№ 908/2352/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 908/2352/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Сєдов М.В.,

відповідача - не з`явився,

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Вечірко І.О., Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.

від 22.06.2022

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради

треті особі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет", ОСОБА_2

про визнання дій суб`єкту владних повноважень протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про: визнання дій суб`єкта владних повноважень - Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, з внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про ОСОБА_2 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет", адреса знаходження: місто Запоріжжя, вулиця Антенна, будинок 11 з 01.12.2012 та підписанта з 01.12.2012 - протиправними; зобов`язання Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацію про ОСОБА_2 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет", адреса знаходження: місто Запоріжжя, вулиця Антенна, будинок 11 з 01.12.2012 та підписанта з 01.12.2020 до моменту надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" відомостей, які відповідно до вимог законодавства, підтверджують набуття статусу керівника цього товариства певною фізичною особою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради без будь-яких законних підстав розмістив в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про те, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" та підписантом з 01.12.2012 є ОСОБА_2 , надавши, цій інформації статус достовірної. Вчинення реєстраційних дій, а саме внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань без наявності відповідного документального підтвердження є протиправними діями;

- відсутність в матеріалах реєстраційної справи документів, що можуть підтвердити достовірність інформації, що міститься Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" може завдати шкоди як самому товариству, так і позивачу, як учаснику такого товариства, що не відповідає інтересам позивача, як учасника цього товариства та порушує їх.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет". Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, розмір внеску ОСОБА_1 до статутного фонду складає 8 041,25 грн.

Право власності на частку набуто ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом 03.05.2019 та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських організацій.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань в розділі "Прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва" як керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" та як підписант з 01.12.2012 зазначена ОСОБА_2 . Відповідні реєстраційні дії із зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" проведені 15.01.2013 державним реєстратором Виконавчого комітету Запорізької міської ради Астаховою С.П.

З відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань в розділі "місцезнаходження реєстраційної справи" місцезнаходженням реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" зазначено Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради.

03 березня 2020 року Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради листом № 01-18/01/0444 надав відповідь на адвокатський запит адвоката Артьомова О.І. від 11.02.2020, яким повідомив, що в матеріалах реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_2 замість громадянина ОСОБА_3 була призначена на посаду керівника цього товариства.

До матеріалів справи відповідачем надано належним чином засвідчену копію реєстраційної справи № 110300242639 Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" (30399166), в якій відсутній протокол № 3 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" від 25.03.2000 про призначення на посаду директора ОСОБА_2 . Докази подання заяви до державного реєстратора про проведення реєстраційних дій з приводу призначення на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" ОСОБА_2 також відсутні.

До 01 липня 2013 року органом державної реєстрації, який був наділений повноваженнями у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань був Виконавчий комітет Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ - 02140892, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 206).

Саме державним реєстратором Виконавчого комітету Запорізької міської ради Астаховою С.П. 15 січня 2013 року вчинено реєстраційну дію № 11031070004002426, якою внесено відомості про призначення на посаду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" (ЄДРПОУ 30399166) ОСОБА_2 замість ОСОБА_3 .

Згідно з рішенням Запорізької міської ради від 19.02.2016 № 8, з 22.02.2016 утворено Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі - Департамент) та затверджено Положення про нього. 26.02.2016 Департамент зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з Положенням про Департамент він є юридичною особою, органом місцевого самоврядування та виконавчим органом міської ради та органом державної реєстрації. Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради є новоствореною юридичною особою, яка не є правонаступником попередніх органів державної реєстрації. На Департамент покладено повноваження, зокрема, щодо забезпечення: прийому документів, поданих для державної реєстрації; державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій; ведення Єдиного державного реєстру та надання відомостей з нього; формування та зберігання реєстраційних справ.

3. Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 у справі № 908/2352/21 позов задоволено частково. Визнано дії суб`єкта владних повноважень - Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, з внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про ОСОБА_2 , як керівника Товариства з обмеженою діяльністю "Компанія "Корвет" з 01 грудня 2012 року та підписанта з 01 грудня 2012 року, протиправними. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет". Право власності на частку набуто ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом 03.05.2019 та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських організацій;

- в матеріалах реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_2 замість громадянина ОСОБА_3 була призначена на посаду керівника цього товариства, зокрема, відсутній протокол № 3 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" від 25.03.2000 про призначення на посаду директора ОСОБА_2 та докази подання заяви до державного реєстратора про проведення реєстраційних дій з приводу призначення на посаду директора ОСОБА_2 ;

- відсутність відомостей, про певні юридичні факти в матеріалах реєстраційної справи юридичної особи, означає безпідставність та протиправність відображення інформації в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та є спотворенням фактичних обставин, яким, відповідно до реєстру, надається статус достовірних;

- спірні правовідносини виникли з приводу внесення змін до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу, які пов`язані із призначенням виконавчого органу товариства - директора, реєстрація яких здійснена відповідачем без наявності підтверджуючих на те документів, тому наявні підстави для захисту порушених прав позивача, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет", шляхом визнання протиправними дії суб`єкта владних повноважень - Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради з внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру;

- щодо вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради виключити з Єдиного державного реєстру певну інформацію, то позивачем у даному випадку обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав, що зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2022 рішення Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 у справі № 908/2352/21 скасовано в частині задоволення позовних вимог та прийнято у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- в якості відповідача у даній справі позивачем визначено Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, який утворений рішенням Запорізької міської ради від 19 лютого 2016 року № 8 та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 26 лютого 2020 року;

- оскаржуваний позивачем запис у Єдиному державному реєстрі № 11031070004002426 від 15 січня 2013 року щодо внесення відомостей про призначення на посаду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" ОСОБА_2 замість ОСОБА_3 внесений державним реєстратором Виконавчого комітету Запорізької міської ради Астаховою С.П.;

- таким чином протиправні дії, на наявність яких посилається позивач, були вчинені не відповідачем у справі, а іншою особою, яка на час вчинення цих дій виконувала відповідні повноваження;

- факт передачі реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" відповідачу, як новоствореному органу, що здійснює державну реєстрацію не може свідчити про вчинення протиправних дій саме цим органом;

- за наведених обставин, апеляційний господарський суд погодився з доводами апеляційних скарг про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради;

Крім того суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що ОСОБА_1 набула права учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" в травні 2019 року, тоді як оспорюваний нею запис в Єдиному державному реєстрі було вчинено 15 січня 2013 року, тобто задовго до набуття нею права власника на частку в товаристві.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що господарський суд першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача з внесення відомостей до Єдиного державного реєстру про керівника юридичної особи не звернув увагу на те, що реалізація відповідного способу захисту у даній справі не призведе до відновлення прав та обов`язків особи, які вона вважає порушеними, тому суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення відповідних позовних вимог ОСОБА_1 .

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 у даній справі в частині задоволених позовних вимог

Скаржник у якості підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема:

- приписів Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців" та статті 52 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 826/16659/15, від 13.03.2019 у справі № 524/4478/17, від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16, від 28.12.2020 у справі № 910/16144/19;

- статей 15 16 Цивільного кодексу України, статей 1, 5, 6, 9, 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців", статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 та у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272-15-ц;

- приписи статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 642/8107/14-ц;

- статей 86 236 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 21.07.2020 у справі № 910/19256/16 (в касаційній скарзі помилково зазначено від 21.07.2021);

- статей 5, 6 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статті 126 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 740/2194/15-ц.

26.10.2022 до Верховного Суду від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просив залишити її без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження від 28.09.2022 визначено, що відзив на касаційну скаргу учасниками справи має бути поданий у строк до 11.10.2022.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже скористатись таким правом на подачу відзиву на касаційну скаргу відповідна особа може лише протягом вказаного строку.

Враховуючи, що відзив відповідача на касаційну скаргу позивача був поданий після закінчення процесуальних строків, визначених Судом, такий відзив залишається без розгляду.

5. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Частиною першою статті 300 Господарського процесуального кодексу України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як зазначалось вище, вважаючи, що внаслідок здійснення Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради протиправних дій (внесення без наявності відповідного документального підтвердження до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про те, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" та підписантом з 01.12.2012 є ОСОБА_2 ) порушено права ОСОБА_1 як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет", тобто корпоративні права, остання звернулась з даним позовом, в якому просила: визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень - Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, з внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про ОСОБА_2 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет", адреса знаходження: місто Запоріжжя, вулиця Антенна, будинок 11 з 01.12.2012 та підписанта з 01.12.2012; зобов`язати Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацію про ОСОБА_2 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет", адреса знаходження: місто Запоріжжя, вулиця Антенна, будинок 11 з 01.12.2012 та підписанта з 01.12.2020 до моменту надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" відомостей, які відповідно до вимог законодавства, підтверджують набуття статусу керівника цього товариства певною фізичною особою.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради виключити з Єдиного державного реєстру певну інформацію суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у даному випадку обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради з внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру суд першої інстанції виходив з того, що внесення відповідачем змін до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу, які пов`язані із призначенням виконавчого органу товариства - директора, здійснено Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради без наявності підтверджуючих на те документів, тому наявні підстави для захисту порушених прав позивача, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет".

Натомість, суд апеляційної інстанції, за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, скасовуючи вказане рішення у зазначеній частині та приймаючи у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що такий спосіб захисту прав позивача є неефективним, відсутністю порушення прав позивача, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет", станом на 15.01.2013, та тим, що таким чином протиправні дії, на наявність яких посилається позивач, були вчинені не відповідачем у справі, а іншою особою, яка на час вчинення цих дій виконувала відповідні повноваження.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції у даній справі, ОСОБА_1 звернулась до Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції у даній справі в частині задоволених позовних вимог.

Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як способи захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

У частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки викладені в п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340).

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (правова позиція, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц).

У спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних реєстраторів, слід виходити з того, що в господарських судах такі вимоги розглядаються як такі, що є похідними від вимог, що виникають з корпоративних відносин (пункти 3, 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

Тому, зважаючи на завдання господарського судочинства (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України), ОСОБА_1 , яка набула право на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" внаслідок її спадкування, звертаючись до суду з такими вимогами повинна довести порушення корпоративних прав та ефективність способу їх захисту.

Ефективність способу захисту вимог ОСОБА_1 щодо реєстраційних дій має оцінюватися, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимог до дійсного захисту інтересу позивачки без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).

Отже, коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 22).

У справі, що переглядається, позивачка, обґрунтовуючи позовні вимоги щодо неправомірності дій Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, фактично ставить під сумнів правомірність перебування на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" Чуднівець Н.О., відомості щодо якої внесені до ЄДР в 2013 році.

Така вимога є неефективним способом захисту прав позивачки, яка набула право на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" внаслідок її спадкування, оскільки її задоволення не призведе до поновлення корпоративних прав, однією з правомочністю якого є право на управління, на захист якого подано позов, а породжуватиме стан невизначеності у відносинах позивачки з товариством, яке не є відповідачем у справі, що фактично стосується правомірності та порядку обрання виконавчого органу.

Станом на 15.01.2013, коли була вчинена реєстраційна дія щодо керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" і на який момент має оцінюватися правомірність дій Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, позивачка не мала організаційних (немайнових) корпоративних прав учасника товариства, до яких відноситься таке право, як брати участь в управлінні товариством (пункт "а" частини 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства").

За загальним правилом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Цивільного кодексу України). Проте існують і виключення з цього загального правила, які, відповідно пунктів 1, 2 частини 1 статті 1219 Цивільного кодексу України, включають права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, особисті немайнові права.

Корпоративні права виникають у їх носія із права на частку у статутному капіталі, тому у разі смерті учасника товариства до його спадкоємця переходить право на частку, а не організаційні (немайнові) корпоративні права померлого учасника товариства ("право з частки"), нерозривно пов`язані з особою спадкодавця. Власні корпоративні права спадкоємець набуває з моменту набуття прав учасника товариства.

Померлий учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" за життя не оскаржував правомірність дій державного реєстратора, що були вчинені в 2013 році. Такі дії державного реєстратора не порушують корпоративні права позивачки, що виникли в неї як в учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Корвет" лише в 2019 році внаслідок переходу права на частку.

Вищезазначене є самостійною підставою для відмови у позові.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого по суті висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради з внесення відповідних відомостей до ЄДР, однак з помилкових підстав, зокрема з підстав відсутності публічного правонаступництва у Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради.

У даному випадку у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для визначення правонаступника у спірних правовідносинах, у тому числі публічного правонаступництва, оскільки вимоги позивачки про визнання протиправними дій Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради з внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру не підлягали задоволення у зв`язку з відсутністю порушення корпоративних прав позивачки на момент здійснення державним реєстратором реєстраційних дій та неефективністю способу захисту прав, які позивачка вважає порушеними.

У той же час таке порушення судом апеляційної інстанції не призвело до прийняття по суті неправильного рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради з внесення відповідних відомостей до ЄДР. Тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, з підстав зазначених у цій постанові.

У даному випадку відсутні підстави для здійснення судом касаційної інстанції перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції приписів Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців" та статті 52 Господарського процесуального кодексу України при визначенні правонаступництва у спірних правовідносинах, оскільки, як зазначалось вище, у зв`язку з відсутністю порушення корпоративних прав позивачки на момент здійснення державним реєстратором реєстраційних дій та неефективністю способу захисту прав, які позивачка вважає порушеними, у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для дослідження питання правонаступництва. Тому Суд відхиляє твердження позивачки про неправильне застосування апеляційним господарським судом вказаних норм при здійсненні висновків щодо публічного правонаступництва у Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, з посиланням на постанови Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 826/16659/15, від 13.03.2019 у справі № 524/4478/17, від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16, від 28.12.2020 у справі № 910/16144/19.

З урахуванням викладеного (відсутністю порушення корпоративних прав та неефективністю способу захисту) Суд також відхиляє аргументи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм статей 15 16 Цивільного кодексу України, статей 1, 5, 6, 9, 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців", статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 86 236 Господарського процесуального кодексу України, статей 5, 6 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статті 126 Цивільного кодексу України, з посиланням на відповідні постанови Верховного Суду. Крім того такі доводи фактично стосуються вимог позивача про зобов`язання Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради виключити з ЄДР певну інформацію, у задоволенні яких судом першої інстанції було відмовлено та яке у вказаній частині сторонами не оскаржувалось.

Щодо доводів скаржника про порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", з посиланням на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 642/8107/14-ц, що призвело до порушення процесуальних прав позивача на можливість користування професійною правничою допомогою та надання заперечень на апеляційні скарги, Суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, пункт 33).

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з матеріалів даної справи, ОСОБА_1 була належно повідомлена про розгляд судом апеляційної інстанції цієї справи, про що свідчать ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 (т. 3, а.с. 140-145), від 22.04.2022 (т. 3, а.с. 182-184), повернуті на адресу суду у зв`язку з відсутністю адресата ( ОСОБА_1 ) за адресою місцезнаходження.

Крім того, ОСОБА_1 було відомо про наявність апеляційного провадження у даній справі, про що свідчать її неодноразові клопотання про відкладення розгляду справи в суді апеляційної інстанції (т. 3, а.с. 167, 180-195). До того ж в матеріалах справи наявне клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Сєдова М.В. від 12.04.2022 про відкладення розгляду справи в суді апеляційної інстанції (т. 3, а.с. 146-149).

Даний факт підтверджує обізнаність ОСОБА_1 про апеляційне провадження у даній справі та можливість користування професійною правничою допомогою, зокрема, адвоката Сєдова М.В., за відсутності доказів, поданих до суду апеляційної інстанції, розірвання договору про надання правової допомоги № 101 від 07.07.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Крім того, матеріали справи містять відомості про направлення 18.05.2022 на електронну пошту ОСОБА_1 апеляційних скарг ОСОБА_2 та Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 у даній справі (т. 3, а.с. 171).

Отже, Суд вважає, що судом апеляційної інстанцій у даній справі забезпечено рівність учасників процесу та змагальності сторін, які є складовими права на справедливий суд як частини верховенства права, тому відповідні доводи скаржника відхиляються як безпідставні.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції залишення без змін, з підстав зазначених у цій постанові.

7. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2022 у справі № 908/2352/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.М. Баранець

І.Д. Кондратова