ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/10759/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Губенко Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника Генерального прокурора

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024

(головуючий - Майданевич А.Г., судді Сулім В.В., Коротун О.М.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2024

(суддя - Головіна К.І.)

у справі №910/10759/24

за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Трейд»

про визнання частково недійсними угод та стягнення 18 428 425,01 грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог

1. Заступник Генерального прокурора (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Міністерство, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Трейд» (далі - ТОВ «КСМ-Трейд», відповідач) про визнання частково недійсними угод та стягнення 18 428 425,01 грн, у якому прокурор просить:

1) - визнати недійсними п.п. 1.1 та 3.1 договору від 31.05.2023 № 286/1/23/30 про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (олива гідравлічна АУ) для техніки спеціального призначення щодо включення до договірної ціни податку на додану вартість;

2) - визнати недійсними п.п. 1.1 та 3.1 договору від 31.05.2023 № 286/1/23/31 про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (олива гідравлічна АУ) для техніки спеціального призначення щодо включення до договірної ціни податку на додану вартість;

3) - визнати недійсними п.п. 1.1 та 3.1 договору від 31.05.2023 № 286/1/23/32 про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) для техніки спеціального призначення щодо включення до договірної ціни податку на додану вартість;

4) - визнати недійсними п.п. 1.1 та 3.1 договору від 31.05.2023 № 286/1/23/33 про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (олива моторна МТ-16П) для техніки спеціального призначення щодо включення до договірної ціни податку на додану вартість;

5) - визнати недійсними п.п. 1.1 та 3.1 договору від 31.05.2023 № 286/1/23/34 про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (олива моторна МТ-16П) для техніки спеціального призначення щодо включення до договірної ціни податку на додану вартість;

6) - визнати недійсними п.п. 1.1 та 3.1 договору від 31.05.2023 № 286/1/23/35 про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (олива трансмісійна ТАП-15В) для техніки спеціального призначення щодо включення до договірної ціни податку на додану вартість;

7) - визнати недійсними п.п. 1.1 та 3.1 договору від 31.05.2023 № 286/1/23/36 про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (олива трансмісійна ТСЗп-8) для техніки спеціального призначення щодо включення до договірної ціни податку на додану вартість;

8) - визнати недійсними п.п. 1.1 та 3.1 договору від 31.05.2023 № 286/1/23/37 про постачання для державних потреб хімічної продукції різної (24960000-1) (охолоджуюча рідина G11) для техніки спеціального призначення та додаткову угоду від 20.07.2023 № 2 до нього, щодо включення до договірної ціни податку на додану вартість;

9) - визнати недійсними п.п. 1.1 та 3.1 договору від 19.06.2023 № 286/1/23/38 про постачання для державних потреб хімічної продукції різної (24960000-1) для техніки спеціального призначення щодо включення до договірної ціни податку на додану вартість;

10) - визнати недійсними п.п. 1.1 та 3.1 договору від 19.06.2023 № 286/1/23/39 про постачання для державних потреб хімічної продукції різної (24960000-1) для техніки спеціального призначення щодо включення до договірної ціни податку на додану вартість;

11) - стягнути з ТОВ «КСМ-Ттрейд» на користь Міністерства оборони України загалом 18 428 425,01 грн, з яких: безпідставно сплачені кошти в сумі 16 974 232,22 грн, інфляційні втрати за період з липня 2023 по липень 2024 в сумі 1 020 198,98 грн і 3 % річних за період з 14.07.2023 по 30.07.2024 у сумі 433 993,81 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024, позовну заяву прокурора повернуто без розгляду.

3. Судові рішення мотивовано тим, що зі змісту позову вбачається, що прокурором в межах даного позову об`єднано вимоги до відповідача, які ґрунтуються на десяти різних підставах (правочинах) щодо поставки різного виду товару різним військовим частинам та об`єднано позовні вимоги з посиланням на те, що є однакові підстави для визнання недійсними пунктів 1.1 та 3.1 кожного з вищезазначених десяти договорів, а також для повернення сплачених коштів податку на додану вартість в ціні товару окремо по кожному договору. Водночас, для встановлення фактичних обставин справи, судом має бути досліджено зміст окремо кожного з десяти договорів, перевірити наявність тих підстав, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, встановити обставини виконання їх умов сторонами, вирішити питання щодо обґрунтованості вимог про стягнення з відповідача суми перерахованого ПДВ за кожним таким договором та розміру такого стягнення, відтак, розгляду підлягають фактично десять позовів, заявлених з різних підстав (договорів) у одному позові. Отже, спільний розгляд таких вимог в одному провадженні перешкоджатиме встановленню усіх обставин справи, з`ясуванню правовідносин сторін, оскільки позов подано на різних підставах, кожна з яких має окреме коло фактичних обставин спору та доказів, які необхідно буде дослідити, здійснити аналіз кожного договору та надати їм правову оцінку, що свідчить про наявність підстав для повернення позову на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

4. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, та направити справу для продовження розгляду.

5. У касаційній скарзі прокурор зазначає, що суди застосовуючи положення ст. 173 ГПК України не врахували правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, від 18.08.2023 у справі № 910/21280/21, від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18, від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, від 27.06.2022 у справі № 916/697/21, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21, від 12.08.2022 у справі № 911/2291/21, від 24.04.2023 у справі № 916/1522/22, від 04.04.2023 у справі № 911/1757/21, від 30.03.2023 у справі № 910/4501/22.

6. Так прокурором зазначено, що ним оспорювались пункти з п.п. 1.1. та 3.1. договорів № 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39 , які містять положення про сплату МО України на користь ТОВ «КСМ-Трейд» коштів, як ПДВ у загальному розмірі 16 974 232,22 грн, позовні вимоги обґрунтовано невідповідністю п.п. 1.1, 3.1 положенням п.п. «г» п.п. 195.1.2, п. 195.1 ст. 195 ПК України та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану», саме щодо включення до договірних цін таких договорів умов про сплату податку на додану вартість.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. ТОВ «КСМ-Трейд» подало відзив на касаційну скаргу прокурора, в якому відповідач посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги та водночас вказуючи на законність і обґрунтованість судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Позиція Верховного Суду

8. Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

9. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

10. Як вказувалось, прокурор, звертаючись з касаційною скаргою, вважає безпідставними висновки судів попередніх інстанцій про повернення судом першої інстанції позову без розгляду, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, з посиланням на те, що прокурором порушено правила об`єднання позовних вимог, передбачені положеннями ст. 173 ГПК України.

11. Статтею 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

12. Згідно з положеннями статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

13. Частиною 1 статті 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

14. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

15. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

16. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

17. Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

18. При цьому об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

19. У цьому висновку Суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду, неодноразово викладеної в постановах від 24.04.2023 у cправі № 916/1522/22, від 04.04.2023 у cправі № 911/1757/21, від 30.03.2023 у справі № 910/4501/22, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22 та в інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18.

20. Як вбачається з матеріалів справи, суди повертаючи без розгляду позовну заяву прокурора зазначали, що заявлені позивачем вимоги укладені між тими самими сторонами, однак, кожен договір укладений на поставку мастильних засобів конкретного виду, різної хімічної продукції, для конкретної ВЧ, що визначені конкретними договорами та додатках до них. Такі вимоги за своєю правовою природою є окремими підставами позову та не є пов`язаними між собою, оскільки обґрунтовуються різними обставинами та підтверджуються різними доказами.

Сам факт наявності правовідносин в одному складі учасників, подібність умов укладених правочинів та документів, які можуть бути доказами для встановлення обставин, викладених у позовній заяві, спільний спосіб захисту, а також однорідність вимог, жодним чином не свідчить про пов`язаність позовних вимог підставою виникнення та поданими доказами, які випливають окремо з кожного із десяти договорів, тому за поданою прокурором позовною заявою фактично підлягають вирішенню десять окремих спорів. Таким чином, у позовній заяві об`єднано вимоги, які виникли із десяти різних правових підстав, що не відповідає вимогам, визначених ч. 1 ст. 173 ГПК України.

21. Касаційний суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій помилковими, оскільки, договори, в яких викладено оспорювані пункти, укладено одними і тими ж самими сторонами, відповідно є подібними документи, які можуть бути доказами для встановлення певних обставин, викладених у позовній заяві, що в даному випадку свідчить про пов`язаність позовних вимог, зважаючи також на те, що вказані вимоги обґрунтовано одними і тим самими порушеннями, саме, укладення їх п.п. 1.1, 3.1 з порушеннями положень п.п. «г» п.п. 195.1.2, п. 195.1 ст. 195 ПК України та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану», саме щодо включення до договірних цін таких договорів умов про сплату податку на додану вартість. А тому неправильно вважати, в даному випадку, що у позовній заяві об?єднано вимоги, які виникли із десяти різних правових підстав, що є порушеннями положень процесуального законодавства про пов`язаність вимог.

22. Отже, суди необґрунтовано відхилили аргументи прокурора про пов?язаність позовних вимог підставою виникнення та поданими доказами, та безпідставно вказали на те, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, що може зашкодити як досягненню завдань господарського судочинства так і суперечитиме інтересам правосуддя в цілому.

23. Вказуючи на непов?язаність позовних вимог та повертаючи позов прокурора, судами не зазначено, яким чином об`єднання таких вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, зважаючи, що сторонами договорів є одні й ті самі суб?єкти, а позов обґрунтовано загальними обставинами про порушення оспорюваними пунктами положень податкового законодавства.

24. Отже, об`єднання прокурором в одному позові вимоги про визнання недійсними пунктів з десяти однотипних договорів сприятиме можливості досягти процесуальної економії, ефективнішому використанню процесуальних засобів для відновлення порушеного права, а також запобіганню можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

25. Водночас, за змістом частини 1 статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги; (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

26. Разом з цим, частиною 6 статті 173 ГПК України регламентовано, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

27. За спеціальним правилом, викладеним у пункті 2 частини 5 статті 174 ГПК України, суддя повертає заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

28. У той же час аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України, у системному співвідношенні з приписами частини 6 статті 173 цього Кодексу, свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

29. Отже, наявність підстав для роз`єднання позовних вимог за правилами частини 6 статті 173 ГПК України та розгляду кожної з вимог окремо унеможливлює повернення судом позовної заяви незалежно від того, чи суд застосував надані йому повноваження.

30. Тоді як підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 ГПК України є встановлення господарським судом обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, наведених саме в частинах 4, 5 статті 173 ГПК України.

31. Тобто, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

32. Подібні висновки містять постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19 та від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 12.09.2023 у cправі № 904/1513/22.

33. У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.08.2023 у cправі № 910/21280/21 зауважено, що позовна заява підлягає залишенню судом без розгляду лише за тих виявлених судом після відкриття провадження у справі порушень правил об`єднання позовних вимог, що передбачені нормами частин 4 та 5 статті 173 ГПК України. В інших випадках порушення правил об`єднання позовних вимог, виявлених та встановлених судом у підготовчому провадженні, суддя за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи приймає рішення про роз`єднання позовних вимог.

34. Вказаного не було враховано судами попередніх інстанцій та безпідставно повернуто позовну заяву прокурора, в якій фактично об?єднано вимоги за однотипними договорами, з однаковим суб`єктним складом та загальним обґрунтуванням порушенням податкового законодавства оспорюваних пунктів договорів.

35. З огляду на наведене вище колегія суддів вважає помилковим висновок судів першої та апеляційної інстанцій про повернення без розгляду позовної заяви з підстав порушення прокурором правил об`єднання позовних вимог і водночас погоджується з доводами скаржника про ухвалення судами оскаржуваних судових рішень без урахування усталених правових висновків щодо застосування норм статей 173 174 ГПК України, таким чином, знайшли своє підтвердження доводи касаційної скарги про неврахування судами правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, від 18.08.2023 у справі № 910/21280/21, від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18, від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, від 27.06.2022 у справі № 916/697/21, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21, від 12.08.2022 у справі № 911/2291/21, від 24.04.2023 у справі № 916/1522/22, від 30.03.2023 у справі № 910/4501/22.

36. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій повернуто без розгляду позовну заяву прокурора з порушенням положень процесуального законодавства, зокрема, положень ст.ст. 173 174 ГПК України, а тому наявні підстави для скасування судових рішень, отже, суд касаційної інстанції задовольняє касаційну скаргу, та скасовує ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

38. За змістом п. 2 ч. 1 ст. 308 цього Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

39. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина 6 статті 310 ГПК України).

40. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, наведені заявником у касаційній скарзі, отримали підтвердження під час касаційного провадження, та спростовують висновки судів попередніх інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.

41. За таких обставин, постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 та ухвала Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі №910/10759/24 підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про відкриття провадження за позовною заявою у справі.

Судові витрати

42. Оскільки у даному випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 300 301 308 310 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Заступника Генерального прокурора задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі №910/10759/24 скасувати.

3. Справу № 910/10759/24 направити до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О.М. Баранець

Н.М. Губенко