ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/11242/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Чернівецької міської ради - Баланецького О. Д.,
Чернівецької обласної ради - Прохорової-Скрипи О. С.,
Державного реєстратора прав на нерухоме майно
реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Максимчук Анжели Вікторівни - не з`явився,
Державного реєстратора прав на нерухоме майно
реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Тодосюк Анастасії Григорівни - не з`явився,
Державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Ткача Олександра Васильовича - не з`явився,
Державного реєстратора прав реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Пожоги Крістіни Георгіївни - не з`явився,
Державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Якименко Тетяни Віталіївни - не з`явився,
Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Товарницької Аліси Аурелівни - не з`явився,
Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав
на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мар`ян Тетяни Ярославівни - не з`явився,
Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав
на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Гайдей Тетяни Анатоліївни - не з`явився,
Відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради - не з`явився,
Обласного комунального підприємства «Центр комунального майна» -
не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Чернівецької міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020
(у складі колегії суддів: Тищенко А. І. (головуючий), Скрипка І. М.,
Михальська Ю. Б.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2019
(суддя Гулевець О. В.)
у справі № 910/11242/19
за позовом Чернівецької міської ради
до Чернівецької обласної ради, Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Максимчук Анжели Вікторівни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Тодосюк Анастасії Григорівни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Ткача Олександра Васильовича, Державного реєстратора прав реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Пожоги Крістіни Георгіївни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Якименко Тетяни Віталіївни, Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Товарницької Аліси Аурелівни, Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мар`ян Тетяни Ярославівни, Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Гайдей Тетяни Анатоліївни,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради, Обласного комунального підприємства «Центр комунального майна»
про визнання незаконним та скасування рішень обласної ради та державних реєстраторів,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2019 року Чернівецька міська рада (далі - позивач, Чернівецька міськрада) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Чернівецької обласної ради (далі - Чернівецька облрада), Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Максимчук Анжели Вікторівни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Тодосюк Анастасії Григорівни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Ткача Олександра Васильовича, Державного реєстратора прав реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Пожоги Крістіни Георгіївни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Якименко Тетяни Віталіївни, Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Товарницької Аліси Аурелівни, Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мар`ян Тетяни Ярославівни, Державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Гайдей Тетяни Анатолівни (далі - державні реєстратори), в якому просила:
визнати незаконним рішення державного реєстратора Максимчук Анжели Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.02.2014 №11246533;
визнати незаконним рішення Чернівецької облради від 18.12.2014 № 172-30/14 «Про надання дозволу Обласному комунальному підприємству "Центр комунального майна" на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки»;
визнати незаконними та скасувати рішення:
державного реєстратора Тодосюк Анастасії Григорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2015 № 21876515 та запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 03.06.2015 № 9942378;
державного реєстратора Ткача Олександра Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.02.2016 № 28294396;
визнати незаконними дії державного реєстратора Пожоги Крістіни Георгіївни та скасувати запис про право власності від 04.11.2015 № 13501215 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Якименко Тетяни Віталіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.01.2016 №27848864;
визнати незаконними дії державного реєстратора Пожоги Крістіни Георгіївни та скасувати запис про право власності від 03.11.2015 № 13500780 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
визнати незаконними та скасувати пункти 4.7, 4.8, 4.9 рішення Чернівецької обласної ради від 21.09.2016 № 187-7/16 «Про передачу права постійного користування земельними ділянками, які є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області»;
визнати незаконними та скасувати рішення:
державного реєстратора Товарницької Аліси Аурелівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.01.2017 № 33545303 та запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 18.01.2017 №18687209;
державного реєстратора Мар`ян Тетяни Ярославівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.01.2017 № 33546401 та запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 18.01.2017 № 18688181;
державного реєстратора Гайдей Тетяни Анатолівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.01.2017 № 33545918 та запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 18.01.2017 № 18687579.
На обґрунтування позовних вимог Чернівецька міськрада зазначила, що вказані вище оспорювані рішення відповідачів є незаконними, прийняття яких зумовило позбавлення територіальної громади міста Чернівців в особі Чернівецької міськради права власності на земельну ділянку, площею 1,5540 га, кадастровий номер 7310136600:36:001:0150, яка розташована за адресою: м. Чернівці, провулок Текстильників, 1 (далі - спірна земельна ділянка), протиправне набуття права власності на цю земельну ділянку Чернівецькою облрадою та протиправне набуття права постійного користування землею Обласним комунальним підприємством «Центр комунального майна» (далі - ОКП «Центр комунального майна»).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 залучено до участі у справі Відділ з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради (далі - Відділ Міськради) та ОКП «Центр комунального майна» як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020, в задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у позові, суди виходили з того, що право власності Чернівецької облради на земельну ділянку, площею 1,5540 га, кадастровий номер 7310136600:36:001:0150, виникло у Чернівецької облради з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», тобто з 01.01.2013, оскільки на цій земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької облради, які належать останній згідно з Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 23.10.2009, тому позивачем не доведено протиправність прийнятого державним реєстратором Масимчук А. В. рішення від 27.02.2014 №11246533 про реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за Чернівецькою облрадою, та порушення іншими державними реєстраторами вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час прийняття ними решти оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також незаконність рішень Чернівецької облради від 18.12.2014 № 172-30/14 та від 21.09.2016 № 187-7/16 (п. 4.7, 4.8, 4.9) .
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Чернівецька міськрада подала до Касаційного господарського суду касаційну скаргу (її нову редакцію на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17.12.2020), у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та наявність випадку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просила скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2019, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, позивач вказав, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків Вищого господарського суду України у постанові від 15.08.2017 у справі № 910/19213/16 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.03.2019 у справі № 910/6317/18 у подібних правовідносинах, в результаті чого безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції про те, що спірна земельна ділянка перейшла у власність Чернівецької облради в силу закону, оскільки станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (01.01.2013), тобто станом на день розмежування земель державної та комунальної власності, на цій земельній ділянці знаходилось нерухоме майно обласної ради.
Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2021 відкрито касаційне провадження у справі №910/11242/19 з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Призначено розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні на 17.02.2021.
02.02.2021 на розгляд Верховного Суду надійшло клопотання Чернівецької міськради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в задоволенні якого Верховним Судом відмовлено ухвалою від 04.02.2021, оскільки вказане клопотання міської ради було оформлене з порушенням вимог, установлених ст. 197 ГПК України.
12.02.2021 від Чернівецької облради до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу (направлений засобами поштового зв`язку 09.02.2021), в якому обласна рада заперечила доводи касаційної скарги, просила залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Державні реєстратори та треті особи не скористалися своїм правом відповідно до ст.295 ГПК України та не подали до суду касаційної інстанції письмових відзивів на касаційну скаргу.
У судовому засіданні, яке відбулось 17.02.2021, оголошено перерву до 03.03.2021, про що винесено ухвалу від 17.02.2021.
На розгляд Верховного Суду надійшли клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції: 23.02.2021 - від Чернівецької міськради та 02.03.2021 - від Чернівецької облради, які задоволені Судом, про що винесено ухвали від 25.02.2021 та від 02.03.2021 відповідно.
У судове засідання державні реєстратори та треті особи своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, до початку судового засідання із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їх представників у судове засідання не зверталися.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не їх обов`язком, Верховний Суд у складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників державних реєстраторів та третіх осіб.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Чернівецької міськради та представника Чернівецької облради, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 300 ГПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених, зокрема, у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування саме судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України).
Зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України вбачається, що оскарження судових рішень може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Перевіривши у межах доводів та вимог касаційної скарги наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, про що зазначено у поданій касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов таких висновків.
У справі № 910/11242/19, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Чернівецької міськради від 02.04.2009 № 887 «Про надання юридичним особам в постійне користування земельних ділянок та внесення змін в раніше прийняті рішення» надано Чернівецькій облраді в постійне користування земельну ділянку, площею 1,5540 га, яка розташована на провулку Текстильників, 1 у м. Чернівці, для обслуговування будівель (п. 9 додатку 2 до рішення).
На вказаній земельній ділянці знаходяться нежитлові будівлі та споруди, які перебувають у власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької облради на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.10.2009.
На підставі рішення міської ради від 02.04.2009 № 887 Чернівецькій облраді 20.07.2010 видано державний акт серії ЯЯ № 350826 на право постійного користування земельною ділянкою, площею 1,5540 га, яка розташована на провулку Текстильників, 1 у м. Чернівці.
24.02.2014 державним реєстратором Максимчук А. В. на підставі власного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.02.2014 №11246533 вчинено запис про право власності № 4811194 територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької облради на земельну ділянку, площею 1,5540 га, кадастровий номер 7310136600:36:001:0150, яка знаходиться на провулку Текстильників, 1 у м.Чернівці. Підстава виникнення права власності: державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 350826 від 20.07.2010 та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».
18.12.2014 Чернівецька облрада прийняла рішення № 172-30/14 «Про надання дозволу Обласному комунальному підприємству "Центр комунального майна" на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки», яким надала ОКП «Центр комунального майна» згоду на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки, площею 1,5540 га, кадастровий номер 7310136600:36:001:0150, з подальшою реєстрацією права постійного користування на земельні ділянки орієнтовною площею 0,854 га для обслуговування будівель та 0,7 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (02.03).
На підставі виготовленої технічної документації, сформовано дві земельні ділянки за адресою: провулок Текстильників, 1, м. Чернівці, з кадастровими номерами 7310136600:36:001:1079, загальною площею 0,9684 га, та 7310136600:36:001:1080, загальною площею 0,5856 га.
03.06.2015 державним реєстратором Тодосюк А. Г. на підставі власного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2015 № 21876515 вчинено запис про право власності № 9942378 територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької облради на земельну ділянку, площею 0,09 га, кадастровий номер 7310136600:36:001:0112, яка знаходиться на провулку Текстильників, 1 у м. Чернівці. Підстава виникнення права власності: Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».
03.11.2015 державним реєстратором Пожогою К. Г. на підставі рішення державного реєстратора Якименко Т. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.01.2016 № 27848864 вчинено запис про право власності №13500780 територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької облради на земельну ділянку, площею 0,5856 га, кадастровий номер 7310136600:36:001:1080, яка знаходиться на провулку Текстильників, 1 у м. Чернівці. Підстава виникнення права власності: Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».
04.11.2015 державним реєстратором Пожогою К. Г. на підставі рішення державного реєстратора Ткача О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.02.2016 № 28294396 вчинено запис про право власності №13501215 територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької облради на земельну ділянку, площею 0,9684 га, кадастровий номер 7310136600:36:001:1079, яка знаходиться на провулку Текстильників, 1 у м. Чернівці. Підстава виникнення права власності: Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».
21.09.2016 Чернівецька облрада прийняла рішення № 187-7/16, яким, зокрема, земельні ділянки з кадастровими номерами 7310136600:36:001:0112, 7310136600:36:001:1079, 7310136600:36:001:1080 передала у постійне користування ОКП «Центр комунального майна» (п. 4.7, 4.8, 4.9 цього рішення), та на підставі якого державними реєстраторами були винесені рішення про проведення державної реєстрації права постійного користування земельними ділянками, власником яких є територіальні громади сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької облради, та вчинено відповідні записи, а саме:
18.01.2017 державним реєстратором Гайдей Т. А. на підставі власного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.01.2017 № 33545918 вчинено запис про інше речове право № 18687579 та зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,09 га, кадастровий номер 7310136600:36:001:0112, за ОКП «Центр комунального майна»;
18.01.2017 державним реєстратором Мар`ян Т. Я. на підставі власного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.01.2017 № 33546401 вчинено запис про інше речове право № 18688181 та зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,9684 га, кадастровий номер 7310136600:36:001:1079, за ОКП «Центр комунального майна»;
18.01.2017 державним реєстратором Товарницькою А. А. на підставі власного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.01.2017 №33545303 вчинено запис про інше речове право № 18687209 та зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,5856 га, кадастровий номер 7310136600:36:001:1080, за ОКП «Центр комунального майна».
За змістом ст. 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності та земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій (ч. 1 ст. 173 ЗК України).
В силу приписів ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Передача земельних ділянок, зокрема, комунальної власності у державну здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями комунальної власності (ч. 1 ст. 117 ЗК України).
Частиною 1 ст. 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Разом з тим у ст. 8 ЗК України закріплено, що до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на території області належить розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад.
Таким чином, чинний Земельний кодекс України визначає суб`єктом права власності на земельні ділянки комунальної власності територіальну громаду села, селища, міста в особі органу місцевого самоврядування та не відносить обласні ради до суб`єктів права комунальної власності на землі, а уповноважує їх представляти спільні земельні інтереси територіальних громад за наслідками об`єднання територіальними громадами сіл, селищ, міст на договірних засадах належних їм земельних ділянок комунальної власності (ч. 6 ст. 83 ЗК України).
У справі № 910/6317/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 навів висновок, згідно з яким розташування земельної ділянки на території відповідного міста свідчить про те, що така земельна ділянка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста в силу закону через її територіальне розташування в межах населеного пункту, а тому право власності на таку земельну ділянку та право розпорядження нею шляхом прийняття відповідного рішення належить органу місцевого самоврядування, який діє у відповідних правовідносинах від імені територіальної громади міста, - міській раді. Тобто, право власності територіальної громади виникає на відповідні землі комунальної власності в силу їх територіального розташування в межах населеного пункту.
Натомість у справі № 910/11242/19, яка розглядається, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, попри встановлення обставин розташування спірної земельної ділянки в межах міста Чернівці, відхилив доводи Чернівецької міськради (в апеляційній скарзі та в позовній заяві) про незаконне вибуття спірної земельної ділянки з комунальної власності територіальної громади міста та вважав Чернівецьку облраду суб`єктом права власності на спірну земельну ділянку комунальної власності, яка правомірно оформила право власності на цю земельну ділянку та законно здійснювала розпорядження нею, приймаючи відповідні рішення.
Аналіз таких висновків суду апеляційної інстанції у справі, яка розглядається свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/6317/18 у подібних правовідносинах, на яку здійснено посилання у касаційній скарзі, тому підтвердилась підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
За змістом ст. 236 ГПК України рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог у справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що право власності на спірну земельну ділянку виникло у Чернівецької облради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності 01.01.2013, після чого землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної і комунальної власності» з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності вважаються:
земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу (земельних ділянок державної власності, розташованих в межах населених пунктів: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони; земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України).
Цей Закон не містить визначення обласної територіальної громади та не розмежував землі державної та спільної власності територіальних громад.
Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Таким чином, державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має, і визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.
Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної і комунальної власності» з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної і комунальної власності» встановлено, що державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.
У п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вказано, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою.
При вирішенні спору суди наведеного не врахували та не зазначили, на підставі якого пункту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» у Чернівецької облради виникло право власності на спірну земельну ділянку комунальної власності з огляду на встановлені судами обставини перебування цієї земельної ділянки в постійному користуванні Чернівецької облради на підставі державного акта і розташування цієї земельної ділянки в межах населеного пункту, в результаті чого не встановили наявність у Чернівецької облради законних підстав для реєстрації за собою права власності на спірну земельну ділянку, та щодо існування передбачених законом підстав для відмови у державній реєстрації права власності Чернівецької облради на спірну земельну ділянку.
Залишивши поза увагою дослідження обставин існування в Чернівецької облради права на реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку на момент звернення до державного реєстратора Максимчук А. В. з відповідною заявою, суди дійшли передчасного висновку про правомірність рішення від 27.02.2014 № 11246533 державного реєстратора Максимчук А. В. про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за територіальними громадами сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької облради, на підставі якого вчинено запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 24.02.2014 № 4811194, враховуючи те, що підставою виникнення права власності на спірну земельну ділянку в інформації з Державного реєстру вказано, зокрема, саме Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».
Зважаючи на викладене, передчасними є також висновки судів про відмову у задоволенні позовних вимог Чернівецької міськради про визнання незаконним рішення Чернівецької облради від 18.12.2014 № 172-30/14, про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів від 08.06.2015 №21876515, від 17.02.2016 № 28294396, від 18.01.2016 № 27848864, від 24.01.2017 № 33545303, від 24.01.2017 № 33546401, та записів в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 03.06.2015 № 9942378, від 04.11.2015 № 13501215, від 03.11.2015 № 13500780, від 18.01.2017 № 18687209, № 18688181, № 18687579, а також про визнання незаконними та скасування п.4.7, 4.8, 4.9 рішення Чернівецької обласної ради від 21.09.2016 № 187-7/16, з огляду на їх похідний характер від вирішення питання щодо правомірності набуття Чернівецькою облрадою права власності на спірну земельну ділянку комунальної власності, розташованої в межах населеного пункту.
Посилання Чернівецької міськради в касаційній скарзі на постанову Вищого господарського суду України від 15.08.2017 у справі № 910/19213/16 не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки постанова Вищого господарського суду України не є тим судовим рішенням, невідповідність висновкам якого щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, є підставою касаційного оскарження, передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст. 73 74 76 77 86 236-238 282 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права під час розгляду справи № 910/11242/19 унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (ст. 300 ГПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Зважаючи на викладене, а також відповідно до положень ч. 3 ст. 310 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції від 05.10.2020 та рішення суду першої інстанції від 17.12.2019 у цій справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи судам попередніх інстанцій необхідно врахувати викладене, дослідити обставини існування у Чернівецької облради права власності на земельну ділянку комунальної власності, розташованої в межах населеного пункту, та наявність у Чернівецької облради законних підстав для набуття такого права, дослідити зібрані у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону.
Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст.129 ГПК України). За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.
Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Чернівецької міської ради задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 у справі №910/11242/19 скасувати.
3. Справу № 910/11242/19 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: І. С. Міщенко
В. Г. Суховий