ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/15765/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ременергокомплект" (далі - ТОВ "Ременергокомплект", Позивач)

на рішення Господарського суду міста Києва (суддя Босий В. П.) від 15.04.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Буравльов С. І., судді Пашкіна С. А., Сітайло Л. Г.) від 24.09.2019 у справі

за позовом ТОВ "Ременергокомплект"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго", Відповідач)

про стягнення заборгованості у розмірі 730 459,49 грн,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ТОВ "Ременергокомплект" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Київенерго" про стягнення 600 549,94 грн заборгованості, 11 988,12 грн інфляційних втрат 9 329,00 грн 3% річних та 108 592,43 грн пені.

1.2. Позовна заява мотивована неналежним виконанням ПАТ "Київенерго" зобов`язань за договором про закупівлю робіт № 95/ТЕЦ6-11-16 від 29.04.2016 (далі - Договір) в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019, у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Рішення судів мотивовані тим, що Позивач взяв на себе обов`язок після закінчення виконання робіт за Договором передати Відповідачу належним чином оформлену виконавчу документацію (акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування обладнання, журнали виконаних робіт тощо) з метою введення обладнання в експлуатацію, проте докази виконання цього обов`язку в матеріалах справи відсутні. При цьому, у підписаному сторонами акті приймання виконаних робіт № 1 від 23.02.2018 (далі - Акт) відсутня будь-яка інформація щодо належного виконання Позивачем обов`язків, які визначені пунктами 6.3.5 та 6.3.8 Договору. Таким чином, на момент звернення Позивача до суду строк виконання Відповідачем його зобов`язання з оплати виконаних робіт не настав, а відтак порушеного права Позивача як на момент подання заяви, так і на момент розгляду цієї справи по суті, не існувало.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. 21.10.2019 ТОВ "Ременергокомплект" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

4. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

4.1. Суди порушили приписи статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в частині дослідження поданих Позивачем доказів в сукупності, оскільки не врахували, що за змістом пунктів 5.18, 5.19 Договору розрахунки, зазначені в пункті 4.1 цього договору, здійснюються на підставі акта приймання-здавання обладнання, а в разі виявлення недоліків сторони складають акт недоліків із зазначенням строків їх усунення. Відсутність доказів відмови Відповідача від підписання Акта та будь-яких зауважень (в тому числі акта недоліків) щодо відсутності виконавчої документації свідчить про прийняття ним робіт з отриманням вказаної документації.

Також, відповідно до пункту 6.3 Договору необхідність передання виконавчої документації пов`язується з прийняттям об`єкта в експлуатацію, а підрядник зобов`язаний брати участь спільно із замовником у роботі відповідної приймальної комісії. Докази проведення заходів з прийняття в експлуатацію обладнання та створення робочої комісії ПАТ "Київенерго" з прийняття в експлуатацію відсутні.

4.2. Суди порушили приписи статті 236 ГПК України, оскільки не надали належної оцінки листу № 42АУ/23/2001 від 30.08.2018, яким Відповідач визнав в повному обсязі заборгованість без будь яких претензій, зауважень, вимог надання виконавчої документації.

4.3. Між сторонами не укладався договір забезпечення виконання зобов`язання на підставі статті 547 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а гроші не можуть бути об`єктом притримання, якщо виступають засобом платежу за договором.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. ПАТ "Київенерго" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

5.2. Відзив обґрунтований тим, що Позивач не виконав умов пункту 4.2.1 Договору, у зв`язку з чим момент остаточного розрахунку не настав, а позові вимоги необґрунтовані, передчасні та суперечать умовам Договору та діючого законодавства України; Позивач не довів настання строку остаточного розрахунку за виконані роботи, а відтак позовні вимоги заявлені передчасно; Відповідач не застосовував у спірних правовідносинах положення частини першої статті 594 ЦК України; обов`язок Відповідача щодо розрахунку виникає лише після виконання обов`язку Позивача з виконання робіт та здачі об`єкта ремонту в експлуатацію.

6. Розгляд справи Верховним Судом

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ "Ременергокомплект" у письмовому провадженні; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 23.12.2019.

7. Встановлені судами обставини

7.1. 29.04.2016 між ПАТ "Київенерго" (замовник) та ТОВ "Ременергокомплект" (підрядник) укладено Договір, за умовами якого підрядник зобов`язується за завданням замовника виконати на свій ризик та своїми силами роботи, зазначені в пункті 1.2 договору, а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи (пункт 1.1).

7.2. Пунктом 1.2 Договору визначено найменування робіт: "роботи з ремонту насосного обладнання ТЕЦ-6 СВП "Київські ТЕЦ" ПАТ "Київенерго" у 2016 році". Кількість робіт визначено в обсязі, який передбачено додатком 1.

7.3. За змістом пункту 3.1 Договору його ціна згідно з кошторисною документацією (додаток 2) становить 1 556 226 грн з ПДВ.

7.4. Як передбачено пунктом 4.1 Договору, розрахунки проводяться замовником шляхом:

7.5. - попередньої оплати у розмірі 30% від вартості матеріальних ресурсів, визначених у додатку 2, яка здійснюється на підставі рахунка-фактури на оплату, наданого підрядником, та після попереднього погодження їх вартості із замовником, що становить 320 368,32 грн з ПДВ. Підрядник надає звіт про використання авансових коштів протягом 30 календарних днів після їх отримання (підпункт 4.1.1 Договору);

7.6. - остаточного розрахунку, який здійснюється на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в (акт КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 (далі - довідка КБ-3), надання підрядником рахунку-фактури на оплату робіт з відтермінуванням платежу 60 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідних актів, з врахуванням суми фактично отриманого авансу (попередньої оплати). У разі ненадання виконавчої документації для введення обладнання в експлуатацію та не усунення недоліків, виявлених у ході приймання обладнання з ремонту, остаточний розрахунок не здійснюється (підпункт 4.1.2 Договору).

7.7. Згідно з пунктом 6.3.5 Договору підрядник зобов`язаний надати замовнику акти КБ-2в та довідки КБ-3, забезпечити ведення та передавання замовнику усієї відповідної належним чином оформленої виконавчої документації (акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування обладнання, журнали виконаних робіт тощо).

7.8. Відповідно до пункту 6.3.8 Договору підрядник зобов`язаний після закінчення робіт за договором передати замовнику виконавчу документацію, передбачену нормативними документами.

7.9. Договір набирає чинності з дати настання відкладальної обставини. Під відкладальною обставиною набуття чинності цього договору сторони розуміють визначення замовником джерела фінансування робіт, що оформлюється відповідним рішенням та здійснення замовником попередньої оплати та діє до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань (пункт 10.1 Договору).

7.10. У лютому 2018 року Позивач виконав, а Відповідач прийняв підрядні роботи за Договором на загальну суму 600 549,94 грн, що підтверджується Актом та довідкою про вартість виконаних робіт за лютий 2018 року від 23.02.2018. В акті відсутня будь-яка інформація щодо належного виконання Позивачем обов`язків, передбачених пунктами 6.3.5 та 6.3.8 Договору.

7.11. В матеріалах справи відсутні докази передачі Позивачем Відповідачу виконавчої документації, яка передбачена умовами Договору, для проведення остаточних розрахунків за виконані роботи.

7.12. Відповідач перерахував на користь Позивача грошові кошти у сумі 165 549,94 грн як оплату за виконані у лютому 2018 року роботи за Договором, що підтверджується платіжним дорученням № 12790 від 27.07.2018.

7.13. Відповідач не заперечує наявність заборгованості перед Позивачем у сумі 435 000 грн, однак вказує, що Позивач не виконав зобов`язання з передання виконавчої документації для введення відремонтованого обладнання в експлуатацію, що виключає можливість проведення остаточних розрахунків за Договором.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. За вимогами статей 525 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

8.2. Згідно з абзацом першим частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

8.3. Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

8.4. Відповідно до частини першої статті 854 ЦК, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

8.5. Суди встановили, зокрема, що за змістом пунктів 6.3.5, 6.3.8 Договору Підрядник зобов`язаний забезпечити ведення та після закінчення робіт за договором передати замовнику виконавчу документацію (акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування обладнання, журнали виконаних робіт тощо); підпунктом 4.1.2. Договору передбачено, що у разі ненадання виконавчої документації для введення обладнання в експлуатацію остаточний розрахунок не здійснюється (підпункт 4.1.2 договору). Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні докази передачі Позивачем Відповідачу такої виконавчої документації, а в Акті відсутня будь-яка інформація щодо належного виконання Позивачем обов`язків, передбачених пунктами 6.3.5, 6.3.8 Договору.

8.6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що Позивач взяв на себе обов`язок після закінчення виконання робіт за Договором передати Відповідачу виконавчу документацію, що є обов`язковою умовою для здійснення остаточних розрахунків за Договором, проте в матеріалах справи відсутні докази передачі Відповідачу такої виконавчої документації, а в Акті відсутня будь-яка інформація щодо належного виконання Позивачем цього обов`язку, у зв`язку з чим на момент звернення Позивача до суду строк виконання Відповідачем його зобов`язання з оплати виконаних робіт не настав, відтак відсутнє порушене право Позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

8.7. Згідно з вимогами частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.8. Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

8.9. Разом з цим докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до статті 86 ГПК України, за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

8.10. Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Суд звертається до власної правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі 915/641/18, від 13.01.2020 у справі № 908/510/19.

8.11. Суд звертає увагу на те, що норма частини першої статті 545 ЦК України закріплює право боржника на отримання доказів, що підтверджують виконання зобов`язання. Право боржника вимагати від кредитора підтвердження прийняття виконання покликане забезпечити виконання боржником покладеного на нього тягаря доведення належного виконання зобов`язання. Суд у зв`язку з цим звертається до власної правової позиції, викладеної в пункті 15 постанови Верховного Суду від 02.07.2018 у справі № 910/20193/17 та в пункті 33 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 5011-11/15866-2012.

8.12. Виходячи з приписів статті 545 ЦК України тягар доведення належного виконання Позивачем свого обов`язку за Договором (в цьому випадку передачі Відповідачу виконавчої документації), а так само обставин, які перешкоджали виконанню цього обов`язку, несе Позивач як боржник у цьому зобов`язанні. Докази виконання Позивачем обов`язків, передбачених пунктами 6.3.5, 6.3.8 Договору, які б дозволили встановити передачу Відповідачу виконавчої документації і які не були досліджені та оцінені судами, Позивач не надав.

8.13. Враховуючи викладене, Суд відхиляє аргументи Скаржника (підпункт 4.1. цієї постанови) з посиланням на відсутність доказів відмови Відповідача від підписання Акта, будь-яких зауважень (в тому числі акта недоліків) щодо відсутності виконавчої документації та доказів проведення Відповідачем заходів з прийняття в експлуатацію обладнання та створення робочої комісії з прийняття в експлуатацію, оскільки тягар доведення належного виконання свого обов`язку з передачі виконавчої документації (пункти 6.3.5, 6.3.8 Договору) покладено на Позивача, як на боржника за Договором, а відповідних доказів матеріали справи не містять.

8.14. Доводи Скаржника (підпункт 4.2) про ненадання оцінки судами листу Відповідача № 42АУ/23/2001 від 30.08.2018, у якому Відповідач нібито визнав заборгованість без будь яких претензій, зауважень, вимог, не спростовують наведені у цій постанові мотиви, зокрема те, що тягар доведення виконання обов`язку лежить на боржнику у зобов`язанні.

8.15. При цьому Суд звертає увагу на те, що в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" ЄСПЛ зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Враховуючи це, Суд вважає, що суди попередніх інстанцій достатньою мірою аргументували свої рішення.

8.16. Доводи Скаржника (підпункт 4.3 цієї постанови), що між сторонами не укладався договір забезпечення виконання зобов`язання, а гроші не можуть бути об`єктом притримання, Суд відхиляє як недоречні, оскільки у справі не йдеться про те, що Відповідач вдався до притримання як способу забезпечення виконання зобов`язання.

8.17. З огляду на викладене Суд доходить висновку, що підстави для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні, у зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ременергокомплект" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 у справі № 910/15765/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак