ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 908/893/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія",
заявник касаційної скарги - Головне управління ДФС у Запорізькій області,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду
від 02.12.2019
у складі колегії суддів: Кузнецова В.О., - головуючого, Вечірка І.О., Чус О.В.,
у справі за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія",
про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.04.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" (далі - ТОВ "Мрія") про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство - задоволено.
Затверджено план санації ТОВ "Мрія" до відкриття провадження у справі про банкрутство, схвалений рішенням загальних зборів кредиторів ТОВ "Мрія", яке оформлено протоколом від 08.04.2019, терміном дії 12 місяців з дня затвердження судом відповідного плану санації.
Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Мрія".
2. Не погодившись з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.04.2019 про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою про скасування ухвали суду першої інстанції та просило відмовити в затвердженні плану санації ТОВ "Мрія" до відкриття провадження у справі про банкрутство.
3. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області 23.04.2019 залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом надання доказів надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів учасникам справи про банкрутство листом з описом вкладення, сплати судового збору у розмірі 5 763, 00 грн. та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4. На виконання вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2019 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, разом з доказами сплати судового збору, доказами надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам провадження у справі про банкрутство та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.04.2019 у справі №908/893/19 повернуто скаржнику.
6. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що посилання заявника на відсутність коштів для сплати судового збору не може бути безумовною обставиною, що перешкоджала вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення.
Доводи заявника апеляційної скарги, викладенні в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження визнано неповажними та з посиланням на положення п. 4 ч.1 ст. 261 ГПК України відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2019, Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулося з касаційною скаргою про скасування оскарженого судового акту, з вимогою передати справу № 908/893/19 для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
8. Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2020, касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
9. Головним управлінням ДФС у Запорізькій області 29.01.2020 здано до відділення зв`язку для направлення на адресу Касаційного господарського суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16.01.2020 заяву про усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 1 921, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 14 від 24.01.2020.
10. Ухвалою від 14.02.2019 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. (головуючий), Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.01.2020, прийняв до провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі № 908/893/19.
Згідно з частиною 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Виходячи з викладеного, розгляд касаційної скарги Головного управлінням ДФС у Запорізькій області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі № 908/893/19 здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
11. 29.02.2020 ТОВ "Мрія" здано для направлення на адресу Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу Головного управлінням ДФС у Запорізькій області.
02.03.2020 від ТОВ "Мрія" засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду надійшов відзив на касаційну скаргу Головного управлінням ДФС у Запорізькій області, аналогічний за змістом надісланому 29.02.2020.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
12. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права зокрема ч. 1 ст. 119, ч. 3 ст. 256 ГПК України.
Скаржник доводить, що на момент звернення з первинною та вторинною апеляційними скаргами у Головного управлінням ДФС у Запорізькій області були відсутні кошти на рахунку по КВЕД 2800, за таких обставин у заявника була відсутня можливість усунути недоліки апеляційної скарги, сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги та здійснити направлення апеляційної скарги іншим учасникам справи.
Проте вказані факти не були визнані судом апеляційної інстанції, як поважні підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та в порушення норм процесуального права взагалі не булли взяті до уваги судом.
Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія"
Боржник у своєму відзиві заперечує проти задоволення касаційної скарги Головного управлінням ДФС у Запорізькій області, зазначає про необґрунтованість, заявленого до суду апеляційної інстанції, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказує про відсутність підстав для скасування ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі № 908/893/19.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції до внесення змін Законом України № 460-ІХ від 15.01.2020, яка підлягає застосуванню у цій справі), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 300 ГПК України в редакції до внесення змін Законом України № 460-ІХ від 15.01.2020, яка підлягає застосуванню у цій справі).
14. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 вказаної статті, учасник справи, якому повне судове рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДФС у Запорізькій області не погоджувалось з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.04.2019, повний текст ухвали складено 25.04.2019.
З урахуванням дати складення повного тексту ухвали суду першої інстанції останнім днем 10 денного строку встановленого законом на апеляційне оскарження є 06.05.2019.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Головне управління ДФС у Запорізькій області вперше звернулось з апеляційною скаргою 27.05.2019, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.04.2019 була повернуто заявнику, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2019 про залишення апеляційної скарги без руху.
Головне управління ДФС у Запорізькій області 27.08.2019 вдруге звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.04.2019.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.04.2019 повернуто заявнику, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2019 про залишення апеляційної скарги без руху.
Головне управління ДФС у Запорізькій області 25.10.2019 втретє звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.04.2019.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2019 встановлено невідповідність поданої Головним управлінням ДФС у Запорізькій області апеляційної скарги ч. ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України, судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу про залишення останньої без руху, з наданням десятиденного строку на усунення недоліків допущених при її підготовці.
На виконання вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2019 заявником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Колегія суддів зазначає, що подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу або в розумний строк після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, можуть бути враховані господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.
Однак, в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявником не зазначено обставин, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили значний пропуск строку встановленого на апеляційне оскарження.
Суд зазначає, що чисельні звернення з апеляційними скаргами без дотримання вимог ст. ст. 259 260 ГПК України не можуть свідчити про намір оскаржити судове рішення в установлені процесуальним законом порядок і строки.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що орган доходів і зборів дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справі в найкоротші строки.
При цьому такі дії повинні вчинятись у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту виникнення права на апеляційне оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.
Однак, заявником не подано суду апеляційної інстанції доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору безпосередньо у справі № 908/893/19 фінансування з Державного бюджету України у взаємозв`язку вказаних часових інтервалів.
Невжиття суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок виконувати функції і завдання держави, заходів щодо своєчасного оскарження судового рішення не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За відсутності вмотивованого та підтвердженого належними доказами клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
15. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанцій - без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
16. Судові витрати
У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300 301 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.
2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі № 908/893/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді К.М. Огороднік
В.Г. Пєсков