№ 910/1599/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/1599/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» - Лаган Я.Ю., адвокат (дов. від 30.12.2024),

відповідача - Антимонопольного комітету України - Чернюшок М.І., в порядку самопредставництва,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 (головуючий суддя: Барсук М.А., судді: Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.)

у справі № 910/1599/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (далі - ТОВ «Євро-Реконструкція»)

до Антимонопольного комітету України (далі - АМК, Комітет)

про визнання недійсним та скасування рішення.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Євро-Реконструкція» звернулося до суду з позовом до Комітету про визнання недійсним та скасування рішення від 10.11.2022 № 244-р у справі № 128-26.13/1-21 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення АМК).

Позовна заява мотивована, зокрема з посиланням на те, що Рішення АМК прийняте: за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи і які визнано встановленими, невідповідності висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи, з неправильним застосуванням норм права.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Справа розглядалася судами неодноразово.

У новому розгляді справи рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2024 зі справи № 910/1599/23 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.) позов задоволено повністю з посиланням, зокрема на те, що АМК прийняв оспорюване рішення за неповного з`ясування та недоведення обставин, які мають значення для справи, а тому наявні підстави для визнання недійсним та скасування оспорюваного рішення згідно з приписами статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон № 2210).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 зі справи рішення суду першої інстанції скасоване, ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Суд апеляційної інстанції виходив, зокрема з того, що оспорюване Рішення АМК ухвалене згідно з вимогами Закону № 2210, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права; відповідач усебічно, повно і об`єктивно розглянув обставини антимонопольної справи, що виключає можливість визнання недійсним та скасування оспорюваного рішення за приписами статті 59 Закону № 2210.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із судовим рішенням попередньої інстанції у справі, ТОВ «Євро-Реконструкція» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, згідно з якою просить Суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду - залишити в силі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про наявність підстав для відступу від застосованого апеляційним господарським судом висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.06.2023 зі справи № 904/2888/22, щодо питання застосування постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1082 «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію та послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для споживачів у зв`язку із зміною ціни природного газу» (далі - Постанова КМУ № 1082).

Також з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування частини першої статті 13, пункту 2 статті 50 Закону № 2210 у сукупності з частиною першою статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг», відповідно до якої саме регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави.

Доводи інших учасників справи, розгляд заяв, клопотань

АМК у відзиві на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечив, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ТОВ «Євро-Реконструкція» 07.05.2025 подало до Верховного Суду письмові пояснення.

У судовому засіданні 08.05.2025 оголошувалася перерва до 05.06.2025.

ТОВ «Євро-Реконструкція» 02.06.2025 подало до Верховного Суду письмові пояснення.

Від АМК 02.06.2025 надійшли письмові пояснення по справі.

Судове засідання 05.06.2025 не відбулося, у зв`язку з тим, що згідно з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2025 № 10 суддю Ємця А.А. (головуючий у справі) обрано до Великої Палати Верховного Суду.

Згідно з розпорядженням Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 04.06.2025 № 32.2-01/1031 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 910/1599/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2025 для розгляду справи № 910/1599/23 визначено склад колегії суддів: Колос І.Б. (головуючий), судді - Булгакова І.В., Бенедисюк І.М.

Згідно з розпорядженням Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.06.2025 № 32.2-01/1096 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 910/1599/23 на підставі службової записки судді Колос І.Б. (головуючий у справі), з метою дотримання приписів статей 32 33 ГПК України та вимог пункту 2.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2025 для розгляду справи № 910/1599/23 визначено склад колегії суддів: Колос І.Б. (головуючий), судді - Булгакова І.В., Власов Ю.Л.

Згідно з розпорядженням Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 24.06.2025 № 32.2-01/1250 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/1599/23, у зв`язку з відпусткою судді Власова Ю.Л.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2025 для розгляду справи № 910/1599/23 визначено склад колегії суддів: Колос І.Б. (головуючий), судді - Бенедисюк І.М., Булгакова І.В.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ТОВ «Євро-Реконструкція» є юридичною особою, предметом діяльності якої згідно зі статутом є: виробництво електричної енергії (основний); передача електричної енергії магістральними, міждержавними, місцевими (локальними) електромережами; постачання електричної енергії за регульованим та нерегульованим тарифом; оплатне постачання електричної енергії; виробництво та постачання теплової енергії споживачам; виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних поновлюваних джерел енергії.

ТОВ «Євро-Реконструкція» здійснює господарську діяльність у сфері теплопостачання відповідно до ліцензії на провадження господарської діяльності, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), і є суб`єктом природної монополії з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами.

НКРЕКП 11.12.2018 прийняла постанову № 1823 (далі - Постанова НКРЕКП № 1823), якою встановила тарифи на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню, а саме:

- послуги з централізованого опалення: 1341,53 грн/Гкал (1 117,94 грн/Гкал без ПДВ) для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії, 35,67 грн (29,73 грн без ПДВ) за 1 кв.м за місяць для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії;

- послуги з централізованого постачання гарячої води: 80,28 грн (66,90 грн без ПДВ) за 1 куб.м за умови підключення рушникосушильників до систем централізованого постачання гарячої води, 74,22 грн (61,85 грн без ПДВ) за 1 куб.м за відсутності рушникосушильників.

Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.10.2019 № 1853 в м. Києві 25.10.2019 розпочато опалювальний сезон 2019/2020, який завершився 05.04.2020 згідно з розпорядженням від 02.04.2020 № 556.

Комітет 10.11.2022 прийняв рішення № 244-р стосовно ТОВ «Євро-Реконструкція» «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким встановив, що назване товариство у період з жовтня 2019 року до квітня 2020 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого опалення Дарницького та Дніпровського районів міста Києва в зоні його теплопостачання з часткою 100%.

В оскаржуваному рішенні АМК встановив, що ТОВ «Євро-Реконструкція» не прийняло рішення щодо зміни (зменшення) розміру нарахувань споживачам плати за послуги з централізованого опалення у зв`язку зі зміною (зменшенням) ціни природного газу в період з грудня 2019 року до квітня 2020 року та, відповідно, не здійснило відповідних перерахунків споживачам, що за висновками антимонопольного органу є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого опалення Дарницького та Дніпровського районів міста Києва в зоні теплопостачання названого товариства, що призвело до ущемлення інтересів споживачів та було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку.

За вчинене порушення на ТОВ «Євро-Реконструкція» накладено штраф у розмірі 9 646 253,00 грн та зобов`язано усунути наслідки порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом здійснення перерахунку споживачам за послуги з централізованого опалення у зв`язку зі зміною (зменшенням) ціни природного газу за період з грудня 2019 року до квітня 2020 року.

Підґрунтям для висновків АМК, зокрема про зловживання названим товариством монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого опалення, які пов`язані із задоволенням особливо важливих загальних потреб споживачів, що призвело до ущемлення інтересів споживачі, стали такі встановлені Комітетом у своїй сукупності обставини.

З 01.05.2019 у повному обсязі введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі - Закон № 2189, на підставі якого аналогічний Закон № 1875-IV втратив чинність), який істотно змінює принципи відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, зокрема запроваджує нову класифікацію комунальних послуг, вносить зміни в організацію надання комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, передбачає різні моделі договірних відносин у сфері комунальних послуг, а також визначає особливості укладення, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку.

У Прикінцевих та перехідних положеннях Закону № 2189 передбачено, що від моменту введення в дію цього Закону до моменту укладення між виконавцями комунальних послуг та споживачами договорів про надання відповідних комунальних послуг (01.05.2019) діючі договори, укладені до введення в дію цього Закону, тобто до 01.05.2019, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорів про надання відповідних комунальних послуг, укладених відповідно до нового Закону № 2189.

Тобто договори про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мали бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію Закону № 2189 - до 01.05.2020.

Разом з цим Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ внесені зміни у Закон № 2189, у зв`язку з чим обов`язок укладення між виконавцем комунальної послуги та споживачем нових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води було відтерміновано до завершення заходів щодо запобігання та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

З огляду на викладене, до моменту укладення нових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії споживачам, зокрема категорії «населення» нарахування плати за послуги з централізованого опалення здійснюється відповідно до договорів, укладених до 01.05.2019, а, отже, до таких споживачів застосовуються тарифи на послуги з централізованого опалення, встановлені уповноваженими органами до 01.05.2019.

Враховуючи зміни у законодавстві, встановлення тарифів на комунальні послуги, зокрема у сфері теплопостачання, суб`єктам природних монополій та на суміжних ринках належить до повноважень як НКРЕКП, так і органів місцевого самоврядування, які у зв`язку з набранням чинності Закону № 2189 отримали повноваження щодо встановлення тарифів на комунальні послуги, зокрема послуги з постачання теплової енергії, за договорами, які були укладені після введення Закону № 2189, тобто після 01.05.2019, водночас втратили свої повноваження здійснювати встановлення тарифів шляхом коригування (перегляду), зокрема послуг з централізованого опалення за договорами, укладеними до 01.05.2019.

Отже, розміри тарифів на послуги з централізованого опалення, що надавалися за договорами, укладеними до введення в дію Закону № 2189 - до 01.05.2019, не могли змінюватися регуляторами, зокрема НКРЕКП, оскільки це не передбачено на законодавчому рівні.

До договорів зі споживачами (загальна кількість яких становить 100 000), укладеними до 01.05.2019, застосовувалися тарифи на послугу з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з постановою НКРЕКП № 1832 на рівні 1 117,94 грн/Гкал (без ПДВ).

Водночас до договорів, що укладені зі споживачами (загальна кількість яких становить 934) після 01.05.2019, застосовувалися тарифи на послугу з постачання теплової енергії Товариству для потреб населення на рівні 689,32 грн/Гкал (без ПДВ) згідно з постановою НКРЕКП від 17.03.2020 № 623, тобто для таких споживачів нарахування здійснювалося за зниженими цінами, що відбулося за рахунок зниження вартості паливної складової, яка є складовою собівартості теплової енергії.

Відповідно, частина споживачів за договорами, укладеними до 01.05.2019, сплачувала за послуги за тарифами, вищими на 429,00 грн, ніж ті споживачі, що уклали договори після 01.05.2019, тобто частина споживачів ТОВ «Євро-Реконструкція» за одні й тій самі послуги переплачувала понад 38%, що вважається значимим, оскільки підвищення цін перевищує максимально дозволені 5% згідно з пунктом 7.3 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку.

Разом з тим на підставі інформації ТОВ «Євро-Реконструкція» про паливну складову природного газу у структурі встановлених тарифів для населення АМК встановив, що у структурі тарифів на послуги з централізованого опалення для населення, які застосовувалися за договорами, укладеними до 01.05.2019, питома вага природного газу становила 39%.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 «Про затвердження положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» на ПАТ НАК «Нафтогаз України» покладено обов`язки, зокрема постачати у період з листопада 2018 року до 20.05.2021 природний газ на умовах та у порядку, що визначені цим положенням, зокрема виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів (фізичні або юридичні особи, які використовують теплову енергію на підставі договору).

З початку опалювального періоду 2019/2020 ПАТ НАК «Нафтогаз України» для теплопостачальних організацій (виконавців послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води) значно знизило ціну природного газу у порівнянні з ціною, що діяла у попередньому опалювальному періоді 2018/2019, яку враховано в тарифах на теплову енергію та відповідних комунальних послугах.

Згідно з прейскурантом на природний газ ПАТ НАК «Нафтогаз України» з 01.11.2018 для постачальників природного газу для потреб побутових споживачів визначено ціну природного газу без ПДВ у розмірі 6 235,51 грн за 1 000 куб. м, яка була врахована у структурі тарифу на послуги з централізованого опалення, затвердженого Постановою НКРЕКП № 1823.

Водночас відповідно до договору з ПАТ НАК «Нафтогаз» Товариство у 2019-2020 роках закуповувало природний газ за ціною: у жовтні 2019 року - 4 272,7604 грн; у листопаді 2019 року - 4 899,00 грн; у грудні 2019 року - 4 276,6958 грн; у січні 2020 року - 4 659,00 грн; у лютому 2020 року - 3 948,00 грн; у березні 2020 року - 3 396,00 грн; у квітні 2020 року - 2 897,00 грн.

Отже, закупівельні ціни природного газу у 2019- 2020 роках порівняно з ціною природного газу в розмірі 6 235,51 грн за 1 000 куб. м, врахованою у структурі тарифу на послуги з централізованого опалення, затвердженого Постановою НКРЕКП № 1823, знизилися майже вдвічі, а у період з жовтня 2019 року до квітня 2020 року - у півтора рази.

Зміна вартості природного газу має вирішальний вплив на розмір тарифів на послуги з постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для споживачів, оскільки газова складова у структурі собівартості послуг з теплопостачання є досить значною, відповідно, зміна її ціни у бік зменшення має вирішальний вплив на кінцеву вартість відповідних послуг для споживачів.

Оскільки з 01.05.2019 НКРЕКП вже не мала права встановлювати, у тому числі за результатами коригування, інші тарифи на послуги, що надаються споживачам за договорами про надання послуг з централізованого опалення, укладеними до 01.05.2019, Кабінет Міністрів України з метою забезпечення захисту прав споживачів послуг з постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в частині оплати ними справедливої вартості комунальних послуг 24.12.2019 прийняв постанову № 1082.

У пункту 1 Постанови № 1082 Кабінет Міністрів України ухвалив внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», а також до Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила 1198), відповідно до яких теплопостачальним організаціям надано право змінювати розмір нарахованої споживачам плати за послуги з постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення та постачання гарячої води у разі зміни для них ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії та надання відповідних комунальних послуг.

При цьому уряд передбачив, що підставою для зміни розміру нарахувань за вказані послуги є умова, коли ціна природного газу (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки [націнки] постачальника), придбана виконавцем у відповідному місяці опалювального сезону, є нижчою від ціни природного газу (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки [націнки] постачальника), врахованої у структурі тарифів на послуги з постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення та постачання гарячої води, встановлених уповноваженими органами.

Згідно з пунктом 2 Постанови КМУ № 1082 у разі прийняття теплопостачальною організацію (виконавцем послуг із централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води) рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, споживачам у зв`язку із зміною для них ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019/2020 року відповідні зміни (починаючи із нарахувань за грудень 2019 року) мають відображатися щомісяця у платіжних документах споживачів, надісланих у місяці, що є наступним за розрахунковим періодом;

про прийняте рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води теплопостачальна організація інформує споживачів шляхом розміщення інформаційного повідомлення (з наведенням відповідних обґрунтувань) на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на власному сайті.

Запропонований Постановою КМУ № 1082 механізм зміни розміру нарахувань плати за теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у разі зміни ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії та надання відповідних комунальних послуг, передбачає здійснення таких нарахувань для всіх категорій споживачів.

Відповідно до Постанови КМУ № 1082 різниця в нарахуваннях спрямовується в оплату майбутніх платежів, а за наявності заборгованості у споживачів сума перерахунку зараховується в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Отже, Кабінет Міністрів України у Постанові № 1082 передбачив для теплопостачальних організацій правові підстави самостійно приймати рішення щодо зміни (потенційного зменшення) розміру нарахувань споживачам плати за послуги з централізованого опалення у зв`язку зі зміною ціни природного газу протягом опалюваного періоду 2019/2020 без зміни тарифу на зазначені послуги.

Проте, незважаючи на такі правові підстави у Постанові КМУ № 1082 та що за складовою «природний газ» у структурі тарифів відбулися цінові зміни в бік зменшення, ТОВ «Євро-Реконструкція» не вживало належних заходів щодо прийняття рішення про зміни розміру нарахувань споживачам (згідно з укладеними договорами до 01.05.2019) за послуги з централізованого опалення у зв`язку зі зміною для них ціни природного газу протягом опалюваного періоду 2019/2020, хоча у цих споживачів відсутня альтернатива в отриманні таких послуг в інших суб`єктів господарювання.

У листі від 05.03.2021 № 7/10.2/3364-21 Мінрозвитку повідомило АМК, що з урахуванням змін, внесених Постановою КМУ № 1082 до Правил надання послуг, підприємствами комунальної теплоенергетики в розрізі областей України були здійснені перерахунки (зменшення) вартості теплової енергії для категорії споживачів «населення», оскільки у період з грудня 2019 року до квітня 2020 року для них змінилася (зменшилася) вартість природного газу, після цього вони зменшили розміри плати для населення на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води.

За встановлених обставин АМК дійшов висновку, що бездіяльність ТОВ «Євро-Реконструкція» стосовно споживачів (договори з якими укладені до 01.05.2019), яка полягає у неприйнятті рішення щодо зміни розміру нарахувань за послуги з централізованого опалення у зв`язку зі зміною для них ціни природного газу протягом опалюваного періоду 2019/2020, є зловживанням монопольним становищем, відповідно, порушенням, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону № 2210, яке призвело до ущемлення інтересів споживачів, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку, за що на ТОВ «Євро-Реконструкція» накладено штраф та зобов`язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом здійснення відповідних перерахунків споживачам.

ТОВ «Євро-Реконструкція» не погодилося з Рішенням АМК та звернулося з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову за результатами нового розгляду справи, суд першої інстанції, зокрема, вказав що:

- НКРЕКП у Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води порядку, який затверджений постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 377, передбачила можливість проведення перерахування розміру тарифу у разі зміни величин окремих витрат шляхом коригування, і Постанова КМУ № 1082 надає теплопостачальним організаціям право самостійно ухвалити рішення про зміну нарахувань.

Разом з тим у Постанові КМУ № 1082 та у Рішенні АМК не встановлено, на яку суму (у якому саме розмірі коригування) теплопостачальні організації мають право самостійно зменшувати розмір нарахувань. У спірний період така складова коригування витрат з від`ємним значенням була врахована НКРЕКП при встановлені нових (нижчих) тарифів у постанові № 623, про що позивач інформував споживачів на сайті. При цьому суд не встановлює, якими доказами позивач підтверджує обставини включення при прийнятті постанови НКРЕКП № 623 коригування витрат з від`ємним значенням (розрахунки за встановленими формами / розрахункові матеріали і документи, на підставі яких НКРЕКП 17.03.2020 здійснила перерахунок тарифів), оскільки в межах цього спору оцінці підлягає наявність чи відсутність бездіяльності зі сторони позивача щодо виконання Постанови КМУ № 1082, а не органу державного регулювання;

- можливість застосування Постанови КМУ № 1082 теплопостачальною організацією пов`язується з необхідністю приведення договорів про надання комунальних послуг у відповідність з чинним законодавством, а саме Законом № 2189, ураховуючи зміст листів Мінрозвитку та НКРЕКП. Позивач правомірно протягом 5 місяців опалювального періоду 2019/2020 здійснював нарахування плати за послуги з централізованого опалення споживачам за договорами, укладеними до 01.05.2019, без внесення змін у тарифи, оскільки нові договори на послуги з постачання теплової енергії за Законом № 2189 ще не були укладені;

- позивач фактично реалізував механізм зміни нарахувань плати за комунальні послуги, проте в інший спосіб, аніж передбачено у Постанові КМУ № 1082 (внесення змін до виставлених платіжних доручень), а саме у спосіб інформування споживачів про зміни у законодавстві про надання житлово-комунальних послуг, а також про зменшення тарифів на такі послуги згідно з постановою НКРЕКП № 623 для договорів, укладених з 01.05.2019, публікування 13.10.2021 на сайті повідомлення про розміщення публічних індивідуальних договорів приєднання, у тому числі, про надання послуг з постачання теплової енергії, які вважаються укладеними з 13.11.2021.

Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, дійшов висновку, що встановлені АМК обставини дають підстави для висновку, що позивач був наділений повноваженнями відповідно до Постанови КМУ № 1082 та Правил № 1198 самостійно ухвалити рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію для споживачів (за договорами, укладеними до 01.05.2019) у зв`язку зі зміною ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, та застосувати встановлений названою постановою уряду механізм зміни розміру нарахувань для споживачів і зменшення для них розміру плати за теплову енергію і комунальні послуги, що підтверджується змістом листів Мінрозвитку від 20.10.2020 № 7/10.1/17275-20, від 05.03.2021 №7/10.2/3364-21, НКРЕКП від 05.02.2020 № 1415/18/7-20, а, отже, був зобов`язаний прийняти рішення щодо зменшення розміру плати за теплову енергію відповідно до різниці цін на природний газ, враховуючи що паливна складова є значною у структурі тарифу, тобто повинен був формувати ціну теплової енергії у рахунках споживачам згідно з діючим тарифом, зменшуючи його на відповідну суму перерахунку, що не суперечить, зокрема положенням Закону № 2189 та порядку НКРЕКП № 377, а, навпаки, прямо передбачено у них та було б проявом добросовісності зі сторони теплопостачальної організації.

При цьому, апеляційний суд відхилив доводи ТОВ «Євро-Реконструкція» про неможливість реалізувати ним надане Постановою КМУ № 1082 право з огляду на ліцензійні умови, зазначивши що згідно з ліцензійними умовами ліцензіат зобов`язаний здійснювати продаж, постачання виробленої теплової енергії за тарифами, що встановлюються, зокрема уповноваженим законом державним колегіальним органом в межах наданих повноважень, однак приписи статей 9, 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» не містять будь-яких застережень чи умов стосовно неможливості ліцензіата у процесі здійснення ліцензованої діяльності за наявності визначених уповноваженим органом обставин та визначення цим органом чітких дій стосовно цього суб`єкта вчиняти дії щодо перерахування шляхом коригування складових частин структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни саме в бік зменшення.

Відсутність будь-яких правил, положення чи методики перерахунку плати за послуги з централізованого опалення у зв`язку зі зниженням ціни природного газу не може ставити споживачів теплової енергії / послуг з централізованого опалення у залежність не від верховенства права, а від волі монополіста (позивача), яка з огляду на норми законодавства про захист економічної конкуренції не може бути абсолютною, про що зазначається у постанові Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 904/2888/22.

Також за висновками суду апеляційної інстанції:

- ТОВ «Євро-Реконструкція» закуповувало протягом 5 місяців опалювального періоду 2019/2020 природний газ за ціною майже вдвічі нижчою від врахованої у структурі тарифів на послуги з централізованого опалення, встановлених постановами НКРЕКП для споживачів, а тому був наділений не лише правовими, а й економічними підставами для зменшення нарахувань за відповідні послуги, оскільки таке зменшення ціни є значимим для споживачів, що підтверджується наведеними у Рішенні АМК розрахунками при порівнянні складових тарифів, затверджених НКРЕКП для позивача, та динамікою зміни цін на природний газ;

- тарифи згідно з постановою НКРЕКП № 623 застосовувалися до споживачів, з якими укладено договори після 01.05.2019, і саме таким споживачам послуги надавалися за зниженими тарифами, разом з тим в умовах дії договорів про надання послуг з централізованого опалення, підписаних до 01.05.2019, позивач у період з грудня 2019 року до квітня 2020 року продовжував нараховувати плату за послугу за тарифами, встановленими Постановою НКРЕКП № 1823, у зв`язку з чим частина споживачів за одні й ті самі послуги переплачувала понад 38%, незважаючи на те що позивач мав правові та економічні підстави для зменшення нарахувань за відповідні послуги у зв`язку зі зміною ціни природного газу, що правильно встановив Комітет у рішенні.

Апеляційний суд не погодився з:

- мотивами суду першої інстанції, наведеними в обґрунтування висновку про реалізацію позивачем Постанови КМУ № 1082, однак не в спосіб внесення змін до виставлених платіжних доручень, а через публікацію на сайті відповідних повідомлень, зокрема 13.10.2021, звернувши увагу що часовими межами ринку послуг з централізованого опалення АМК визначив проміжок часу опалювального періоду з жовтня 2019 року до квітня 2020 року і встановив, що на звернення споживачів багатоквартирних будинків з проханням здійснити перерахунки плати за послуги з централізованого опалення у зв`язку зі зниженням ціни природного газу ТОВ «Євро-Реконструкція» відповідало відмовою з посиланням на відсутність правових підстав для цього і пропонувало укласти індивідуальні договори з метою отримання цих послуг за зниженим тарифом, в результаті чого могло, але не зробило відповідних перерахувань більш ніж 100 000 абонентам (квартир), що за висновками АМК є зловживанням (домінуючим) становищем на відповідному товарному ринку, що призвело до ущемлення інтересів споживачів;

- твердженням місцевого господарського суду про те, що АМК в оспорюваному рішенні не встановив, на яку саме суму (в якому саме розмірі коригування) теплопостачальні організації мають право самостійно зменшувати розмір нарахувань за послуги з централізованого опалення (за теплову енергію) у зв`язку зі зміною для таких організацій цін природного газу, вказавши, що АМК встановлював та досліджував бездіяльність ТОВ «Євро-Реконструкція» щодо неприйняття рішення про зміну (зменшення) розміру нарахувань споживачам плати за наявності у нього такої можливості, а тому не був зобов`язаний встановлювати та перевіряти визначене судом першої інстанції питання.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним (скасування) Рішення АМК.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про наявність підстав для відступу від застосованого апеляційним господарським судом висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.06.2023 зі справи № 904/2888/22, щодо питання застосування Постанови КМУ № 1082.

Суд зазначає, що самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, пунктами 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Стосовно підстави касаційного оскарження за пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, Суд зазначає таке.

За доводами касаційної скарги в цій частині апеляційний суд вказав, що положення Постанови КМУ № 1082 зобов`язують позивача як теплопостачальну організацію (суб`єкта ліцензійної діяльності) самостійно ухвалити рішення про зміну нарахувань за спожиту послугу у разі зменшення ціни природного газу, а згідно з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 20.06.2023 зі справи № 904/2888/22, відсутність будь-яких правил, положення чи методики такого перерахунку у спірному питанні не може ставити споживачів теплової енергії/послуг з централізованого опалення у залежність не від верховенства права, а від волі монополіста (позивача), яка з огляду на норми законодавства про захист економічної конкуренції не може бути абсолютною.

Водночас, на переконання позивача, такі висновки Верховного Суду щодо обов`язку здійснення позивачем перерахунку відповідно до Постанови КМУ № 1082 зроблені без дослідження та без врахування співвідношення повноважень щодо регулювання державних цін (тарифів) на послуги з централізованого опалення між НКРЕКП та Кабінетом Міністрів України, який не наділений такими повноваженнями стосовно суб`єктів, ліцензування діяльності яких здійснює НКРЕКП, як і не наділений повноваженнями зобов`язувати теплопостачальні організації відступити від встановленого НКРЕКП тарифу чи провести перерахування без наявності на те правових підстав, а в Постанові № 1082 передбачив лише відповідне право теплопостачальної організації, однак не обов`язок, а, отже, наявні підстави для відступу від висновку суду касаційної інстанції у названій постанові щодо питання застосування Постанови КМУ № 1082.

Проаналізувавши постанову Верховного Суду, від висновків у якій просить відступити позивач, колегія суддів встановила, що у справі № 904/2888/22 суд касаційної інстанції залишив без змін судові рішення, в яких суди попередніх інстанцій, зокрема зазначили, що відсутність будь-яких правил, положення чи методики перерахунку плати за послуги з централізованого опалення у зв`язку зі зниженням ціни природного газу не може ставити споживачів у залежність не від верховенства права, а від волі монополіста, яка з огляду на норми законодавства про захист економічної конкуренції не може бути абсолютною, на що звернув увагу Верховний Суд, ухвалюючи постанову від 18.01.2024 у справі, яка розглядається (скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд), однак не в контексті обов`язковості застосування ТОВ «Євро-Реконструкція» Постанови КМУ № 1082, а в розрізі відхилення його посилань на ліцензійній умови та доводи про неможливість реалізувати надане Постановою КМУ № 1082 право самостійно змінити розмір нарахувань, оскільки ухвалення такого рішення було б порушенням ним ліцензійних умов.

Висновків щодо обов`язку здійснення позивачем перерахунку відповідно до Постанови КМУ № 1082, на які вказує ТОВ «Євро-Реконструкція», постанова суду касаційної інстанції безпосередньо не містить, враховуючи доводи касаційної скарги та визначені нею підстави касаційного оскарження у справі № 904/2888/22.

Водночас такі висновки за результатами аналізу, зокрема Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про ціни та ціноутворення» та Законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» в аспекті повноважень НКРЕКП та Кабінету Міністрів України у спірних правовідносинах (до договорів, укладених до 01.05.2019) прямо наведені у постанові Верховного Суду від 18.01.2024 у справі, яка переглядається, про що зазначалося вище, зокрема, направляючи справу № 910/1599/23 на новий розгляд, суд касаційної інстанції виснував, що у Постанові № 1082 Кабінет Міністрів України як уповноважений орган у розумінні положень Закону України «Про ціни і ціноутворення» в межах, визначених статтею 15 Закону України «Про теплопостачання» (діяльність у сфері теплопостачання підлягає державному регулюванню), вчинив прямі конкретно-визначені дії щодо державного регулювання, які полягають в обов`язковому коригуванні ціни (грошового виразу планованих економічно обґрунтованих витрат ліцензіатів НКРЕКП), у зв`язку зі зміною для них ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019/2020 як паливно-енергетичного ресурсу, що входить до цих витрат, що і врахував суд апеляційної інстанції під час нового розгляду справи № 910/1599/23.

Отже, підстава касаційного оскарження, обґрунтована скаржником з посиланням на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.

В контексті доводів скаржника, Верховний Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтею 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Постанова КМУ № 1082 є чинною і підлягає виконанню всіма органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Що ж до підстави касаційного оскарження за пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, Суд зазначає таке.

Як свідчить зміст пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України ця норма процесуального права спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики, шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Верховний Суд виходить з того, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно). Верховний Суд здійснює тлумачення норм права, а не індивідуальних особливостей конкретної справи або фактів, встановлених судами попередніх інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Позивач в цій частині вказує, що НКРЕКП у 2021 році провела планову перевірку щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері теплопостачання та ліцензійних умов, в результаті чого виявила недотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії, зумовлене, у тому числі, зміною ціни природного газу; отримання позивачем додаткового доходу. У постанові № 1463 від 01.09.2021 ухвалила рішення про вилучення додатково отриманого доходу в сумі 61 326,73 грн (у випадку неподання додаткової інвестиційної програми на 2022 рік) шляхом зменшення тарифу на виробництво теплової енергії на суму такого доходу. НКРЕКП 29.12.2021 у постанові № 2975 встановила нові тарифи на виробництво теплової енергії, під час встановлення яких врахувала вилучення у позивача додатково отриманого прибутку на суму 61 326,73 грн, тим самим в межах наданих їй повноважень зменшила тариф на виробництво теплової енергії, чим збалансувала інтереси споживачів та теплопостачального підприємства, що АМК в оспорюваному рішенні та суд апеляційної інстанції у постанові не врахували.

З огляду на викладене, позивач зазначає про необхідність формування висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 13, пункту 2 статті 50 Закону № 2210 у сукупності з частиною першою статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг».

Разом з тим колегія суддів вважає, що у справі, яка розглядається, відсутні підстави для формування висновку Верховного Суду із зазначеного скаржником питання, оскільки предметом розгляду у цій справі є вимоги про визнання недійсним та скасування Рішення АМК про порушення ТОВ «Євро-Реконструкція» законодавства про захист економічної конкуренції, що полягало у його бездіяльності з самостійного ухвалення рішення щодо зміни розміру нарахувань за послуги з централізованого опалення, у зв`язку зі зміною у бік зменшення для споживачів, договори з якими укладені до 01.05.2019, ціни природного газу протягом опалюваного періоду 2019/2020, незважаючи на наявність у ТОВ «Євро-Реконструкція» правових підстав здійснити перерахунки за попередні періоди відповідно до Постанови КМУ № 1082. Натомість з тексту постанови НКРЕКП від 29.12.2021 № 2975 убачається, що вона набирає чинності з 01.01.2022, тобто встановлені у ній нові тарифи почали діяти у період з 01.01.2022, що за встановлених у справі обставин є відмінним від досліджуваного в Рішенні АМК періоду.

Крім того, прийняття НКРЕКП постанов № 1463, № 2975 було правовим наслідком встановлення низки порушень з боку ТОВ «Євро-Реконструкція» ліцензійних умов, порядків, методики, які регулюють його діяльність, неподання ним додаткової інвестиційної програми на 2022 рік, а ухвалення АМК оспорюваного рішення - встановлення порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачає використання НКРЕКП та АМК різних повноважень для відповідних перевірок та досліджень.

Отже, підстава касаційного оскарження, обґрунтована скаржником з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.

Суд зазначає, що аргументи касаційної скарги у переважній більшості спрямовані на необхідність переоцінки Судом доказів і встановлення інших обставин у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої за результатами нового розгляду справи з урахуванням висновків та вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 18.01.2024, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.

Таким чином, підстави касаційного оскарження, наведені скаржником у касаційній скарзі не отримали свого підтвердження, відповідно підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, - відсутні.

Верховний Суд окремо вважає за необхідне вказати, що у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.

Слід зазначити, що в силу приписів частини другої статті 309 ГПК України формальні порушення не можуть бути підставою для скасування з формальних міркувань правильного по суті і законного рішення.

Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзиві АМК на касаційну скаргу в тій частині, яка узгоджується з вказаними вище міркуваннями Верховного Суду, наведеними у цій постанові.

Верховний Суд, враховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» та від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України», зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Інші покликання скаржника, які наведені ним у касаційній скарзі, не охоплюються означеними ним підставами касаційного оскарження та не свідчать про порушення судом попередньої інстанції норм процесуального права та /або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи доводи касаційної скарги, межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку з чим підстави для скасування оскаржуваного судового рішення - відсутні.

Судові витрати

Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд залишає касаційну скаргу ТОВ «Євро-Реконструкція» без задоволення, а судове рішення попередньої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 129 300 301 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у справі № 910/1599/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова