ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/12884/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.,
представників учасників справи:
від позивача: Остроушко О.Л., Переяславська М.В.,
від відповідача: Литвин П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
у складі судді Ягічева Н.І.
від 03.11.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: РазінаТ.І., Куксов В.В., Тарасенко К.В.
від 21.06.2022
за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"
до Акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про стягнення 20 573 142,49 грн,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2021 року Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі - Позивач, Скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - Відповідач) про стягнення 20 573 142,49 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 у справі №917/494/15 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ у справі № 917/497/15 в частині стягнення 20573142,49 грн. Оскільки на момент визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, стягнення за ним уже відбулося, Позивач просить стягнути з Відповідача 20 573 142,49 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2021, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022, закрито провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
4. Судові рішення мотивовано тим, що є таке, що набрало законної сили, рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав у справі №910/9213/19.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
5. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022, а справу №910/12884/21 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. В обґрунтування касаційної скарги Скаржник посилається на те, що предметом позову у справі №910/9213/19 була вимога про стягнення 20573142,49 грн, які Відповідач повинен був повернути Позивачу у відповідності до вимог постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 по справі №917/494/15, якою наказ у даній справі був визнаний таким, що не підлягає виконанню у частині зазначених коштів, а підставою для звернення був факт безпідставного користування Відповідача коштами Позивача (ст. 1212 ЦК України). Натомість предметом позову у цій справі є вимога про стягнення 20573142,49 грн отриманих Відповідачем за договором купівлі-продажу природного газу від 18.02.2014 №294-ПР. Тому висновки судів попередніх про те, що є таке, що набрало законної сили, рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, на думку Скаржника, є помилковими.
7. Відповідачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить Суд відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити в силі судові рішення попередніх інстанцій.
8. Позивачем надано відповідь на відзив.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Господарським судом міста Києва розглядалась справа №910/9213/19 між тими ж сторонами, предметом спору є стягнення з Відповідача 20 573 142, 49 грн на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 по справі № 917/494/15 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ у справі №917/497/15 в частині стягнення 20 573 142,49 грн та на момент визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, стягнення за ним уже відбулося.
10. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/9213/19 за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 20 573 142,49 грн позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Відповідача на користь Позивача 20 573 142, 49 грн та судовий збір в розмірі 308 597,14 грн.
11. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 апеляційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/9213/19 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/9213/19 змінено та викладено його мотивувальну частину в новій редакції.
12. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.03.2021 касаційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 та рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/9213/19 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ "Полтаваобленерго" до АТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення 20 573 142, 49 грн відмовлено.
13. Здійснивши порівняльний аналіз суб`єктного складу сторін, предметів та підстав позовів у справі №910/9213/19 та у справі №910/12884/21, суди першої та другої інстанцій встановили, що суб`єктний склад сторін у зазначених справах співпадає, а також тотожними у цих справах є предмет і підстави позовів.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
14. Цивільний кодекс України
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків
1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів
1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
15. Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України)
Стаття 175. Відмова у відкритті провадження у справі
1. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:
2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Стаття 231. Закриття провадження у справі
1. Господарський суд закриває провадження у справі, якщо:
3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Стаття 300 Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
16. Суд виходить з того, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.
17. Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем.
18. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
19. Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
20. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
21. Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.
22. Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.
23. Чинні процесуальні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання інших доказів, якими він обґрунтовує ці підстави.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №910/15598/19(910/8017/20), від 18.03.2021 у справі №909/783/20, від 16.11.2021 у справі №910/694/21.
24. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (п. 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15).
25. Як вірно було встановлено судами попередніх інстанцій, що предметом розгляду справи №910/9213/19 було стягнення з Відповідача 20 573 142, 49 грн на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 по справі №917/494/15 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ у справі №917/497/15 в частині стягнення 20 573 142,49 грн та на момент визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, стягнення за ним уже відбулося.
26. У цій справі Позивач звернувся із позовом до Відповідача про стягнення 20 573 142,49 грн на підставі статей 526 530 Цивільного кодексу України. В обґрунтування позову посилаючись на ті самі обставини, а саме:
- постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 у справі №917/494/15 стягнуто з АТ "Полтаваобленерго" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу від 18.02.2014 №294-ПР , а саме: 2 878 600,30 грн пені, 5 141 781,63 грн 3% річних та 63044378,40 грн інфляційних нарахувань;
- на виконання даного рішення господарським судом Полтавської області видано наказ;
- 05.03.2019 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу від 11.07.2016 №917/494/15, оскільки від стягувача надійшла заява, відповідно до якої рішення суду боржником виконано у повному обсязі;
- у грудні 2018 року АТ "Полтаваобленерго" звернулось до господарського суду Полтавської області із заявою про визнання наказу господарського суду Полтавської області у справі № 917/494/15 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 24 572 220,67 грн, у тому числі: 1 716 642,72 грн пені, 2384435,60 грн 3% річних та 20 471 142,35 грн інфляційних нарахувань;
- постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 у справі №917/494/15 наказ Господарського суду Полтавської області від 11.07.2016 у справі №917/494/15 визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 20573142,49 грн, з яких пені - 1616696,25 грн, 3% річних - 2147261,16 грн та інфляційної індексації - 16809185,08 грн. Оскільки ці кошти підлягали списанню на підставі статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення";
- після чого Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про повернення йому цих 20573142,49 грн. У зв`язку з тим, що Відповідачем не сплачено Позивачу цю суму, Позивач звернувся до суду з даним позовом.
27. З наведеного вбачається, що предмет і підстави позову, визначені Позивачем у цій справі, по суті є тими ж самими, що були вказані останнім в обґрунтування позовних вимог у справі №910/9213/19. Оскільки постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 по справі №917/494/15 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ у справі №917/497/15 в частині стягнення 20 573 142,49 грн та на момент визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, стягнення за ним уже відбулося.
28. Сторонами у справі №910/9213/19 і у справі №910/12884/21 є ті самі особи.
29. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків, що Позивач в обох справах посилається на одні і ті ж обставини, а саме те, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 у справі № 917/494/15 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ у справі №917/497/15 в частині стягнення 20 573 142,49 грн, а тому такі кошти підлягають поверненню Позивачу.
30. За таких обставин, суди попередніх інстанцій зазначили, що Позивач у позовній заяві не змінював первісні фактичні підстави позову, а лише доповнив їх новим нормативно-правовим обґрунтуванням, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду наведеного у постанові від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, не є зміною підстав позову.
31. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини 1 статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 2 статті 175 цього Кодексу.
32. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (п. 2 ч. 1 ст.175 ГПК України).
33. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
34. Перелік підстав закриття провадження у справі визначений у ст. 231 ГПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
35. Отже, однією з цілей застосування цих норм процесуального права законодавець визначив, зокрема уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.
36. Передумовою для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, та, як наслідок, застосування п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, є наявність двох справ між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
37. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з правомірними висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що у справах №910/12884/21 та №910/9213/19 наявний спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що у відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 175, пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України є підставою для закриття провадження у справі.
38. Загалом доводи Скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.
39. Враховуючи обґрунтування Суду, які викладені в постанові вище, Суд доходить висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми права в оскаржуваних Позивачем судових рішеннях.
40. Суд відхиляє аргументи Позивача, викладені у касаційній скарзі, оскільки такі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
41. З огляду на зазначене, судові рішення першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
42. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
43. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судові рішення, переглянуті в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
44. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги Позивача.
Судові витрати
45. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 у справі №910/12884/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
О. Кролевець