляду.

В свою чергу суд апеляційної інстанції погодився із таким висновком суду першої інстанції та також залишив поза увагою відповідні доводи позивача.

Разом з тим, Верховний Суд неодноразово наголошував, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин.

Проте суди попередніх інстанцій наведеного не врахували, як і не надали оцінки тому, що такі уточнені пояснення ТОВ "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" є за своїм змістом відповіддю на відзиви відповідачів.

Аналогічно поза увагою суду апеляційної інстанції залишились доводи апеляційної скарги позивача про наявність та розмір заборгованості перед ТОВ "БаДМ" відповідно до акту звірки розрахунків станом на 31.12.2017, помилково не врахувавши, що такі аргументи зазначались ліквідатором у позовній заяві.

До того ж, погодившись із доводами відповідача ТОВ "БаДМ" про дотримання останнім вимог ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", суди попередніх інстанцій не врахували, що до відзиву ТОВ "БаДМ" було додано вибірково копії тільки 3-х сторінок Звіту про оцінку майна.

В ч. 1 ст. 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст. 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.

Відповідно до ч. ч. 1 - 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Європейський суд з прав людини зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення Суду у справі "Олюджіч проти Хорватії", № 22330/05, від 05.02.2009). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", № 4436/07, від 03.07.2014; "Богатова проти України", № 5231/04, від 07.10.2010).

Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.03.2021 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі №908/1380/18 зазначеним вимогам не відповідають.

Судами попередніх інстанцій порушено вимоги ст. 210 ГПК України в частині покладення в основу судових рішень доказів, що не були предметом дослідження в судових засіданнях, а також вимог ст. 236 ГПК України щодо повноти і всебічності з`ясування обставин справи.

Водночас касаційна інстанція згідно з ч. 2 ст. 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі знайшли своє підтвердження, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо у цій справі є передчасними, сформованими без з`ясування всіх істотних обставин справи. Тому постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду необхідно врахувати викладене, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, вирішити питання про витребування у державного реєстратора копій документів, що стали підставою для проведення реєстраційних дій, а отже, і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову.

Водночас, оскільки Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду направляє дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення справи, тому відсутні підстави для формування висновку Верховного Суду з питань, зазначених скаржником у касаційній скарзі.

Оскільки касаційний суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення у справі №908/1380/18 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 300 301 314 315 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКИ ДОКТОР МОМ" арбітражного керуючого Кузнецової Валерії Володимирівни - задовольнити частково.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.03.2021 у справі №908/1380/18 - скасувати.

Справу № 908/1380/18 направити на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ткаченко Н. Г.

Судді Жуков С. В.

Білоус В. В.