ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/10417/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Кролевець О. А.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
третьої особи - Половко М. С., Сидорчук Р. Д. , Трохимець О. П. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Ковтуна С. А.
від 26.01.2023 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Руденко М. А., Барсук М. А., Пономаренко Є. Ю.
від 16.04.2024
за позовом ОСОБА_3
до Міністерства юстиції України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4
про визнання протиправним та скасування наказу,
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 32.2-01/1094 від 19.06.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/10417/22 у зв`язку із запланованою відпусткою судді Кондратової І. Д.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколами передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 19.06.2024 для розгляду справи № 910/10417/22 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н. М., судді: Баранець О. М., Кролевець О. А.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу № 3946/5 від 19.09.2022 "Про задоволення скарги".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним наказом, який прийнято за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 , скасовано реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.06.2022, проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем Вадимом Вікторовичем, та реєстраційну дію від 14.06.2022, проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою Оленою Ярославівною, які стосувались зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" та зміни учасників цього товариства. За доводами позивача реєстраційні дії приватним нотаріусом проведено відповідно до законодавства в сфері державної реєстрації, що виключало прийняття рішення про їх скасування. При цьому, позивачем зазначено, що відомості щодо ухвали Подільського районного суду міста Києва від 07.06.2022 у справі № 758/3672/22 про арешт корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" на час здійснення реєстраційних дій 10.06.2022 та 14.06.2022 не були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому, на думку позивача, відповідач, оцінюючи рішення нотаріусів на відповідність судовій забороні, інформація про яку була відсутня, вийшов за межі власних повноважень, оскільки правомірність відчуження корпоративних прав є судовою компетенцією. Крім того Подільський районний суд міста Києва своєю ухвалою від 22.07.2022 скасував арешт, який накладений у кримінальному провадженні № 42021100000000170 від 12.03.2021 Подільським районним судом міста Києва від 07.06.2022 у справі № 758/3672/22.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 05.12.2014 була проведена державна реєстрація створення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд".
Станом на 2017 рік єдиним учасником Товариства був ОСОБА_4 , на підставі рішення якого від 17.02.2017 статутний капітал Товариства збільшено до 7 000 000 грн.
У 2019 році, внаслідок продажу частки статутного капіталу (договір від 02.08.2019), іншим учасником Товариства став ОСОБА_5 з часткою у розмірі 45% статутного капіталу, що складає 3 150 000 грн.
У 2020 році ОСОБА_5 подарував частку у розмірі 45% статутного капіталу Товариства, що складає 3 150 000 грн ОСОБА_6 . Станом на 09.06.2022 власниками часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" були ОСОБА_4 (розмір частки 55%, що у грошовому еквіваленті становить 3 850 000,00 грн) та ОСОБА_6 (розмір частки 45%, що у грошовому еквіваленті становить 3 150 000,00 грн).
07.06.2022 Подільський районний суд міста Києва постановив ухвалу у справі № 758/3672/22, якою задовольнив клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42021100000000170 від 12.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, та наклав арешт на 100% статутного капіталу (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" (код ЄДРПОУ 39532133) із забороною розпорядження будь-якою часткою у статутному капіталі товариства, у тому числі забороною Міністерству юстиції України та його територіальним органам, всім районним державним адміністраціям у м. Києві, іншим суб`єктам державної реєстрації або приватним та державним нотаріусам, акредитованим суб`єктам здійснювати будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які записи, пов`язані із внесенням змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо вказаного товариства.
Відповідно до ухвали Подільського районного суду міста Києва від 07.06.2022 у справі № 758/3672/22 вона підлягає негайному виконанню після її проголошення.
До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 07.06.2022 у справі № 758/3672/22 внесені державним реєстратором Подільської районної державної адміністрації 16.06.2022.
10 та 11 червня 2022 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач В. В. провів реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1000701070024056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000701070025056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000701070026056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", унаслідок яких змінено склад учасників та керівника Товариства. Наслідком таких змін складу учасників власником частки Товариства у розмірі 3 850 000 грн, що належала ОСОБА_4 , став ОСОБА_3 .
14.06.2022 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова О.Я. провела реєстрацій дію № 1000701070027056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", унаслідок якої змінено редакцію статуту Товариства.
29.06.2022 ОСОБА_4 звернувся до Міністерства юстиції України із скаргою (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.07.2022 за № СК-1101-22) на реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.06.2022 № 1000701070024056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000701070025056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", від 11.06.2022 № № 1000701070026056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем Вадимом Вікторовичем (далі - приватний нотаріус Рогач В.В.), та від 14.06.2022 № 1000701070027056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою Оленою Ярославівною (далі - приватний нотаріус Смолянінова О.Я.) щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-буд-трейд" (ідентифікаційний код юридичної особи 39532133) з вимогою анулювання доступу до ЄДР приватним нотаріусам Рогачу В.В. та Смоляніновій О.Я. та направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання їх свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю.
Матеріалами справи підтверджується, що розгляд скарги ОСОБА_4 здійснювала Центральна колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, яка у своєму висновку від 25.07.2022 рекомендувала задовольнити частково скаргу ОСОБА_4 . Рекомендації стосувались задоволення скарги в частині скасування реєстраційних дій. Підставою для такого рішення є невідповідність реєстраційних дій встановлених 07.06.2022 ухвалою Подільського районного суду міста Києва заборонам. Колегія зазначила, що той факт, що встановлені судом в ухвалі обмеження не було зареєстровано у ЄДР, ведення якого передбачено Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", сам по собі не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що особа має право вільно розпоряджатися корпоративними правами, якщо судом встановлено заборону відчужувати корпоративні права. Також Колегія вказала, що зі змісту скарги та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що скаржник ОСОБА_4 , як заявник при подачі документів для проведення оскаржуваної реєстраційної дії № 1000701070024056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", був обізнаний про наявність такої ухвали.
За результатами розгляду скарги, Міністерство юстиції України видало наказ № 3946/5 від 19.09.2022 "Про задоволення скарги", яким скасувало реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.06.2022 № 1000701070024056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000701070025056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", від 11.06.2022 № 1000701070026056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем Вадимом Вікторовичем, та від 14.06.2022 № 1000701070027056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою Оленою Ярославівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-буд-трейд" (ідентифікаційний код юридичної особи 39532133).
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 у справі № 910/10417/22 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу № 3946/5 від 19.09.2022 "Про задоволення скарги".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 у справі № 910/10417/22 залишено без змін.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:
- судові рішення щодо заборони вчинення реєстраційних дій є однією з підстав проведення державної реєстрації (пункт 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"). У зв`язку з цим, у випадку проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, Закон прокладає на державного реєстратора обов`язок перевірити наявність у Єдиному державному реєстрі заборони вчинення реєстраційних дій (пункт 2 частини 2 статті 6, пункт 5 частини 2 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань");
- наявність у Єдиному державному реєстрі відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії є підставою для відмови у державній реєстрації (пункт 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань");
- метою створення Єдиного державного реєстру є забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (частина 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"). Заснований на цій меті принцип об`єктивності, достовірності та повноти відомостей забезпечує формування конкретного, повного й об`єктивного уявлення про суб`єкта господарювання, інформація щодо якого міститься в Єдиному державному реєстрі. Об`єктивними відомостями можна назвати лише ті, які відображають реальну картину дійсності;
- тобто, сутність принципу об`єктивності полягає у відповідності записів у Єдиному державному реєстрі дійсному стану справ. Повнота відомостей передбачає, що стосовно суб`єкта господарювання в Єдиному державному реєстрі повинна міститися вся фактично наявна інформація;
- відсутність у Єдиному державному реєстрі відомостей щодо заборони вчинення реєстраційних дій свідчить про необ`єктивність та неповноту інформації про суб`єкта господарювання, а самі реєстраційні дії, вчинені всупереч такої заборони, є такими, що не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації;
- сам по собі факт відсутності відомостей щодо заборони вчинення реєстраційних дій вказує тільки на відсутність у державного реєстратора на час вчинення державної реєстрації підстав для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації, водночас не є обставиною, що свідчить про відповідність такої державної реєстрації основним принципам, на яких вона базується. Законність передбачає дотримання закону всіма учасниками реєстраційного процесу, а тому неповідомлення заявником достовірної інформації має наслідком невідповідність самої реєстраційної дії законодавству у сфері державної реєстрації;
- подальше скасування рішення щодо заборони вчинення реєстраційних дій, незалежно від причин його скасування, не є обставиною, яка легалізує порушення законодавства у сфері державної реєстрації на час чинності судової заборони;
- доводи позивача про те, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ про задоволення скарги, діяв усупереч вимог частини 3 статті 17 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 19 Конституції України, оскільки положення частини 6 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не наділяють правом відповідача задовольняти скаргу за відсутності порушень державним реєстратором вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" - відхиляються як необґрунтовані, оскільки задовольняючи відповідну скаргу відповідач прийняв відповідне рішення, визначене частиною 6 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", згідно з якою за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу: про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації); про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації); про залишення скарги без розгляду по суті. Вказана норма не містять припису стосовно оцінки дій реєстраторів і залежність рішення від такої оцінки, адже це оцінюється під час розгляду справи. Проте, під час розгляду відповідної скарги ОСОБА_4 , відповідач здійснив оцінку саме оскаржуваних реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.06.2022 № 1000701070024056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000701070025056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", від 11.06.2022 № 1000701070026056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", та від 14.06.2022 № 1000701070027056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-буд-трейд" (ідентифікаційний код юридичної особи 39532133), та скасував саме реєстраційні дії як такі, що суперечать вимогам закону, а дії осіб, які вчинили відповідні реєстраційні дії, як державні реєстратори, відповідач оцінив в контексті відсутності відповідної ухвали в реєстрі;
- доводи позивача про те, що за відсутності у Єдиному державному реєстрі відомостей про судове рішення від 07.06.2022 № 758/3672/22 про заборону вчинення реєстраційних дій та арешт корпоративних прав повинна відповідати держава та указана помилка не може виправлятися за рахунок позивача, який не знав про наявність такої ухвали суду - відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки, скасування рішення щодо заборони вчинення реєстраційних дій, незалежно від причин його скасування, не є обставиною, яка легалізує порушення законодавства у сфері державної реєстрації на час чинності судової заборони;
- у постанові від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, про те, що для виконання ухвали суду про забезпечення позову не має юридичного значення її перебування на виконанні органів державної виконавчої та реєстраційної служб;
- з огляду на викладене, оспорюваний наказ Мін`юста є правомірним, прийнятим відповідно до законодавчих вимог, у зв`язку із чим позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Скаржник у якості підстави касаційного оскарження судових рішень зазначив пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- судами неправильно застосовано статтю 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у взаємозв`язку із статтями 25, 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" за відсутності висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах у разі відсутності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та Єдиному державному реєстрі судових рішень заборони вчинення реєстраційних дій;
- судами неправильно застосовано частину 3 статті 17 Цивільного кодексу України та частину 2 статті 19 Конституції України у взаємозв`язку із статтею 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" за відсутності висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах у разі відсутності порушень державним реєстратором вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" при вчиненні реєстраційних дій;
- судами неправильно застосовано статті 25, 28, 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у взаємозв`язку із статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" за відсутності висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах у разі незнання особи про існування відомостей про накладення арешту та заборон на відчуження майна, які не внесені до Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Міністерство юстиції України подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
5. Розгляд клопотань
24.06.2024 від представника позивача - адвоката Крюкової Марини Володимирівни надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що представник знаходиться у відпустці за межами України.
Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно із якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, та не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.
Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій (частина 7 статті 301 Господарського процесуального кодексу України).
Про наявність у представника позивача - адвоката Крюкової Марини Володимирівни додаткових доводів, без дослідження яких неможливо розглянути касаційну скаргу по суті, Суду не повідомлялося.
Разом з тим, процесуальний закон не містить приписів щодо обов`язкового здійснення касаційного розгляду за участю представників учасників справи. Не зазначалося про такий розгляд і в ухвалі Верховного Суду від 15.05.2024 про відкриття касаційного провадження.
Водночас, Верховний Суд враховує, що до клопотання представника позивача - адвоката Крюкової Марини Володимирівни додано лише квиток Київ-Краків на 20.06.2024, натомість доказів того, що остання 25.06.2024 перебуватиме поза межами України до клопотання не додано.
Суд також враховує, що касаційну скаргу від імені позивача було подано іншим адвокатом Плецькою Юлією Вікторівною.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Подані 25.06.2024 на електронну адресу Суду Міністерством юстиції України та адвокатом Плецькою Юлією Вікторівною клопотання про відкладення розгляду справи, Судом залишаються без розгляду на підставі частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такі клопотання подано саме на електронну пошту суду касаційної інстанції без використання підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет". Натомість, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".
6. Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (частина 1, пункт 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України)
Спірні правовідносини у цій справі з огляду на їх суть (предмет та підстави позову) та суб`єктний склад учасників справи є правовідносинами, що виникли у сфері державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Нормами пункту 8 частини 2 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (тут і надалі в редакції, чинній на момент вчинення реєстраційних дій) встановлено, що до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить, зокрема, розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.
Відповідно до частин 1 - 2 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду. Міністерство юстиції України розглядає, зокрема, скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту визначається Кабінетом Міністрів України (частина 9 статті 34 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок) передбачає, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в реєстрах, у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню (пункт 9).
За результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом (пункт13 Порядку).
За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом (пункт14 Порядку).
Відповідно до частини 10 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
Згідно з частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №821/1504/17 (провадження № 11-1265апп18)).
У пункті 2 частини 2 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" зазначено, що Державний реєстратор: 1) приймає документи; 1-1) встановлює черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 3-1) під час проведення реєстраційних дій у випадках, передбачених цим Законом, обов`язково використовує відомості реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів; 3-2) перевіряє дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей; 3-3) перевіряє використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладені документи, що подаються для здійснення реєстраційних дій, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 6-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Інформація з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, отримана державним реєстратором, залишається у відповідній реєстраційній справі. Користування Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Єдиним державним демографічним реєстром, Державним реєстром фізичних осіб - платників податків, Єдиним державним реєстром судових рішень, Єдиною інформаційною системою Міністерства внутрішніх справ України здійснюється безпосередньо державним реєстратором, який проводить відповідну державну реєстрацію (частина 3 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (частина 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.
Частиною 2 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, відповідно до пунктів 5, 6 включає: перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" підставою для відмови у державній реєстрації - у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.
Перевіряючи правомірність рішення Мін`юсту, прийнятого за результатами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суд не лише формально з`ясовує дотримання Мін`юстом вимог закону щодо здійснення перевірки правомірності та законності здійснення державним реєстратором державної реєстрації під час проведення державної реєстрації змін, а й перевіряє наявність/відсутність підстав для здійснення такої державної реєстрації, встановлює її законність та правомірність. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 910/14536/22.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 07.06.2022 було накладено арешт на 100% статутного капіталу (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" (код ЄДРПОУ 39532133) із забороною розпорядження будь-якою часткою у статутному капіталі товариства, у тому числі забороною Міністерству юстиції України та його територіальним органам, всім районним державним адміністраціям у м. Києві, іншим суб`єктам державної реєстрації або приватним та державним нотаріусам, акредитованим суб`єктам здійснювати будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які записи, пов`язані із внесенням змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо вказаного товариства. Відповідно до ухвали Подільського районного суду міста Києва від 07.06.2022 у справі № 758/3672/22 вона підлягає негайному виконанню після її проголошення.
10, 11, 14 червня 2022 року приватними нотаріусами було проведено реєстраційні дії щодо змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-буд-трейд".
ОСОБА_4 звернувся до Міністерства юстиції України із скаргою на реєстраційні дії проведені 10, 11, 14 червня 2022 року щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-буд-трейд".
Міністерством юстиції України задоволено скаргу ОСОБА_4 в частині скасування реєстраційних дій. Підставою для такого рішення є невідповідність реєстраційних дій встановлених 07.06.2022 ухвалою Подільського районного суду міста Києва заборонам.
В силу пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.
Згідно із частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Як у справі, що переглядається, так і у справі № 904/2354/20, яка переглядалась Верховним Судом, в Єдиному державному реєстрі на момент вчинення реєстраційних дій були відсутні відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії та докази доведення цієї заборони до відома реєстратора.
Водночас, Верховний Суд у справі № 904/2354/20 зробив висновок про те, що наявність ухвали про забезпечення позову, якою заборонено державним реєстраторам будь-яких органів, нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій держаних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, вносити відомості та/або зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є безумовною підставою для скасування запису незалежно від того чи була в Єдиному державному реєстрі заборона на момент вчинення дії. Подібна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 10.03.2011 у справі № 6-2773св08 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц.
При цьому, Верховний Суд у справі № 904/2354/20 дійшов висновку, що у такому випадку (відсутність у Єдиному державному реєстрі відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії) положення частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" не застосовуються.
З огляду на викладене, Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем правомірно скасовано реєстраційні дії вчинені під час наявності судового рішення про заборону їх проведення.
Водночас, як підставно зазначено судами попередніх інстанцій подальше скасування рішення щодо заборони вчинення реєстраційних дій, незалежно від причин скасування, не є обставиною, яка легалізує порушення законодавства у сфері державної реєстрації на час чинності судової заборони.
Враховуючи наведене, доводи скаржника про неправильне застосування судами частини 2 статті 19 Конституції України, частини 3 статті 17 Цивільного кодексу України, статей 10, 25, 28, 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" не підтвердилися.
Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.
Інших виключних випадків касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_8 у касаційній скарзі не зазначено.
7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 2 статті 309 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
8. Судові витрати
З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 у справі № 910/10417/22 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді О. М. Баранець
О. А. Кролевець