ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/14968/22 (910/9066/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 (колегія суддів у складі: Остапенко О.М. - головуючий, Копитова О.С., Доманська М.Л.)
у справі №910/14968/22(910/9066/23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арагон"
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича
про визнання недійсними договорів, зняття заборон, припинення записів про іпотеку та скасування рішень,
у межах справи №910/14968/22
за заявою ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи
1. В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/14968/22 за заявою ОСОБА_2 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" (далі - ТОВ "Укрбуд Девелопмент") на стадії розпорядження майном, введеній ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2023.
2. 08.06.2023 до Господарського суду міста Києва звернулось ТОВ "Укрбуд Девелопмент" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арагон" (далі - ТОВ "ФК "Арагон") про визнання недійсними договорів, зняття заборон, припинення записів про іпотеку та скасування рішень.
3. Рішенням Господарського суду міста Києва 05.07.2023 у справі №910/14968/22(910/9066/23) позов задоволено у повному обсязі.
Стислий виклад вимог апеляційної скарги ОСОБА_1
4. Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва 05.07.2023 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
5. У поданій апеляційній скарзі скаржник зазначав, що рішення стосується його прав та обов`язків, в тому числі на подання відзиву на позовну заяву. Також, за твердженням скаржника, визнання недійсними спірних правочинів тягне майнову відповідальність ОСОБА_1 як бенефіціара відповідача та його керівника.
Стислий виклад ухвали суду апеляційної інстанції
6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва 05.07.2023 закрито.
7. Ухвала господарського суду апеляційної інстанції мотивована тим, що скаржник не має статусу сторони або учасника у справі; оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалось питання про права, інтереси та обов`язки скаржника; скаржник не наділений процесуальним правом на апеляційне оскарження прийнятих у справі процесуальних документів, зокрема на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2023.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
8. ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 та направити справу до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
9. Скаржник вважає, що господарським судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: ст. 2, ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст.ст. 55 129 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, ч.ч. 4, 5 ст. 89 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України).
10. Скаржник зауважує, що оскаржуваною ухвалою неправильно вирішено питання щодо процесуальних прав скаржника, а саме помилково встановлено їх відсутність, оскільки визнання недійсними спірних правочинів безпосередньо тягне майнову відповідальність та безпосередньо впливає на майновий стан ОСОБА_1 як єдиного кінцевого бенефіціара відповідача та його керівника.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
11. Відзиви від учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
12. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження на рішення господарського суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
13. За змістом ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
14. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
15. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
16. При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).
17. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
18. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
19. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 пп. 3.1 п. 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).
20. Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
21. Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК України та КУзПБ.
22. Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
23. Частина 1 ст. 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: 1) учасники справи, а також 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
24. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до господарського суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій просив суд переглянути рішення господарського суду першої інстанції, в якій він не був учасником.
25. Отже, ОСОБА_1 не набув статусу учасника у справі, що переглядається. Вказане не заперечується і самим скаржником в касаційній скарзі.
26. Верховний Суд відзначає, що другою групою осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення ст. 254 ГПК України визначає осіб, які не брали участі у справі, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
27. ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу як особа, про права та інтереси якої прийнято оскаржуване рішення.
28. У поданій як апеляційній скарзі так і касаційній скарзі скаржник зазначає, що рішення стосується його прав та обов`язків, в тому числі на подання відзиву на позовну заяву. Також, за твердженням скаржника, визнання недійсними спірних правочинів тягне майнову відповідальність ОСОБА_1 як бенефіціара відповідача та його керівника. Крім того, ухвалою господарського суду від 03.07.2023 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
29. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі №904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
30. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
31. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.
32. Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.
33. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.
34. Пунктом 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
35. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності ст.ст. 258 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
36. Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
37. Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №62/112 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №925/1600/16.
38. Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 позов задоволено у повному обсязі. При цьому, питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалося, як і відсутні в мотивувальній та резолютивній частинах судового рішення висновки та судження про права та обов`язки скаржника.
39. Предметом спору у справі №910/14968/22(910/9066/23) є визнання недійсними договорів іпотеки майнових прав від 15.07.2020 та 17.07.2020, укладених між ТОВ "Укрбуд Девелопмент" та ТОВ "ФК "Арагон" з підстав укладення спірних правочинів від імені позивача неуповноваженою особою, за відсутності волевиявлення позивача на виникнення (набуття) відповідних цивільних прав та обов`язків за цими правочинами, а також зняття заборон, припинення записів про іпотеку та скасування рішень, вчинених на підставі цих договорів.
40. Господарським судом було досліджено спірні договори іпотеки майнових прав на предмет їх недійсності з підстав відсутності у позивача (ТОВ "Укрбуд Девелопмент") волевиявлення на їх укладення і враховано висновок судової почеркознавчої експертизи Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 28.02.2023 №СЕ-19-23/472-ПЧ, проведеної в рамках кримінального провадження №62021000000000300 від 19.04.2021, досудове розслідування у якому здійснюється Державним бюро розслідувань, предметом дослідження якої були оспорювані правочини. Відповідно до висновку експерта, підписи від імені представника позивача на договорі іпотеки майнових прав від 15.07.2020 та договорі іпотеки майнових прав від 17.07.2020, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арагон", виконані не представником позивача, а іншою особою.
41. Отже, відповідно до змісту рішення господарського суду першої інстанції, правова оцінка правам та обов`язкам ОСОБА_1 судом не надавалась.
42. Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник також стверджував, що він залишається кінцевим бенефіціарним власником та директором ТОВ "ФК "Арагон", незважаючи на неправдиві відомості, які тимчасово містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
43. Цим обставинам була надана оцінка господарським судом апеляційної інстанції та встановлено, що 22.05.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) внесено відомості щодо нового керівника ТОВ "ФК "Арагон" ОСОБА_4 , а також його кінцевого бенефіціарного власника - ОСОБА_5 . При цьому, станом на 12.12.2023 (постановлення оскаржуваної ухвали), керівником ТОВ "ФК "Арагон" також значився саме ОСОБА_4 , а його кінцевим бенефіціарним власником - ОСОБА_5 .
44. В силу положень ч.ч. 4, 5 ст. 89 ЦК України, до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
45. Верховний Суд звертає увагу, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Реєстр (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
46. Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч. 3 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
47. Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений ст. 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
48. Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
49. Враховуючи викладене, господарський суд апеляційної інстанції правильно зауважив, що ні на момент звернення до суду з апеляційною скаргою, ні на дату проведення судового засідання (12.12.2023), ОСОБА_1 не є ані директором відповідача, ані його кінцевим бенефіціарним власником.
50. У цьому ж зв`язку апеляційний господарський суд цілком обґрунтовано відхилив твердження скаржника про недостовірність зазначених в Реєстрі відомостей щодо нового керівника ТОВ "ФК "Арагон" у зв`язку із наявністю наказу Міністерства юстиції України від 01.09.2023 №3147/5, яким задоволено скарги ОСОБА_1 та визнано вчиненими з порушенням закону та анульовано реєстраційні дії, в тому числі від 22.05.2023 щодо ТОВ "ФК "Арагон", оскільки ОСОБА_1 не надав суду доказів внесення протягом тривалого часу змін до Реєстру. Також господарський суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими посилання ОСОБА_1 на відсутність можливості виконати наказ Міністерства юстиції України від 01.09.2023 №3147/5 та внести достовірні відомості до Реєстру через накладену у межах кримінального провадження заборону здійснювати відповідні реєстраційні дії, оскільки скаржником не надано суду жодних доказів на підтвердження викладених обставин.
51. З наведених підстав не знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції доводи скаржника про прийняття рішення про його права з огляду на відмову суду у залученні його до участі у справі як третьої особи, а також у зв`язку із залишенням без розгляду відзиву на позовну заяву, за його підписом.
52. Крім того, посилання скаржника на наявність рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/11801/23 за позовом ОСОБА_1 до 1. ОСОБА_5 , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Динекс" про витребування з чужого незаконного володіння частки, яким витребувано з чужого незаконного володіння у ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Динекс", вартість якої становить 6000000,00 грн, свідчить про наявність корпоративного спору між вказаними особами, і який на час постановлення оскаржуваної ухвали ще не був вирішений. При цьому, наявність цього спору не підтверджує доводи скаржника про прийняття рішення у цій справі про його права, інтереси та (або) обов`язки.
53. Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується із висновками апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 у справі №910/14968/22(910/9066/23) не вирішувались питання про права та інтереси та (або) обов`язки скаржника.
54. Отже, доводи касаційної скарги щодо неправомірності закриття апеляційним господарським судом апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишенні в силі законної та обґрунтованої ухвали суду апеляційної інстанції.
55. З урахуванням зазначеного, викладені доводи скаржника, наведені як підстава скасування оскаржуваної ухвали, не впливають на правильність висновків суду апеляційної інстанції та не можуть бути самостійною підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження у справі, оскільки не знайшли свого підтвердження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
56. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
57. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанції, - без змін.
Судові витрати
58. У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі №910/14968/22(910/9066/23) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Картере
Судді В. Пєсков
В. Погребняк