№ 910/13511/22 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/13511/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025

(колегія суддів: Отрюх Б. В. - головуючий, Сотніков С. В., Остапенко О. М.)

у справі № 910/13511/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Буд Сервіс"

про стягнення заборгованості в розмірі 2 656 165,82 грн

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи

1. Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" (далі - ТОВ з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Буд Сервіс" (далі - ТОВ "Ліга Буд Сервіс", відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 2 656 165,82 грн, яка виникла внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором № Art-30223 від 16.07.2019, в частині виконання обумовлених в договорі робіт.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ТОВ "Ліга Буд Сервіс" на користь ТОВ з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" 2 656 165,82 грн заборгованості та 39 842,49 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 05.02.2025 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/13511/22 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. Також ОСОБА_1 просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/13511/22, зазначаючи про те, що він не був учасником справи та не брав участі при розгляді справи в суді першої інстанції. Про існування оскаржуваного ним судового рішення апелянту стало відомо внаслідок розгляду заяви арбітражного керуючого Леонова К. Ю. про покладення солідарної відповідальності на органи управління ТОВ "Ліга Буд Сервіс" у справі № 910/2097/24 про банкрутство вказаного товариства. В подальшому, 15.01.2025 представником ОСОБА_1 було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи і ОСОБА_1 ознайомився з судовим рішенням лише 16.01.2025.

5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/13511/22.

Стислий виклад рішення суду апеляційної інстанції

6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 закрито апеляційне провадження у справі № 910/13511/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України.

7. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- оскаржуване рішення місцевого господарського суду у цій справі стосується вирішення спору між юридичними особами;

- рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 (його мотивувальна та резолютивна частини) не містить будь-якого посилання на права, інтереси та/або обов`язки ОСОБА_1 ;

- обставин щодо порушення прав та інтересів інших осіб, у тому числі прав і інтересів ОСОБА_1 щодо предмета спору не встановлено, а відтак, твердження скаржника про порушення оскаржуваним рішенням суду його прав та законних інтересів, не відповідають обставинам справи.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнені доводи скаржника

8. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025, а справу № 910/13511/22 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

9. Скаржник у касаційній скарзі зазначає про те, що оскільки: судовим рішенням у справі, що переглядається, встановлено обставини невиконання ТОВ "Ліга Буд Сервіс" жодних робіт під час дії Договору; скаржник входив у склад органів управління та є другим учасником товариства; саме товариство, яке є відповідачем у справі, не має здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, оскільки юридична особа перебуває у стані ліквідації, закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України є помилковим.

10. На переконання скаржника, висновки місцевого господарського суду про: ненадання відповідачем доказів виконання робіт як у строки, встановлені договором, так і станом на дату вирішення справи по суті, а відтак порушення строків виконання робіт за договором, невиконання жодних робіт під час дії договору, а також бездіяльність під час розгляду судового спору, фактично спростовують презумпцію добросовісності дій керівника при управлінні підприємством та свідчать про неналежне виконання ОСОБА_1 своїх фідуціарних обов`язків, що вимагає додаткових пояснень з боку вказаної особи.

11. Також скаржник вважає, що у цій справі існують виключні обставини, які обумовлюють застосування концепції проникнення за "корпоративну завісу", оскільки юридична особа (ТОВ "Ліга Буд Сервіс") не може самостійно звернутися до суду через відповідні органи.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

12. ТОВ з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" ЖЕП "Будівельник" у відзиві заперечило проти доводів касаційної скарги, зазначаючи про відсутність підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції від 19.05.2025 у цій справі. Зокрема, у позивач звертає увагу Суду на наступне:

- в обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на судову практику (в тому числі ЄСПЛ) щодо проникнення за "корпоративну завісу", застосування якої може мати місце лише за виключних обставин. Однак впродовж періоду від дати прийняття судового рішення про стягнення з ТОВ "Ліга Буд Сервіс" коштів (27.02.2023) і до дати припинення повноваження органів управління (керівника) вказаного товариства (22.07.2024) останнє мало всі повноваження звернутися до конвенційних установ (до суду) через органи, утворені згідно з його статутом, для оскарження судового рішення від 27.02.2023 у справі № 910/13511/22. Оскільки скаржником не наведено жодних обставин, які унеможливлювали це, принцип проникнення за "корпоративну завісу" не може застосовуватися в цій справі;

- в рішенні місцевого господарського суду від 27.02.2023 немає жодного слова про невиконання скаржником його обов`язків чи реалізації його прав. Тобто скаржник допускає вільне тлумачення змісту вказаного судового рішення і робить власні висновки, які суд першої інстанції не робив.

Позиція Верховного Суду

13. На вирішення суду касаційної інстанції поставлено питання обґрунтованості ухвали суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення місцевого господарського суду від 27.02.2023 у цій справі на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

14. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає наступне.

15. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

16. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

17. При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), §59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), §28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], §229).

18. За змістом статей 55 129 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

19. Водночас, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.

20. Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

21. Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

22. Таким чином, процесуальне законодавство (стаття 254 ГПК України) визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяє їх на дві групи: 1) учасники справи, 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

23. Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у цій справі подавалася ОСОБА_1 з тих підстав, що він не приймав участі у розгляді справи № 910/13511/22, не знав про існування ухваленого у цій справі судового рішення, але вважає, що це рішення стосується його прав, свобод та інтересів.

24. За змістом наведеного в апеляційній скарзі обґрунтування вбачається, що на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/13511/22 було ініційовано відкриття провадження у справі № 910/2097/24 про банкрутство ТОВ "Ліга Буд Сервіс". В подальшому ліквідатор вказаного товариства та ТОВ "Віннер Будівництво" (ініціюючий кредитор) звернулися до суду із заявами про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його органи управління, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

25. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі наголосив на тому, що він був останнім керівником ТОВ "Ліга Буд Сервіс" до введення щодо вказаного товариства ліквідаційної процедури у справі про банкрутство № 910/2097/24 і скаржник бажає взяти участь у справі № 910/13511/22, оскільки під час її розгляду можуть бути встановлені обставини, які в свою чергу слугуватимуть підставою для притягнення або відмови у притягнення ОСОБА_1 до солідарної чи субсидіарної відповідальності.

26. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду наведених в апеляційній скарзі аргументів у контексті обґрунтування правового зв`язку між оскаржуваним рішенням суду першої інстанції у справі № 910/13511/22 та правами, інтересами і (або) обов`язками ОСОБА_1 , дійшов висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у вищезгаданому судовому рішенні відсутні будь-які якого посилання або висновки щодо прав, інтересів та/або обов`язків скаржника і обставини стосовно обмеження, позбавлення, скасування або припинення прав чи інтересів скаржника оскаржуваним рішенням апеляційним судом також не встановлено.

27. Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

28. Положеннями першою статті 254 ГПК України визначено право учасника справи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, а також право іншої особи, яка не була учасником справи оскаржити судове рішення, за умови якщо у ньому містяться висновки (судження) про її права, інтереси та (або) обов`язки у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову за результатами розгляду справи.

29. Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

30. Судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 707/3085/21).

31. Таким чином, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

32. У свою чергу, суд апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, який подав апеляційну скаргу, та про які конкретно.

33. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, зважаючи на наведене, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 924/699/20 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3).

34. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Ліга Буд Сервіс" 2 656 165,82 грн сплаченого авансу з тих підстав, що відповідачем, як підрядником за укладеним з позивачем договором № Art-30223 від 16.07.2019, порушенні зобов`язання в частині виконання робіт.

35. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі №910/13511/22 позов задоволено повністю. За висновком місцевого господарського суду позивачем доведено неналежне виконання відповідачем взятих на себе обов`язків за договором підряду № Art-30223 від 16.07.2019, , оскільки матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем робіт за цим договором.

36. В оскаржуваній ухвалі про закриття апеляційного провадження зазначено про те, що рішення суду першої інстанцій у справі № 910/13511/22 стосується вирішення спору між юридичними особами, виключно дослідженням наявності/відсутності правових підстав для стягнення з ТОВ "Ліга Буд Сервіс" на користь ТОВ з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" спірної суми заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду № Art-30223 від 16.07.2019. При цьому вказане судове рішення (його мотивувальна та резолютивна частини) не містить будь-якого посилання на права, інтереси та/або обов`язки ОСОБА_1 .

37. Заперечуючи наведені висновки суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає про те, що під час розгляду справи № 910/13511/22 ТОВ "Ліга Буд Сервіс" не забезпечено участь будь-якої особи, яка безпосередньо відповідала за здійснення господарської діяльності вказаного товариства, то судовий захист інтересів банкрута не забезпечено належним чином. Надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, ухвали суду першої інстанції повернулися відділом поштового зв`язку до суду з поміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

38. З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 стверджує про те, що він був директором ТОВ "Ліга Буд Сервіс", тому саме він був тією особою, яка мала належним чином організувати судовий захист підприємства, але про існування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у справі № 910/13511/22 скаржнику стало відомо лише внаслідок розгляду заяви арбітражного керуючого Леонова К. Ю. про покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника - ТОВ "Ліга Буд Сервіс".

39. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Передусім, порушення провадження у справі № 910/13511/22 та ухвалення відповідного рішення суду першої інстанції передувало відкриттю провадження у справі № 910/2097/24 про банкрутство ТОВ "Ліга Буд Сервіс", тому органи управління вказаного товариства не були обмежені у можливості забезпечення судового захисту під час розгляду справи № 910/13511/22 Господарським судом міста Києва. Відповідні посилання відсутні і в касаційній скарзі.

40. Як вбачається з матеріалів справи, що переглядається, рішення суду першої інстанції та не заперечується самим скаржником, всі процесуальні документи у цій справі направлялися ТОВ "Ліга Буд Сервіс" на адресу місцезнаходження, яка була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

41. Дійсно, в подальшому поштові відправлення були повернуті на адресу суду першої інстанції з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою". Будь-яких відомостей щодо зміни реєстрації місцезнаходження ТОВ "Ліга Буд Сервіс" місцевому господарському суду не надходили.

42. Відповідно до частини сьомої статті 121 ГПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

43. З наведеного слідує, що суд не зобов`язаний розшукувати учасника справи, а керується тільки адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Відповідно у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (близький за змістом висновок наведено у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 у cправі № 926/1739/24).

44. Крім того, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

45. Ані в апеляційній, ані в касаційній скаргах не наведено жодного обґрунтування щодо існування обставин, за яких ТОВ "Ліга Буд Сервіс" не мало можливості забезпечити участь повноваженого представника під час розгляду справи № 910/13511/22 та/або оскаржити ухвалене у цій справі судове рішення через органи, утворені згідно зі статутом ТОВ "Ліга Буд Сервіс", про що слушно зазначив позивач у відзиві на касаційну скаргу.

46. Положення статті 13 ГПК України прямо передбачають, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

47. Тобто, у даному конкретному випадку скаржник декларативно посилається на існування виняткових обставин для звернення його в інтересах самого ТОВ "Ліга Буд Сервіс", не наводячи таких обставин.

48. Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо необхідності врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, з огляду на неподібність фактичних обставин, предмету спору і правового регулювання у названій справі та справі, що переглядається.

49. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції про те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/13511/22 не вирішувалися питання про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 , останній в касаційній скарзі наводить доводи, які по суті зводяться до заперечень обставин, встановлених судом апеляційної інстанції і стосуються необхідності встановлення обставин справи та дослідження доказів, що виходить за межі касаційного розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України.

50. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, встановлення обставин справи є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Верховний Суд є судом права, а не факту, тому, діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

51. З огляду на наведене в апеляційній скарзі обґрунтування підстав оскарження рішення місцевого господарського суду у цій справі, колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги про неповне з`ясування судом апеляційної інстанції обставин, які мають значення для справи, як таке, що не відповідає змісту апеляційної скарги та постановленої судом ухвали про закриття апеляційного провадження.

52. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

53. З урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин, які не спростовані скаржником, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 правильно застосовано положення пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України та враховано відповідні висновки Верховного Суду у питанні застосування наведеної норми. Викладені в касаційній скарзі аргументи не доводять протилежного.

54. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

55. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його зміни чи скасування. Відповідно касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

56. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

57. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

58. З урахуванням викладеного у цій постанові, а також меж перегляду справи судом касаційної інстанції, визначених у статті 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, відповідно касаційна скарга задоволенню не підлягає.

59. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі № 910/13511/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк