ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 910/10602/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників учасників справи:
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - не з`явились,
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Нестерової І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 (головуючий суддя - Козир Т.П., судді: Мальченко А.О., Скрипка І.М.) в частині часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" про ухвалення додаткового рішення
та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг"
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 (головуючий суддя - Козир Т.П., судді: Мальченко А.О., Скрипка І.М.) в частині відмови у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 195 254,72 грн
у справі №910/10602/23
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 6 120 478,43 грн
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг"
про надання тлумачення пункту 5.1 договору про врегулювання небалансів електричної енергії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст обставин справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" (далі також - ТОВ "ГС-Трейдинг") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі також - НЕК "Укренерго") про стягнення 6 120 478,43 грн, у тому числі: 1 197 640,25 грн 3% річних та 4 922 838,18 грн інфляційних втрат коштів.
2. НЕК "Укренерго" звернулась до суду першої інстанції із зустрічною позовною заявою до ТОВ "ГС-Трейдинг", у якій просила розтлумачити пункт 5.1 договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 16.09.2020 б/н, визначивши, що здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається на підставі Закону України "Про ринок електричної енергії".
3. Господарський суд міста Києва рішенням від 07.05.2024 позовні вимоги ТОВ "ГС-Трейдинг" до НЕК "Укренерго" про стягнення грошових коштів задовольнив повністю. Стягнув з НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "ГС-Трейдинг" 1 197 640,25 грн 3% річних, 4 922 838,18 грн інфляційних втрат коштів та 97 807,18 грн судового збору. Відстрочив виконання рішення на одинадцять місяців. У задоволенні зустрічних позовних вимог НЕК "Укренерго" до ТОВ "ГС-Трейдинг" про надання тлумачення пункту 5.1 договору про врегулювання небалансів електричної енергії відмовив повністю. Судові витрати у зв`язку з подачею зустрічної позовної заяви залишив за НЕК "Укренерго".
4. Північний апеляційний господарський суд постановою від 12.11.2024 змінив рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024, пункти 1 і 2 його резолютивної частини виклав у наступній редакції: "1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення грошових коштів задовольнити частково. 2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" (61057, Харківська обл., місто Харків, майдан Конституції, будинок 21, офіс 6, код ЄДРПОУ 42853117) - 1 182 256,44 грн 3% річних, 4 922 838,18 грн інфляційних втрат та 91 576,42 грн судового збору. 2.1. Відстрочити виконання рішення на одинадцять місяців з дня прийняття рішення судом першої інстанції. 2.2. В іншій частині первісного позову відмовити.". В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 залишив без змін.
5. ТОВ "ГС-Трейдинг" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у вигляді "гонорару успіху", що складають 5% від фактично стягнутої з відповідача суми, а саме 305 254,72 грн.
6. Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 26.11.2024 задовольнив частково заяву представника ТОВ "ГС-Трейдинг" про ухвалення додаткового рішення. Стягнув з НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "ГС-Трейдинг" 110 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх обґрунтування
7. НЕК "Укренерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову (додаткову) Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 у справі №910/10602/23 в частині часткового задоволення заяви ТОВ "ГС-Трейдинг" про ухвалення додаткового рішення та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "ГС-Трейдинг" про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі.
8. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 23.11.2020 у справі №638/7748/18, від 09.06.2020 у справі №466/9758/16-ц, від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц, від 11.06.2020 у справі №821/227/17, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, щодо застосування статті 126 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК).
9. Доводи НЕК "Укренерго" зводяться до того, що апеляційний суд проігнорував недоведення ТОВ "ГС-Трейдинг" реальності понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме ненадання розрахунку таких витрат (детального опису робіт (наданих послуг), що, в свою чергу, призвело до порушення права відповідача на справедливий суд.
10. ТОВ "ГС-Трейдинг" також звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 у справі №910/10602/23 в частині відмови ТОВ "ГС-Трейдинг" у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 195 254,72 грн та ухвалити нове рішення, яким стягнути з НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "ГС-Трейдинг" витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 305 254,72.
11. Підставою касаційного оскарження скаржник визначає пункт 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (що відповідає підставам касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК), а саме неврахування при ухваленні оскаржуваного судового рішення висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, від 03.12.2024 у справі №925/641/22, від 27.11.2024 у справі №918/226/24, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 13.03.2024 у справі №910/15787/21, від 11.07.2024 у справі №910/6490/23, від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 09.04.2019 у справі №826/2689/15, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, щодо застосування статей 126 129 ГПК.
12. Доводи ТОВ "ГС-Трейдинг" зводяться до того, що:
(1) апеляційний суд безпідставно зменшив суму судових витрат на професійну правничу допомогу на 195 254,72 грн, не мотивувавши, при цьому, в чому полягає необґрунтованість та неспівмірність заявленої до стягнення суми по відношенню до реальних витрат на професійну правничу допомогу;
(2) зменшивши суму судових витрат на професійну правничу допомогу на підставі статей 126 129 ГПК, апеляційний суд фактично втрутився у договірні відносини адвоката з клієнтом, що є можливим лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В той час як відповідач не надав доказів на підтвердження надмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та доказів на їх спростування;
(3) висновки апеляційного суду про те, що відповідач не скористався правом заявити клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги не відповідають дійсності, так як в судовому засіданні 26.11.2024 під звукозапис відповідач заявив клопотання про зменшення судових витрат до 15 000 грн, яке апеляційний суд проігнорував, натомість вважав за можливе зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу з власної ініціативи;
(4) позивач пред`явив до розподілу лише витрати на професійну правничу допомогу, які складаються із "гонорару успіху", не пред`являючи витрати за погодинними базовими ставками, що свідчить про співмірність та розумність пред`явлених до відшкодування витрат.
Позиція Верховного Суду
13. Предметом касаційного перегляду є додаткова постанова апеляційного суду про часточкове задоволення заяви ТОВ "ГС-Трейдинг" та стягнення з НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "ГС-Трейдинг" 110 000 грн із звалених 305 254,72 грн витрат на професійну правничу допомогу.
14. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
15. Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване нормами статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
16. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
17. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).
18. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
19. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).
20. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).
21. Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.
22. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
23. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
24. Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
25. Як встановив апеляційний суд, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав, зокрема, договір про надання правої допомоги від 05.08.2021 б/н (далі - договір), укладений між ТОВ "ГС-Трейдинг" та Адвокатським об`єднанням "Легал Хауз" (наразі назва - Адвокатське об`єднання "Овчаров та Партнери"), та додаток від 05.08.2021 №1 до договору (в редакції додаткової угоди від 23.12.2022 б/н) (далі - додаток №1), в якому визначено умови та порядок виконання договору про надання правової допомоги.
26. Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов`язується надати клієнту послуги правової допомоги на території України та Польщі відповідно до пункту 1.2 договору, а клієнт зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх своєчасно і в повному обсязі згідно з умовами додатку №1 до договору.
27. Порядок замовлення та приймання послуг, їх вартість, порядок розрахунків та інші умови виконання договору визначаються у додатку №1 до договору та додатковими угодами (пункт 2.1 договору).
28. Додатковою угодою б/н від 23.12.2022 внесено зміни в додаток №1 до договору та погоджено наступний порядок розрахунків між сторонами:
"Сторони дійшли згоди про внесення змін до пункту 2.3 розділу 2 додатка №1 до договору про надання правової допомоги від 05.08.2021 в частині зменшення розміру гонорару успіху (Success fee) та конкретизації умов, порядку та строків оплати гонорару успіху, у зв`язку з чим вважають за необхідне викласти пункт 2.3 додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 05 серпня 2021 року в наступній редакції:
"Сторони домовились, що оплата послуг виконавця здійснюється у формі оплати за послуги за погодинними базовими ставками та оплати гонорару успіху (Success fee).
Погодинні базові ставки становлять гривневий еквівалент:
-100 (сто) Євро за годину роботи адвоката за курсом Національного банку України на день виставлення рахунку;
-50 (п`ятдесят) Євро за годину роботи юриста за курсом Національного банку України на день виставлення рахунку.
Оплата гонорару успіху (Success fee) у разі вирішення спору на користь клієнта, розмір якого становить 5 % (п`ять) відсотків від суми, що буде стягнута з відповідача у справі, але не більше ніж буде стягнуто компенсації гонорару успіху здійснюється з дотриманням гарантій з боку виконавця на компенсацію витрат за базовими ставками в повному обсязі за правилами, встановленими процесуальним законодавством України.
Вирішенням спору на користь клієнта є:
- задоволення заявлених клієнтом майнових позовних вимог (повністю або частково). У разі часткового задоволення позовних вимог розмір гонорару успіху встановлюється пропорційно до задоволених позовних вимог клієнта.
Гонорар успіху сплачується клієнтом виконавцю після набрання рішенням суду законної сили. У разі апеляційного та касаційного перегляду рішення суду - гонорар успіху сплачується клієнтом виконавцю після перегляду рішення у судах апеляційної та касаційної інстанцій та ухваленням у справі остаточного рішення, відповідно до вимог діючого процесуального законодавства. Після підписання договору, додаткових угод, за погодженими строками надання послуг виконавцем виставляються рахунки-фактури, які підлягають оплаті клієнтом протягом 3 робочих днів після їх одержання, з врахуванням положень цього договору.".
29. Отже, сторони у зазначеному договорі погодили оплату адвокатських послуг одночасно у двох формах: у фіксованому розмірі (процентне співвідношення між стягнутою судом сумою) та у формі погодинної оплати (100 Євро за годину роботи адвоката та 50 євро за годину роботи юриста).
30. При цьому суд зауважив, що матеріалами справи підтверджується, що правничу допомогу позивачу в суді апеляційні інстанції надавав адвокат Деркач Д.І., який діяв на підставі виданого адвокатським об`єднанням ордеру.
31. Також суд врахував, що на підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав рахунок на оплату від 14.11.2024 №80 на суму 305 254,72 грн; акт надання послуг від 14.11.2024 №72 на суму 305 254,72 грн та платіжну інструкцію від 14.11.2024 №5776 про сплату позивачем 305 254,72 грн "гонорару успіху" адвокатському об`єднанню.
32. З огляду на наведене апеляційний суд вважав, що позивач довів понесення ним витрат на правничу допомогу в цій справі в сумі 305 254,72 грн.
33. Верховний Суд зважає, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
34. Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East / West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, на неврахування висновків в яких вказує ТОВ "ГС-Трейдинг").
35. Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
36. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини четверта статті 126 ГПК).
37. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК).
38. Водночас за нормами частини шостої статті 126 ГПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
39. У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
40. Як зазначив апеляційний суд у тексті додаткової постанови, відповідач не скористався своїм правом подати клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, що сам відповідач, на відміну від позивача, за текстом своєї касаційної скарги не оскаржує та не спростовує, що Суд, в свою чергу, вважає цілком правильним, так як і зміст оскаржуваної додаткової постанови, і протоколу судового засідання, в тому числі звукозапису судового засідання, свідчать про те, що відповідач не був присутнім в судовому засіданні 26.11.2024 та не заявляв про зменшення судових витрат до 15 000 грн, про що помилково вказує позивач.
41. При цьому відповідач - НЕК "Укренерго" у межах визначеної ним підстави касаційного оскарження (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК), посилаючись на відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, зокрема, розрахунку таких витрат (детального опису робіт (наданих послуг), що всупереч наведеної ним позиції Верховного Суду проігнорував апеляційний суд, вказує на відсутність підстав для стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу.
42. Проте, Верховний Суд вважає, що зазначені НЕК "Укренерго" постанови Верховного Суду в аспекті цих доводів не містять протилежної позиції щодо застосування положень статей 126 129 ГПК порівняно з позицією апеляційного суду у цій справі, а лише узагальнено передбачають, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.
43. Щодо доводів скаржника (НЕК "Укренерго") про ненадання позивачем детального опису наданих послуг Суд враховує, що фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
44. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару (як у цьому випадку, що встановив апеляційний суд) сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункти 145, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
45. Виснуючи про наведене, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 вважала за необхідне відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.11.2020 у справі №638/7748/18, стосовно того, що "інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу", на неврахування яких (з наведенням відповідного цитування) за текстом своєї касаційної скарги вказує НЕК "Укренерго", хоча ця позиція вже є неактуальною.
46. З огляду на наведене та враховуючи встановлені обставини стосовно того, що формою гонорару за укладеним сторонами договором є, в тому числі, й фіксований розмір оплати (процентне співвідношення між стягнутою судом сумою), який позивач й просить відшкодувати за рахунок відповідача, не заявляючи вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу з погодинною оплатою (100 Євро за годину роботи адвоката та 50 євро за годину роботи юриста), апеляційний суд цілком обґрунтовано вважав, що позивач у цьому випадку не зобов`язаний посилатися на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), вважаючи, що обґрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката в такому разі визначається на підставі наявних доказів, належність, допустимість та достовірність яких НЕК "Укренерго" за текстом своєї касаційної скарги не спростовує, а лише вказує на те, що апеляційний суд проігнорував відсутність в матеріалах справи документального підтвердження витрат на правничу допомогу.
47. Отже, ненадання позивачем розрахунку витрат на правничу допомогу (детального опису робіт (наданих послуг) не може свідчити про відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, відповідно й не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви позивача про розподіл витрат на правничу допомогу, про що помилково стверджує НЕК "Укренерго".
48. При цьому Суд враховує, що НЕК "Укренерго" за текстом касаційної скарги не доводить, що відсутність документального підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а саме розрахунку витрат (детального опису робіт (наданих послуг), позбавило його можливості заперечувати заявлені до стягнення з нього витрати на професійну правничу допомогу та/або доводити неспівмірність таких витрат.
49. Водночас, як вбачається з тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду, останній, дослідивши матеріали справи, вважав, що заявлений позивачем розмір витрат є необґрунтованим та неспівмірним реальним витратам, а тому, враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, тривалість та кількість судових засідань, в яких брав участь адвокат, дійшов висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат позивача в сумі 110 000 грн. В іншій частині заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у цій справі визнав такими, що не відповідають критеріям їх реальності та розумності.
50. Не погоджуючись з такими висновками апеляційного суду, ТОВ "ГС-Трейдинг" у межах визначеної ним підстави касаційного оскарження (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК) стверджує, що зменшивши суму судових витрат на професійну правничу допомогу (без наведення мотивування, в чому полягає необґрунтованість та неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу), апеляційний суд фактично втрутився у договірні відносини адвоката з клієнтом, що є можливим лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.
51. Верховний Суд вважає такі доводи ТОВ "ГС-Трейдинг" помилковими з огляду на таке.
52. У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, на неврахування висновків в якій в аспекті наведених доводів вказує ТОВ "ГС-Трейдинг", Верховний Суд дійсно зазначив, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
53. Водночас у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, на неврахування висновків в якій також вказує ТОВ "ГС-Трейдинг", Велика Палата Верховного Суду зауважила, що при визначенні суми відшкодування необхідно виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
54. Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15-ц).
55. У постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.".
56. Як вбачається з тексту оскаржуваної додаткової постанови, дослідивши матеріали справи, зокрема, надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, апеляційний суд зазначив, що позивач довів понесення ним витрат на правничу допомогу в цій справі в сумі 305 254,72 грн, при цьому, враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, тривалість та кількість судових засідань, в яких брав участь адвокат, вважав, що розумною та співмірною у цій справі є компенсація витрат позивача в сумі 110 000 грн.
57. З урахуванням наведеного Суд вважає, що відповідне зменшення апеляційним судом витрат на правничу не може свідчити про втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, відповідно, не може бути підставою для скасування оскаржуваної додаткової постанови апеляційного суду в цій частині, так як ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача 110 000 грн витрат на правничу допомогу із заявлених позивачем 305 254,72 грн, апеляційний суд виходив з того, що такий розмір витрат на правничу допомогу, які позивач просить компенсувати за рахунок відповідача, є необґрунтованим та неспівмірним реальним витратам, що узгоджується з вищенаведеним в частині необхідності здійснення судом оцінки заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу через призму критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру.
58. При цьому Суд зауважує, що внаслідок покладення судом судових витрат на правничу допомогу на відповідача не в повній сумі, про яку домовились позивач та адвокат, не змінює та не припиняє зобов`язання сторін за договором про надання правничої допомоги, в тому числі обов`язок позивача сплатити адвокату суму гонорару, про яку вони домовились.
59. Посилання ТОВ "ГС-Трейдинг" у тексті касаційної скарги на неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду щодо застосування норм права стосовно критеріїв для визначення відшкодування адвокатських витрат, Суд відхиляє, адже у вказаних скаржником справах за наслідками розгляду і вирішення позовних вимог, оцінки поданих в них доказів та доведеності понесених витрат на професійну правничу допомогу, суди вирішували питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу та ухвалювали судові рішення за інших фактичних обставин ніж у справі, яка розглядається. При цьому, як свідчить зміст оскаржуваної додаткової постанови, суд апеляційної інстанції під час вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі враховував такі ж критерії, якими керувався Верховний Суд у наведених скаржником постановах.
60. Зокрема, Суд вважає безпідставними посилання ТОВ "ГС-Трейдинг" на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.03.2024 у справі №910/15787/21 та від 27.11.2024 у справі №918/226/24, на яких скаржник акцентує увагу в касаційній скарзі, так як у цих постановах Верховний Суд не виснував стосовно застосування (або іншого застосування) норм 126 129 ГПК при вирішенні питання щодо розподілу та відшкодування витрат на правничу допомогу, ніж те, з якого виходив апеляційний суд при ухваленні оскаржуваної у цій справі додаткової постанови.
61. Так, у справі №910/15787/21 між тими ж сторонами, переглядаючи додаткову постанову апеляційного суду про стягнення витрат на правничу допомогу у фіксованому розмірі, що складає 5% від суми задоволених позовних вимог, та погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій про те, що задоволення вимог ТОВ "ГС-Трейдинг" про покладення на НЕК "Укренерго" відшкодування позивачеві "гонорару успіху" у цьому випадку є обґрунтованим у межах їх домовленості за договором, Верховний Суд зауважив, що посилання скаржника на обставини, які обумовлюють необхідність зменшення розміру гонорару, не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки суд касаційної інстанції наділений повноваженнями лише перевіряти правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, а право на зменшення таких витрат належить судам попередніх інстанцій, які вирішують це за наслідком оцінки доказів. Тобто, Верховний Суд не переглядав оскаржувану додаткову постанову у межах доводів, які б могли слугувати підставою для зменшення таких витрат на правничу допомогу.
62. У справі №918/226/24, скасовуючи додаткову постанову апеляційного суду в частині зменшення суми витрат на правничу допомогу із заявлених 25 000 грн до 5 000 грн та ухвалюючи нове рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 25 000 грн, Верховний Суд, з огляду на конкретні обставини справи, що є відмінними від цієї справи №910/10602/23, вважав, що зменшуючи розмір судових витрат до 5 000 грн без належного обґрунтування, суд допустив необґрунтоване втручання у договірні відносини в частині визначення розміру гонорару, що, як зазначалось, скаржник (ТОВ "ГС-Трейдинг") у цій справі у межах визначеної ним підстави касаційної оскарження не довів.
63. У контексті наведеного Суд ще раз зауважує, що результати вирішення питання щодо розподілу та відшкодування витрат на правничу допомогу у цих справах обумовлені конкретними обставинами справи та обставинами відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі), як і у цій справі, оцінювались судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.
64. Верховний Суд при касаційному перегляді додаткової постанови суду апеляційної інстанції, не виявив порушень приписів статей 126 129 ГПК, неправильного застосування норм матеріального права або інших порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до ухвалення судом незаконного рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
65. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
66. Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
67. За результатами касаційного перегляду додаткової постанови апеляційного суду, якою частково задоволено заяву ТОВ "ГС-Трейдинг" про ухвалення додаткового рішення та стягнуто з НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "ГС-Трейдинг" 110 000 грн із звалених 305 254,72 грн витрат на професійну правничу допомогу, Суд не встановив неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржуване рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційних скаргах сторін, Суд не вбачає.
Розподіл судових витрат
68. Оскільки судовий збір за подання касаційних скарг на додаткову постанову апеляційного суду не сплачується, відповідно, розподілу не підлягає.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" залишити без задоволення.
2. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 у справі №910/10602/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.М. Баранець
В.І. Студенець