ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 909/544/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Уркевич В.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників:

позивача: не з`явився

відповідача: Міла-Поляков Д.П. (присутній в режимі відеоконференції)

третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив "Радислав"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2022

та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2021

у справі № 909/544/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд"

до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив "Радислав"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Обслуговуючого кооперативу Житловий комплекс "Родина",

про стягнення 153 070, 82 грн

та за зустрічним позовом Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив "Радислав"

до: 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд"; 2) Обслуговуючого кооперативу Житловий комплекс "Родина"

про визнання договору поруки удаваним та визнання договору постачання електричної енергії недійсним

(відповідно до ст.216 ГПК України в судовому засіданні 27.09.2022 оголошувалась перерва до 01.11.2022)

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (далі - ТОВ "Прикарпатенерготрейд", позивач) звернулося до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив "Радислав" (далі - ОК ЖБК "Радислав", відповідач) про стягнення 152 961, 62 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 8, 21 грн 3% річних, 12, 85 грн інфляційних втрат та 88, 14 грн пені (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати поставленої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії № 2901350 від 14.12.2018. Для забезпечення виконання зобов`язань ОК ЖБК "Радислав" за вказаним договором між позивачем, як кредитором, та Обслуговуючим кооперативом Житловий комплекс "Родина" (далі - ОК "Родина", відповідач-2), як поручителем, було укладено договір поруки від 27.09.2019 № 2019/1571, за яким ОК "ЖК "Родина" поручався за оплату відповідачем-1 137 162, 57 грн заборгованості за спожиту електроенергію з 01.01.2019 до 31.08.2019, а також за оплату поточного споживання електричної енергії з жовтня 2019 року по жовтень 2020 року. Поручитель виконав свої зобов`язання повністю, тоді як ОК ЖБК "Радислав" не сплатив заборгованість за період з грудня 2020 року по квітень 2021 року.

ОК ЖБК "Радислав" звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ "Прикарпатенерготрейд" та ОК "Родина" про визнання договору поруки від 27.09.2019 № 2019/1571 удаваним та визнання договору постачання електричної енергії недійсним.

Відповідач стверджує, що оспорюваний договір поруки укладений з метою приховати іншій договір, а саме договір про постачання електричної енергії, який не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема пп. 1 п. 5.3.1 ст. 5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312. Внаслідок укладення спірного договору ОК «Родина» використовує належні ОК ЖБК «Радислав» електричні мережі без його згоди та оплати компенсації за їх використання та без укладання договору про спільне використання мереж та фактично оплачує спожиту мешканцями багатоквартирних будинків електроенергію позивачу.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2021 (суддя Малєєва О. В.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 (колегія суддів: Скрипчук О.С. - головуючий, Марко Р.І., Желік М.Б.), у задоволенні первісного позову ТОВ «Прикарпатенерготрейд» відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОК ЖБК «Радислав» відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Прикарпатенерготрейд» (постачальник) та ОК ЖБК «Радислав» (споживач) укладено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах типового договору, шляхом підписання споживачем заяви-приєднання від 01.01.2019 №2901350 (далі - договір №2901350). За згаданим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача на об`єкті постачання - малоповерховому житловому комплексі «Західний» в с. Угринів, Тисменицького р-ну, Івано-Франківської обл., а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1.).

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору (п.п. 1 п. 6.2).

ОК ЖБК «Радислав» уклав із ТОВ «Прикарпатенерготрейд» договір №2901350 як забудовник малоповерхового житлового комплексу «Західний» та кооператив, що обслуговує цей комплекс, а безпосередніми споживачами електричної енергії є співвласники малоповерхового житлового комплексу «Західний», за рахунок яких і здійснюється оплата за договором.

Унаслідок існування заборгованості за договором №2901350 відбувалось припинення електропостачання до малоповерхового житлового комплексу «Західний» і співвласники квартир цього комплексу створили ОК ЖК «Родина» з метою передання йому всіх функцій управителя домоволодіннями.

З метою погашення заборгованості за спожиту електроенергію 27.09.2019 між ОК ЖК «Родина», як поручителем, та ТОВ «Прикарпатенерготрейд», як кредитором, укладений договір поруки №2019/1571 (далі - договір поруки), за яким поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед кредитором за часткове виконання споживачем (боржником) зобов`язань за договором №2901350, а саме: оплатити заборгованість за спожиту електроенергію на суму 137 162, 57 грн за погодженим у договорі поруки графіком у період вересень 2019 - серпень 2021; здійснити оплату поточного споживання електроенергії з жовтня 2019 року по жовтень 2020 року. Термін дії даного договору встановлюється до повного виконання поручителем свого зобов`язання.

При цьому ОК «Родина» свої зобов`язання за договором поруки виконало повністю.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ТОВ «Прикарпатенерготрейд» не доведено обсяг фактично спожитої відповідачем електроенергії в січні 2019 року і не обґрунтовано здійснених нарахувань за цей період.

Що стосується зустрічного позову, то ОК ЖБК «Радислав» не довів порушення його цивільних прав чи інтересів внаслідок укладення оспорюваного договору та можливість їх відновлення у разі визнання цього правочину недійсним. Так, необґрунтованими є твердження відповідача про те, що укладення договору поруки обумовило невизначеність у правовідносинах сторін і ускладнило ОК ЖБК «Радислав» здійснення відповідних розрахунків, адже останній незалежно від оспорюваного договору має право здійснювати відповідні нарахування і враховувати проведені ОК ЖК «Родина» оплати за договором поруки у виконання таких зобов`язань. Отже, відсутність порушеного або оспорюваного права ОК ЖБК «Радислав» є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування судами статей 556 557 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), п.п. 1 п.5.3.1. ст. 5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, висновок про застосування яких у подібних правовідносинах відсутній. На переконання скаржника укладений між ТОВ «Прикарпатенерготрейд» та ОК ЖК «Родина» договір поруки вчинений сторонами з метою приховати інший правочин - договір на постачання електричної енергії, з метою усунення ОК ЖБК «Радислав» від участі у спірних правовідносинах щодо постачання електроенергії та використання належних ОК ЖБК «Радислав» електромереж без дозволу власника та без сплати коштів за таке користування. При цьому ОК ЖК «Родина» у разі виконання грошового зобов`язання за ОК ЖБК «Радислав» набуває усіх прав кредитора та право вимоги сплати боргу від відповідача, а отже вказаний правочин безпосередньо стосується прав та інтересів останнього.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.08.2022 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та, зокрема надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 16.09.2022.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 20.09.2022 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, надісланий поштою 16.09.2022, в якому останній вважає оскаржувані судові рішення в частині розгляду зустрічного позову законними та обґрунтованими, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представника скаржника, переглянувши в касаційному порядку оскаржувані судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ОК ЖБК «Радислав» уклав із ТОВ «Прикарпатенерготрейд» договір на постачання електроенергії №2901350 як забудовник малоповерхового житлового комплексу «Західний» та кооператив, що обслуговує цей комплекс, а безпосередніми споживачами електричної енергії є співвласники малоповерхового житлового комплексу «Західний», за рахунок яких і здійснюється оплата електроенергії за вказаним договором.

У той же час частина співвласників квартир житлового комплексу «Західний» створили ОК ЖК «Родина», маючи на меті передання йому функцій управителя домоволодіннями вказаного житлового комплексу.

Суди також установили, що оспорюваний договір поруки укладений між ОК ЖК «Родина» та ТОВ «Прикарпатенерготрейд» з метою погашення заборгованості співвласників квартир у житловому комплексі «Західний» за спожиту електроенергію.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ОК ЖБК «Радислав» не довів, яким чином внаслідок укладення оспорюваного договору поруки порушено зі сторони відповідачів за зустрічним позовом його права чи інтереси.

Основним аргументом ОК ЖБК «Радислав», з яким не погодилися суди попередніх інстанцій, було те, що ОК ЖК «Родина» фактично отримує кошти від власників квартир житлового комплексу «Західний» та на підставі оспорюваного договору поруки перераховує ці кошти на користь ТОВ «Прикарпатенерготрейд», тим самим усуваючи ОК ЖБК «Радислав» від здійснення розрахунків за договором №2901350 та одночасно набуваючи в силу вимог статті 556 ЦК України прав кредитора у зобов`язанні за вказаним договором.

Верховний Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій про те, що оспорюваний договір поруки не порушує права та інтереси ОК ЖБК «Радислав» передчасними з огляду на таке.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав або інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено (відповідна позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

У постанові Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 904/4567/18, зазначено, що договір поруки безпосередньо на права та обов`язки боржника не впливає, його зобов`язання в цьому випадку не встановлюються, не припиняються та не змінюються (не доповнюються та не збільшуються). Разом із тим це не означає, що за позовом боржника такий договір не може бути визнано недійсним, якщо буде доведено, що він порушує його права чи законні інтереси чи буде доведено зловмисну домовленість кредитора з поручителем діяти на шкоду боржникові.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом як порушеного права, так і охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до статей 15 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу. Наявність інтересу означає, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав в інших осіб.

Відповідно до статей 16 203 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, що сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав, тобто особа має обґрунтувати юридичну зацікавленість щодо наявності/відсутності цивільних прав.

Водночас, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 викладений висновок про те, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Виходячи з наведених норм, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

ОК ЖБК «Радислав» стверджує, що оспорюваний договір поруки укладений з метою усунення його від участі у правовідносинах зі сплати електроенергії, спожитої мешканцями житлового комплексу «Західний». Так, ОК ЖК «Родина» погашає заборгованість за електроенергію за рахунок коштів мешканців, які мали бути отримані ОК ЖБК «Радислав» для перерахування на користь ТОВ «Прикарпатенерготрейд» на виконання договору №2901350, проте внаслідок такої сплати набуває права вимоги сплати цих коштів від ОК ЖБК «Радислав».

За таких обставин, враховуючи особливості правового статусу обслуговуючого кооперативу, який не є споживачем електроенергії, а розраховується з постачальником електричної енергії коштами, отриманими від безпосередніх споживачів - мешканців житлового комплексу, сплата отриманих від мешканців коштів за спірним договором поруки іншим обслуговуючим кооперативом - ОК ЖК «Родина» може призвести до порушення прав ОК ЖБК «Радислав» внаслідок переходу до ОК ЖК «Родина» прав кредитора у зобов`язанні за договором №2901350 в силу частини 2 статті 556 ЦК України. Отже, у даному випадку ОК ЖБК «Радислав» безпосередньо зацікавлений у поверненні сторін оспорюваного правочину до стану, який вони мали до вчинення цього правочину, та усунення ОК ЖК «Родина» від участі у розрахунках за договором №2901350.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність у ОК ЖБК «Радислав» цивільно-правового інтересу у визнанні недійсним оспорюваного договору поруки, а отже висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні зустрічного позову виключно з підстав недоведення ОК ЖБК «Радислав» порушення оспорюваним правочином його прав та інтересів є помилковими.

Разом з тим в силу визначених ст. 300 ГПК України меж перегляду справи судом касаційної інстанції та повноважень останнього Верховний Суд позбавлений можливості формування окремого правового висновку про застосування правових норм, визначених скаржником в якості підстави касаційного оскарження, оскільки відповідні доводи касаційної скарги стосуються безпосередньо правових підстав недійсності оспорюваного правочину, які судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не оцінювались.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Прийняті зі справи судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.

Верховний Суд враховує, що первісні позовні вимоги ТОВ «Прикарпатенерготрейд» про стягнення заборгованості за договором №2901350 обґрунтовані у тому числі і обставинами здійснення розрахунків ОК ЖК «Родина» за електричну енергію на підставі оспорюваного договору поруки. Отже, результати вирішення зустрічного позову щодо недійсності договору поруки можуть призвести до зміни стану розрахунків за договором №2901350 та вплинути на обсяг заборгованості ОК ЖБК «Радислав» за цим договором та, відповідно, на результат вирішення заявленого у справі первісного позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

У зв`язку з чим рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції, а касаційна скарга ОК ЖК «Радислав» підлягає задоволенню частково.

У новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, дослідити зібрані у справі докази, надати їм належну правову оцінку, повно та всебічно перевірити обставини справи, зокрема встановити наявність або відсутність підстав для визнання оспорюваного договору недійсним, і залежно від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

Судам при новому розгляді справи також слід врахувати, що свобода договору, яка передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, і свобода підприємницької діяльності, яка полягає у самостійному здійсненні без обмежень будь-якої підприємницької діяльність, не забороненої законом, є ключовими засадами цивільного права та господарського права, закріпленими у статті 3 627 ЦК України, статтях 6 43 Господарського кодексу України. Визнання договору недійсним за позовом третьої особи, не сторони договору, є суттєвим втручанням держави у зазначені принципи і порушений інтерес особи має бути таким, що вимагає такого втручання і таке втручання має бути єдиним можливим способом виправлення правової ситуації.

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 300 301 308 310 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив "Радислав" задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2021 у справі №909/544/21 скасувати.

3. Справу №909/544/21 направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Уркевич В.Ю.