ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 908/161/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Гур`єв А.А. (адвокат),

відповідача - не з`явився,

розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Райського Ігоря Васильовича

на рішення господарського суду Запорізької області від 19.05.2021 та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2021,

за позовом громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав"

до фізичної особи-підприємця Райського Ігоря Васильовича

про укладення договору.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

1.1. Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (далі - Спілка, позивач) звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до фізичної особи-підприємця Райського Ігоря Васильовича (далі - ФОП Райський І.В., відповідач) про визнання укладеним з 10.04.2020 договору "Про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення" №18-27/10/20 в редакції, запропонованій позивачем.

1.2. Позов обґрунтовано тим, що Спілка є єдиною в Україні акредитованою організацією колективного управління у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права та/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення. Згідно з вимогами частини третьої статті 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (далі - Закон №2415-VIII) користувачі, у тому числі і відповідач, зобов`язані укласти з організацією колективного управління договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав. Спілка 27.10.2020 надіслала на адресу відповідача проект договору, однак останній, не надав відповіді на неї.

2. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського Запорізької області від 19.05.2021 (суддя: Зінченко Н.Г.), у справі №908/161/21 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано укладеним з 10.04.2020 Спілкою і ФОП Райським І.В. договір №18-27/10/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення в редакції позивача. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

2.2. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Спілка, яка є єдиною в Україні акредитованою організацією в сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського і (або) суміжних прав (крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення) (згідно з чинним на час вирішення спору наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №14 від 10.09.2019) є належним позивачем у даній справі; в межах програм (телерадіопрограм), які ретранслюються відповідачем, використовуються об`єкти авторського права і (або) суміжних прав; проаналізувавши зміст запропонованого проекту договору, суд не вбачав в ньому умов, які б суперечили законодавству; дійшов до висновку про наявність підстав вважати укладеним такий договір на запропонованих позивачем умовах, зокрема, щодо застосування умов цього правочину до правовідносин, що виникли між сторонами з 10.04.2020, оскільки відповідач на протязі усього часу (що передував зверненню до суду з відповідним позовом) продовжував безоплатно, за відсутності договору з акредитованою організацією обов`язкового колективного управління, використовувати об`єкти авторського та суміжних прав шляхом кабельної ретрансляції.

2.3. Також господарським судом першої інстанції під час розгляду справи було виявлено описку в розділі 7 договору "Відповідальність сторін", а саме: невірне зазначення пункту договору (пункт 3.1.1), що встановлює обов`язок відповідача своєчасно сплачувати винагороду (відрахування) за надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського і суміжних прав (крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення), у зв`язку з чим судом першої інстанції було виправлену означену описку.

2.4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2021(колегія суддів: Антонік С.Г., Березкіна О.В., Дармін М.О.) апеляційну скаргу ФОП Райського І.В. задоволено частково; рішення господарського суду Запорізької області від 19.05.2021 зі справи №908/161/21 змінено; викладено пункти 3.1.2, 5.1, 5.2 договору та додатку №3 до договору в такій редакції: "пункт 3.1.2. - в день укладення цього Договору довідково надати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером та інформацію про Кількість абонентів; щоквартально надавати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, та інформацію про Кількість абонентів, якщо у звітному кварталі відбулися зміни; інформація надається Спілці у письмовій та/або електронній формі за формами, що є відповідними додатками до цього Договору."; "пункт 5.1. - Цей Договір є укладеним та набуває чинності з дня набрання чинності рішенням суду."; "пункт 5.2. - Сторони домовились, що строк дії цього Договору встановлюється з дати його укладення і до 10 вересня 2022 року включно."; "Додаток №3 до договору №01-01/09/20 - вважати, що сторони узгодили щомісячні Тарифи за одного Абонента Провайдера у наступному розмірі: період Щомісячний тариф, грн., за одного Абонента з "__ " 2021 року по 31 грудня 2021 року 0,90 грн, з 01 січня 2022 року по 10 вересня 2022 року включно 1,50 грн". В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 19.05.2021 у справі №908/161/21 залишено без змін.

2.5. Змінюючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції зазначив, що договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення, отже днем укладення договору вважається день набрання чинності рішенням суду у даній справі, а тому безпідставними є умови договору, визначені в пункті 3.1.2 договору щодо надання провайдером інформації Спілці щодо найменувань програм організації мовлення, які ним ретранслюються станом на 10.04.2020 та інформації про кількість абонентів за перший квартал 2020 року. Крім того, за висновком суду, оскільки повноваження організації в сфері обов`язкового колективного управління закінчуються у позивача 10.09.2022 - безпідставною є вимога про укладення договору на строк до 31.12.2025. У зв`язку з наведеним вище, суд апеляційної інстанції також дійшов висновку про відсутність підстав для включення до Додатку №3 до договору умов про визначення ціни договору у 2020 році та після 10.09.2022 року.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції і постановою суду апеляційної інстанції, ФОП Райський І.В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 19.05.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2021 зі справи №908/161/21 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Аргументи учасників справи

4.1. Аргументи касаційної скарги

4.1.1. Касаційна скарга, з урахуванням уточненої її редакції від 06.01.2021, подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

4.1.2. При цьому відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права, а саме приписи статті 187 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 6 13 627 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини третьої статті 20 Закону №2415-VIII, без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №906/1205/20 та від 18.11.2021 у справі №922/3649/20. Крім того, вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах в аспекті щодо "поширення дії договору на правовідносини які виникли до його укладення".

4.1.3. За твердженням відповідача попередні судові інстанції не надали оцінки відсутності в матеріалах справи доказів отримання ним листа-оферти щодо укладення спірного договору та не встановили факту ухилення ФОП Райського І.В. від укладення спірного договору.

4.1.4. ФОП Райський І.В. також зазначає про те, що враховуючи відсутність його згоди на укладання договору на умовах запропонованих позивачем та відсутність у нього з 02.06.2021 ліцензії провайдера програмної послуги, що на його думку, автоматично припиняє договірні стосунки між сторонами, суди попередніх інстанцій не врахували, що спірний договір взагалі не може бути укладено за рішенням суду.

4.2. Доводи інших учасників.

4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу Спілка заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх помилковість та про законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, і просить відмовити у її задоволенні, а рішення господарського суду Запорізької області від 19.05.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2021 залишити без змін.

5. Касаційне провадження

5.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/161/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Бенедисюк І.М., судді - Колос І.Б., Малашенкова Т.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2021.

5.2. Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2022 поновлено ФОП Райському І.В. строк для подання касаційної скарги; відкрито касаційне провадження у справі №908/161/21 за касаційною скаргою ФОП Райському І.В. та призначено розгляд касаційної скарги до розгляду на 10.02.2022.

5.3. У зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т.М., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Бенедисюк І.М. - головуючий, Булгакова І.В., Колос І.Б., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.02.2022.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

6.1. Судами встановлено, що:

- Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 10.09.2019 №14 "Про акредитацію організації колективного управління" акредитовано організацію колективного управління - Спілку у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, строком на три роки.

- ФОП Райський І.В. є особою, що відповідно до ліцензії від 02.06.2011 НР №0897-п, виданої Національною радою з питань телебачення та радіомовлення, здійснює на території України кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав. особою, що відповідно до ліцензії НР №00735-п Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення здійснює на території України кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав. З інформації, розміщеної на офіційному сайті Національної ради з питань телебачення та радіомовлення в загальному доступі в мережі Інтернет, суди встановили, що ліцензію від 02.06.2011 НР №0897-п видано зі строком дії з 02.06.2011 по 02.06.2021.

- Ретранслюючи програми телеканалів (перелік яких, наведено в рішенні щодо видачі ліцензії провайдера програмної послуги), відповідач здійснює кабельну ретрансляцію всіх тих об`єктів авторського і суміжних прав, що транслюються телерадіоорганізаціями, чиї програми ретранслює відповідач.

- Спілка 27.10.2020 звернулася до відповідача з листом від 27.10.2020 №18-27/10/20 з пропозицією укласти договір про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організації мовлення на програми організації мовлення, у зв`язку з тим, що положеннями Закону встановлений обов`язок користувачів до початку використання у своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав укласти з організацією колективного управління договір на надання дозволу для використання відповідних об`єктів.

- До листа позивачем додано два примірники проекта вказаного договору, підписані Спілкою та скріплені його печаткою.

- Відповідачем не здійснено дій, направлених на укладення договору відповідно до загального порядку укладення договору.

- У період з 10.03.2020 по 09.04.2020 Позивачем та представниками провайдерів програмної послуги (зокрема й профільними асоціаціями провайдерів програмної послуги - Спілкою кабельного телебачення України, Всеукраїнською асоціацією операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж, Телекомунікаційною палатою України, Асоціацією правовласників та постачальників контенту, Американською торговельною палатою в Україні) проведено переговори щодо встановлення остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.

- У ході переговорів сторони затвердили остаточні розміри тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або суміжних прав), крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення. Відповідні тарифи розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України у розділі "Ставки (тарифи) винагороди за використання об`єктів авторського права і суміжних прав" (https://www.me.gov.ua).

6.2. Спілка вважає, що ФОП Райським І.В. порушено вимоги Закону, оскільки відповідач продовжує здійснювати господарську діяльність, використовуючи у своїй діяльності об`єкти авторського права і суміжних прав без підписання відповідного договору з акредитованою організацією колективного управління майновими правами на об`єкти авторських і суміжних прав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Згідно з приписами статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.2. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для укладення договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення у редакції позивача.

7.3. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Зазначений в частині другій статті 16 ЦК України перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

7.4. Згідно з абзацом другим частини другої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

7.5. У разі невизнання стороною договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону, права іншої сторони на укладення такого договору підлягають захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії. Близька за змістом позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 61/341, постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 906/1205/20, від 30.01.2020 у справі №905/887/19, від 16.01.2020 у справі № 905/514/19, від 24.10.2019 у справі № 46/406, від 07.05.2019 у справі № 914/1002/18.

7.6. Верховний Суд зазначає, що предмет спору у цій справі відповідає способам захисту, передбаченим статтею 16 ЦК України.

7.7. Так, у даній справі Спілка обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх законних прав та інтересів як суб`єкта суміжних прав у зв`язку з відмовою відповідача щодо укладання договору з акредитованою організацією колективного управління (Спілкою) у відповідній сфері - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.

7.8. Верховний Суд зазначає, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору.

7.9. Правовідносини з укладання господарських договорів у примусовому порядку за рішенням суду регулюється статтею 187 ГК України та статтею 648 ЦК України.

7.10. Стаття 187 ГК України встановлює, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

7.11. Відповідно до частин третьої, четвертої, сьомої статті 179 ГК України укладання господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

7.12. Приймаючи рішення у справі, господарський суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що Спілка як акредитована організація колективного управління у сфері кабельної ретрансляції об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення здійснює колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), а тому у відповідача в силу вимог частини третьої статті 20 Закону №2415-VIII існує прямий обов`язок укласти з позивачем договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

7.13. Суди встановили, що позивач є акредитованою організацією у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення. Водночас відповідач відповідно до ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 02.06.2011 НР №0897-п є суб`єктом господарювання, який здійснює діяльність провайдера програмної послуги (строк дії ліцензії з 02.06.2011 по 02.06.2021).

7.14. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідно до вимог чинного законодавства користувачі зобов`язані укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами в відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

7.15. Суди попередніх інстанції встановили, що примірний чи типовий договір про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, на час розгляду цієї справи відповідними органами не розроблений, господарським судам під час вирішення спору у таких справах та дослідженні умов спірного правочину слід враховувати загальні правила цивільного законодавства та виходити з них.

7.16. Судами проаналізовано проєкт договору, запропонований позивачем та встановлено, що останній містить всі необхідні (істотні) умови, а ціна договору у запропонованій позивачем редакції відповідає остаточним тарифам, встановленим у порядку, визначеному частиною другою статті 20 Закону №2415-VIII, та є обов`язковою для відповідача як користувача об`єктами авторського та суміжних прав за відповідною категорією.

7.17. Поряд з тим, звертаючись з позовом у даній справі, Спілка просила визнати укладеним договір з моменту затвердження в установленому Законом порядку остаточних тарифів, тобто з 10.04.2020 (пункт 5.1 проекту договору).

7.18. Суд першої інстанції інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що законодавством передбачена можливість поширення умов договору на зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору. При цьому, враховуючи те, що частиною третьою статті 20 Закону №2415-VIII саме на користувача покладений обов`язок до початку використання в своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом, укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість застосування умов цього правочину до правовідносин, що виникли між сторонами з 10.04.2020.

7.19. Змінюючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції зазначив, що договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення, отже днем укладення договору вважається день набрання чинності рішенням суду у даній справі.

7.20. У поданій касаційній скарзі ФОП Райський І.В. посилається а порушення судами попередніх інстанцій при вирішенні спору приписів статті 187 ГК України та статей 6 13 627 631 ЦК України. За твердженням відповідача, суди попередніх інстанцій не в повному обсязі врахували позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №905/889/16, від 19.06.2019 у справі №915/802/18 та від 30.09.2021 у справі №906/1205/20. Зокрема, скаржник вважає, що судами не враховано зазначеного висновку стосовно принципу свободи договору відповідно до статей 6 627 ЦК України та можливості застосування положень статті 631 ЦК України з огляду на відсутність зустрічного волевиявлення іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, які встановлені законом. Висновки судів попередніх інстанцій щодо можливості укладення спірного договору з 10.04.2020 у редакції позивача та щодо можливості включення до умов договору зобов`язань які не існували раніше, а саме до набрання чинності рішенням суду про визнання такого договору укладеним є помилковими. При цьому скаржник, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судових рішень, послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах.

7.21. З наведеного вбачається, що на даний час вже існує висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який викладений у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 906/1205/20. Названа позиція була викладена пізніше прийняття постанови судом апеляційної інстанції і у постановах Верховного Суду від 11.11.2021 №912/3574/20, від 18.11.2021 у справі №922/3649/20, від 21.12.2021 у справі №916/3646/20, від 23.12.2021 у справі №910/1515/21 .

7.22. З урахуванням наведеного, Суд здійснює розгляд касаційної скарги.

7.23. Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 30.09.2021 у справі №906/1205/20 вказував, що відповідно до статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення. Таким чином, є неможливим укладення спірного договору з 10.04.2020 у редакції позивача, оскільки умови договору визначають для відповідача зобов`язання, які не існували раніше, а саме, до дати набрання чинності рішенням суду про визнання договору укладеним. У постанові від 30.09.2021 у справі №906/1205/20 Верховний Суд зазначив, що умови щодо поширення дії договору на правовідносини сторін, які виникли до його укладення, можуть бути передбачені лише за волевиявленням сторін договору.

7.24. У справі, що розглядається судами попередніх інстанцій встановлено, що проект спірного договору було надіслано позивачем відповідачу 27.10.2020, а з позовом у даній справі до господарського суду позивач звернувся у січні 2021року.

7.25. Зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції свідчить, що змінюючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення, отже днем укладення договору вважається день набрання чинності рішенням суду у даній справі. Крім того, з огляду на відсутність встановлених судом обставин щодо існування будь-яких правовідносин між сторонами з 01.04.2020 та фактично до звернення позивача до суду з позовом у даній справі, безпідставними є умови договору, визначені в пункті 3.1.2 договору щодо надання провайдером інформації Спілці щодо найменувань програм організації мовлення, які ним ретранслюються станом на 10.04.2020 та інформації про кількість абонентів за перший квартал 2020 року та дійшов висновку, що такі умови підлягають виключенню із умов договору, як такі що не погоджені сторонами. Також за висновком суду апеляційної інстанції, оскільки повноваження організації в сфері обов`язкового колективного управління закінчуються у позивача 10.09.2022 - безпідставною є вимога про укладення договору на строк до 31.12.2025. У зв`язку з наведеним вище, суд апеляційної інстанції також дійшов висновку про відсутність підстав для включення до Додатку №3 до договору умов про визначення ціни договору у 2020 році та після 10.09.2022 року.

7.26. Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції у повній мірі враховує правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 30.09.2021 №906/1205/20 та від 18.11.2021 у справі №922/3649/20, у контексті доводів даної касаційної скарги щодо застосування статей 6 13 627 631 ЦК України та статей 179 180 187 ГК України, які стали предметом дослідження і оцінки Верховного Суду у цій справі, а тому доводи скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження.

7.27. Поряд з тим, колегія суддів зазначає, що загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73 74 76 77 86 236-238 282 ГПК України визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

7.28. Відповідно до положень статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

7.29. Метою апеляційного перегляду справи є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи повторно.

7.30. Колегія суддів виходить із того, що суди повинні неухильно додержуватися вимог про законність та обґрунтованість рішення у справі, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

7.31. Отже, користуючись правами суду першої інстанції, в межах повноважень, наданих апеляційному господарському суду процесуальним законом, суд апеляційної інстанції з метою здійснення апеляційного перегляду та дотримання принципів справедливості та балансу інтересів, мав би дослідити всі наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності з наданням їм належної правової оцінки.

7.32. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

7.33. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

7.34. Поряд з тим, як свідчить зміст оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції хоч і дійшов законного висновку, що днем укладення договору є день набрання рішенням законної сили (у даному спорі 20.10.2021), а умови щодо розповсюдження дії договору на правовідносини сторін, які виникли до його укладення, можуть бути передбачені лише за волевиявленням сторін договору, суд апеляційної інстанції не досліджував та не встановлював обставини стосовно того чи були, визначені у частині третій статті 20 №2415-VIII підстави щодо зобов`язання ФОП Райського І.В. як провайдера програмної послуги/користувача у розумінні Закону №2415-VIII станом на 20.10.2021 укласти договір з огляду на те, що відповідно до встановлених обставин ліцензію від 02.06.2011 НР №0897-п видано зі строком дії з 02.06.2011 по 02.06.2021. При цьому матеріали справи свідчать, що на такі обставини, відповідач посилався у апеляційній скарзі.

7.35. Зокрема, суд апеляційної інстанції обмежившись лише висновками про обов`язковість для відповідача укладення цього договору станом на 19.05.2021 (час прийняття рішення судом першої інстанції) в порушення вимог частини першої статті 282 ГПК України не перевірив доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі стосовно того, що строк дії ліцензії НР №00897-п скінчився 02.06.2021, та не встановив обставин щодо продовження/непродовження останнім строку її дії, в порядку визначеному статтею 24 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", у тому числі не встановив обставин щодо фактичного здійснення ФОП Райським І.В. господарської діяльності, як провайдера програмної послуги станом на 20.10.2021, а також в порушення частини першої статті 282 ГПК України не навів обґрунтування, за якими ці доводи апеляційної скарги судом не приймаються до уваги за тих обставин, які склалися.

7.36. З огляду на викладене колегія суддів зазначає про те, що у вирішенні цього спору суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статей 86 236 238 282 ГПК України (прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення всіх фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, а тому оскаржувана постанова є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права).

7.37. Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (частина друга статті 300 ГПК України).

7.38. З огляду на викладене вище, знайшли своє часткове підтвердження доводи касаційної скарги відповідача щодо неповноти з`ясування всіх істотних обставин, а тому - касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

8.2. Враховуючи викладене у розділі 6 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційну скаргу ФОП Райського І.В. слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову у справі №908/161/21 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

8.3. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене у розділі 7 цієї постанови, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, перевірити вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд, то розподіл судових витрат у справі, у тому числі й судового збору, сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарг, здійснює господарський суд, який ухвалює рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 129 300 308 310 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Райського Ігоря Васильовича задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі №908/161/21 скасувати.

3. Справу №908/161/21 передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос