ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/11119/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання Грузицька І. В.,

за участю представників:

прокуратури Гусарова А. В.,

позивача не з`явилися,

відповідачів Калюжного А. П.,

третьої особи не з`явилися,

розглянувши у закритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 (судді: Верховець А. А. - головуючий, Кравчук Г. А., Чорногуз М. Г.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Балаклія"

до Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та Військової частини НОМЕР_1 Харківської області,

третя особа Харківська обласна державна адміністрація,

за участю Офісу Генерального прокурора,

про відшкодування збитків у сумі 978 253,52 грн

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і судових рішень

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Балаклія" (далі ТОВ "Автотранс-Балаклія") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідачів 978 253,52 грн збитків, завданих у зв`язку з пошкодженням нерухомого майна позивача, на підставі статей 1187 1190 1192 1193 Цивільного кодексу України.

1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 (суддя Паламар П. І.) позов ТОВ "Автотранс-Балаклія" залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

1.3. Згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2020; матеріали справи № 910/11119/17 повернуто до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України можливе лише в тому випадку, якщо позивач саме на виклик суду не з`явився у судове засідання (не повідомив про причини неявки), а оскільки згідно з ухвалою суду першої інстанції від 05.02.2020 явка представника позивача у судове засідання 26.02.2020 обов`язковою не визнавалася, у суду першої інстанції не було правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 зазначеного Кодексу.

2. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

2.1. Міністерство оборони України, не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у цій справі, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 залишити в силі.

Міністерство оборони України у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувану у справі постанову ухвалено з порушенням та неправильним застосуваннями норм процесуального права, а саме положень статей 202 226 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, скаржник наголошує, що положення статей 202 226 Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки щодо необхідності зазначення судом в ухвалах обов`язкової явки сторін у судове засідання; вважає, що суд апеляційної інстанції не урахував того, що позивач до суду першої інстанції не подавав заяви або клопотання про розгляд справи без його участі.

2.2. Від позивача відзиву на касаційній скаргу не надійшло.

3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

3.1. Згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України зі здійсненням розгляду справи у судовому засіданні 11.08.2020; визначено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 30.07.2020; витребувано із Господарського суду міста Києва справу № 910/11119/17.

Згідно з інформацією автоматизованої бази даних "Діловодство спеціалізованого суду" справа № 910/11119/17 надійшла до Верховного Суду 13.08.2020; водночас ухвалу від 18.06.2020 вручено ТОВ "Автотранс-Балаклія" 23.06.2020.

У зв`язку з тим, що справа містить відомості, які є державною таємницею згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2020 постановлено здійснювати розгляд справи у закритому судовому засіданні 18.08.2020. Цю ухвалу вручено ТОВ "Автотранс-Балаклія" 21.08.2020.

У судовому засіданні 18.08.2020 згідно з відповідною ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду оголошувалася перерва до 01.09.2020.

Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.

Згідно зі статтями 5, 7 і 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

З урахуванням викладеного, з метою дотримання принципу здійснення правосуддя у розумні строки, справу розглянуто за відсутності відзиву ТОВ "Автотранс-Балаклія" на касаційну скаргу, повідомленого належним чином про відкриття касаційного провадження та розгляд справи із визначенням строку на подання відзиву на касаційну скаргу.

3.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши в межах заявлених вимог наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

3.3. Відповідно до положень частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 41 зазначеного Кодексу у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини 1, пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом із тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених у статті 46 Господарського процесуального кодексу України.

Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою (частина 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 181 цього Кодексу для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду (пункт 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У розумінні наведених положень законодавства обов`язковими умовами для застосування передбачених у частині 4 статті 202, пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, положеннями статей 202 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

3.4. Як свідчать матеріали справи та установив місцевий господарський суд, позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак у судові засідання 05.02.2020 і 26.02.2020 не з`явився; про причини своєї неявки позивач суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав, передбачених у частині 4 статті 202, пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, для залишення позову без розгляду.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції встановленого місцевим господарським судом не спростував, обмежився застереженням, що оскільки участь позивача у судовому засіданні 26.02.2020 обов`язковою не визнавалася, підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України у суду першої інстанції не було. Проте такі висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, суперечать положенням частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, які не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

4. Висновки Верховного Суду

4.1. Отже, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм процесуального права, а саме положень частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, що згідно зі статтею 312 зазначеного Кодексу є підставою для скасування оскаржуваної постанови у справі. Водночас ухвалу місцевого господарського суду у цій справі суд апеляційної інстанції скасував за відсутності визначених у статті 280 Господарського процесуального кодексу України підстав, що свідчить про порушення апеляційною інстанцією і зазначеної норми процесуального права.

4.2. Ураховуючи наведене, викладені у касаційній скарзі доводи щодо незаконності оскарженої у справі постанови отримали підтвердження та є підставою для скасування цієї постанови і залишення в силі ухвали господарського суду першої інстанції та задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 300 301 308 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у справі № 910/11119/17 скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак