№ 910/11460/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/11460/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Гулевець О.В.

від 31.10.2023

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Барсук М.А., Пономаренка Є.Ю., Кропивної Л.В.

від 29.02.2024

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг"

про визнання договору недійсним,

за участю представників:

від позивача: Горянін А. О.,

від відповідача: Будник Б. А.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг», з урахуванням заяви про зміну предмету позову, про визнання недійсним договору постачання природного газу від 31.03.2022 № ТЕС-ДЕ, укладеного між ПАТ «Донбасенерго» та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдінг», в частині пункту 4.3. частини 4 договору, а саме: «Остаточний розрахунок за фактично переданий у періоді постачання природний газ здійснюється споживачем не пізніше ніж через 45 (сорок п`ять) діб після закінчення періоду постачання».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зміст положення спірного договору про строк проведення остаточного розрахунку суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», що є підставою для визнання спірного положення недійсним.

Позивач зазначає, що Слов`янська ТЕС ПАТ «Донбасенерго» здійснює енергопостачання Слов`янсько-Краматорського енерговузла (район бойових дій та місце розташування військових частин Збройних Сил України) та має важливе значення для забезпечення обороноздатності України.

За доводами позивача, положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу покладає спеціальні обов`язки на ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» в частині постачання природного газу підприємствам згідно з переліком, зазначеним у додатку 1, на умовах, передбачених пунктом 5 цього Положення. Водночас позивач звертає увагу, що відповідно до додатку 1 до Положення, Слов`янську ТЕС ПАТ «Донбасенерго» включено до переліку підприємств, що генерують теплову та/або електричну енергію для забезпечення безперебійного функціонування об`єднаної енергетичної системи України.

Отже, позивач вказує, що спірний договір укладено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», тому спірний договір має відповідати положенням нормативного акту, на виконання якого укладено договір.

Зміст положень п. 4.3 спірного договору, в редакції додаткової угоди №1 від 26.05.2022 до договору, суперечить пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, оскільки визначення відповідачем у спірному договорі умов про розрахунок за природний газ не пізніше ніж через 45 діб після закінчення розрахункового періоду, є наслідком помилкового, неправильного застосування пункту 3 Додатку 2 до цієї постанови.

За таких обставин, позивач вважає що має місце порушення вимог частини 1 статті 203 ЦК України, що відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України є підставою для визнання пункту 4.3. договору недійсним.

З початком війни ПАТ «Донбасенерго» не веде статутну господарську діяльність, метою якої є отримання прибутку, а виконує в загальносуспільних інтересах національної безпеки функцію з виробництва електроенергії і тепла, що економічно є завідомо збитковим. Укладення договору постачання газу є не проявом «вільного волевиявлення», а виконанням обов`язку з підтримки обороноздатності України.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» (надалі - позивач) є виробником електричної та теплової енергії. Виробництво електричної та теплової енергії здійснюється на підставі ліцензій, виданих НКРЕКП. Структурною одиницею ПАТ «Донбасенерго» є Слов`янська теплова електрична станція.

31.03.2022 Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» (споживач, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» (постачальник, відповідач), керуючись Законом України «Про ринок природного газу», Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 «Про затвердження Правил постачання природного газу», Постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 «Про затвердження Кодексу газотранспортної системи», Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем», Постановою НКРЕКП №3013 від 24.12.2019 «Про встановлення тарифів для ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2020 - 2024 роки», уклали договір постачання природного газу від 31.03.2022 №ТЕС-ДЕ (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. договору постачальник зобов`язується поставити природний газ споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Фізико-хімічні показники газу повинні відповідати вимогам, визначеним Кодексом ГТС та Кодексом ГРМ. Одиниця виміру газу за Договором: 1000 кубічних метрів (одна тисяча кубічних метрів).

Газ, що постачається за договором, використовується споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу (п. 1.3. договору).

Згідно з п. 1.4. договору споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього Договору у споживача є в наявності: укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та Оператором газорозподільної мережі (надалі - Оператор ГРМ) та присвоєний Оператором ГРМ персональний ЕІС-код, та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та Оператором газотранспортної системи (надалі - Оператор ГТС) та присвоєний Оператором ГТС персональний ЕІС-код.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що постачальник передає споживачу природний газ у загальному потоці газу. Передача природного газу від постачальника до споживача оформлюється Комерційним актом приймання-передачі природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС, Кодексу ГРМ та цього договору.

Згідно із п. 2.5.8. договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 26.05.2022 до договору, на підставі отриманих даних Інформаційної платформи Оператора ГТС постачальник протягом 3-х (трьох) робочих днів готує та надає споживачу два примірники комерційного акту за відповідний період постачання, підписані уповноваженим представником постачальника.

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання комерційного акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу комерційного акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання та оплати виставлених постачальником рахунків (п. 2.5.9 договору).

Відповідно до п. 3.1.1. постачальник має право отримувати від споживача своєчасну оплату за газ відповідно до умов договору.

Постачальник зобов`язується передати споживачу газ в обсягах і у порядку, передбаченими договором (п. 3.2.1. договору).

Водночас, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату за газ та інших витрат відповідно до умов договору (п. 3.4.1. договору).

За умовами п. 4.1. договору договірна ціна на природний газ за 1000 куб.м газу без ПДВ, який постачається постачальником в період з 10.03.2022 по 30.04.2022 (включно) визначається згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, та складає 5 900,00 грн, податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м. Всього ціна на природний газ за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, обсягів газу в період з дати укладання договору до 30.04.2022 (включно) становить 7 243,89 грн.

Пунктом 4.3. договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 26.05.2022, передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий у періоді постачання природний газ здійснюється споживачем не пізніше ніж через 45 (сорок п`ять) діб після закінчення періоду постачання. В платіжних дорученнях споживач має обов`язково вказувати призначення платежу, номер та дату договору. За цим договором споживач здійснює оплату після отримання природного газу у відповідному періоді постачання. У разі зміни умов оплати на попередню оплату сторони повинні укласти відповідно додаткову угоду до договору про такі зміни.

Договір набирає чинності з моменту підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 10.03.2022 і діє в частині поставки газу до 30.04.2022, а в частині розрахунків за газ - до повного їх виконання. Продовження договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 8.1. договору).

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Господарський суд міста Києва рішенням від 31.10.2023 у справі №910/11460/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024, у задоволенні позову відмовив повністю.

Рішення судів мотивовані тим, що Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (в редакції, що діяла станом на час укладення договору та додаткової угоди до договору) не передбачає вимог щодо порядку здійснення розрахунків між позивачем та відповідачем за договорами, які укладені на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, у зв`язку із чим, підстави для визнання пункту 4.3. договору від 31.03.2022 №ТЕС-ДЕ таким, що суперечить Положенню про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, у суду відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі № 910/11460/23, у якій просило їх скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Визнати недійсним договір постачання природного газу від 31.03.2022 № ТЕС-ДЕ, укладений між ПАТ «Донбасенерго» та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдінг», в частині пункту 4.3. частини 4 Договору, а саме: «Остаточний розрахунок за фактично переданий у періоді постачання природний газ здійснюється споживачем не пізніше ніж через 45 діб після закінчення періоду постачання».

Касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування касаційної скарги позивачем зазначено про те, що судами попередніх інстанцій були порушені норми процесуального права, неправильно застосовані норми матеріального права, за відсутності висновків Верховного Суду щодо питання застосування статей 203 215 ЦК України, пунктів 4, 6 частини 4 статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 222 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» у контексті визнання недійсним (в частині) договору постачання природного газу .

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, судові рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Предметом позову у цій справі є визнання недійсним договору постачання природного газу від 31.03.2022 № ТЕС-ДЕ, укладеного між ПАТ «Донбасенерго» та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдінг», в частині пункту 4.3. частини 4 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 26.05.2022, а саме: «Остаточний розрахунок за фактично переданий у періоді постачання природний газ здійснюється споживачем не пізніше ніж через 45 (сорок п`ять) діб після закінчення періоду постачання».

Спірним є питання чи відповідає пункт 4.3 договору від 31.03.2022 №ТЕС-ДЕ, в редакції додаткової угоди №1 від 26.05.2022 до договору, пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», щодо визначення умови про розрахунок за природний газ не пізніше ніж через 45 діб після закінчення розрахункового періоду.

Згідно зі статтями 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина друга статті 20 Господарського кодексу України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приписи частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 217 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222 затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.

Відповідно до пункту 1 це Положення визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, що покладаються на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов`язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації.

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 це Положення покладає такі спеціальні обов`язки на ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - щодо постачання природного газу підприємствам згідно з переліком, зазначеним у додатку 1, на умовах, передбачених пунктом 5 цього Положення.

Пунктом 5 цього Положення визначено, що ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" постачає природний газ підприємствам згідно з переліком, зазначеним у додатку 1, з дати укладення договору і до 30 квітня 2022 р. (включно) за ціною 7080 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів газу, а також теплоелектроцентралям за переліком, який затверджується Міненерго.

Для теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей, що використовують вугілля як основний вид палива, постачання природного газу на умовах, визначених цим пунктом, здійснюється лише в разі відсутності внаслідок воєнних дій можливості щодо постачання вугільної продукції в обсягах, необхідних для забезпечення безпеки постачання електричної та/або теплової енергії.

Міненерго за поданням НЕК "Укренерго" повідомляє ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про необхідність щодо початку постачання природного газу для кожного такого підприємства на умовах, визначених цим пунктом.

Згідно з пунктом 13 цього Положення у строк 15 робочих днів після припинення або скасування воєнного стану підприємствам згідно з переліком, наведеним у додатку 1, надати Міненерго узгоджену з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" інформацію про обсяги купівлі природного газу у ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за договорами, що укладені на виконання цього Положення, та їх фактичної оплати з метою здійснення подальших розрахунків для визначення суми компенсації з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", пов`язаної із виконанням спеціальних обов`язків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій укладення договору постачання природного газу від 31.03.2022 №ТЕС-ДЕ та постачання природного газу ПАТ «Донбасенерго» відбувалось на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу».

Пунктом 4.5. договору сторонами було погоджено, що остаточний розрахунок за фактично переданий у періоді постачання природний газ з урахуванням вартості небалансу, визначеного відповідно до п. 4.4. цього договору (остаточна договірна вартість) цього договору, здійснюється споживачем не пізніше ніж через 45 (сорок п`ять) діб після закінчення періоду постачання. В платіжних дорученнях споживач має обов`язково вказувати призначення платежу, номер та дату договору. За цим договором споживач здійснює оплату після отримання природного газу у відповідному періоді постачання. Уразі зміни умов оплати на попередню оплату сторони повинні укласти відповідно додаткову угоду до договору про такі зміни.

В подальшому 26.05.2022 між сторонами укладена Додаткова угода № 1 до договору від 31.03.2022 №ТЕС-ДЕ, якою сторони погодили викласти пункт 4.5. Розділу 4 в наступній редакції: «остаточний розрахунок за фактично переданий у періоді постачання природний газ здійснюється споживачем не пізніше ніж через 45 (сорок п`ять) діб після закінчення періоду постачання. В платіжних дорученнях споживач має обов`язково вказувати призначення платежу, номер та дату договору. За цим договором споживач здійснює оплату після отримання природного газу у відповідному періоді постачання. Уразі зміни умов оплати на попередню оплату сторони повинні укласти відповідно додаткову угоду до договору про такі зміни».

Відповідно до п. 8 Додаткової угоди № 1 до договору від 31.03.2022 №ТЕС-ДЕ сторони погодили пункти 4.5. - 4.13 Розділу 4 договору вважати відповідно пунктами 4.3. - 4.11 Розділу 4 договору.

За доводами позивача, оскільки відповідно до пункту 13 Положення інформацію для визначення суми компенсації необхідно надати Міненерго у строк 15 робочих днів після припинення або скасування воєнного стану, це повністю виключає можливість включення до умов договору положень про остаточний розрахунок за отриманий газ протягом 45 днів після періоду поставки.

Однак, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, аналіз пункту 13 Положення (в редакції, що діяла станом на час укладення договору) свідчить виключно про зобов`язання позивача надати Міненерго інформацію про обсяги купівлі природного газу за спірним договором та їх фактичну оплату для визначення суми компенсації ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», у зв`язку з виконанням останнім спеціальних обов`язків, а не про порядок та строки розрахунків споживачів з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (в редакції, що діяла станом на час укладення договору) не містило окремо визначених умов щодо порядку проведення розрахунків споживачів, наведених у переліку, зазначеному у додатку 1 до Положення, з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за природний газ, поставка якого відбувалася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222.

Тобто такі умови визначалися та узгоджувалися сторонами самостійно в договорі.

Існування у позивача обов`язку здійснювати оплату за природний газ, поставлений йому ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, передбачений також іншими умовами договору, зокрема пунктами 3.1.1, 3.4.1, 5.2 договору.

Також зі змісту пункту 13 Положення (в редакції, що діяла на час укладення договору) слідує, що на момент надання Міненерго інформації про обсяги купівлі природного газу, позивачем має бути здійснена фактична оплата за поставлений природний газ, яка надалі враховується при визначенні розміру компенсації ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» економічно обґрунтованих витрат, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов`язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Крім того, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, станом на час укладення сторонами додаткової угоди № 1 від 26.05.2022 до договору від 31.03.2022 №ТЕС-ДЕ, якою змінено редакцію та нумерацію пунктів договору в частині порядку розрахунків, постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 № 489 вже було внесено зміни до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 № 222 (постанова набрала чинності з 1 травня 2022 року), якою виключено пункт 13 Положення, на який посилався позивач в обґрунтування позовних вимог.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Положення (в редакції, що діяла станом на час укладення договору та додаткової угоди до договору) не встановлювало спеціальних вимог до порядку здійснення розрахунків між позивачем та відповідачем за договорами, які укладені на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Таким чином, підписавши умови договору, позивач взяв на себе зобов`язання щодо проведення розрахунків за отриманий природний газ у строки, визначені у п. 4.3. договору.

Спірні умови договору не містять вказівки на те, що визначення умов остаточного розрахунку за фактично переданий у періоді постачання природний газ здійснюється у порядку та строки встановлені в Додатку 3 до Положення, а тому доводи касаційної скарги позивача в цій частині є безпідставними.

Посилання позивача у касаційній скарзі на завідому збитковість виробництва електричної енергії і тепла із природного газу, що робить неможливим остаточний розрахунок за природний газ протягом 45 днів після закінчення періоду постачання, а тому така умова договору є нерозумною, недобросовісною і несправедливою по відношенню до теплоелектростанції, яка виконувала завдання держави по виробництву електроенергії і тепла, також є безпідставними.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222 саме на ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу Слов`янській ТЕС з дати укладення договору і до 30 квітня 2022 р. (включно) за ціною 7080 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів газу.

Позивачем не надано доказів того, що споживачі, наведені у переліку, зазначеному у додатку 1 до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, у тому числі Слов`янська ТЕС, звільняються від оплати природного газу, що поставляється ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, до моменту припинення або скасування воєнного стану. Чи того, що передбачена пунктом 13 цього Положення компенсація витрат, пов`язаних із виконанням ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" спеціальних обов`язків, означає що оплату обсягів придбаного за договором природного газу для Слов`янської ТЕС за встановленою у цій постанові ціною також бере на себе держава в особі Міненерго.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про відсутність підстав для формування висновку Верховного Суду у цій справі щодо зазначеної позивачем у касаційній скарзі норми права, адже суди попередніх інстанцій правильно застосували приписи статей 203 215 ЦК України, пунктів 4, 6 частини 4 статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 222 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» у спірних правовідносинах.

Правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що пункт 13 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 222, не регулює умови та порядок здійснення розрахунків між споживачем та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за договором укладеним на виконання цієї постанови. Крім того, на час підписання між сторонами додаткової угоди до договору щодо порядку проведення розрахунків за фактично переданий у періоді постачання природний газ, цей пункт був виключений, відповідно наведені позивачем підстави для визнання недійсним пункту 4.3 договору свого підтвердження не знайшли.

Також слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено звільнення споживачів, зазначених у додатку 1 до Положення, на період запровадження у країні воєнного стану, від виконання обов`язків щодо оплати обсягів поставленого таким споживачам природного газу за договором, укладеним на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 222, за спеціальною ціною, встановленою державою.

Висновки Верховного Суду

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що вони ухвалені із додержанням норм процесуального та матеріального права.

Щодо судових витрат

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі № 910/11460/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

О. Мамалуй