ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 908/944/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,
за участю представників сторін:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Мелітопольської міської ради Запорізької області
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019 (судді: Дармін М. О., Березкіна О. В., Іванов О. Г.) і рішення Господарського суду Запорізької області від 25.07.2019 (суддя Колодій Н. А.) у справі
за позовом Командитного товариства "Желєв С. С. і Компанія" Мелітопольського елеватора"
до Мелітопольської міської ради Запорізької області
про зобов`язання укласти договір оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Командитне товариство "Желєв С.С. і Компанія "Мелітопольського елеватора" (далі - КТ "Желєв С. С. і Компанія "Мелітопольського елеватора") звернулося з позовною заявою до Мелітопольської міської ради про зобов`язання укласти договір оренди земельної ділянки у редакції, викладеній позивачем (з урахуванням заяви про зміну предмета позовних вимог).
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач, посилаючись на положення статей 120 Земельного кодексу України та статті 415 Цивільного кодексу України, зазначив, що набув за договором купівлі-продажу право власності на майновий комплекс, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 2310700000:01:033:0016. Враховуючи те, що до позивача, як до набувача переходить право користування земельною ділянкою на тих самих умовах і у тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, позивач звертався до відповідача з вимогами про переоформлення права користування земельною ділянкою. Натомість, позитивної відповіді від відповідача ним не було отримано. Крім того, наголошував, що відповідачем було прийнято рішення про проведення поділу земельної ділянки, кадастровий номер 2310700000:01:033:0016, внаслідок чого сформовано дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 2310700000:01:033:0257 та 2310700000:01:033:058.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.07.2019, яке залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019, позов КТ "Желєв С. С. і Компанія "Мелітопольського елеватора" задоволено. Визнано договір оренди земельної ділянки між Мелітопольською міською радою Запорізької області і Командитним товариством "Желєв С. С. і Компанія "Мелітопольського елеватора" укладеним у редакції позивача.
2.2. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на статтю 377 Цивільного кодексу України, статті 120 125 Земельного кодексу України, виходив із того, що умови договору оренди, які були запропоновані позивачем у листі № 883 від 16.01.2019 до Мелітопольської міської ради з пропозицією переоформити право землекористування земельною ділянкою загальною площею 2,8646 га, кадастровий номер 2310700000:01:033:0016 на Командитне товариство "Желєв С.С. і "Компанія Мелітопольського елеватора" у зв`язку з придбанням нерухомого майна, яке розміщене на цій земельній ділянці, є ідентичними із умовами договору земельної ділянки від 29.11.2002, зареєстрованого 23.12.2002 за номером 746.
3. Короткий зміст касаційної скарги
3.1. Не погодившись із рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.07.2019 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019, Мелітопольська міська рада Запорізької області звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 25.07.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019, відмовити у задоволенні позовних вимог КТ "Желєв С. С. і Компанія "Мелітопольського елеватора".
3.2. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статей 120 125 134 Земельного кодексу України. За твердженнями скаржника перехід права користування спірною земельною ділянкою до позивача на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що були у попереднього землекористувача є неможливим, оскільки договір оренди земельної ділянки було припинено в 2014 році (рішення Мелітопольської міської ради Запорізької області від 19.03.2014 № 1/7). Крім того зазначає, що заява "Командитного товариства Желєв С.С. і "Компанія Мелітопольського елеватора" про укладення договору оренди земельної ділянки на вул. Ломоносова, 16, площею 2,8646 га, кадастровий номер 2310700000:01:033:0016 неодноразово виносилась на розгляд постійної депутатської комісії з питань земельних відносин та комунальної власності територіальної громади міста Мелітополя, але дане питання відкладалося у зв`язку з неподанням на розгляд комісії документів про сплату земельного податку та погашення заборгованості. Наголошує, що земельної ділянки з кадастровим номером 2310700000:01:033:016 не існує, а замість неї сформовано 2 окремі земельні ділянки, проте ця обставина не досліджувалася судами, що призвело до порушення норм матеріального права. Зазначає, що суди попередніх інстанцій дослідили не всі надані докази та обставини справи, що призвело до неправильних висновків.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Судами установлено, що 29.11.2002 між Мелітопольською міською радою Запорізької області (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Мелітопольський завод будматеріалів" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець, відповідно до рішення сесії Мелітопольської міської ради від 27.11.2001 № 1/40, передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Мелітополь, вул. Ломоносова, 16 (пункт 1.1 договору).
4.2. В оренду передано земельну ділянку загальною площею 2,864554 га, кадастровий номер 2310700000:01:033:0016. На земельній ділянці знаходяться капітальні споруди виробничих цехів. Цільове призначення земельної ділянки: розміщення проммайданчика. (пункти 1.2, 1.3, 1.4 договору).
Відповідно до пункту 2.1 договору, його термін встановлено до 27.11.2026.
За умовами пункту 3.1 договору, в редакції додаткової угоди від 02.11.2009, річна орендна плата встановлюється у розмірі 3-х відсотків від її нормативної грошової оцінки. Станом на 01.07.2009 нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 9 028 933,26 грн.
4.3. Договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Мелітопольському виконавчому комітеті, про що 23.12.2002 у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 746.
4.4. У подальшому, 27.04.2011 між Відкритим акціонерним товариством "Мелітопольський завод будматеріалів" (продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Мелітопольський елеватор" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, за яким право власності на комплекс, розташований за адресою: м. Мелітополь, вул. Ломоносова, 16, на земельній ділянці площею 2,8646 га (кадастровий номер 2310700000:01:033:0016), перейшло до Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський елеватор", правонаступником якого є Командитне товариство "Желєв С.С. і Компанія Мелітопольського елеватора".
Відповідно до пункту 1 договору купівлі-продажу від 27.04.2011, за цим договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти належний Продавцю комплекс, розташований за адресою: м. Мелітополь вул. Ломоносова, 16 на земельній ділянці площею 2,8646 га (кадастровий номер 2310700000:01:033:0016).
Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Чудською О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1935. 10.05.2011 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за Відкритим акціонерним товариством "Мелітопольський елеватор".
28.12.2011 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою Запорізька область м. Мелітополь, вулиця Ломоносова, 16, за Командитним товариством "Желєв С.С. і Компанія Мелітопольського елеватора" (правонаступник ВАТ "Мелітопольський елеватор").
4.5. Позивач 16.01.2019 звернувся до відповідача з пропозицією переоформити землекористування земельною ділянкою загальною площею 2,8646 га, кадастровий номер 2310700000:01:033:0016 на Командитне товариство " Желєв С.С. і Компанія Мелітопольського елеватора" у зв`язку з придбанням нерухомого майна, яке розміщене на цій земельній ділянці, шляхом укладання додаткової угоди про зміну користувача або нового договору оренди на аналогічних умовах.
4.6. Мелітопольська міська рада надала відповідь позивачу, в якому зазначила, що рішенням сесії Мелітопольської міської ради від 19.03.2014 № 1/7 договір оренди земельної ділянки площею 28645,54 кв. м. на вул. Ломоносова, 16, зареєстрований 23.12.2002 за номером 746, укладений з ТОВ "Мелітопольський завод будматеріалів", було припинено. Крім того, повідомила, що відповідно до прийнятого рішення Мелітопольською міською радою проводиться формування двох нових земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованої земельної ділянки.
4.7. Повторно звернувшись 07.02.2019 до міської ради щодо переоформлення прав на земельну ділянку (до звернення додано проект договору оренди земельної ділянки у двох екземплярах), відповідач отримав відповідь 26.02.2019 про винесення цього питання на розгляд чергового засідання постійної депутатської комісії з питань земельних відносин та комунальної власності територіальної громади.
4.8. Судами встановлено, що з відзиву на позовну заяву убачається, що питання про переоформлення права оренди земельної ділянки 12.03.2019 та 13.06.2019 виносилося на розгляд постійної депутатської комісії з питань земельних відносин та комунальної власності територіальної громади міста Мелітополя, але вказане питання відкладалося у зв`язку з неподанням на розгляд зазначеної комісії документів про сплату земельного податку та погашення заборгованості з земельного податку.
4.9. Спір виник у зв`язку з відмовою відповідача в укладенні договору оренди земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно позивача.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
5.3. Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про зобов`язання відповідача укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки на умовах, викладених у заяві про зміну предмета позовних вимог.
5.4. Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
5.5. Згідно з частинами 1-3 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Частинами 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
5.6. За змістом статті 144 Конституції України, статей 12 122 Земельного кодексу України, статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції, зокрема, міських рад належить вирішення питань про надання у користування земельних ділянок із земель комунальної власності відповідних територіальних громад.
5.7. Відповідно до абзацу першого частини 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
5.8. Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначено статтею 124 Земельного кодексу України, за змістом частини першої якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями.
5.9. Згідно з частиною другою статті 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
5.10. Відтак, у цій справі вирішення питання про надання у користування спірної земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Мелітополь, вул. Ломоносова, 16 належить до компетенції Мелітопольської міської ради.
5.11. Враховуючи вимоги частин 1, 2 статті 116, статті 124 Земельного кодексу України, частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, частини 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі", Велика Палата Верховного Суду у постанові № 32/563 від 04.12.2018 дійшла висновку, що прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про передачу в користування (оренду) земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є необхідною умовою для передачі такої земельної ділянки в оренду.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування приписів статті 116 і частини 1 статті 124 Земельного кодексу України при вирішенні спору про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки комунальної власності викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 17.01.2011 у справі № 35/390 (провадження № 3-66г10), від якого Велика Палата Верховного Суду не відступила.
5.12. У зв`язку із цим, судам попередніх інстанцій для вирішення питання про можливість задоволення позовних вимог необхідно було установити, чи приймалося рішення Мелітопольської міської ради про передачу в оренду земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Мелітополь, вул. Ломоносова, 16.
Адже відсутність рішення Мелітопольської міської ради про передачу позивачеві в оренду для експлуатації та обслуговування нерухомого майна земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Мелітополь, вул. Ломоносова, 16, тобто відсутність волевиявлення орендодавця на виникнення орендних земельних правовідносин, виключає можливість передачі цієї земельної ділянки в користування (оренду) позивачеві шляхом укладення з ним відповідного договору оренди.
5.13. Як установлено судами та вбачається з матеріалів справи, 27.04.2011 між Відкритим акціонерним товариством "Мелітопольський завод будматеріалів" (продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Мелітопольський елеватор" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу майнового комплексу, розташованого на спірній земельній ділянці. В подальшому 28.12.2011 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію прав власності на комплекс будівель та споруд, розташований на спірній земельній ділянці, за Командитним товариством "Желєв С.С. і Компанія Мелітопольського елеватора" (правонаступник ВАТ "Мелітопольський елеватор").
5.14. Проте, як убачається з установлених обставин справи, право оренди на спірну земельну ділянку ні ВАТ "Мелітопольський елеватор", ні Командитне товариство "Желєв С.С. і Компанія Мелітопольського елеватора" не оформили у порядку, встановленому чинним земельним законодавством.
5.15. Крім того, як установлено судами, листом № 92/01-04 від 01.02.2019 Мелітопольська міська рада повідомила позивача, що рішенням сесії Мелітопольської міської ради від 19.03.2014 № 1/7 договір оренди, зареєстрований 23.12.2002 за номером 746, земельної ділянки площею 28645,54 кв.м. по вул. Ломоносова, 16, укладений з ТОВ «Мелітопольській завод будматеріалів» було припинено. А також повідомила, що відповідно до прийнятого Мелітопольською міською радою рішення проводиться формування 2 нових земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованої земельної ділянки.
Ураховуючи наведене, заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що судами попередніх інстанцій при розгляді та вирішенні спору не надано оцінки рішенню Мелітопольської міської ради від 19.03.2014 № 1/7, відповідно до якого договір оренди земельної ділянки від 29.11.2002, укладений між ВАТ "Мелітопольський завод будматеріалів" та місцевою радою, припинив свою дію у зв`язку з ліквідацією юридичної особи ВАТ "Мелітопольський завод будматеріалів" (попереднього користувача земельної ділянки).
5.16. Як установлено судами, 12.04.2019 Мелітопольською міською радою завершено проведення поділу спірної земельної ділянки, за адресою: вул. Ломоносова, 16, загальною площею 2,8646 га кадастровий номер 2310700000:01:033:0016 і сформовано дві окремі земельні ділянки - кадастровий номер 2310700000:01:033:0257, площею 0,1503 га, та кадастровий номер 2310700000:01:033:058. площею 2,7143 га, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру, сформованими 31.05.2019.
Водночас, судами не враховано, що у зв`язку з поділом земельної ділянки, яка була предметом договору оренди від 27.11.2001 № 1/40, та формуванням інших земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери, об`єктивно відбулась зміна меж земельної ділянки, припинилось існування земельної ділянки в дійсних межах як об`єкта цивільних прав. Тому в цій частині заслуговують на увагу доводи скаржника щодо ненадання оцінки судами доказам у справі, що стосуються поділу земельної ділянки.
5.17. Інші доводи скаржника стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
5.18. Перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій, не дослідивши усіх зібраних у справі доказів, дійшли передчасних висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог у справі № 908/944/19 з посиланням на статтю 120 Земельного кодексу України та статтю 377 Цивільного кодексу України.
6. Висновки Верховного Суду
6.3. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України (тут і надалі в редакції, що діяла до 08.02.2020) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судові рішення у цій справі наведеним вимогам не відповідають.
6.2. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
6.3. Ураховуючи допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, ухвалені у справі судові рішення слід скасувати із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду, а касаційну скаргу задовольнити частково.
6.4. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Мелітопольської міської ради Запорізької області задовольнити частково.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019 і рішення Господарського суду Запорізької області від 25.07.2019 у справі № 908/944/19 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
В. А. Зуєв