ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/13119/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Стасюк С.В.)

від 11.05.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Козир Т.П., судді: Агрикова О.В., Коробенко Г.П.)

від 05.12.2023

у справі № 910/13119/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення 160 596 661,09 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Коваль Н.Т.

відповідача - Сидорченко В.В.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології" (далі - ТОВ "Нафтогаз Цифрові Технології") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування") та просило стягнути 160 596 661,09 грн, з яких: 118 499 548,85 грн основного боргу, 24 280 586,55 грн штрафу, 5 925 614,43 грн пені, 11 890 911,26 грн 10 % річних.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договорами про використання програмного комплексу для автоматизації та інформатизації діяльності та супутні послуги № 81/19-НЦТ від 15.11.2019 та про використання програмної продукції, послуги клієнтської та технічної підтримки № 82/19-НЦТ від 15.11.2019 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 у справі №910/13119/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

2.2. Рішення мотивоване тим, що сторони не дійшли згоди щодо розміру винагороди за облікові періоди та максимальної кількості користувачів програмної продукції (функціональних модулів), а умови спеціального договору не поширюються на 2021 рік, оскільки регулюють правовідносини між сторонами в 2019 - 2020 роках. Відповідач не мав підстав сплачувати позивачу вартість послуг за 2021 рік із залишку ліміту загальної ціни спеціального договору 17 048 863,37 грн, оскільки сторони не узгодили розмір винагороди за облікові періоди та максимальну кількість користувачів програмної продукції на цей період. Відповідач не підписував додаткову угоду до спеціального договору, яка б регулювала спірні правовідносини за спірний період.

Крім того, за висновком місцевого господарського суду, укладення такої угоди без проведення процедури закупівель згідно з Законом України "Про публічні закупівлі", суперечить нормам цього Закону.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 у справі №910/13119/22 залишено без змін.

2.4. Суд апеляційної інстанції, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах вимог та доводів апеляційної скарги, погодився із висновками місцевого господарського суду в повній мірі.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 у справі №910/13119/22, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології" звернулось з касаційною скаргою, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

3.2. Підставами касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології" визначило пункти 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології" підставою касаційного оскарження зазначило пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 6 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" у сукупності з положеннями частини десятої статті 3 та пункту 1 частини першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо автоматичної пролонгації дії договору, укладеного до внесення змін в Закон України, на тих же умовах.

3.5. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

3.6. Також підставою касаційного оскарження товариство зазначило пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, зокрема, судами не надано оцінки листу АТ "Укргазвидобування" від 30.11.2021 №43-011-4807 щодо заперечення проти продовження дії загального та спеціального договорів на 2022 рік; документам із системи обліку SAP ERP (звіти по активним користувачам системи, звіт по створеним новим обліковим записам користувачів) тощо.

Крім того посилається на порушення норм процесуального права: статей 86 236 238 Господарського процесуального кодексу України та не застосування норми матеріального права: статті 629 Цивільного кодексу України, яка підлягала застосуванню.

3.7. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Укргазвидобування" проти вимог та доводів касаційної скарги заперечує та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій слід залишити без змін, мотивуючи його тим, що оскаржувані рішення є законними та обґрунтованими, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин. Товариство зазначило, що суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків, що спеціальний договір передбачає можливість його пролонгації, разом з тим, загальна ціна договору не змінюється і складає 141 355 180 грн з ПДВ та при цьому, у рішеннях суди зазначили, що сторони не дійшли згоди щодо розміру винагороди за облікові періоди та максимальної кількості користувачів програмної продукції (функціональних модулів), а умови спеціального договору не поширюються на 2021 рік, оскільки регулюють правовідносини між сторонами в 2019 - 2020 рр.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (користувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології" (постачальник) 15.11.2019 укладено договір про використання програмного комплексу для автоматизації та інформатизації діяльності та супутні послуги № 81/19-НЦТ (далі - загальний договір).

Відповідно до пункту 2.1 загального договору постачальник зобов`язується на підставі цього договору та спеціальних договорів надати користувачу послуги, що забезпечать можливість користування програмним комплексом, а користувач зобов`язується прийняти надані послуги і оплатити їх згідно з умовами цього договору та відповідних спеціальних договорів (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктом 11.1 загального договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019. У випадку відсутності письмових заперечень сторін, направлених за один місяць до закінчення терміну дії договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 11.1).

Між позивачем та відповідачем 31.03.2020 укладено додаткову угоду до загального договору, відповідно по умов якої сторони погодили внести зміни в перший абзац пункту 11.1 та викласти його в наступній редакції: "Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2020."

Між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (користувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології" (постачальник) 15.11.2019 укладено спеціальний договір № 82/19-НЦТ про використання програмної продукції, послуги клієнтської та технічної підтримки (далі - спеціальний договір).

Відповідно до пункту 2.1 спеціального договору на умовах та в порядку, встановленому у загальному договорі та цим договором, як його невід`ємною частиною: постачальник надає користувачу у строкове платне використання функціональні модулі, а користувач приймає його та зобов`язується сплачувати за таке використання; постачальник зобов`язується протягом всього строку договору надавати щодо функціональних модулів послуги визначені в пункті 2.3 договору, а користувач зобов`язується прийняти їх та оплатити.

Згідно з пунктом 4.5 спеціального договору загальна ціна договору складається із вартості використання функціональних модулів та всіх послуг, належним чином наданих постачальником та отриманих користувачем відповідно до умов протягом строку дії договору та не може перевищувати 46 604 400,00 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 6.1 спеціального договору до 10 числа місяця, наступного за обліковим періодом, постачальник надсилає користувачу складені в двох ідентичних примірниках та підписані зі своєї сторони акт приймання-передачі наданих послуг клієнтської та технічної підтримки та акт приймання-передачі наданих прав на використання функціональних модулів, які надавались користувачу протягом відповідного облікового періоду. Акти приймання-передачі наданих послуг (в частині, що стосується імпортної складової послуг технічної підтримки) складаються в порядку, встановленому пунктом 4.4 договору, з застосуванням офіційного курсу української гривні до Євро, встановлений НБУ станом на перший банківський день першого місяця облікового періоду, в якому надавались відповідні послуги. За відсутності претензій до змісту наданих постачальником документів та якості, обсягів надання послуг, користувач протягом 5 робочих днів з дати отримання відповідного акту підписує їх та один екземпляр направляє постачальнику.

Згідно з пунктом 6.2 спеціального договору у разі наявності зауважень до послуг, наданих постачальником протягом відповідного облікового періоду або до відповідності функціонального модулю встановленим критеріям протягом того ж періоду, користувач протягом строку, встановленого для підписання актів, надає мотивовану відмову від прийняття таких послуг та підписання відповідних актів.

Відповідно до пункту 7.1 спеціального договору розрахунки за надані послуги та використання функціональних модулів здійснюється користувачем протягом 15 робочих днів з дати підписання сторонами актів за відповідний обліковий період, на підставі відповідного рахунку на оплату, наданого постачальником користувачу.

Згідно з пунктом 8.3 спеціального договору у разі прострочення користувачем грошових зобов`язань за цим договором, постачальник має право стягнути з користувача штрафні санкції, передбачені умовами договору, а якщо прострочення триває більше 30 днів, додатково стягнути 10% річних від простроченої суми. При цьому постачальник не має права припинити чи призупинити надання послуг, а користувач не звільняється від обов`язку сплатити винагороду в повному об`ємі за використання та послуги за період такого прострочення.

Відповідно до пункту 8.6 спеціального договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань, повну або часткову відмову від договору винна сторона сплачує на користь іншої сторони штраф у розмірі 10% від загальної ціни цього договору.

Згідно з пунктом 10.1 спеціального договору цей договір вступає в силу з дати його укладення та діє до 31.12.2019.

Відповідно до пункту 10.2 спеціального договору у випадку відсутності письмових заперечень сторін, направлених за 1 місяць до закінчення терміну дії договору, він вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.

Між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології" 31.03.2020 укладено додаткову угоду до спеціального договору, відповідно до умов якої сторони погодили внести зміни в ряд умов договору, в тому числі виклали пункт 4.5 в новій редакції - загальна ціна договору складається з вартості використання функціональних модулів та всіх послуг, належним чином наданих постачальником та отриманих користувачем відповідно до умов протягом строку дії договору та не може перевищувати 141 355 180,00 грн.

30.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології" направило листом на адресу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" проєкт додаткової угоди щодо перерозподілу вартості послуг в межах абонентської плати за один обліковий період (із зміною підходу до формування собівартості послуг запропоновано перерозподіл між вартістю використання функціональних модулів та вартістю послуг з клієнтської підтримки без зміни об`єму таких послуг). Окрім того, оскільки залишок ліміту загальної ціни спеціального договору на дату його автоматичної пролонгації складав 17 048 863,37 грн, що не покриває в повному об`ємі потребу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в послугах на 2021 рік, додатковою угодою передбачалось встановити новий ліміт загальної ціни Спеціального договору, яка враховує вартість винагороди за використання функціональних модулів та всіх послуг протягом 2019, 2020 та 2021 року.

Позивачем не отримано від відповідача погодження підписання направленої додаткової угоди із зміною розміру винагороди та встановленням нового ліміту загальної ціни cпеціального договору.

Позивач листами від 15.07.2021 № 291/9-2021, від 13.10.2021 № 403/4.2.-2021 та від 05.01.2022 №8/4.2.-2022 направляв на адресу відповідача акти приймання-передачі щодо наданих прав на використання функціональних модулів та надані послуги клієнтської та технічної підтримки за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 (перший та другий квартал 2021 року), за третій та четвертий квартали 2021 року та відповідні рахунки для оплати послуг.

Відповідач у відповідь листами від 27.07.2021 № 409-21, від 25.10.2022 № 596 -21 та від 17.01.2022 № 59-59-1-207 повертав надані акти без підписання, заявляючи про відсутність підстав для надання позивачем протягом 2021 року на користь відповідача послуг за cпеціальним договором, та, відповідно, про відсутність підстав для їх прийняття відповідачем та підписання актів.

Позивач зазначає, що термін дії загального та cпеціального договорів закінчився 31.12.2021, у зв?язку з чим, як передбачено пунктом 11.1 cпеціального договору, сторони протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту його припинення зобов`язані провести звірку взаємних розрахунків та на підставі складеного сторонами акту звірки та здійснити остаточні розрахунки за спеціальним договором.

За твердженнями позивача, 28.01.2022 позивачем складено та направлено відповідачу акт звірки, у якому відображена заборгованість відповідача за отримані у 2021 році послуги, що складає 118 499 548,85 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 118 499 548,85 грн за отримані, проте не оплачені послуги у 2021 році. Внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 24 280 586,55 грн штрафу, 5 925 614,43 грн пені, 11 890 911,26 грн 10 % річних.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

5.3. Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

5.4. Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічного змісту правило міститься в статті 526 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.5. Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

5.6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у листопаді 2019 року між АТ "Укргазвидобування" (користувач) та ТОВ "Нафтогаз Цифрові Технології" (постачальник) укладено договори про використання програмного комплексу для автоматизації та інформатизації діяльності та супутні послуги № 81/19-НЦТ (загальний) та про використання програмної продукції, послуги клієнтської та технічної підтримки № 82/19-НЦТ (спеціальний договір).

5.7. Згідно із частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до статті 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Судами встановлено, що за умовами договорів (пункт 11.1 загального договору та пункти 10.1, 10.2 спеціального договору) строк дії договору визначено до 31.12.2019. У випадку відсутності письмових заперечень сторін, направлених за один місяць до закінчення терміну дії договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.

Зазначені умови договорів визначають можливість продовження загального та спеціального договорів на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору передбачено відсутність повідомлення однієї зі сторін про припинення договору за місяць до закінчення терміну його дії.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку, що умови загального та спеціального договорів не поширюються на спірний 2021 рік, не встановили обставин наявності підстав для припинення договору, зокрема, чи мало місце повідомлення відповідачем позивача (або навпаки) про припинення договору за місяць до закінчення терміну його дії, тобто у листопаді 2020 року.

Натомість в матеріалах справи наявний лист АТ "Укргазвидобування" від 30.11.2021 № 43-011-4807, відповідно до якого відповідач з посиланням на пункти 11.1, 11.2 договору про використання програмного комплексу для автоматизації та інформатизації діяльності та супутні послуги від 15.11.2019 №81/19-НЦТ та пункти 10.1, 10.2 спеціального договору про використання програмної продукції, послуг клієнтської та технічної підтримки від 15.11.2019 №82/19-НЦТ висловив заперечення проти пролонгації дії загального та спеціального договорів, укладених 15.11.2019 №81/19-НЦТ та №82/19-НЦТ на наступний календарний рік, тобто на 2022, якому суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки.

Повідомлення користувача про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абз. 3 частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України

Настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов`язаним з дотриманням сторонами договірних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.

Крім того, в матеріалах справи наявні супровідні листи позивача ТОВ "Нафтогаз Цифрові технології" №291/9-2021 від 15.07.2021, №403/4.2-2021 від 13.10.2021, №8/4.2.-2022 від 05.01.2022 адресовані відповідачу з пакетом документів на підтвердження виконання позивачем умов загального та спеціального договорів (акти приймання-передачі наданих прав на використання програмної продукції, акти приймання-передачі наданих послуг клієнтської підтримки, акти приймання-передачі наданих послуг технічної підтримки, рахунки на оплату), у відповідь на які відповідач не заперечив фактичне отримання послуг, проте зазначив, що відсутні підстави для підписання таких актів, оскільки сторони не досягли згоди щодо максимальної кількості користувачів функціональних модулів та розміру винагороди на 2021 рік. Разом з тим зазначив, що спеціальний договір міг би бути пролонгованим на наступний (2021 календарний рік), але лише в рамках вказаної в пункту 4.5 суми.

Втім, зазначене також залишилося без належної правової оцінки.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій, не встановили та не перевірили чи мало місце вчинення користувачем АТ "Укргазвидобування" дій, спрямованих на припинення договірних правовідносин відповідно до умов загального та спеціального договорів; чи мало місце заперечення дійсності автоматичного продовження строку дії договорів; чи протягом 2021 року відповідач продовжував використовувати функціональні модулі та отримувати послуги щодо забезпечення їх функціонування відповідно до умов договорів.

Судами попередніх інстанцій не було надано оцінку документам із системи обліку SAP ERP (звіти по активним користувачам системи, звіт по створеним новим обліковим записам користувачів), а також не спростовано доводи позивача, що договори виконувавалися, послуги за ним надавалися та отримувалися відповідачем.

5.8. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019, введеного в дію 19.04.2020, АТ "Укргазвидобування" було включено до замовників у розуміння Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до частини десятої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт ті послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.

Пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі, якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону.

Разом з тим, відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент укладення зазначених договорів, АТ "Укргазвидобування" не було замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", відтак їх укладення та виконання здійснювалося із застосуванням загальних норм законодавства - Цивільного кодексу України Господарського кодексу України.

Втім, не встановивши обставин припинення договірних правовідносин, передчасними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо врегулювання правовідносин між сторонами лише на 2019 - 2020 роки.

5.9. Таким чином, вирішуючи спір у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій не врахували вимог норм матеріального права, не надали належної оцінки доводам сторін, зокрема доводам позивача відносно пролонгації договорів та фактичного надання послуг, доказам, наявним у матеріалах справи, що були подані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, а відтак, висновки цих судів про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову є передчасними.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Разом з тим, як вбачається з оскаржуваних судових рішень, вони зазначеним критеріям не відповідають, а суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За наведених обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.2. Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

6.3. Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Судові витрати

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 236 238 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 у справі №910/13119/22 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Кібенко

І. Кондратова