ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/10306/20(910/21682/15)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючого), Білоуса В.В., Огородніка К.М.
за участю секретаря судового засідання - Сотник А.С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , особисто
відповідач - Державне підприємство «Конярство України»,
представник відповідача - Кушнір С.Л., адвокат (ордер АТ № 1010659 від 14.05.2021), Нестеришин Т.С., адвокат (ордер АА № 1051625 від 05.07.2021),
відповідач - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Міністерство економіки України),
представник відповідача - Коваленко О.М. (довіреність № 2431-03/253 від 09.06.2021),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Державного підприємства «Конярство України»,
Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Міністерства економіки України),
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021
у складі колегії суддів: Сотнікова С.В. (головуючий), Остапенка О.М., Отрюха Б.В.,
у справі № 910/10306/20 за позовом
ОСОБА_1
до Державного підприємства «Конярство України»,
Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України,
про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
в межах справи № 910/21682/15
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта-Київ»
до Державного підприємства «Конярство України»
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий зміст вимог
1. У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/21682/15, порушена за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Астарта-Київ» (далі - ТОВ фірма «Астарта-Київ») про банкрутство Державного підприємства «Конярство України» (далі - ДП «Конярство України», боржник) на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2015.
2. 16.07.2020 в межах справи про банкрутство ОСОБА_1 звернувся з позовом до ДП «Конярство України» та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
3. Заява мотивована тим, що звільнення позивача відбулося з ініціативи роботодавця, оскільки строк дії трудового договору був встановлений за погодженням сторін, а звільнення відбулось у не погоджений сторонами строк, що суперечить вимогам Кодексу законів про працю України і підстав для звільнення за пунктом 2 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) не було.
Стислий зміст рішення господарського суду першої інстанції
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
5. Із посиланням на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 753/16193/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 761/27037/17-ц, від 06.12.2018 у справі № 757/26016/17-ц щодо підстав припинення трудового договору встановлених статтею 36 КЗпП України, суд першої інстанції дійшов висновків, що припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника.
Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договору. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений.
Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першою статті 36 КЗпП України.
6. Під час розгляду справи судом встановлено:
6.1. Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.11.2019 № 89-п «Про призначення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 (позивач) було призначено виконуючим обов`язки директора ДП «Конярство України» з 21.11.2019 до призначення керівника цього підприємства в установленому законом порядку.
6.2. Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.07.2020 № 129-п «Про звільнення ОСОБА_1 » звільнено ОСОБА_1 - виконуючого обов`язки директора ДП «Конярство України» на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України.
6.3. Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.07.2020 № 130-п виконуючим обов`язки директора ДП «Конярство України» призначено ОСОБА_2 .
Стислий зміст постанови суду апеляційної інстанції
7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №910/10306/20 (№ 910/21682/15) за позовом ОСОБА_1 .
Прийнято нове рішення:
Позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 129-п від 14.07.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Відмовлено в задоволенні позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Конярство України» з 15.07.2020.
Стягнуто з Державного підприємства "Конярство України" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.07.2020 по 27.04.2021 в сумі 172 949,81 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 153,00 грн.
Стягнуто з Державного підприємства "Конярство України" в доход Державного бюджету України 2 102,00 грн. судового збору.
8. Постанова мотивована тим, що призначення позивача виконуючим обов`язки директора державного підприємства обмежувалось чітко визначеною подією - призначенням директора цього підприємства, про що і було зазначено у наказі Мінекономіки від 20.11.2019 № 89-п.
Таке призначення було тимчасовим і не визначено в часі, у зв`язку з неможливістю об`єктивно передбачити тривалість процедури призначення керівника державного підприємства у визначеному законодавством порядку. Трудовий договір ОСОБА_1 закінчується з моменту призначення керівника ДП "Конярство України" в установленому законом порядку. Відповідачами не подано доказів призначення станом на дату видання спірного наказу від 14.07.2020 директора ДП "Конярство України" та укладення із ним контракту, як то вимагається Законом України "Про управління об`єктами державної власності".
Призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки директора ДП "Конярство України" на підставі наказу Мінекономіки від 14.07.2020 № 130-п не є призначенням директора державного підприємства в розумінні Закону України "Про управління об`єктами державної власності".
За висновком суду, строковий трудовий договір із ОСОБА_1 не припинився, а відтак у Мінекономіки були відсутні підстави для звільнення позивача за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
9. ДП «Конярство України» звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021, з вимогою скасувати оскаржену постанову в частині задоволених позовних вимог, рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2020 у відповідній частині залишити без змін.
10. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, про скасування оскарженого судового рішення в частині пунктів 5, 7 Постанови, з вимогою рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2020 залишити без змін.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/10306/20 ((№ 910/21682/15) (за касаційною скаргою ДП «Конярство України»)) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.05.2021.
12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/10306/20 ((№ 910/21682/15 (за касаційною скаргою Міністерства розвитку економіки, торгівля та сільського господарства України)) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.05.2021.
13. Ухвалою Верховного Суду від 31.05.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 910/10306/20 (№ 910/21682/15) Господарського суду м. Києва за касаційною скаргою Державного підприємства "Конярство України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021
Відкрите касаційне провадження у справі № 910/10306/20 (№ 910/21682/15) Господарського суду м. Києва за касаційною скаргою Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021.
Об`єднано касаційні скарги Державного підприємства "Конярство України" та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021.
Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційних скарг Державного підприємства "Конярство України" та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 відбудеться 06 липня 2021 року об 11:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.
14. 29.06.2021 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов Відзив на касаційні скарги з запереченнями проти вимог та доводів скаржників.
15. У зв`язку з перебуванням судді Білоуса В.В. у відпустці автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/10306/20 (№ 910/21682/15) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2021 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.07.2021.
16. 06.07.2021 до Суду від розпорядника майна ДП «Конярство України» арбітражного керуючого Нестеренка О.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
17. Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2021 відкладено розгляд касаційних скарг ДП «Конярство України» та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 910/10306/20 (№ 910/21682/15), судове засідання призначено на 20.07.2021 о 12:30, про що повідомлено учасників справи.
18. 09.07.2021 до Суду надійшло клопотання про перейменування учасника справи, а саме: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Міністерство економіки України (Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2021 № 504).
19. У зв`язку з перебуванням судді Жукова С.В. у відпустці автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/10306/20 (№ 910/21682/15) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2021 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.07.2021.
20. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 910/10306/20(910/21682/15) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
21. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (20.07.2021) від учасників справи не надійшло обґрунтованих заяв чи клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 20.07.2021.
22. Представники ДП «Конярство України» та Міністерства економіки України в судовому засіданні 20.07.2021 повністю підтримали вимоги касаційних скарг за доводами викладеними в них.
Просили Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 в частині задоволених позовних вимог, рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2020 залишити без змін.
23. ОСОБА_1 в засіданні суду проти вимог та доводів скаржників заперечив з підстав наведених у Відзиві на касаційну скаргу.
Просив Суд постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 залишити без змін.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржників
(ДП «Конярство України» та Міністерства економіки України)
24. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявники зазначають, що постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог прийнята за неправильного застосування норм матеріального права, зокрема пункту 2 частини 1 статті 36, статті 21, частини 2 статті 235 Кодексу Законів про Працю України, частини 5 статті 74 Господарського кодексу України, пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України та з порушенням норми процесуального права, зокрема статей 4, 5, 14, 45, 48, частини 2 статті 237, пункту 6 частини 4, частини 7 статті 238 Господарського процесуального кодексу України; судове рішення суду апеляційної інстанції прийнято без врахування правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 18.04.2018 у справі № 910/18355/16, постанові від 30.10.2019 у справі № 310/2284/17, постанові від 20.03.2012 у справі № 32/121, постанові від 20.05.2020 у справі № 333/6600/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 667/1/16; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 235 Кодексу Законів про Працю України.
Доводи позивача
( ОСОБА_1 )
25. Позивач у Відзиві на касаційну скаргу та в судовому засіданні доводив, що між позивачем та відповідачами укладений строковий трудовий договір, який тривав до настання певної події, а саме - призначення керівника цього підприємства в установленому законодавством порядку.
На день звільнення ОСОБА_1 з посади Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не приймалося рішення про оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади керівника ДП «Конярство України» та не проводився конкурсний відбір на дану посаду, а також не було укладено контракт із керівником ДП «Конярство України».
Призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки директора ДП «Конярство України» на підставі наказу Мінекономіки від 14.07.2020 №130-п не є призначенням директора державного підприємства в розумінні Закону України «Про управління об`єктами державної власності».
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
26. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
27. Прохальні частини касаційних скарг містять наступні вимоги:
27.1. ДП «Конярство України» просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 в частині задоволених позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 129-п від 14.07.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 », стягнення з ДП «Конярство України» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.07.2020 по 27.04.2021 в сумі 172 949,81грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 3 153,00грн., стягнення з ДП «Конярство України» в дохід Державного бюджету України 2 102,00грн. судового збору.
Рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2020 у цій справі залишити в силі.
27.2. Міністерство економіки України просить скасувати:
- пункт 5 постанови Північного апеляційного господарського суду 27.04.2021 про визнання незаконним та скасування наказу Мінекономіки від 14.07.2020 № 129-п «про звільнення ОСОБА_1 »;
- пункт 7 постанови щодо стягнення з ДП «Конярство України» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.07.2020 по 27.04.2021 в сумі 172 949, 81 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 153, 00 грн., -
рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2020 залишити без змін.
28. Заявниками касаційних скарг не оспорюється рішення суду апеляційної в частині позовних вимог щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора ДП «Конярство України».
29. Втім, колегія суддів Верховного Суду, враховуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, а також зміст вимог касаційних скарг, дійшла висновку про можливість перегляду в касаційному порядку постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у цій справі в повному обсязі, оскільки позовна вимога щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора ДП «Конярство України» є похідною від основної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 129-п від 14.07.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 » та не може розглядатись як окрема самостійна вимога.
Розгляд клопотань
30. Позивачем (скаржник) заявлено Клопотання (пункт 18 цієї постанови) здійснити перейменування учасника справи, а саме: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Міністерство економіки України (Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2021 № 504).
31. Клопотання ґрунтується на Постанові Кабінету Міністрів України від 21.05.2021 № 504 «Про перейменування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України».
32. Назва юридичної особи є її необхідною ознакою, яка забезпечує участь у цивільному обороті від свого імені та слугує засобом її індивідуалізації, що дозволяє відокремити її від інших юридичних осіб. Назва юридичної особи в процесі її «життєдіяльності» може зазнати змін. Зміна назви юридичної особи проявляється в її зовнішній літеральній корекції. Така корекція впливає на ідентифікацію юридичної особи в цивільному обороті. В результаті зміни назви юридичної особи структура цивільних правовідносин не страждає.
33. Зміна найменування юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, оскільки не має наслідком появу нового учасника цивільних відносин.
Аналогічні висновки викладені в у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 та від 24.04.2019 у справі № 914/3587/14, у зв`язку з чим, наведені позивачем у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими.
34. Колегія суддів Верховного Суду за результатами розгляду вказаного клопотання та враховуючи інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (безкоштовний запит на сайті Міністерства юстиції України, загальний доступ) дійшла висновку про можливість задоволення заявленого Клопотання.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
35. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/21682/15 про банкрутство ДП «Конярство України».
До боржника застосовано процедуру розпорядження майном відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 15.10.2015.
36. Системний аналіз норм законодавства про банкрутство дає підстави вважати, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває у спеціальному статусі, відтак, певні процедурні та процесуальні дії мають відбуватись відповідно до норм такого законодавства.
37. 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Відповідно до частини 2 статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Наведена норма кореспондується з положеннями пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
38. ОСОБА_1 в межах справи про банкрутство ДП «Конярство України», звернувся з позовною заявою про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.07.2020 № 129-п «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Підставою звільнення ОСОБА_1 визначено пункт 2 статті 36 КЗпП України.
39. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
40. Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
41. Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина перша статті 21 КЗпП України).
42. Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавством.
43. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.11.2019 № 89-п, було призначено виконуючим обов`язки директора державного підприємства «Конярство України».
44. Вирішуючи цей спір є необхідність визначити, що включає в себе поняття «виконуючий обов`язки». З цього приводу слід вказати наступне:
44.1. Тимчасове виконання обов`язків керівника юридичної особи, ухвалюється власником юридичної особи, має тимчасовий характер, оплата праці такого в.о. визначається у відповідному рішенні (наказі, рішенні загальних зборів) або відповідно до посадового окладу, який передбачений локальними актами.
44.2. Призначення в.о. за вакантною посадою є видом строкового трудового договору, строк якого закінчуються після призначення особи безстроково чи за контрактом.
44.3. У випадку ж призначення в.о. керівника підприємства, установи, організації незалежно від форми власності на вакантну посаду керівника, у такому випадку є необхідність внесення відповідних даних до реєстру для надання рішенням такого в.о. керівники юридичної сили.
44.4. Внесення цих даних до реєстру є підтвердженням правомочності в.о. керівника здійснювати владно-розпорядчі (публічна служба) або управлінські (господарські товариства) функції, а саме: вчиняти правочини від імені юридичної особи, право підпису фінансових та банківських документів, у тому числі, приймати та звільняти найманих працівників тощо. Відповідно звільнення в.о. автоматично повинно супроводжуватися внесення змін до реєстру. У випадку звільнення в.о. керівника, про це вносяться відповідні зміни до реєстру датою видачі наказу про звільнення. Тільки за умови успішного оскарження наказу чи рішення про звільнення, можна говорити про внесення даних до реєстру. Не може на час спору між власником та в.о. керівника юридична особа залишатися без керівництва.
44.5. Призначення виконуючого обов`язки використовується за крайньої необхідності, на випадок об`єктивної потреби підприємства, установи, організації у безперервності здійснення ним керівництва чи виконання певних функцій.
44.6. Трудові відносини, які виникли між виконуючим обов`язків директора Підприємства та власником або уповноваженим ним органом, не можуть бути встановлені на невизначений термін, так як посада виконуючого обов`язки директора є тимчасовою і припинення таких трудових відносин закон пов`язує з часом призначення керівника Підприємства у встановленому законодавством порядку.
44.7. Отже, між позивачем та Міністерством розвитку економіки, торгівля та сільського господарства України (нині - Міністерство економіки України) було укладено строковий трудовий договір, строк якого закінчувався з моменту прийняття відповідного рішення уповноваженим органом управління. Позивач погодився із строковим трудовим договором, що підтверджується самим позивачем та матеріалами справи. Надавши згоду на призначення в.о. директора ДП «Конярство України» до призначення керівника цього підприємства у встановленому законодавством порядку, ОСОБА_1 мав усвідомлювати, що він виконуватиме такі обов`язки тимчасово до вирішення питання призначення керівника підприємства, а відтак може бути звільнений від їх виконання на підставі наказу уповноваженого органу управління державним підприємством.
45. Також, колегія суддів Верховного Суду вважає необхідним звернути увагу на те, що, відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.11.2019 № 89-п, ОСОБА_1 було призначено виконуючим обов`язки директора державного підприємства «Конярство України» до призначення керівника цього підприємства в установленому законодавством порядку.
45.1. Керівник - посадова особа, яка наділена адміністративною владою щодо очолюваного нею певного колективу службовців і здійснює внутрішньоорганізаційне управління ним. Розрізняють керівників: лінійних - здійснюють комплексне управління об`єктом у цілому та всіма його підрозділами, функціональних - керують всередині організаційних структур виконанням певних функцій управління або елементами цих функцій.
Таким чином, керівник це загальне поняття, яке вказує на особу що має функції управління.
Водночас, директор (генеральний директор), в цьому випадку державного підприємства «Конярство України» - індивідуально визначена посада.
45.2. Під поняття «керівник підприємства», враховуючи наведене у пункті 44 цієї Постанови, а також функціональні повноваження, підпадають особи що виконують обов`язки організаційно-розпорядчі (керівництво трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форми власності) чи адміністративно-господарські (обов`язки з управління або розпорядження державним майном).
45.3. Відтак, колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами скаржників, що індивідуально визначені посади підприємства як то «виконуючий обов`язки директора підприємства» та «директор (генеральний директор) підприємства» підпадають під загальне поняття «керівник підприємства».
46. ДП «Конярство України» є державним підприємством (100% статутного капіталу належить державі Україна), що належить до сфери управління Міністерства економіки України.
47. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» уповноважені органи управління призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних підприємств, установ, організацій, господарських структур, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.
48. Відповідно до Закону України «Про управління об`єктами державної власності" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 № 777 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки» призначення на посаду генерального директора державного підприємства відбувається виключно на конкурсних засадах.
49. Згідно підпункту 2.3 постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» контракти з керівником підприємств, що є у державній власності, укладаються міністерствами, іншими підвідомчими Кабінету Міністрів України органами виконавчої влади, у віданні яких перебувають ці підприємства.
Іншої форми трудового договору, окрім контракту, з керівником підприємства, що є у державній власності не передбачено.
50. Процедура зайняття посади керівника державного підприємства не відбувається у порядку звичайних трудових (контрактних) правовідносин, а у рамках реалізації міністерством, Фондом державного майна, іншим органом, який здійснює управління об`єктами державної власності, на основі спеціального законодавства, у даному випадку відповідно до Порядку № 777, владних функцій щодо організаційно-кадрового забезпечення ефективного функціювання державного сектору економіки.
51. Так, призначення працівника виконуючим обов`язки на вакантну посаду, як правило, не допускається. Це можливо лише за посадою, на яку призначення здійснюється вищим органом управління.
52. Документом, що унормовує порядок тимчасового замісництва є роз`яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 грудня 1965 року № 30/39 «Про порядок оплати тимчасового заступництва» (далі - Роз`яснення), відповідно до якого тимчасовим заступництвом вважається виконання службових обов`язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це викликано виробничою необхідністю (абзац 1 пункту 1).
Зазначене роз`яснення є чинними відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ, згідно з якою до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Ураховуючи, що будь-яким іншим нормативно-правовим актом не викладено поняття та правової природи «виконуючий обов`язки» слід виходити із зазначеного визначення, яке за своєю суттю полягає у тому, що призначення особи на посаду тимчасово виконуючого обов`язки, зумовлено певною необхідністю, що виникає у зв`язку з певними виробничими обставинами.
53. При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події.
54. Як про це вже було вказано вище, та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між сторонами виникли трудові відносини саме за строковим договором, строк дії якого був обумовлений настанням певної події, а саме призначення керівника підприємства.
55. Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.07.2020 № 130-п виконуючим обов`язки директора Державного підприємства «Конярство України» призначено ОСОБА_2 .
56. Враховуючи наведене у пунктах 44, 45 цієї Постанови, а також висновок колегії суддів Верховного Суду, що виконуючий обов`язки директора підприємства є керівником цього підприємства у загальному розумінні, а відтак настала відповідна подія, з якою пов`язано припинення строкового договору, укладеного між ОСОБА_1 та Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за наказом від 20.11.2019 № 89-п «Про призначення ОСОБА_1 », відповідно наявні підстави звільнення позивача за приписами пункту 2 частини статті 36 КЗпП України.
57. Відтак, Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України видано наказ від 14.07.2020 № 129-п про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки директора ДП «Конярство України» на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України, без порушення вимог чинного законодавства.
58. Поміж іншим, слід зауважити на тому, що ДП «Конярство України» знаходиться в процедурі банкрутства на стадії розпорядження майно, тобто боржник перебуває у спеціальному статусі, відтак, як господарська діяльність юридичної особи так і процеси корпоративного управління мають відбуватися з урахуванням, у тому числі, норм законодавства з питань банкрутства, з метою дотримання балансу інтересів як боржника так і кредиторів.
59. Відтак, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.07.2020 № 129-п яким було звільнено ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки директора ДП «Конярство України» на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України, так як між сторонами виникли трудові відносини саме за строковим договором, строк дії якого був обумовлений настанням певної події, а саме призначення керівника підприємства у встановленому законодавством порядку, а інших договорів (контрактів) між сторонами не існує, а відтак, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 щодо визнання протиправним зазначеного наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України та інших похідних від цієї вимог.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
60. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
61. Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
62. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.
63. Зважаючи на те, що висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволенні позову не можна вважати таким, що відповідає положенням статей 86 236 269 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, а наведені скаржниками підстави касаційного оскарження отримали підтвердження під час касаційного провадження, колегія суддів вбачає підстави для задоволення касаційних скарг позивача шляхом скасування оскаржуваної постанови та залишення в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240 300 301 308 312 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Конярство України» та касаційну скаргу Міністерства економіки України задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 910/10306/20 (№ 910/21682/15) скасувати.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №910/10306/20 (№ 910/21682/15) залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
К.М. Огороднік