ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2022 року
м. Київ
Справа № 910/1600/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс"- Носенко І.П., адвокат (довіреність від 04.01.2022),
відповідача - Антимонопольного комітету України- Манько О.В., Данилов К.О. ( у порядку самопредставництва),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс"
на рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2021(суддя Босий В.П.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 (колегія суддів: Кропивна Л.В.(головуючий), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.)
зі справи № 910/1600/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" (далі - ТОВ "СП "Аквавінтекс", позивач)
до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет, відповідач)
про визнання протиправним та скасування рішення.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "СП "Аквавінтекс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комітету про визнання протиправним та скасування рішення Комітету від 12.11.2020 №719-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю визначених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання Рішення АМК недійсним, зокрема, у зв`язку з його необґрунтованістю.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.05.2021 зі справи № 910/1600/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено з посиланням на їх недоведеність, необґрунтованість та невідповідність фактичним обставинам справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "СП "Аквавінтекс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило зазначені рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати як такі, що не вмотивовані та постановлені з неповним встановленням обставин справи.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
За доводами скаржника (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги), відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування приписів статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у поєднанні з:
статтею 10 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів", відповідно до якої інформація про харчовий продукт повинна надаватися державною мовою та, за рішенням виробника продукту, поруч з текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами - відповідно до даної норми ТОВ "СП "Аквавінтекс" мало право використовувати переклад інформації про харчовий продукт іншою мовою;
частиною четвертою статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", за приписами якої знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака - відповідно до даної норми ТОВ "СП "Аквавінтекс" використовувало в маркуванні зареєстровані в установленому порядку знаки для товарів і послуг (свідоцтво на знак товарів і послуг від 10.02.2015 №196186 та від 12.02.2018 №237494);
частиною першою статті 16 "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" стосовно того, що права, які випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки, а, отже, ТОВ "СП "Аквавінтекс" мало право використовувати напис «Georgian Collection» з 20.05.2016 (звернення до ДП «УКРПАТЕНТ» із заявкою від 20.05.2016 №m201611059 на реєстрацію торгівельної марки «Georgian Collection») по 09.08.2018 (висновком ДП «УКРПАТЕНТ» було встановлено невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи від 09.08.2018 №83823/ЗМ/18);
частинами першою, четвертою статті 5, частиною першою статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", відповідно до яких правова охорона надається торговельній марці, яка не суперечить публічному порядку та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом; обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням торговельної марки та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом; не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують: державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми) - відповідно до даної норми, з урахуванням видачі свідоцтв на знак товарів та послуг від 10.02.2015 №196186 та від 12.02.2018 №237494, ТОВ "СП "Аквавінтекс" мало правомірні очікування, що такі зображення не імітують державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми).
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Комітет просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 без змін, зазначаючи, зокрема, про їх законність та обґрунтованість, дотримання судами норм матеріального та процесуального права.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням АМК визнано, що ТОВ "СП "Аквавінтекс" вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді повідомлення неточних відомостей на етикетках та контретикетках вина "ALAZANI VALLEY SHEREULI" (білого напівсолодкого та червоного напівсолодкого) власного виробництва, які можуть свідчити та бути сприйнятими як інформація про іноземне походження цих напоїв. За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ "СП "Аквавінтекс" штраф у розмірі 693 252,00 грн.
Відтак колегією суддів встановлено, що до Комітету надійшла заява громадянина України ОСОБА_1 б/н від 17.10.2018 про наявність у діях ТОВ "СП "Аквавінтекс" ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції під час виробництва/реалізації вина червоного та білого з позначенням "ALAZANI VALLEY SHEREULI" (далі - напої).
Розпорядженням державного уповноваженого Комітету від 07.12.2018 № 09/303-р розпочато розгляд справи №127-26.4/135-18 за ознаками вчинення ТОВ "СП "Аквавінтекс" порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
Під час розгляду справи №127-26.4/135-18 Комітетом встановлено, що ТОВ "СП "Аквавінтекс" здійснює на території України виробництво коньяків України ординарних, вин виноградних ординарних столових "Мускат Дель Мар", "Мускатель Південний" торговельної марки Масандра" тощо.
ТОВ "СП "Аквавінтекс" здійснює виробництво напоїв, використовуючи при цьому оформлення етикеток, які в пересічного споживача можуть скласти уявлення про те, що зазначені напої є винами, які мають відношення до Республіки Грузія.
Зовнішнє оформлення етикеток напоїв вина червоного напівсолодкого "Шереулі Алазанська Долина" являє собою прямокутник темно-синього кольору, а вина білого напівсолодкого "Шереулі Алазанська Долина" - прямокутник світло-жовтого кольору, на яких розміщені такі елементи: - у верхній частині обох видів етикеток розміщено позначення червоного хреста на золотому фоні, який схожий на елемент прапора Республіки Грузія; - нижче літерами грузинського алфавіту золотого кольору розміщено напис; - під ним на етикетці розміщено назви напоїв: на етикетці вина червоного напівсолодкого напис виконано великими літерами білого кольору, а на етикетці вина білого напівсолодкого - великими літерами чорного кольору "АЛАЗАНСЬКА ДОЛИНА"; - нижче розміщено позначення, виконане золотим кольором, "ШЕРЕУЛІ", під яким літерами грузинського алфавіту білого та чорного кольорів розміщено напис; - під ним міститься напис "Georgian Collection". Вказані позначення є домінуючими.
Далі зазначено, зокрема, таку інформацію: вміст спирту 9,0-13,0 % об., місткість 0,75 L, вміст цукру 3,0-8,0 % мас, вино ординарне столове напівсолодке червоне або вино ординарне столове напівсолодке біле.
Нижче розміщено напис "Україна", виконаний маленькими літерами золотого кольору, які складно прочитати.
Під ним наведено інформацію про виробника: ТОВ "СП "АКВАВІНТЕКС", Україна, 67832, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Великодолинське, вул. Центральна, б. 126, тел./факс. (04851) 4-14-98 ДСТУ 4806:2007.
Крім цього, на пляшках напоїв під етикеткою наклеєно стрічку з такими позначеннями: "SHEREULI®", "ALAZANI VALLEY".
На контретикетках напоїв зазначено, зокрема, таке: вино ординарне столове напівсолодке червоне або вино ординарне столове напівсолодке біле, "АЛАЗАНСЬКА ДОЛИНА ШЕРЕУЛІ", "ALAZANI VALLEY SHEREULI", "Georgian Collection", "ШЕРЕУЛІ®".
На контретикетці вина ординарного столового напівсолодкого червоного зазначено таку інформацію про вино: "Вино насиченого червоного кольору з фіолетовими відблисками. Має фруктовий, з приємною терпкістю аромат. Склад: продукт повного бродіння подрібненого свіжого винограду сорту Сапераві та суміші інших червоних європейських сортів винограду, концентрат виноградного соку. Як антиоксидант використано діоксин сірки. Зберігати в затемнених вентильованих приміщеннях, що не мають стороннього запаху за вологості повітря не більше 85% та температурі від мінус 2С до 16С. Виробник гарантує відповідність якості продукту за умови дотримування правил транспортування та зберігання тощо".
На контретикетці вина ординарного столового напівсолодкого білого зазначено таку інформацію про вино: "Вино золотистого кольору з гармонійним квітковим ароматом. Склад: продукт повного бродіння подрібненого свіжого винограду сорту Ркацителі та білих європейських сортів винограду, концентрат виноградного соку. Як антиоксидант використано діоксин сірки. Зберігати в затемнених вентильованих приміщеннях, що не мають стороннього запаху за вологості повітря не більше 85% та температурі від мінус 2С до 16С. Виробник гарантує відповідність якості продукту за умови дотримування правил транспортування та зберігання тощо".
Сукупність текстової та графічної інформації, розміщеної вказаним вище чином на лицьовій поверхні етикеток та контретикеток напоїв, може скласти у споживача уявлення про те, що зазначена продукція має відношення до Республіки Грузія.
Позначення "АЛАЗАНСЬКА ДОЛИНА ШЕРЕУЛІ", "ALAZANI VALLEY SHEREULI", "Georgian Collection", "ШЕРЕУЛІ®", які містяться на етикетках напоїв, виконано великими літерами, які легко прочитати, у той час як напис "Україна" та інформація про виробника, які розміщено в нижній частині етикеток напоїв, виконано маленькими літерами, ці написи можна побачити лише з близької відстані від напоїв, якщо ретельно роздивитись пляшку.
Отже, напис "Україна" та інформацію про виробника можна побачити лише з близької відстані від напою, якщо уважно вивчити всі написи. Тобто на етикетках напоїв розміщено суперечливу інформацію про їх походження.
Зазначення на етикетці суперечливої інформації щодо походження продукції, а саме: "АЛАЗАНСЬКА ДОЛИНА ШЕРЕУЛІ", "ALAZANI VALLEY SHEREULI", "Georgian Collection", "ШЕРЕУЛІ®" може скласти у споживачів уявлення про те, що напої мають відношення до Республіки Грузія та вплинути на наміри споживачів щодо їх придбання.
За наявною у Комітету інформацією, до складу напоїв не входять виноматеріали походженням з Республіки Грузія, таким чином, ТОВ "СП "Аквавінтекс" розміщує неточну інформацію про походження продукції, що може надати йому неправомірних переваг у конкуренції на ринку алкогольних напоїв.
Також судами встановлено, що ТОВ "СП "Аквавінтекс" листом від 29.04.2020 № 65 (вх. АМК № 8-09/5831 від 08.05.2020) надало Комітету інформацію про обсяги виробництва та реалізації усіх об`ємів вина з позначенням "SHEREULI".
Зокрема, ТОВ "СП "Аквавінтекс" надало обсяги виробництва та реалізації напоїв у 2020 році, у той час як Комітетом 19.12.2019 надавались ТОВ "СП "Аквавінтекс" рекомендації № 72-рк припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що ТОВ "СП "Аквавінтекс" після надання Комітетом рекомендацій від 19.12.2019 № 72-рк продовжило виробництво та реалізацію напоїв з використанням описаних вище знаків та етикеток, зміна яких відбулася лише після подання Комітетом попередніх висновків від 03.07.2020 у справі, оскільки позивачем було направлено до Комітету лист, до якого були додані нові макети етикеток/конртетикеток від 25.08.2020 № 124.
Ринок виробництва та реалізації вина в Україні, на якому діє позивач, є конкурентним. Зокрема, серед основних виробників, вина яких реалізуються в Україні, є: товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово - Торговельна Компанія Шабо" (середня ціна - 55 грн), товариство з обмеженою відповідальністю "Інкерман Україна" (середня ціна - 88 грн), товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський завод класичних вин" (середня ціна - 100 грн).
Крім того, на ринку України широко представлені вина виробництва Республіки Грузія, зокрема таких виробників: товариство з обмеженою відповідальністю "Бадагоні" (Республіка Грузія) (середня ціна - 155 грн), акціонерне товариство "Теліані Велі" (Республіка Грузія) (середня ціна - 180 грн), товариство з обмеженою відповідальністю "Виноробна компанія Шумі" (Республіка Грузія) (середня ціна - 190 грн) тощо.
З огляду на викладене Комітет у своєму рішенні дійшов висновку про те, що стимулювання зацікавленості споживачів шляхом поширення неточної інформації про країну походження товару може надати неправомірних переваг на ринку та поставити ТОВ "СП "Аквавінтекс" у більш вигідне становище порівняно з іншими суб`єктами господарювання, які діють на відповідному ринку, що, в свою чергу, може посилити свою конкурентну позицію не завдяки власним досягненням, а шляхом поширення неточних відомостей щодо походження продукції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційного господарського суду
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним та скасування Рішення АМК.
Як вбачається із з`ясованого попередніми судовими інстанціями змісту Рішення АМК, згідно з останнім дії позивача кваліфіковано за ознаками статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді повідомлення неточних відомостей на етикетках та контретикетках вина "ALAZANI VALLEY SHEREULI" (білого напівсолодкого та червоного напівсолодкого) власного виробництва, які можуть свідчити та бути сприйнятими як інформація про іноземне походження цих напоїв.
За доводами скаржника, які викладені у касаційній скарзі, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме приписів статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у поєднанні з іншими фактичними обставинами встановленими під час розгляду цієї справи.
Водночас Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.
Відповідно до "Про захист від недобросовісної конкуренції" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
- недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності (стаття 1);
- відносини, пов`язані захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України (стаття 3);
- поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання.
Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:
містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;
містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб`єкта господарювання;
приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;
містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації (стаття 15-1);
Для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як, зокрема, недобросовісної конкуренції, не є обов`язковим з`ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 11, 13-15 і 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції») або можливості настання зазначених наслідків у зв`язку з відповідними діями таких суб`єктів господарювання (частини перші статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 151, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 зі справи № 915/1253/17, від 02.06.2020 зі справи № 915/1889/19.
Поняття інформації, що вводить в оману, не обмежується повідомленням лише очевидно недостовірних відомостей. Поширення неточної, неповної інформації може створювати у споживачів невірне уявлення щодо відповідних товарів, робіт чи послуг, впливати на вибір суб`єкта господарювання постачальника товару/робіт чи надавача відповідної послуги.
Отже, поширення неточної інформації, що вводить в оману безпосередньо невизначеному колу осіб, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення щодо назви продукту, його споживчих властивостей та стандарту, якому відповідає продукт, які можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товару цього суб`єкта господарювання тягне за собою відповідальність, передбачену Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
Водночас згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Приписами частини першої статті 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб`єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України.
Згідно з частиною першою статті 23 названого Закону унормовано, що діяльність стосовно виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:
- розгляд заяв і справ про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проведення досліджень за цими заявами і справами;
- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
- органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов`язкові для виконання рішення про: визнання факту недобросовісної конкуренції, накладення штрафів (абзаци 1, 5 частини першої статті 30).
У свою чергу, суд, розглядаючи позов про визнання недійсним рішення АМК, не має встановлювати безпосередньо наявність чи відсутність недобросовісної конкуренції в діях позивача, а зобов`язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання рішення АМК недійсним. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 910/21488/17, від 17.09.2020 у справі № 910/1254/19.
За приписом частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суди попередніх інстанцій, з огляду на відповідні законодавчі приписи, встановлені фактичні обставини, з урахуванням виключних повноважень органів Комітету щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, враховуючи те, що органи Комітету здійснюють контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, в частині виявлення та припинення поширення інформації, що вводить в оману, дослідивши встановлені Комітетом обставини щодо повідомлення неточних відомостей на етикетках та контретикетках вина "ALAZANI VALLEY SHEREULI", які можуть свідчити та бути сприйнятими як інформація про іноземне походження цих напоїв є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", - дійшли неспростовного висновку про відсутність правових підстав для визнання Рішення АМК недійсним.
Доводи касаційної скарги даних висновків також не спростовують.
Разом з тим, необхідно зазначити, що довід позивача про те, що ТОВ "СП "Аквавінтекс" мало право використовувати переклад інформації про харчовий продукт іншою мовою, зокрема розміщувати на етикетці напоїв напис літерами грузинського алфавіту золотого кольору, оскільки це передбачено статтею 10 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" не може бути підставою для скасування Рішення АМК, оскільки АМК досліджувалось питання вчинення позивачем дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція, а не дотримання виробником вимог законодавства щодо порядку розміщення інформації на етикетках та контретикетках відповідного товару.
Окрім того, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, реєстрація знака для товарів і послуг хоча і надає право на маркування товару, для якого відповідний знак для товарів і послуг зареєстровано, проте не надає права на поширення інформації, що вводить в оману із посиланням на відповідне свідоцтво та не може переважати право інших осіб (у тому числі потенційних споживачів) на одержання достовірної інформації про харчові продукти, зокрема правдивих даних про місце походження сировини, з якої виготовлений продукт.
Отже, за наявності прав на певний знак для товарів і послуг позивач мав користуватися належними йому правами добросовісно. Сама по собі відповідність дій суб`єктів господарювання цивільному, господарському законодавству не може автоматично свідчити про дотримання ним норм та вимог антимонопольного законодавства.
Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, Комітет, дослідивши саме сукупність текстової та графічної інформації, розміщеної на лицьовій поверхні етикеток та контретикеток напоїв, дійшов висновку, що така може скласти у споживача уявлення про те, що зазначена продукція має відношення до Республіки Грузія.
Отже, наявність свідоцтв на знаки для товарів і послуг, які є окремими елементами етикеток та контретикеток напоїв не спростовують висновків Комітету, що останні містять інформацію, яка вводить в оману та яка може свідчити та бути сприйнята як інформація про іноземне походження товару.
Стосовно доводів скаржника про те, що суди самоусунулись від надання відповіді на аргументи Товариства, від оцінки поданих ним доказів та відтворили формулювання Комітету, які ним викладались в оскаржуваному рішенні, Суд зазначає таке.
Комітет є органом, до повноважень якого належить здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Отже, до повноважень органів АМК віднесено здійснення розгляду справ про недобросовісну конкуренцію, встановлення та кваліфікації правопорушення.
Господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але при цьому зобов`язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм. Таку ж правову позицію викладено в постанові Великої палати Верховного Суду від 02.07.2019 зі справи № 910/23000/17.
Порушень Комітетом у розгляді антимонопольної справи, про які вказує скаржник, судами попередніх інстанцій не встановлено.
Під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Верховний Суд також наголошує, що ГПК України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7 13 14 ГПК України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
Верховний Суд зазначає, що згідно з частинами першою та третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Колегія суддів звертає увагу на те, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Верховний Суд також зазначає, що у пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд, з яким також погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з огляду на обставини, встановлені Комітетом під час розгляду справи № 127-26.4/135-18, оспорюване рішення АМК прийняте відповідно до вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90299, тому відсутні підстави для визнання його недійсним або скасування. При цьому суди попередніх судових інстанцій врахували приписи зазначених норм, надали оцінку доводам та аргументам сторін, здійснивши повний і всебічний розгляд даної справи, тому доводи Товариства в цій частині є неприйнятними.
Всі інші доводи позивача практично цілком стосуються питань, пов`язаних із встановленням обставин справи та дослідженням (оцінкою) доказів у ній.
Між тим у силу імперативного припису частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи Комітету, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з урахуванням наведеного у цій постанові, беруться до уваги Судом як такі, що узгоджуються із застосуванням норм права судами попередніх інстанцій.
Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Суд зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Наявності визначених законом підстав для скасування або зміни судових рішень попередніх інстанцій скаржником не доведено.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ТОВ "СП "Аквавінтекс" без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі № 910/1600/21 - без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.
Судові витрати
Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі № 910/1600/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
Суддя В. Селіваненко