ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2023 року
м. Київ
Cправа № 910/13367/19 (910/13951/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Банаська О. О., Погребняка В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,
учасники справи:
представник ТОВ "Кімет-Плюс" - Хоменко В. О.,
представник Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради - Павлов Р. В.,
представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023
у складі колегії суддів: Отрюха Б.В. (головуючий), Грека Б.М., Полякова Б.М.
у справі № 910/13367/19 (910/13951/21)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича
до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Київська міська рада
про розірвання договору та стягнення коштів
в межах справи № 910/13367/19
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс",
На розгляд суду постало питання щодо стягнення сплачених забудовником коштів на підставі договору пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, який в подальшому розірвано.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/13367/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-плюс" (далі - ТОВ "Кімет-Плюс").
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності до свідоцтва про право власності від 02.12.2003 серії НОМЕР_1 у власності ТОВ "Кімет-Плюс" перебувало нерухоме майно - майновий комплекс - кінотеатр "Кристал", площею 68,40 кв.м., до складу якого входить: нежилий будинок (літ. А), площею 68,40 кв.м.; крім того: зал для глядачів площею 682,20 кв.м., сцена площею 149,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Покотила Володимира, буд. 6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1122580380000.
3. 13.07.2004 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Кімет-Плюс" (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З. за № 699, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 04.08.2004 №75-6-00150 у книзі записів державної реєстрації договорів.
4. Відповідно до умов даного договору, орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 12.02.2004 № 59-5/1269 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку за адресою: м. Київ, Святошинський р-н, вул. Картвешвілі, 6, площею 1,0040 га, кадастровий номер 8000000000:75:297:0006, цільове призначення - для будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціального призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом.
5. За змістом п. 3.1 договору, останній укладено строком на 3 роки.
6. 24.12.2007 між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (Головне управління економіки та інвестицій) та ТОВ "Кімет-Плюс" (забудовник) укладено Договір №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (далі - Договір пайової участі № 1166), предметом якого є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (пайовий внесок), у зв`язку з будівництвом житлового комплексу (загальна площа квартир 19 160,60 кв.м.) з вбудованими приміщеннями (площа магазинів - 150,78 кв.м.) соціального призначення, побутовими приміщеннями (в тому числі: будинок побуту - 1 022,11 кв.м., перукарня - 58,49 кв.м.), кіноконцертного залу площею 2 660,71 кв.м., підземним паркінгом площею 3 437 кв.м., та відкритою автостоянкою площею 504 кв.м. на вул. Картвелішвілі, 6 у Святошинському районі міста Києва.
7. Згідно з п. 1.2 договору розмір пайового внеску згідно з розрахунком від 05.12.2007 становить 4 823,86 тис. грн. Даний розрахунок є невід`ємною частиною цього договору.
8. У відповідності до п. 2.1 договору, забудовник зобов`язаний перерахувати пайовий внесок у сумі 4 823,86 тис. грн на умовах, визначених у цьому договорі.
9. В силу п. 3.1 договору забудовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 2.1 цього договору, у строк з січня 2008 року по липень 2008 року рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.
10. Пунктом 3.11 договору передбачено, що сума платежу на момент здійснення оплати коригується на індекс інфляції з моменту виникнення зобов`язання і до моменту його фактичного виконання.
11. Приписами п. 5.3 договору визначено, що у випадку, якщо одностороння зміна чи розірвання договору Головним управлінням економіки та інвестицій стала наслідком порушенням умов договору замовником або інвестором, кошти сплачені інвестором, не повертаються.
12. Відповідно до п. 6.2 договору останній припиняється в наступних випадках: підпункт 6.2.1. виконанням - з дати надходження останнього платежу з урахуванням індексації та неустойки; підпункт 6.2.2. припиненням з підстав, зазначених у п. 5.2 цього договору - через 10 днів після відправлення забудовнику письмового повідомлення або публічного оприлюднення відповідної інформації про припинення цього договору; підпункт 6.2.3. у зв`язку з ліквідацією сторони цього договору - з дати виключення сторони з відповідного державного реєстру.
13. ТОВ "Кімет-Плюс" на виконання умов Договору № 1166 від 24.12.2007 сплатило грошові кошти у загальному розмірі 5 511 360 грн, що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку ТОВ "Кімет-Плюс".
14. За змістом Дозволу на виконання будівельних робіт № 0181-Св від 17.02.2008, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, ТОВ "Кімет-Плюс" надано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом за адресою: м. Київ, Святошинський р-н, вул. Картвелішвілі, 6. Закінчення будівельно-монтажних робіт та введення в експлуатацію - 05.08.2012. Строк дії дозволу - до 05.08.2012.
15. 13.11.2015 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Кімет-Плюс" (орендар) укладено Угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстровану в реєстрі за № 412, якою сторони дійшли згоди поновити на 3 роки договір оренди земельної ділянки та викласти його в новій редакції.
16. 10.11.2016 Київською міською радою прийнято рішення від 10.11.2016 № 326/1330, відповідно до якого Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мав направити ТОВ "Кімет-Плюс" пропозицію щодо розірвання Договору оренди земельної ділянки площею 1,004 га по вул. Володимира Покотила (вул. Картвелішвілі), 6 у Святошинському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:75:297:0006), укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Кімет-Плюс" від 04.08.2004 № 75-6-00130. У разі відмови або ненадання відповіді у встановлений законом строк вчинити організаційно-правові дії щодо розірвання договору оренди; вчинити відповідні дії щодо зняття з реєстрації договору оренди; після зняття з реєстрації договору оренди Комунальному об`єднанню "Київзеленбуд" здійснити відповідні організаційно-правові заходи щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою площею 1,004 га на вул. Володимира Покотила (вул. Картвелішвілі), 6 у Святошинському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:75:297:0006) в єдиних межах парку "Юність" Святошинського району міста Києва.
17. 20.11.2018 рішенням Київської міської ради № 57/6108 вирішено відмовити ТОВ "Кімет-Плюс" у поновленні на 3 роки Договору оренди земельної ділянки площею 1,0040 га (кадастровий номер 8000000000:75:297:0006) від 04.08.2004 №75-6-00130.
18. 06.12.2018 рішенням Київської міської ради №243/6294 вирішено надати статус парку земельній ділянці площею 1,004 га (кадастровий номер 8000000000:75:297:0006), яка розташована за адресою: вул. Володимира Покотила (Картвелішвілі), 6 у Святошинському районі міста Києва в єдиних межах парку "Юність" Святошинського району міста Києва.
19. 10.09.2019 між ТОВ "Кімет-Плюс" (кредитор) та ТОВ "ДБК-Партнер" (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги № 1, в порядку та на умовах якого кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), що перейменовано у Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (боржник) з повернення раніше сплачених пайових внесків (коштів) у розмірі 5 511 360 грн згідно з укладеним Договором пайової участі № 1166 від 24.12.2007.
20. 10.09.2019 між ТОВ "Кімет-Плюс" (кредитор) та ТОВ "ДБК-Партнер" (новий кредитор) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про відступлення права вимоги № 1 від 10.09.2019, якою доповнено розділ 1 "Предмет договору" пунктом 1.13. наступного змісту: « 1.13. Цей договір встановлено зі "скасувальною обставиною". У відповідності до ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони погоджуються, що "скасувальною обставиною" за цим Договором, що призводить до припинення його дії у відповідності до ст. 212 Цивільного кодексу України, є неможливість стягнення/повернення раніше сплачених пайових внесків (коштів) у розмірі 5 511 360,00 грн, визначених в п. 1.1. цього Договору, у тому числі за рішенням суду, з підстав пропуску строку позовної давності, застосування п. 3.13. Договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 1166 від 24.12.2007, тощо. Настання "скасувальної обставини" фіксується поштовим направленням Новим Кредитором на адресу Кредитора, зазначеної в роз. 10 цього Договору відповідного листа. Підтвердженням належного повідомлення Кредитора про факт настання "скасувальної обставини" є поштовий чек про відправлення кореспонденції. Настання "скасувальної обставини" призводить до припинення прав та обов`язків Сторін цього Договору та повернення Сторін в стан, що був перед укладенням цього Договору, де ТОВ "Кімет-Плюс" має заборгованість перед ТОВ "ДБК-Партнер" в розмірі 6 378 166,61 грн, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 у справі № 910/9064/18, а ТОВ "ДБК-Партнер" не має заборгованості перед ТОВ "Кімет-Плюс".
21. 14.05.2020 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/17553/19 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "ДБК-Партнер" до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 5 511 360 грн.
22. 16.02.2021 вказане рішення суду залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/17553/19.
23. 12.03.2021 ТОВ "ДБК-Партнер" направило ТОВ "Кімет-Плюс" лист № 129, яким повідомило останнє про настання скасувальної обставини, передбаченої п. 1.13 Договору про відступлення права вимоги № 1 від 10.09.2019, що призводить до припинення його дії та повернення сторін в стан, що був перед укладенням цього Договору.
24. 24.03.2021 ліквідатором ТОВ "Кімет-Плюс" арбітражним керуючим Перепелицею В.В. на адресу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направлено лист № 1 щодо розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин та повернення сплаченого пайового внеску в сумі 5 511 360 грн.
25. 08.04.2021 листом № 050/08-1933 Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з метою розгляду вищевказаної пропозиції ТОВ "Кімет-Плюс" запросив надання додаткових документів.
26. 05.08.2021, за результатами розгляду даної пропозиції, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направив ТОВ "Кімет-Плюс" лист від 04.08.2021 № 050/08-4790 із проектом Додаткової угоди № 1 до Договору № 1166 пайової участі від 24.12.2007. У листі зазначено, що оформлена додаткова угода підлягає поверненню в Департамент економіки та інвестицій для реєстрації із відповідним зверненням в термін не пізніше 16.08.2021, в разі якщо додаткова угода не буде повернута у визначений термін, остання буде вважатися такою, що втратила чинність.
27. В силу п. 1 проекту Додаткової угоди № 1 до Договору № 1166 від 24.12.2007, станом на 23.07.2021 ТОВ "Кімет-Плюс" сплачено пайовий внесок у сумі 5 511 360 грн.
28. За змістом п. 2 проекту вказаної додаткової угоди Департамент економіки та інвестицій та ТОВ "Кімет-Плюс" на підставі рішення Київської міської ради від 20.11.2018 № 57/6108 "Про відмову у поновленні товариству з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" договору оренди земельної ділянки від 04.08.2004 № 75-6-00130 для будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціального призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом на вул. Володимира Покотила (Картвелішвілі), 6 у Святошинському районі м. Києва" та відповідно до підпункту 5.2.10 пункту 5.2 розділу V Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033) (далі - Порядок від 15.11.2016 № 411/1415) прийшли до згоди розірвати договір пайової участі від 24.12.2007 № 1166.
29. У пункті 3 проекту додаткової угоди встановлено, що відповідно до абз. 5 пп. 5.2.10 п. 5.2 розділу V Порядку кошти сплачені ТОВ "Кімет-Плюс" у сумі 5 511 360 грн не підлягають поверненню.
30. 17.08.2021 лист від 04.08.2021 № 050/08-4790 отримано ТОВ "Кімет-Плюс", відповідно до даних АТ "Укрпошта" по відстеженню поштового відправлення за трек-номером 0104405395096.
Подання позову та відзиву
31. 24.08.2021 ТОВ "Кімет-Плюс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розірвання Договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 1166 від 24.12.2007 та стягнення пайового внеску у розмірі 5 511 360 грн.
32. Звертаючись до суду з позовом, позивач наголосив на істотній зміні обставин, якими позивач керувався при укладенні Договору пайової участі від 24.12.2007 № 1166, а саме припинення дії договору оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул. Володимира Покотила (Картвелішвілі), 6 у Святошинському районі міста Києва, прийняття Київською міською радою рішення про відмову в поновленні відповідного договору та рішення про надання статусу парку зазначеній земельній ділянці. За наведених обставин позивач втратив правову та фактичну можливість будівництва житлового комплексу на цій земельній ділянці, що є підставою для повернення сплаченого ним за договором пайового внеску на розвиток інфраструктури міста Києва.
33. У відзиві, відповідач наголошував, що при укладенні договору, сторони погодили всі його умови, відтак він є обов`язковим до виконання відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Відповідач вказує, що якщо позивач мав бажання продовжувати будівельні роботи на відведеній земельній ділянці, він не був позбавлений права оскаржити рішення Київської міської ради від 10.11.2016 та від 20.11.2018, натомість позивач уклав договір відступлення права вимоги.
34. Відповідач також стверджує, що кошти сплачені як пайова участь направляються на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста і їх повернення законодавством не передбачено. Разом з тим, пунктом 5.2.10 Порядку від 15.11.2016 № 411/1415 (зі змінами), встановлено що у разі розірвання договору про пайову участь кошти, сплачені замовником відповідно до такого договору, не повертаються.
35. Крім того, відповідач вказує, що останній платіж позивачем був проведений у серпні 2008 року, а рішенням Київської міської ради від 10.11.2016 № 326/1330 рада вирішила направити позивачу пропозицію про розірвання договору оренди земельної ділянки, а тому, на думку відповідача, ТОВ "Кімет-Плюс" дізнався про порушення свого права з листопада 2016 року, в зв`язку з чим позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду із позовом про стягнення спірних коштів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
36. 16.02.2022 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/13367/19 (910/13951/21) позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 1166 від 24.12.2007, укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (Головне управління економіки та інвестицій) та ТОВ "Кімет-Плюс". Стягнуто з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ТОВ "Кімет-Плюс" пайовий внесок у розмірі 5 511 360 грн та 84 940,40 грн судового збору.
37. Суд дійшов висновку, що реалізація спірного договору безпосередньо пов`язана зі здійсненням позивачем діяльності по будівництву житлового комплексу на визначеній земельній ділянці, а відтак, наведені позивачем зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору пайової участі від 24.12.2007 №1166, є істотними та такими, що не залежали від позивача, оскільки перебували у виключній компетенції Київської міської ради.
38. Зауваживши, що пайовий внесок на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту є платою, яку замовник (забудовник) має перерахувати за право реалізувати свій проект будівництва на території населеного пункту, а в даному випадку позивач не має можливості реалізувати свій проект з незалежних від нього причин, суд дійшов висновку про наявність істотної зміни обставин та необхідності розірвання Договору пайової участі від 24.12.2007 №1166 на підставі статті 652 ЦК України.
39. Враховуючи приписи ч. 3 ст. 652, ст. 1212 ЦК України, а також те, що Договір пайової участі від 24.12.2007 №1166 підлягає розірванню в судовому порядку, суд, із посиланням на правову позицію, яка викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 910/32931/15, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення сплаченого позивачем пайового внеску в сумі 5 511 360 грн.
40. Одночасно суд першої інстанції відхилив посилання відповідача на абз. 5 підпункту 5.2.10 п. 5 розділу 5 Порядку від 15.11.2016 № 411/1415, яким встановлено що у разі розірвання договору про пайову участь кошти, сплачені замовником відповідно до такого договору, не повертаються та наголосив, що спірний Договір пайової участі від 24.12.2007 №1166 був укладений відповідно до рішення Київської міської ради від 27.02.2003 № 271/431 (із подальшими змінами), яке не містило положень щодо не повернення сплачених замовником грошових коштів у разі розірвання договору про пайову участь.
41. Також суд зауважив на неприпустимості застосування Порядку від 15.11.2016 № 411/1415, оскільки останній прийнято після укладення спірного договору 24.12.2007.
42. Щодо заявленої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення грошових коштів, суд зауважив, що відповідач помилково ототожнює початок перебігу строку позовної давності за вимогою про стягнення пайового внеску в сумі 5 511 360 грн зі сплатою таких коштів позивачем у 2008 році та з рішенням Київської міської ради від 10.11.2016 №326/1330, за яким Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мав направити ТОВ "Кімет-Плюс" пропозицію щодо розірвання Договору оренди земельної ділянки. Суд зазначив, що безпосередня відмова в поновленні договору оренди земельної ділянки прийнята 20.11.2018 рішенням Київської міської ради за №57/6108 та дійшов висновку про пред`явлення даного позову в межах строку позовної давності, у зв`язку з чим порушені права позивача підлягають судовому захисту.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
43. 25.01.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/13367/19 (910/13951/21) змінено. У позові ТОВ "Кімет-Плюс" до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради про стягнення 5 511 360 грн відмовлено. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) залишено без змін.
44. Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність істотної зміни обставин та необхідності розірвання Договору пайової від 24.12.2007 №1166, оскільки наведені позивачем зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору пайової участі є істотними та такими, що не залежали від позивача, оскільки перебували у виключній компетенції Київської міської ради.
45. Суд апеляційної інстанції також погодився із висновкам місцевого господарського суду про пред`явлення даного позову в межах строку позовної давності.
46. Разом з тим, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимога про повернення коштів, що сплачені на виконання такого договору, по суті дозволяє позивачу отримати переваги від власної неправомірної поведінки по відношенню до добросовісної сторони договору.
47. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зі змісту ч. 4 ст. 653 ЦК України вбачається, що у разі розірвання договору не відбувається нівелювання юридичних наслідків правочину, на підставі якого виникло договірне правовідношення (на відміну від випадків визнання правочинів недійсними), тому сторони не повертаються у первісний стан, тобто не застосовується реституція. У випадку розірвання договору сторони з моменту такого розірвання перестають бути зобов`язаними одна перед одною, тобто припиняються зобов`язання сторін за договором.
48. Крім того, апеляційний господарський суд врахував, що підпунктом 5.2.10. п. 5 розділу 5 Порядку 15.11.2016 № 411/1415 встановлено, що у разі розірвання договору про пайову участь кошти, сплачені замовником відповідно до такого договору, не повертаються.
49. При цьому, суд зауважив, що задоволення вимоги про стягнення грошових коштів, що сплачені у якості плати за право реалізовувати проект будівництва на земельній ділянці як безпідставного збагачення, по суті нівелює законну правову підставу - договір, який сторони уклали відповідно до вільної волі, і недійсним він не визнавався; розірвання такого договору відбулося у зв`язку з обставинами, які зумовлені недобросовісною поведінкою одного із його учасників. Сторона, яка порушила зобов`язання повинна нести негативні наслідки, до яких можна віднести не лише збитки чи інші санкції, але й несприятливі наслідки розірвання договору.
50. Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в позові ТОВ "Кімет-Плюс" про стягнення 5 511 360 грн.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
51. 27.02.2023 ТОВ "Кімет-Плюс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) в частині відмови в позовній вимозі ТОВ "Кімет-Плюс" до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради про стягнення 5 511 360 грн; залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 в частині задоволення позовної вимоги ТОВ "Кімет-Плюс" до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради про стягнення 5 511 360 грн.
52. Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: застосування апеляційним судом норм матеріального права, зокрема, частини третьої статті 652 ЦК України, частин першої і другої статті 1212 ЦК України, пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11.05.2018 у справі 910/32931/15, від 07.05.2018 у справі 921/512/17-г, від 18.05.2021 у справі 924/774/18.
53. Разом з тим, скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції без будь-якого обґрунтування дійшов висновку, що розірвання договору відбулося внаслідок недобросовісної та неправомірної поведінки позивача, який порушив зобов`язання, однак матеріали справи не містять жодних обставин, які б доводили неправомірну/недобросовісну поведінку позивача або порушення ним його зобов`язань; такі обставини не були предметом дослідження ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції.
54. При цьому, за доводом скаржника, апеляційний господарський суд суперечить власним висновкам, адже в оскаржуваній постанові суд зазначив, що наведені позивачем зміни обставин є істотними та такими, що не залежали від позивача, оскільки перебували у виключній компетенції Київської міської ради.
55. Також скаржник вважає безпідставними посилання апеляційного господарського суду на Порядок від 15.11.2016 № 411/1415, оскільки Договір пайової участі № 1166 від 24.12.2007 укладався на підставі рішення Київської міської ради "Про пайову участь (внесків) інвесторів (забудовників) у створені соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" № 271/431 від 27.02.2003, яке не містило положень про неповернення пайових внесків при розірванні договору.
56. У додаткових поясненнях, що надійшли до Верховного Суду 11.04.2023, позивач просить врахувати висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 927/84/16(927/1258/21), обставини в якій є подібними до цієї справи.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
57. 06.04.2023 до Верховного Суду від відповідача надійшов відзив, в якому наведено прохання залишити без задоволення касаційну скаргу, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін; справу розглядати за участі представника відповідача.
58. На думку відповідача, наведені позивачем зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні Договору не є істотними та такими, що залежали від позивача, а істотною обставиною є закінчення дії дозволу на виконання будівельних робіт, а не рішення Київської міської ради.
59. Стосовно стягнення сплаченого пайового внеску відповідач вказує, що Департамент економіки та інвестицій не набував (не отримував) майно відповідно до статті 1212 ЦК України, оскільки відповідно до пункту 3.1. Договору Позивач сплачує пайовий внесок на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету, а не на рахунок Департаменту. Водночас, позивач просить стягнути саме з Департаменту на користь ТОВ "Кімет-Плюс" пайового внеску, який був сплачений до міського бюджету міста Києва, а не на рахунок Департаменту, який згідно із положеннями статті 1212 ЦК України не є особою яка набула (зберегла) майно. На думку відповідача, у разі задоволення позовних вимог позивача, органи Казначейства не зможуть виконати судове рішення через неналежний спосіб захисту.
60. Відповідач також доводить, що правовідносини між Департаментом та позивачем щодо сплати пайової участі виникли з моменту укладення Договору і закінчились з моменту винесення постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 про розірвання Договору у зв`язку з чим, рішення Київської міської ради від 27.02.2003 № 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" втратило чинність, а рішення Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 про затвердження Порядку було чинне на момент винесення постанови суду апеляційної інстанції.
61. Відповідач крім того, вважає, що правовідносини у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, не є подібними правовідносинам у справі, що розглядається.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
62. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
63. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання щодо можливості повернення колишньому забудовнику на підставі частини третьої статті 652, статті 1212 ЦК України, сплачених ним пайових внесків за договором пайової участі, який було розірвано в судовому порядку у зв`язку з істотними змінами обставин, які полягали у припиненні дії договору оренди земельної ділянки, прийнятті міською радою рішення про відмову в поновленні відповідного договору, а також прийнятті рішення про надання статусу парку зазначеній земельній ділянці, через що позивач (забудовник) втратив правову та фактичну можливість будівництва житлового комплексу на цій земельній ділянці.
64. Вирішуючи поставлене питання, колегія суддів верховного Суду враховує наступне.
65. Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
66. У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
67. Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
68. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (див. висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17).
69. Згідно із частиною третьою статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
70. Відповідно до частини четвертої статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
71. У пункті 3 частини третьої статті 1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.
72. Тлумачення ч. 3 ст. 651, ч. 4 ст. 653, п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України свідчить, що якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом відмовилася від договору, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України (аналогічні висновки, викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 537/4259/15-ц, від 31.03.2021 у справі № 363/3555/17, від 22.12.2021 у справі № 465/5790/17).
73. У цій справі, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договору оренди у ТОВ "Кімет-Плюс" перебувала земельна ділянка, а позивач мав дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом.
74. У зв`язку з будівництвом житлового комплексу між позивачем та відповідачем укладено договір пайової участі, на виконання умов якого позивач сплатив грошові кошти у загальному розмірі 5 511 360 грн.
75. В подальшому, рішеннями Київської міської ради вирішено відмовити позивачу у поновленні договору оренди земельної ділянки та вирішено надати статус парку земельній ділянці, у зв`язку з чим позивач втратив можливість подальшого здійснення будівництва житлового комплексу.
76. Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду у цій справі договір пайової участі розірвано та в цій частині судові рішення учасникам справи не оскаржуються.
77. За таких обставин, враховуючи те, що договір пайової участі на виконання якого було сплачені спірні кошти розірваний у судовому порядку, Верховний Суд вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача 5 511 360 грн грн пайових внесків.
78. Подібний висновок щодо наявності підстав для повернення сплачених колишнім забудовником пайових внесків за договором, який розірваний судом, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним від 11.04.2018 у справі № 910/32931/15, на яку посилається скаржник у поданій ним касаційній скарзі та який не був врахований судом апеляційної інстанції.
79. Суд також враховує, що подібні висновки наведені в постанові Верховного Суду, викладеним від 23.02.2023 у справі № 927/84/16(927/1258/21), яка прийнята після винесення постанови суду апеляційної інстанції у цій справі.
80. Окрім наведеного, колегія суддів вважає вірними доводи касаційної скарги про необґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції про те, що розірвання договору відбулося внаслідок недобросовісної та неправомірної поведінки позивача, оскільки ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції такі обставини не досліджувалися та не встановлювалися. Натомість судом першої інстанції, з яким, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, апеляційний господарський суд погодився, встановлено, що наведені позивачем зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору пайової участі від 24.12.2007 № 1166, є істотними та такими, що не залежали від позивача, оскільки перебували у виключній компетенції Київської міської ради.
81. Щодо врахування судом апеляційної інстанції положень підпункту 5.2.10. п. 5 розділу 5 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415, відповідно до якого у разі розірвання договору про пайову участь кошти, сплачені замовником відповідно до такого договору, не повертаються, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що такий Порядок у даному випадку не підлягає застосуванню, оскільки був затверджений рішенням Київської міської ради 15.11.2016, тобто після укладення договору пайової участі № 1166 від 24.12.2007 та не має зворотної дії у часі.
82. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції наведеного не враховано та скасовано обґрунтоване та законне рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача сплачених позивачем пайових внесків.
83. Відносно аргументів відповідача про те, що Департамент не є безпосереднім отримувачем коштів (пайового внеску), а тому рішення суду неможливо буде виконати, Верховний Суд зазначає таке.
84. У цій справі позовні вимоги про розірвання договору та стягнення коштів заявлені до Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (правонаступник Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (КМДА), який є стороною спірного договору та залучає кошти пайової участі забудовників у розвиток інфраструктури міста.
85. Пунктом 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
86. Відповідно до пункту 9 Прикінцевих та Перехідних положень Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
87. Відповідно до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів.
88. Відповідно до частин другої, четвертої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
89. Отже, виконавчий документ, боржником за яким є орган місцевого самоврядування, підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Подібний висновок щодо виконання органами казначейства виконавчих документів, в яких боржниками є органи місцевого самоврядування викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 804/5950/17, від 30.11.2020 у справі № 52/125.
90. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про подальшу неможливість виконання рішення у цій справі, оскільки кошти сплачені не на безпосередній рахунок відповідача.
Б. Висновки щодо застосування норми права
91. Тлумачення ч. 3 ст. 651, ч. 4 ст. 653, п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України свідчить, що якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання.
В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
92. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
93. Згідно ст. 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
94. Отже, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Кімет-Плюс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Перепелиці В. В., скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 в частині відмови в позові ТОВ "Кімет-Плюс" до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради про стягнення коштів 5 511 360 грн та залишення в силі в цій частині рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022.
В. Розподіл судових витрат
95. Відповідно до ст. 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
96. Враховуючи скасування судом касаційної інстанції постанови апеляційного господарського суду та залишенням в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення 5 511 360 грн, витрати скаржника за подання касаційної скарги на постанову у цій справі підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 4 частини першої статті 308, статтею 312 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) в частині відмови в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради про стягнення коштів 5 511 360 грн скасувати.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) в частині стягнення з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" пайового внеску у розмірі 5 511 360 грн залишити в силі.
4. Стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний номер 04633423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, 6, ідентифікаційний номер 32529721) 165 340 (сто шістдесят п`ять тисяч триста сорок) грн 80 коп. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді О. Банасько
В. Погребняк