ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/15128/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М, Мамалуй О. О.
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.
та представників:
позивача 1 - Рудніцький О. О.
позивача 2 - Рудніцький О. О.
відповідача - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2
постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 (головуючий - Буравльов С. І., судді Кравчук Г. А., Шапран В. В.)
та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 (суддя - Кирилюк Т. Ю.)
у справі № 910/15128/23
за позовом 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2
до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ"
про визнання недійсним рішення зборів
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи
1. ОСОБА_1 (позивач 1) та ОСОБА_2 (позивач 2) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Атогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду № 6, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 6 від 18.02.2022.
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023.
4. Постановою Верховного Суду від 20.06.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/15128/23 залишено без змін.
Надходження заяви про ухвалення додаткового рішення та дії суду першої інстанції
5. До Господарського суду міста Києва від Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просив суд стягнути з позивачів 39000,00 грн витрат на правову допомогу.
6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2023, зокрема, відкладено вирішення питання щодо розгляду заяви Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/15128/23 до надходження матеріалів справи на адресу Господарського суду міста Києва.
7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 розгляд заяви Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/15128/23 призначений на 29.07.2024.
Заперечення позивачів у справі
8. ОСОБА_1 просив суд залишити без розгляду заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/15128/23 через недотримання Автогаражним кооперативом по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" вимог реєстрації електронного кабінету в системі "Електронний суд" на момент подачі заяви, або відмовити в ухваленні додаткового рішення. При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції
9. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі № 910/15128/23 задоволено заяву Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про ухвалення додаткового рішення.
10. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" 19 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" 19 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
11. Ухвалюючи зазначене додаткове рішення та відхиляючи доводи позивачів суд першої інстанції зазначив, що враховуючи здійснення 29.12.2023 відповідачем реєстрації електронного кабінету в системі "Електронний суд", на момент розгляду заяви Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" доводи ОСОБА_1 не знаходять свого підтвердження, оскільки наявність зареєстрованого кабінету на момент розгляду заяви нівелює необхідність застосування наслідків невиконання вимоги щодо реєстрації на момент подачі заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.
12. Ураховуючи відсутність заперечень позивачів щодо розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність покладення на позивачів судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді першої інстанції у розмірі 39 000,00 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
13. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 скасовано частково та прийнято в цій частині нове рішення, в іншій частині додаткове рішення залишено без змін.
14. Викладено резолютивну частину додаткового рішення в наступній редакції:
"1. Заяву Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (02232, м. Київ, вул. Закревського, буд. 93; ідентифікаційний код 25661903) 4500 (чотири тисячі п`ятсот) 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (02232, м. Київ, вул. Закревського, буд. 93; ідентифікаційний код 25661903) 4500 (чотири тисячі п`ятсот) 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. В іншій частині заяви відмовити".
15. Ухвалюючи зазначену постанову апеляційний господарський суд зазначив, що в наданому відповідачем акті прийому-передачі наданих послуг № 09/11/2023 від 09.11.2023, послуги щодо підготовки відзиву на позов на суму 20 000,00 грн та підготовки заперечень на відповідь на відзив на суму 10 000,00 грн вказані у справі № 910/11661/23, тобто в іншій справі ніж розглядається. Таким чином послуги адвоката щодо підготовки відзиву на позов та підготовки заперечень на відповідь на відзив є необґрунтованими та такими, що не підлягають відшкодуванню з боку позивача.
16. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що послуги адвоката щодо участі представника відповідача у судових засіданнях у загальному розмірі 9 000,00 грн є обґрунтованими та документально підтвердженими.
17. Враховуючи складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги), колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про часткове задоволення заяви Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про розподіл правничої допомоги та відшкодування з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу порівну, а саме в розмірі 4500,00 грн, оскільки такий розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
18. Стосовно доводів позивачів про те, що заява відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з тим, що Автогаражним кооперативом по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" не було дотримано вимог щодо реєстрації електронного кабінету в системі "Електронний суд" на момент подачі заяви, суд апеляційної інстанції зазначив, що 29.12.2023 відповідачем було зареєстровано електронний кабінет в системі ""Електронний суд", отже на момент розгляду заяви Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" були відсутні правові підстави для залишення без розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
19. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просять скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 та ухвалити нове рішення, яким заяву Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про ухвалення додаткового рішення повернути без розгляду.
20. У касаційній скарзі скаржники не погоджуються з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначають, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.04.2024 у справі № 910/11661/23 та від 07.02.2024 у справі № 904/201/21, а також в ухвалах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 910/10537/23, від 23.11.2023 у справі № 911/992/22, від 24.11.2023 у справі № 910/18022/21 та від 29.02.2024 у справі № 922/1812/23.
21. Також в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржники зазначають, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
Позиція інших учасників справи
22. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
23. Перевіривши повноту встановлення судами першої і апеляційної інстанцій обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
24. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
25. Додаткове рішення місцевого господарського суду і постанова суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається оскаржуються виключно в частині висновків щодо відсутності підстав для залишення без розгляду заяви Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про ухвалення додаткового рішення, через недотримання заявником вимог щодо реєстрації електронного кабінету в системі "Електронний суд", відповідно, Верховний Суд не переглядає оскаржувані судові рішення в частині висновків стосовно доведеності/недоведеності розміру понесених відповідачем судових витрат у цій справі.
26. Так відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
27. За змістом частин першої, третьої, четвертої статті 45 ГПК України сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
28. Частинами першою, другою статті 56 ГПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
29. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 58 ГПК України).
30. Згідно з частиною четвертою статті 58 ГПК України одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.
31. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (стаття 61 ГПК України).
32. Суд зауважує, що учасники цієї справи (скаржники та відповідач) брали участь у судовому процесі в Господарському суді міста Києва через своїх представників.
33. Заява про ухвалення додаткового рішення подавалася представником відповідача - адвокатом Янушевичем Олександром Юрійовичем, який станом на момент подачі відповідної заяви був зареєстрований в електронному кабінеті в системі "Електронний суд".
34. Разом з цим, відповідно до частини першої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
35. 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29.06.2023 № 3200-IX щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (з 31 грудня 2023 року - Єдина судова інформаційно-комунікаційна система) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
36. Так, згідно з абзацом 1 частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, у добровільному порядку.
37. Отже, на Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" також покладається обов`язок зареєструвати електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
38. Пунктом 1 частини першої статті 170 ГПК України передбачено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні, зокрема, містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
39. За змістом частини четвертої статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
40. Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
41. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзац 2 частини шостої статті 6 ГПК України).
42. Письмова заява повертається без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (абзац 2 частини четвертої статті 170 ГПК України).
43. Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2023 до Господарського суду міста Києва від представника Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просив суд стягнути з позивачів 39000,00 грн витрат на правову допомогу.
44. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2023, у зв`язку з апеляційним оскарженням рішення суду першої інстанції, зокрема, відкладено вирішення питання щодо розгляду заяви Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/15128/23 до надходження матеріалів справи на адресу Господарського суду міста Києва.
45. В подальшому, у зв`язку з поверненням матеріалів справи № 910/15128/23 до суду, ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 розгляд заяви Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про ухвалення додаткового рішення у справі призначено на 29.07.2024.
46. Під час розгляду вказаної заяви місцевий господарський суд встановив, що 29.12.2023 відповідачем було зареєстровано електронний кабінет в системі "Електронний суд", у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний господарський суд, що на момент розгляду заяви Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" були відсутні правові підстави для залишення без розгляду заяви відповідача про винесення додаткового рішення.
47. Верховний Суд погоджується із наведеними висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для повернення без розгляду заяви Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про ухвалення додаткового рішення та зазначає, що такі висновки не суперечать правовій позиції Верховного Суду щодо застосування положень статей 6 170 ГПК України, викладеній у постанові від 22.04.2024 у справі № 910/11661/23, оскільки у наведеній справі Верховний Суд дійшов відповідних висновків з огляду на відмінні встановлені фактичні обставини, зокрема через відсутність доказів реєстрації представника учасника судового процесу (адвоката) в електронному кабінеті в системі "Електронний суд" саме станом на час розгляду відповідної заяви.
48. Разом з цим, посилання скаржників на постанову Верховного Суд від 07.02.2024 у справі № 904/201/21 не приймається Судом, оскільки постанова, на яку посилаються скаржники в обґрунтування доводів касаційної скарги, відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
49. Водночас аргументи скаржників з посиланням на ухвали Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 910/10537/23, від 23.11.2023 у справі № 911/992/22, від 24.11.2023 у справі № 910/18022/21 та від 29.02.2024 у справі № 922/1812/23 Суд відхиляє з огляду на положення частини четвертої статті 236 ГПК України, згідно з якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, та вказує, що шляхом постановлення ухвал суд вирішує виключно процесуальні питання і мотиви такої ухвали не є правовим висновком у розумінні процесуального закону.
50. Відтак, наведена скаржниками підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави
51. Щодо оскарження додаткового рішення і постанови з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України Верховний Суд зазначає таке.
52. Так, обґрунтовуючи наведену підставу касаційного оскарження, скаржники зазначають, що суди першої і апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
53. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
54. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
55. Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
56. За таких обставин недостатніми є доводи скаржників про неповне дослідження судом зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
57. При цьому саме тільки посилання скаржників на те, що суд не в повному обсязі дослідив докази та не з`ясував дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів судові рішення.
58. При цьому Суд зазначає, що доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржників з висновками судів попередніх інстанцій та до необхідності встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої і апеляційної інстанцій, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, а відтак, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
59. За таких обставин, перевіривши застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
60. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
61. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
62. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржники не спростували наведених висновків судів першої і апеляційної інстанцій та не довели неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі додаткового рішення і постанови.
63. За таких обставин, доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані додаткове рішення і постанова - без змін.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 (у нескасованій частині) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі № 910/15128/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді О. М. Баранець
О. О. Мамалуй