ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/12523/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Львова Б.Ю., Селіваненка В.П.
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Лавриненко К.Л. (довіреність від 01.01.2020)
відповідача - Терземан Д.В. (ордер від 17.12.2019 серія АІ №1016337)
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Громадської спілки «Український музичний альянс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019
за позовом Об`єднання підприємств «Український музичний альянс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «М Т І»
про стягнення 921 789,85 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позовних вимог
1. Об`єднання підприємств «Український музичний альянс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «М Т І» про стягнення 921 789, 85 грн. відрахувань (відсотків).
Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором від 16.06.2016.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі №910/12523/18 позов об`єднання підприємств "Український музичний альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "М Т І" задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "М Т І" на користь об`єднання підприємств "Український музичний альянс" 63 911,96 грн. - відрахувань (відсотків) та 958,68 грн. - судового збору, в іншій частині в позові відмовлено.
3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 у справі №910/12523/18 (колегія суддів у складі: Доманська М.Л., Верховець А.А., Пантелієнко В.О.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стислий виклад вимог касаційних скарг
4. Громадська спілка «Український музичний альянс» у касаційній скарзі просить суд ухвалені у справі рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 у справі №910/12523/18 скасувати в частині відмови у позові та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5. У касаційній скарзі ГС «Український музичний альянс» наголошує на тому, що:
- судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права щодо оцінки доказів; рішення судів прийняті з формальним посиланням виключно на висновок експерта, в якому наголошено про відсутність повного обсягу необхідної документації;
- суди не взяли до уваги наявні в матеріалах справи докази, а саме не проаналізували надані ДФС відомості та рахунки щодо ввезення відповідачем на митну територію України обладнання/устаткування. Так, у наданому ДФС описі товару детально зазначається, який саме товар було ввезено відповідачем на митну територію України та що зазначені товари прямо підпадають під постанову КМУ №992 від 27.06.2003 .
- судами порушено статті 76-79 86 236 269 ГПК України.
Аргументи іншого учасника справи
6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач доводи касаційної скарги не визнає та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а також просить залишити рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
7. Об`єднання підприємств "Український музичний альянс" (позивач) є організацією, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, що підтверджується свідоцтвом від 20.12.2007 № 2/У, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.
8. Об`єднанням підприємств "Український музичний альянс" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М Т І" (відповідач) 16.06.2016 укладено договір про виплату відрахувань (відсотків), відповідно до якого останній зобов`язався щокварталу, не пізніше п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним кварталом, сплачувати позивачу відрахування (відсотки) з вартості обладнання і матеріальних носіїв, ввезених ним на митну територію України у звітному кварталі, в розмірі, встановленому додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 "Про розмір відрахувань, що сплачуються виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" за виключенням, встановленим сторонами в пункті 9.2 договору.
9. Відповідно до умов договору відрахування (відсотки) - це форма виплати винагороди на користь суб`єктів авторського права і суміжних прав за відтворення на території України фізичними особами в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах або відеограмах, а також аудіовізуальних творів.
10. Положеннями пункту 9.2 договору від 16.06.2016 передбачено, що всі права і обов`язки сторін за даним договором поширюються на строк починаючи з 01.01.2015.
11. Обов`язок відповідача щодо сплати відрахувань за перший і другий квартали 2016 року визначається в розмірі 50 000, 00 грн. та вони підлягають сплаті до 30.06.2016.
12. Згідно з пунктом 2.1 договору від 16.06.2016 відрахування (відсотки) сплачуються у гривні, виходячи з курсу валют Національного Банку України, встановленого на день митного оформлення обладнання і матеріальних носіїв. Сторони мають право погодити окремою додатковою угодою відстрочення/розстрочення сплати відрахувань (відсотків).
13. Строк дії договору відповідно до пунктів 8.1-8.2 сторони погодили з моменту підписання до 31.12.2017, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за договором. Дія договору автоматично продовжується на один рік, якщо жодна із сторін не заявить у письмовій формі про своє бажання припинити дію на наступний рік, не пізніше як за один місяць до його початку.
14. Відповідно до пункту 5.1 договору від 16.06.2016 відповідач зобов`язався щокварталу, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати позивачу інформацію про факти митного оформлення обладнання і матеріальних носіїв, ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту у звітному кварталі із зазначенням найменування обладнання і матеріальних носіїв (включаючи торговельну марку товару, модель, інші ідентифікаційні особливості, код обладнання і матеріальних носіїв згідно з УКТЗЕД, кількість обладнання і матеріальних носіїв, вартість обладнання і матеріальних носіїв, що зазначена у зовнішньоекономічному договорі (контракті), рахунку-фактурі чи інвойсі, відсоток відрахувань, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 для кожної ввезеної категорії обладнання і матеріальних носіїв, розмір відрахувань (відсотків), що повинен бути сплачений відповідачем.
15. Означена інформація відповідно до пункту 5.2 договору повинна надаватися у письмовій формі з відбитком печатки відповідача та підписом уповноваженої особи за формою, погодженою сторонами додатком № 1 до договору.
16. У зв`язку з тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором від 16.06.2016 в частині надання позивачу інформації про факти митного оформлення обладнання і матеріальних носіїв, ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту у звітному кварталі, Об`єднання підприємств "Український музичний альянс" 31.08.2019 звернулося до відповідача з вимогою про надання інформації.
Вимога залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.
17. Судами установлено, що відповідач у період з 01.01.2018 по 30.06.2018 імпортував на митну територію України товари (обладнання і матеріальні носії), із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, передбачені Законом України «Про авторське право та суміжні права».
18. Для підтвердження даних обставин судом першої інстанції було витребувано у Державної фіскальної служби України відомості про факти митного оформлення у митному режимі імпорту ТОВ "М Т І" у період з 01.01.2018 по 30.06.2018 товарів, визначених додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992, зокрема: код товару згідно з УКТЗЕД 8471 70 5000, назва товару: запам`ятовувальні пристрої на жорстких дисках, жорсткий диск комп`ютера "Стандарт"; 8471 30 машини автоматичного оброблення інформації портативні масою не більше як 10 кг, що мають принаймні центральний блок оброблення інформації, клавіатуру і дисплей, планшет, ноутбук з оптичним приводом для Cd/DVD-RW-дисків; 8523, диски, стрічки, твердотільні енергонезалежні пристрої для зберігання інформації, "smart-картки" та інші носії для запису звуку або інших явищ, записані або незаписані, включаючи матриці та форми для виготовлення дисків, крім виробів групи 37, карти пам`яті ("smart-картки"), флеш-картки; 8517 12 телефонні апарати для сотових мереж зв`язку та інших бездротових мереж зв`язку, радіотелефон системи стільникового зв`язку (мобільний телефон); 8471 машини автоматичного оброблення інформації та їх блоки; магнітні або оптичні зчитувальні пристрої, машини для перенесення даних на носії інформації у кодованому вигляді та машини для оброблення аналогічної інформації, в іншому місці не зазначені, записувач комп`ютерний для DVD-дисків, HD DVD-дисків або Вlu-Ray.
19. Проте відповідач під час ввезення на митну територію України імпортованого обладнання та матеріальних носіїв не сплатив необхідні відрахування в розмірах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 №992.
20. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначав, що вирішення питання щодо віднесення окремих товарних категорій виходячи з технічних характеристик товару можливе лише при дослідженні технічно-експлуатаційної документації щодо такого обладнання.
21. Для з`ясування питань, які виникли в ході судового розгляду справи, судом першої інстанції у справі № 910/12523/18 було призначено судову експертизу комп`ютерної техніки і програмних продуктів.
22. За результатами проведення судової експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів судовими експертами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України складено Висновок №012/19, відповідно до якого розмір відрахувань, що сплачуються виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких виключно у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах (визначених додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 №992), згідно з матеріалами справи та наданою Державною фіскальною службою інформацією, матеріальних носіїв та обладнання, ввезеного ТОВ "М Т І" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018, становить 63 911,96 грн., у тому числі за ноутбуки - 12 390,74 грн., планшети - 38 775,84 грн., запам`ятовувальні пристрої - 12 745,38 грн.
23. Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач зазначив, що у період з 01.01.2018 по 30.06.2018 відповідач імпортував на митну територію України планшетні комп`ютери, ноутбук, диски для лазерних систем зчитування, жорсткий диск, флеш-картки, карти пам`яті, запам`ятовувальні пристрої на жорстких дисках, виходячи з вартості імпортованого обладнання та матеріальних носіїв, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача відрахування (відсотки) у розмірі 2 561 365,79 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Закон України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.1993 № 3792-ХІІ
24. Частина друга статті 42
Допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті.
25. Частина четверта статті 42
Виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім: а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах; б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України; в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.
Господарський процесуальний кодекс України
26. Частина перша статті 99
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
27. Частина перша статті 300
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
28. Частина друга статті 300
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
29. Пункт 2 частини першої статті 308
Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
30. Пункт 1 частини третьої статті 310
Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
31. Касаційний господарський суд відповідно до припису статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи.
32. Повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги, які у даній справі зводяться до порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права під час дослідження факту належності обладнання, яке було імпортовано відповідачем у період з 01.01.2018 по 30.06.2018 на митну територію України, до обладнання, придатного для відтворення у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах та відеограмах, а також до обладнання, придатного для виготовлення одного або більше примірників певного твору.
33. В іншій частині судові рішення не оскаржуються.
34. За приписами ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини перша і третя статті 13).
35. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за наслідками комплексної комп`ютерно-технічної судової експертизи та судово-економічної експертизи від 13.05.2019 згідно з висновком експертів №012/19 розмір відрахувань, що сплачується виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких виключно в домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і відеограмах (визначених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 №992), становить 63 911,96 грн.
36. Судами попередніх інстанцій також зазначено, що позивачем не вказано, які обґрунтовані сумніви викликає наявний в матеріалах справи висновок експерта, якими доказами підтверджуються такі сумніви, а також не зазначено причин неможливості подання власного висновку експерта у разі незгоди з наявним висновком відповідно до норм ГПК України.
37. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про можливість задоволення позовних вимог лише в частині стягнення 63 911,96 грн. відрахувань (відсотків), виходячи з наявного висновку судової експертизи та за відсутності будь-яких інших доказів, що підтверджують розмір відрахувань та вартість ввезеного відповідачем товару.
38. Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає, що вказані висновки зроблені судами передчасно, без повного дослідження усіх зібраних у справі доказів та з`ясування необхідних фактичних обставин справи.
39. Так, з наявного в матеріалах справи висновку експертів №012/19 від 13.05.2019 вбачається, що на дослідження було надано технічно-експлуатаційну документацію лише щодо частини обладнання, зазначеного у матеріалах справи та наданій ДФС інформації; виходячи з цього, дослідження за поставленими питаннями було проведено виключно відносно зазначеного устаткування. У зв`язку з цим у висновку №012/19 експертами було підтверджено розмір відрахувань, належних до сплати імпортерами, лише в обсязі наданих документів.
40. З наведеного висновку також вбачається, що дослідження було проведено лише за 22 позиціями обладнання, в той час як з наданої ДФС інформації випливає, що позивачем було ввезено на митну територію України 477 позицій обладнання/устаткування у період з 01.01.2018 по 30.06.2018.
41. В оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції вказував на те, що тягар доказування та обґрунтування доводів, викладених у позові, та розміру позовних вимог законодавством покладено саме на позивача. Проте такий висновок апеляційного суду в даному випадку є помилковим.
42. При розгляді даної справи позивач наголошував суду про те, що при ввезенні на митну територію України обладнання/устаткування, до кожного окремого товару додається технічна документація. Така документація зберігається виключно у імпортера в силу митного законодавства України.
43. Відповідно до частини першої статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
44. Згідно з частиною першою статті 257 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
45. Таким чином, з наведеного вбачається, що всі необхідні документи для визначення точного розміру відрахувань знаходяться у відповідача, що унеможливлює самостійне отримання їх позивачем.
46. Відповідно до частини третьої статті 102 ГПК України при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
47. У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні (частина четверта статті 102 ГПК України).
48. У свою чергу, рішення судів були прийняті з формальним посиланням виключно на висновок експерта, в якому наголошено про відсутність повного обсягу необхідної документації у зв`язку з неподанням відповідачем витребуваних судом документів.
49. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73 74 76-79 86 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив під час вирішення позову.
50. Наведені норми зобов`язують суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення спору, на основі вичерпних і підтверджених висновків.
51. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 ГПК України).
52. Матеріали справи свідчать про те, що ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції наявні в матеріалах справи докази - надані ДФС відомості, наявні в матеріалах справи описи товару та розрахунок позивача - кожен окремо та в їх сукупності не дослідили та правової оцінки їм не надали, чим порушили приписи наведених вище норм та, зокрема, частин другої та третьої статті 86 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів.
53. Отже, висновки місцевого та апеляційного господарських судів щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження розміру позовних вимог зроблені судами без суворого дотримання вимог статей 73, 74, 86 та 236 ГПК України.
54. За таких обставин доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, в цій частині відхиляються судом як такі, що не узгоджуються з нормами ГПК України.
55. З урахуванням викладеного Верховний Суд вважає доводи та аргументи касаційної скарги в цій частині прийнятними.
56. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору попередні судові інстанції не дотримались вимог статей 73 74 86 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення зі справи підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
57. Касаційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ГС «Український музичний альянс».
58. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
59. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, і залежно від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.
Судові витрати
60. Верховний Суд відзначає, що питання щодо розподілу судових витрат зі справи має бути вирішено за результатами нового розгляду справи.
Керуючись статтями 300 308 310 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Громадської спілки «Український музичний альянс» задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 зі справі №910/12523/18 скасувати.
3. Справу №910/12523/18 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Бенедисюк
Суддя Б.Ю. Львов
Суддя В.П. Селіваненко