ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/1730/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

ОСОБА_1 (особисто),

ОСОБА_1 : Уланівського С. Є.,

ТзОВ "Фірма" Лісандра": Литвиненка С. С., Святюка С. П.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2021

у складі колегії суддів: Білецької Л. М. - головуючої, Верхогляд Т. А., Паруснікова Ю. Б.

у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім СЕВЕКО"

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог

1. У серпні 2018 року ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім СЕВЕКО" Костенко С. М. (далі - ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО", боржник) звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою про порушення справи про банкрутство за процедурою, передбаченою статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

2. Заява ліквідатора ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО" обґрунтована виявленням в ході ліквідації товариства недостатності його майна для погашення кредиторських зобов`язань, з урахуванням чого власником боржника було прийнято рішення про ліквідацію ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО" в порядку визначеному Законом про банкрутство та звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

3. 06.06.2018 у зв`язку з незадовільним фінансовим станом ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО" єдиним учасником підприємства ( Костенко С. М. ) прийнято рішення, оформлене протоколом № 6/06, про припинення товариства шляхом його добровільної ліквідації в порядку статті 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

4. До відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про перебування підприємства в стані припинення з 06.06.2018, визначено строк для звернення з кредиторськими вимогами до 06.08.2018.

5. Про прийняте єдиним учасником ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО" рішення від 06.06.2018 ліквідатор ( Костенко С. М. ) повідомив контролюючі органи.

6. Згідно результатів проведеної фінансової інвентаризації (проміжний ліквідаційний баланс) станом на 07.08.2018 пасив ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО" складає 11 106 279,50 грн, активів не виявлено. До показників балансу увійшли вимоги кредиторів, що були заявлені в межах оголошеного строку, в загальній сумі 11 106 279,50 грн, зокрема, вимоги скаржника на суму 1 788 966,56 грн, та вимоги фізичної особи ОСОБА_1 на суму 9 137 312,94 грн. Заявлені кредиторські вимоги визнаються боржником в повному обсязі. Заборгованість по сплаті податків і зборів не виявлена, як і заборгованість по виплаті заробітної плати.

7. За результатами інвентаризації матеріальних цінностей, головою ліквідаційної комісії встановлено відсутність грошових коштів та активів у підприємства, про що складено відповідний акт від 07.08.2018. Об`єктів, що можуть бути використані для покриття кредиторських вимог, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 31.07.2018 - не виявлено, як і засобів рухомого майна.

8. Ліквідатором встановлено наявність у підприємства відкритих рахунків у банківських установах, на які накладено арешт постановою Голосіївського районного ВДВС м. Києва від 07.09.2017.

9. Рішенням єдиного учасника ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО" від 07.08.2018, оформленим протоколом № 07/08, затверджено проміжний ліквідаційний баланс підприємства та додаток до нього, а також акт інвентаризації матеріальних цінностей; зобов`язано ліквідатора звернутися до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство через недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів; у зв`язку з відсутністю у підприємства коштів для здійснення ліквідаційної процедури шляхом банкрутства, ліквідатором Костенко С. М. надано підприємству поворотну фінансову допомогу в сумі 33 000,00 грн.

10. Згодом, ліквідатор ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО" Костенко С. М. звернувся до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, яка є предметом цього судового розгляду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

11. 27.09.2018 Господарський суд Запорізької області постановив ухвалу, якою відкрив провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО", ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів.

12. Ухвала суду першої інстанції в цій частині мотивована підтвердженням матеріалами справи дотримання боржником вимог законодавства щодо ліквідації юридичної особи за рішенням власника, а також встановленням за результатами проміжного ліквідаційного балансу неспроможності боржника задовольнити вимоги кредиторів через значне перевищення пасивів над активами.

13. 03.02.2021 ТзОВ "Фірма" Лісандра", яке ухвалою від 12.01.2021 Господарським судом Запорізької області визнано кредитором у справі з вимогами до боржника в сумі 1 788 966,56 грн основного боргу - четверта черга задоволення та 4 204,00 грн судовий збір - перша черга задоволення, оскаржило ухвалу суду першої інстанції від 27.09.2018 в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

14. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 07.04.2021 задовольнив апеляційну скаргу ТзОВ "Фірма" Лісандра"; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2018 у справі № 908/1730/18 скасував; провадження у справі № 908/1730/18 банкрутство ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО" припинив.

15. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована недотримання необхідних передумов звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону про банкрутство, оскільки ліквідаційною комісією не тільки не вжито вичерпних заходів щодо з`ясування наявності/відсутності заборгованості боржника перед відповідними державними органами, не забезпечено необхідність коштів на покриття судових витрат та закриття рахунків, як передумов звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, але і неповно з`ясовано склад активів і пасивів боржника, які мають бути відображені в проміжному ліквідаційному балансі.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

16. 29.04.2021 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , скаржник) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2021 у справі № 908/1730/18, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2018.

Рух касаційної скарги

17. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/1730/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.05.2021.

18. Ухвалою від 08.06.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 908/1730/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 ; призначив розгляд скарги на 08.07.2021; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 22.06.2021.

19. 06.07.2021 на електронну адресу Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма" Лісандра" (далі - ТзОВ "Фірма" Лісандра") надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 .

20. У судове засідання 08.07.2021 з`явився ОСОБА_1 , його представник та представники ТзОВ "Фірма" Лісандра", які надали пояснення у справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

( ОСОБА_1 )

21. ОСОБА_1 в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права зазначаючи, зокрема таке:

- апеляційний суд порушив норми статей 43 118 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки безпідставно поновив ТзОВ "Фірма" Лісандра" строк на подання апеляційної скарги, яке маючи прострочену заборгованість та будучи обізнаним майже на протязі трьох років не зверталося до суду про стягнення боргу з боржника, а звернулося лише після подання ОСОБА_1 в межах справи про банкрутство позову про визнання недійсним договору по відступлення права вимоги від 08.11.2016 № 0811-16;

- справжньою метою оскарження ТзОВ "Фірма" Лісандра" ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство є перешкоджання її подальшому розгляду, а не поновлення прав та законних інтересів скаржника;

- суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину сьому статті 111 ЦК України у взаємозв`язку зі статтею 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України);

- апеляційний господарський суд не спростував висновки суду першої інстанції щодо неспроможності боржника виконати грошові зобов`язання, що є підставою для застосування процедури ліквідації боржника у справі про банкрутство.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи ТзОВ "Фірма" Лісандра"

22. У відзиві на касаційну скаргу ТзОВ "Фірма" Лісандра" просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, зазначаючи, що ліквідаційною комісією ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО" недотримані приписи частини сьомої статті 111 ЦК України щодо добровільної ліквідації боржника та частини третьої цієї статті щодо залишення відкритим одного поточного рахунку боржника, який мав використовуватися для проведення ліквідаційної процедури. До того ж у боржника відсутнє майно для покриття судових витрат, що виключає можливість здійснення провадження у справі про банкрутство щодо цієї юридичної особи в силу імперативних приписів частини четвертої статті 11 Закону про банкрутство.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

23. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

25. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

26. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції

27. Предметом судового розгляду в цій справі є заява ліквідатора ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО" про порушення провадження у справі про банкрутство за процедурою, передбаченою статтею 95 Закону про банкрутство.

28. Аналіз змісту доводів касаційної скарги ОСОБА_1 свідчить, що останні зводяться до незгоди скаржника із висновками апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО" та в цілому ґрунтуються на аргументах про дотримання ліквідатором вимог закону для визнання ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО" банкрутом за рішенням власника та безпідставне поновлення судом апеляційної інстанції строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, якою було відкрито провадження у справі про банкрутство.

29. З огляду на зміст предмету судового розгляду, доводів касаційної скарги, відзиву на неї та висновки судів попередніх інстанцій в ході касаційного перегляду оскаржуваної оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду необхідним є вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою ліквідатора ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО" в порядку, передбаченому статтею 95 Закону про банкрутство, з урахуванням чого суд, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, зважає на таке.

30. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

31. Оскільки провадження у справі про банкрутство було порушено на підставі Закону про банкрутство редакції від 19.01.2013, яка діяла до 21.10.2019, оцінка наявності/відсутності таких підстав здійснюється відповідно до положень зазначеного Закону.

32. Згідно із частиною першою статті 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

33. Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

34. Під ліквідацією розуміється припинення суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

35. Згідно із частиною першою статті 95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

36. Обов`язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

37. Частиною другою статті 95 Закону про банкрутство передбачено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов`язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після відкриття провадження (проваджень) у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

38. За змістом наведених норм Закону про банкрутство особлива процедура банкрутства боржника, що ліквідується власником передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

39. Необхідною передумовою для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку, передбаченому статтею 95 Закону про банкрутство банкрутом є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи (аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 922/2870/18).

40. Процедура добровільної ліквідації юридичної особи передбачена нормами статей 105 110 111 ЦК України, які містять положення про ліквідацію юридичної особи (суб`єкта господарювання).

41. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників, або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбаченими установчими документами.

42. Згідно з частиною третьою цієї статті ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

43. Порядок ліквідації юридичної особи визначений нормами статті 111 ЦК України та передбачає вчинення ліквідаційною комісією (ліквідатором) в добровільній (досудовій) процедурі ліквідації юридичної особи сукупності дій та заходів, передбачених цією статтею, з наданням доказів їх проведення.

44. Лише дотримання визначених статтею 111 ЦК України вимог та вчинення сукупності визначених нормами цієї статті дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм статті 95 Закону про банкрутство. При цьому, необхідною та обов`язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження згідно із цією статтею саме на момент звернення боржника із відповідною заявою (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 904/8185/17, від 23.01.2019 у справі № 908/608/18, від 25.07.2019 у справі № 910/14947/18).

45. Встановлення судом обставин недотримання необхідних передумов звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону може бути підставою для припинення безпідставно порушеного провадження (висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 922/2362/17 та від 19.06.2019 у справі № 912/1298/18, від 25.07.2019 у справі № 904/4503/18).

46. У справі, що розглядається апеляційним господарським судом встановлено, що ліквідатором ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО" не додержано необхідних передумов звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону про банкрутство.

Щодо закриття рахунків боржника

47. Відповідно до частини третьої статті 111 ЦК України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред`явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

48. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи підтверджують наявність арешту на відкритих рахунках боржника, проте в справі відсутні докази вчинення ліквідатором заходів з передачі (отримання) виконавчих документів та закриття цих рахунків, яких загалом в боржника наявно 7.

Щодо проведення перевірок боржника

49. Згідно із частиною сьомою статті 111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

50. Частина сьома статті 111 ЦК України має імперативний характер, тому незалежно від здійснення публікації оголошення про ліквідацію боржника та звернення (або не звернення) відповідних контролюючих органів з вимогами до боржника у межах встановленого в публікації строку перевірка фінансового-господарської діяльності підприємства, що ліквідується, є обов`язковою складовою ліквідаційної процедури, тому обов`язок ліквідатора надати всі необхідні для проведення такої перевірки документи є безумовним (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 915/1490/16).

51. У справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів направлення (надання) податковим органам та Пенсійного фонду України, фондам соціального страхування протягом червня - вересня 2018 року необхідної звітності, первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

52. Апеляційним господарським судом враховано, що Управління виконавчої дирекції фонду у Запорізькій області повідомило про необхідність проведення перевірки по коштах фонду. Про необхідність проведення перевірки повідомив і центр зайнятості.

53. Крім того судом апеляційної інстанції взято до уваги, що згідно наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 03.08.2018 № 2621 призначено проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ "Торговий дім СЕВЕКО" актом від 06.08.2018 зафіксовано відсутність підприємства за податковою адресою та неможливість вручення документів платнику податків.

54. Однак, як встановлено апеляційним господарським судом, на дату постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, органом доходів і зборів не було надано суду доказів щодо проведення заходів податкового контролю, пов`язаних з ліквідацією платника податків. Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що Головне управління ДПС звернулося з кредиторськими вимогами до ліквідатора, який їх не розглянув та клопотанням про зобов`язання ліквідатора закрити рахунки, надати звіти та документи, яке судом також не було розглянуто, внаслідок чого податковий орган безпідставно усунутий з провадження банкрутства.

Щодо достатності майна для покриття судових витрат

55. Згідно із приписами частини четвертої статті 11 Закону про банкрутство, яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

56. Отже, нормами Закону встановлено додаткову вимогу до заяви боржника про порушення справи про банкрутство за статтею 95 Закону про банкрутство обов`язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 12 місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо (висновок про застосування норм права викладений в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 904/1853/17, від 01.08.2018 у справі № 911/3540/17, від 25.07.2019 у справі № 904/4503/18).

57. Натомість апеляційним господарським судом встановлено, що на рахунках у боржника відсутні кошти для покриття усіх судових витрат в провадженні у справі про банкрутство, а матеріали справи не містять належних доказів виконання договору про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 33 000,00 грн та перерахування цих коштів боржникові. При цьому судом апеляційної інстанції враховано неможливість встановлення джерела сплати судового збору у цій справі при зверненні з заявою, оскільки за показниками бухгалтерського обліку боржника та інвентаризаційного опису відсутні кошти та майно, що може бути використано для покриття витрат у справі, в т.ч. для сплати судового збору визнаних вимог кредиторів.

58. Відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів частини четвертої статті 11 Закону про банкрутство.

59. З урахуванням наведеного суд погоджується з висновками апеляційного господарського суду щодо недотримання ліквідатором ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО" необхідних передумов звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону про банкрутство.

60. За таких умов суд апеляційної інстанції правомірно скасував ухвалу місцевого господарського суду від 27.09.2018 та припинив провадження у справі № 908/1730/18 про банкрутство ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО" як безпідставно порушене.

61. Доводи скаржника зазначених висновків апеляційного господарського суду не спростовують та є такими, які в цілому зводяться до суб`єктивного тлумачення визначених Законом про банкрутство умов для відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 цього Закону та переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, що в першому випадку спростовується висновками суду за результатом перегляду постанови суду апеляційної інстанції, а в іншому - в силу вимог статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

62. Також судом відхиляються як безпідставні аргументи скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції частини сьомої статті 111 ЦК України у взаємозв`язку зі статтею 78 ПК України мотивовані із посиланням, зокрема на те, що ліквідатор не ухилявся від виконання обов`язку щодо надання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів боржника, а відповідна перевірка боржника не була проведена зазначеним фіскальними органами, оскільки, як свідчать встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи (звернення Головного управління ДПС з кредиторським вимогами до ліквідатора та клопотанням до суду про надання звітів та документів боржника, які не були розглянуті), непроведення такої перевірки боржника було зумовлено відсутністю у розпорядженні цих органів таких документів.

63. До того ж висновок суду щодо передчасності відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО" ґрунтується не лише на обставинах відсутності перевірки боржника наведеними органами, але й включає інші порушення (наявність не закритих рахунків боржника, відсутність у боржника майна для покриття усіх судових витрат в провадженні у справі про банкрутство), які в цілому свідчать про недотримання ліквідатором передумов звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону про банкрутство.

64. Крім того судом відхиляються доводи скаржника щодо порушення апеляційним господарським судом норм статей 43 118 119 ГПК України обґрунтовані безпідставним поновленням ТзОВ "Фірма" Лісандра" судом строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 27.09.2018, оскільки можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності кредитором боржника пов`язана з фактом набуття такою особою статусу учасника справи про банкрутство шляхом постановлення судом ухвали про повне або часткове визнання його вимог (див. висновок щодо набуття статусу кредитора сформований у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).

65. Лише із набуття статусу кредитора особа має право на оскарження судових рішень, постановлених у справі про банкрутство, незалежно від того, чи постановлені відповідні судові рішення до чи після визнання кредитором особи, однак за наявності доведення відповідного правового зв`язку між оскаржуваними судовими рішеннями та порушенням його прав та інтересів (див. близький за змістом висновок щодо права особи, яка набула статусу учасника провадження у справі про банкрутство на оскарження прийнятих у цій справі рішень сформований у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14).

66. Частиною третьою статті 256 ГПК України визначено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

67. Згідно із частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

68. Тлумачення норм частин другої, третьої статті 256 ГПК України у взаємозв`язку з частиною першою статті 119 ГПК України свідчить, що законодавець пов`язує можливість поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення з наявністю поважних причин пропуску, оцінка яких здійснюється судом апеляційної інстанції виходячи з конкретних обставин пропуску, наведених в обґрунтування поновлення строку.

69. Тобто визначальними у поновленні строку з підстав визначених частиною третьою статті 256 ГПК України є конкретні обставини його пропуску, які оцінюються судом із урахуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України, що в даному разі було враховано апеляційним господарським судом в ухвалі від 15.03.2021 під час поновлення ТзОВ "Фірма" Лісандра" строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

70. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) зроблено висновок відповідно до якого встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

71. Тож аналогічно як і попередні, доводи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм статей 43 118 119 ГПК України не знайшли свого підтвердження в ході перегляду оскаржуваної постанови в касаційному порядку.

72. Решта аргументів скаржника, наведених в касаційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для відкриття провадження у справі ТзОВ "Фірма" Лісандра" з огляду на недотримання ліквідатором боржника передумов звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону про банкрутство.

Щодо суті касаційної скарги

73. Доводи ОСОБА_1 наведені в касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

74. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

75. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

76. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

Щодо судових витрат

77. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норм права

78. Передбачена статтею 95 Закону про банкрутство спрощена процедура банкрутства (банкрутство боржника, що ліквідується власником) випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

79. Необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 95 Закону про банкрутство в порядку наведеної норми, є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи. Такий порядок передбачений нормами статей 105, 110 та 111 ЦК України, які містять положення про ліквідацію юридичної особи (суб`єкта господарювання).

80. Недотримання необхідних передумов звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону може бути підставою для закриття безпідставно порушеного провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286 300 301 308 309 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2021 у справі № 908/1730/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. Г. Пєсков

В. Я. Погребняк