№ 910/13118/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/13118/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Вронська Г.О., Студенець В.І.,

обов`язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді Гаврилюк П.Д.;

за участю представників:

позивача -не з`явився,

відповідача - Каракаша В.М., Ваги Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу МАРА БЕТАЙЛІГУНГСВЕРВАЛЬТУНГС ГмбХ (MARA Beteiligungsverwaltungs GmbH) в інтересах Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка»

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Руденко М.А., судді -Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.)

від 21.06.2022,

у справі за позовом МАРА БЕТАЙЛІГУНГСВЕРВАЛЬТУНГС ГмбХ (MARA Beteiligungsverwaltungs GmbH) в інтересах Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка»

до ОСОБА_1

про стягнення 1 311 607,92 грн

В С Т А Н О В И В:

у серпні 2021 року МАРА БЕТАЙЛІГУНГСВЕРВАЛЬТУНГС ГмбХ (MARA Beteiligungsverwaltungs GmbH) в інтересах ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» звернулося з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» збитків в сумі 1 311 607,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем посадових обов`язків генерального директора ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 311 607,92 грн збитків та 19 674,12 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, які необхідні для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків. Відповідач неналежно виконував посадові обов`язки, умисно не здійснював повне нарахування і виплату заробітної плати та через тривалий проміжок часу, звернувся з позовом до ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» про стягнення заробітної плати за значно вищим курсом Національного банку України та середнього заробітку за 4-х річний період. Збитки позивача складаються з 456 262,67 грн курсової різниці, 830806,65 грн неодержаного прибутку (втраченої вигоди) та 24 538,60 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.

Апеляційний господарський суд вказав, що позивачем не доведено наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, що виключає можливість стягнення з відповідача збитків.

У серпні 2022 року МАРА БЕТАЙЛІГУНГСВЕРВАЛЬТУНГС ГмбХ (MARA Beteiligungsverwaltungs GmbH) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення місцевого суду - залишити в силі.

Підставами для скасування судового рішення позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права судом апеляційної інстанції. Стверджує, що апеляційний суд в оскаржуваній постанові не врахував висновки щодо застосування статті 11, частини 1 статті 15, частини 1-2 статті 16, частини 1-3 статті 22, частини 1, 3 статті 92, статті 97, статті 614, статті 623, частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, частин 3, 5 статті 65, частин 1-2 статті 89, статті 174, статті 224, статті 225 Господарського кодексу України, частини 1 статті 58, частини 5 статті 59, статті 63 Закону України "Про акціонерні товариства" у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/18053/20, від 16.02.2022 у справі № 905/1575/20, від 19.02.2020 у справі №904/3852/18, у постанові Великої Плати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 910/20261/16, у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 922/2187/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 № 910/12217/19, у постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 918/1131/20, від 24.02.2021 у справі № 904/982/19, від 09.09.2020 у справі № 905/1347/19, від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 вважає постанову Північного апеляційного господарського суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін.

У касаційній скарзі позивач та у відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначили попередні (орієнтовні) розрахунки сум їх витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

07.09.2022 до Верховного Суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що представник позивача адвокат Шишковський М.Б. не може з`явитись у судове засідання 07.09.2022 у Верховний Суд у зв`язку з підозрою наявності у нього гострого респіраторного захворювання COVID-19.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої, зокрема, підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, якщо сторона має намір взяти участь у судовому засіданні, але не має можливості взяти участь у першому засіданні, вона має повідомити суд про причини неявки. У випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.

Позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду. Враховуючи те, що суду не надано доказів захворювання представника позивача адвоката Шишковського М.Б., а МАРА БЕТАЙЛІГУНГСВЕРВАЛЬТУНГС ГмбХ (MARA Beteiligungsverwaltungs GmbH) не було позбавлене можливості забезпечити участь в цьому судовому засіданні іншого свого представника відповідно до вимог ст. 56 ГПК України, то підстави для визнання причин неявки представника позтвача в судове засідання Верховного Суду 07.09.2022 поважними та відкладення розгляду справи з цієї причини відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» зареєстровано 24.06.1997 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.

Відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань єдиним засновником (учасником) ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» є МАРА БЕТАЙЛІГУНГСВЕРВАЛЬТУНГС ГмбХ (MARA Beteiligungsverwaltungs GmbH) з розміром частки в статутному капіталі 100 %.

Згідно з рішенням наглядової ради ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка», оформленим протоколом засідання наглядової ради № 9/2011 від 14.09.2011 та наказом № 72-ОС від 14.09.2011 відповідача з 15.09.2011 призначено на посаду генерального директора ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка».

На підставі вказаного рішення ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» та відповідач уклали трудовий контракт від 15.09.2011.

За умовами укладеного між ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» та відповідачем контрактом:

- за виконання обов`язків, передбачених контрактом, генеральному директору щомісячно виплачується заробітна плата за рахунок коштів товариства:

а) посадовий щомісячний оклад без урахування обов`язкових податків і зборів встановлюється у розмірі 56 000,00 грн, що відповідає, на день укладення контракту, еквіваленту 7 000,00 доларів США;

б) за результатами фінансово-господарської діяльності товариства за календарний рік генеральному директору на підставі погоджених наглядовою радою параметрів виплачується премія (бонус), що встановлюється згідно з політикою мотивації топ-менеджерів товариства, яка щорічно затверджується наглядовою радою (п. 3.1);

- заробітна плата генерального директора за відпрацьований місяць виплачується разом з виплатою заробітної плати усім іншим категоріям працівників товариства за відповідний період (п. 3.2).

28.12.2014 сторонами укладено додаткову угоду до контракту згідно з якою п. 3.1 контракту викладено в такій редакції:

а) гарантована частина - складає 86 000,00 грн (після сплати податків та зборів). Гарантована частина підлягає індексації не рідше одного разу на квартал відповідно до рівня інфляції визначеного Державною службою статистики України;

Відповідно до рішення наглядової ради ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка», оформленого протоколом засідання наглядової ради № 7/2016 від 21.07.2016 та наказу № 86/1-ОС від 22.07.2016, відповідача з 22.07.2016 звільнено з посади генерального директора ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» та призначено на посаду радника президента з питань розвитку технологій.

28.03.2017 відповідача звільнено з посади радника президента з питань розвитку технологій за згодою сторін відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, що підтверджується наказом № 72-ОС від 28.03.2017.

У 2020 році відповідач звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/4791/20 з позовом до ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» про стягнення невиплаченої за 2014 рік та січень 2015 року суми заробітної плати, яка складає 31 841,23 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на дату звернення з позовом становить 981 543,59 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 05.10.2020 у справі №755/4791/20 у задоволенні позову про стягнення заробітної плати відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 08.02.2021, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 01.06.2021, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05.10.2020 у справі № 755/4791/20 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов про стягнення заробітної плати задоволено. Стягнуто з ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» на користь ОСОБА_1 884 265,98 грн невиплаченої суми заробітної плати, а також стягнуто на користь держави 24 538,60 грн судового збору.

07.06.2021 ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» виконано постанову Київського апеляційного суду у справі № 755/4791/20, а саме:

- на користь відповідача сплачено 884 265,98 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2386 від 07.06.2021;

- на користь держави сплачено судовий збір в сумі 24 538,60 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2387 від 07.06.2021.

Під час розгляду справи №755/4791/20 ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03.03.2021 задоволено заяву відповідача від 01.03.2021 про вжиття заходів, передбачених ст. 150 ЦПК України, накладено арешт на грошові кошти у сумі 908 804,58 грн, що належать на праві власності ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка».

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 64747402 від 05.03.2021, винесеною приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Варавою Р.С., відкрито виконавче провадження з виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Києва №755/4791/20 від 03.03.2021 та накладено арешт на грошові кошти ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка».

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18.06.2021 у справі №755/4791/20 скасовано вжиті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03.03.2021 заходи, передбачені ст. 150 ЦПК України, скасовано арешт грошових коштів у сумі 908 804,58 грн, що належать на праві власності ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка».

Позивач вказує, що арешт грошових коштів ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» у розмірі 908 804,58 грн знято 22.06.2021, тобто вказані грошові кошти були арештовані у період з 05.03.2021 до 22.06.2021.

Вказані обставини сторонами не заперечувалися в ході судового розгляду.

На думку позивача, відповідач, перебуваючи на посаді генерального директора та зловживаючи своїм службовим становищем, умисно не здійснював повне нарахування/виплату собі заробітної плати, зокрема, документально затверджував частковий її розмір, витримав тривалий проміжок часу та подав до ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» позов про стягнення заробітної плати (за значно вищим курсом Національного банку України) та середнього заробітку (за 4-х річний період), чим ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» було завдано збитки у розмірі 1 311 607,92 грн, які складаються з 456 262,67 грн курсової різниці, 830 806,65 грн неодержаного прибутку (втраченої вигоди) та 24 538,60 грн судового збору.

30.07.2021 ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» звернулось до відповідача з претензією від 28.07.2021, в якій просило сплатити на користь ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» завдані збитки в сумі 1 311 607,92 грн, яка залишилась без відповіді відповідача.

З огляду на вказані обставини МАРА БЕТАЙЛІГУНГСВЕРВАЛЬТУНГС ГмбХ (MARA Beteiligungsverwaltungs GmbH), яке є єдиним учасником ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка», звернулось до суду з позовом у цій справі та просило стягнути з відповідача як посадової особи, повноваження якої припинені, на користь ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» збитки у розмірі 1 311 607,92 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. У разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов`язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов. Посадова особа, до якої пред`явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі.

Згідно з частиною другою статті 89 Господарського кодексу України посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.

За приписами статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2018 у справі №910/21493/17 зробив висновок, що згідно з вимогами статті 92 Цивільного кодексу України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень. Аналогічні висновки зроблені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 63 Закону України «Про акціонерні товариства» посадові особи органів акціонерного товариства повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства. Посадові особи органів акціонерного товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду;

- вину заподіювача шкоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Отже при поданні позову про відшкодування заподіяної майнової шкоди, на позивача покладається обов`язок довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

За змістом статуту ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» (в редакції, яка затверджена загальними зборами акціонерів ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» 17.06.2010 та зареєстрованого 19.10.2010, номер запису 10671050073600416):

- виконавчим органом товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є Рада Директорів Товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов`язаних із керівництвом поточною діяльністю Товариства крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів та Наглядової Ради (п. 8.1);

- Рада Директорів підзвітна Загальним зборам і Наглядовій Раді, організовує виконання їх рішень. Рада Директорів діє від імені Товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом (п. 8.2);

- Рада Директорів складається з Генерального директора, інших членів Ради Директорів. Генеральний директор є головою Ради Директорів. Кількісний склад Ради Директорів визначається рішенням Загальних зборів, не повинен бути менше трьох осіб та не повинен перевищувати 7 (семи) осіб (п. 8.3).

Аналогічні за змістом положення містить статут ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» в редакції, яка затверджена загальними зборами акціонерів ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» 19.06.2014 та зареєстрованого 15.07.2014, номер запису 10671050098000412.

У п. 8.6 статуту ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» (в редакціях від 17.06.2010 та 19.06.2014) передбачено, що генеральний директор є уповноваженим виконувати та нести відповідальність, зокрема, щодо: здійснення повсякденного керівництва діяльності товариства в межах затвердженого бізнес-плану; представництво товариства у відносинах з третіми особами, а також підписання платіжних та інших офіційних документів та контрактів від імені товариства, пов`язані з організацією діяльності товариства; прийом на роботу та звільнення з роботи посадових осіб товариства (крім посадових осіб товариства, які обираються та відкликаються наглядовою радою або загальними зборами), включаючи визначення розміру заробітної плати та умов працевлаштування та розробка та затвердження посадових інструкцій; затверджує організаційну структуру товариства за погодженням з президентом товариства; на підставі організаційної структури товариства затверджує штатний розклад товариства (п. п. 8.6.1, 8.6.5, 8.6.9).

Відповідно до організаційної структури управління ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка», затвердженої протоколом наглядової ради товариства № 07/2013 від 30.09.2013:

- рада директорів складається з генерального директора, директора по управлінню ризиками, директора виробництва, фінансового директора та директора по продажам та маркетингу;

- генеральний директор здійснює керівництво наступними відділами: відділ персоналу; відділ розвитку продуктів та технологій, а також іншими юридичними особами (приватне підприємство «Автотрейдинг», товариство з обмеженою відполвіальністю «ГДК-СБК», філія «СБК-Транс»);

- фінансовий директор здійснює керівництво наступними відділами: відділ фінансового контролінгу, відділ розрахунків та платежів, бухгалтерія, відділ інформаційних технологій.

У п. 2.8 контракту між ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» та відповідачем визначено, що:

- генеральний директор несе особисту відповідальність за наявність боргів товариства до бюджету, з виплати заробітної плати працівникам товариства та прострочену дебіторську та кредиторську заборгованість товариства, в тому числі при проведенні експортно-імпортних операцій;

- генеральний директор зобов`язаний вживати дієвих заходів щодо ліквідації заборгованості товариства до бюджету, з виплати заробітної плати працівникам та простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості товариства, в тому числі при проведенні експортно-імпортних операцій.

Аналіз наведених документів свідчить, що у ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» створений колегіальний виконавчий орган (рада директорів), генеральний директор є головою такого виконавчого органу, проте до його повноважень віднесені не всі питання діяльності такого колегіального виконавчого органу.

Повноваження генерального директора визначені п. 8.6 статуту ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» (в редакціях від 17.06.2010 та 19.06.2014).

Визначені п. 2.2 контракту повноваження генерального директора є фактично тотожними положенням п. 8.6 статуту ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка».

Умовами контракту між ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» та відповідачем п. 8.6 статуту товариства до повноважень генерального директора не віднесені повноваження щодо нарахування або здійснення контролю за правильністю нарахування заробітної плати.

Водночас до функціональних напрямків за які відповідає генеральний директор як член ради директорів товариства віднесено: координація діяльності ради директорів; розробка та реалізація бізнес-планів та бюджетів товариства (середньострокових, річних та поточних); ринкові та конкурентні прогнози та розвиток продуктового ряду; оптимізація бізнес-процесів та організаційної структури управління; за політику управління персоналом, рекрутинг, мотивація персоналу; розвиток та розширення виробничих, сировинних потужностей, впровадження нових технологій (R&D); ефективність інвестицій та забезпечення їх повернення; проведення внутрішнього контролінгу та ревізій; проведення переговорів з ключовими клієнтами та партнерами.

Отже, до функціональних напрямків, за які відповідає генеральний директор як член ради директорів товариства, також не віднесені будь-які напрями, які б прямо або опосередковано були пов`язані з нарахуванням або здійсненням контролю за правильністю нарахування заробітної плати.

Зі змісту організаційної структури управління товариством, затвердженої протоколом наглядової ради товариства № 07/2013 від 30.09.2013 випливає, що керівництво бухгалтерією здійснює фінансовий директор, і саме до його посадових обов`язків віднесено здійснення контролю за нарахуванням та виплатою заробітної плати.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується те, що відомості про наявність заборгованості ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» з виплати заробітної плати, зокрема, і генеральному директору у 2014 році та січні 2015 року, відповідач не мав, про що свідчить ті обставини, що ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» заперечувало проти позовних вимог у справі № 755/4791/20.

Вказане свідчить, що матеріалами справи не підтверджується наявність вини відповідача як посадової особи у збитках, які заявлені до стягнення у цій справі, оскільки до його посадових обов`язків не віднесено проведення нарахування або здійснення контролю за правильністю нарахування заробітної плати.

При зверненні до суду позивач зазначає, що збитки, які були завдані відповідачем товариству становлять 1 311 607,92 грн та складаються з курсової різниці в сумі 456 262,67 грн; неодержаного прибутку (втраченої вигоди) в сумі 830 806,65 грн та судового збору в сумі 24 538,60 грн.

Необхідно зазначити, що для ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» розмір зобов`язань з оплати праці ОСОБА_1 за 2014 рік та січень 2015 року не змінився та складав 7000 дол. США як на момент укладення трудового контракту у вересні 2011 року, так і на момент винесення постанови Київського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року у справі № 755/4791/20.

А тому, стягнена на користь ОСОБА_1 курсова різниця у виплаті заробітної плати за постановою Київського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року у справі № 755/4791/20 не є збитками позивача, а сумою, що підлягала сплаті відповідачу за час його перебування на посаді генерального директора.

Щодо суми неодержаного доходу (упущеної вигоди) колегія суддів зазначає таке.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

В обґрунтування вимог про стягнення з відповідача збитків (упущеної вигоди) позивач зазначав про те, що стягнення неодержаного прибутку (втраченої вигоди) в сумі 830 806,65 грн та судового збору в сумі 24 538,60 грн обумовлено зверненням відповідача до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» про стягнення невиплаченої заробітної плати, арештом грошових коштів ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» у сумі 908 804,58 грн ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03.03.2021.

Водночас звернення відповідача до суду з вказаним позовом є наслідком невиконання саме ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» свого обов`язку з виплати відповідачу всієї суми заробітної плати, що і було встановлено у судових рішеннях у справі №755/4791/20.

У випадку виконання ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» обов`язку щодо виплати відповідачу заробітної плати у повному обсязі останній не звернувся б до суду з позовом про її стягнення, ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка», відповідно, не понесло витрати зі сплати судового збору, а грошові кошти ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» в сумі 908 804,58 грн не були б арештовані і останнє могло ними користуватися без перешкод, а тому нарахування позивачем упущеної вигоди на арештовані кошти є безпідставним.

За змістом положень ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 384 ЦПК України встановлено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Враховуючи положення ст. ст. 18 384 ЦПК України ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» було зобов`язано виконати постанову Київського апеляційного суду від 08.02.2021 у справі № 755/4791/20 на наступний день після її прийняття, тобто 09.02.2020.

У випадку виконання ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» постанови Київського апеляційного суду від 08.02.2021 у справі № 755/4791/20 у встановлений законодавством строк підстави для вжиття заходів забезпечення та позову та накладення арешту на грошові кошти були б відсутні.

Обставини, які встановлені вище свідчать про те, що позивачем не доведено наявності усіх чотирьох загальних умов відповідальності, що виключає можливість стягнення з відповідача збитків.

З огляду на те, що судом апеляційної інстанції встановлено відсутність повного складу цивільного правопорушення, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення збитків.

За твердженням скаржника апеляційним судом не було враховано висновків щодо застосування статті 11, частини 1 статті 15, частини 1-2 статті 16, частини 1-3 статті 22, частини 1, 3 статті 92, статті 97, статті 614, статті 623, частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, частин 3, 5 статті 65, частин 1-2 статті 89, статті 174, статті 224, статті 225 Господарського кодексу України, частини 1 статті 58, частини 5 статті 59, статті 63 Закону України "Про акціонерні товариства" у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду наведених у касаційній скарзі.

Верховний Суд, проаналізувавши вказані постанови, висновки, в яких, на думку скаржника, не було враховано апеляційним судом при ухваленні оскаржуваного рішення, встановив, що застосування судом норм права в оскаржуваному рішенні не суперечить висновкам суду касаційної інстанції. Застосування судами Цивільного кодексу України Господарського кодексу України, Закону України "Про акціонерні товариства" в питанні стягнення збитків з посадової особи товариства у вказаних справах залежало від доведеності повного складу цивільного правопорушення як необхідної умови стягнення збитків, чого у межах розгляду цієї справи встановлено не було.

Інші доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, не доводять порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, та направлені на переоцінку доказів та обставин справи, що були предметом розгляду та їм була надана належна правова оцінка, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, а тому відхиляються Судом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу МАРА БЕТАЙЛІГУНГСВЕРВАЛЬТУНГС ГмбХ (MARA Beteiligungsverwaltungs GmbH) в інтересах Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 у справі № 910/13118/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Г. Вронська

В. Студенець