ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/16265/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Семенов С.В. (адвокат),

відповідача - Пучка В.А. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022

за позовом комунального підприємства "Міськтепловоденергія"

до приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 2 649 086,57 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

1.1. Комунальне підприємство "Міськтепловоденергія" (далі - КП "Міськтепловоденергія", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПАТ "НЕК "Укренерго", відповідач) про стягнення заборгованості за договором від 31.07.2019 № 0074-01013 у розмірі 2 649 086,57 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 31.07.2019 №0074-01013, укладеним між позивачем та відповідачем, в частині оплати за придбану електроенергію.

1.3. За твердженням КП "Міськтепловоденергія" останнє приєдналось до умов договору (ідентифікатор договору №0074-01013, дата акцептування 31.07.2019) про врегулювання небалансів електричної енергії та набуло статусу учасників ринку. Вказані обставини підтверджуються повідомленням від оператора системи передачі, яким є відповідач.

1.4. На виконання умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 31.07.2019 №0074-01013 між позивачем та відповідачем складено та підписано акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно з договором, а також акти-коригування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно з договором.

1.5. Загалом позивачем, на умовах договору, здійснено продаж електричної енергії відповідачу на суму 10 922 059,57 грн. Протягом періоду з липня 2019 року по травень 2021 року відповідачу були виставлені рахунки-фактури (інвойси) за небаланси електричної енергії, згідно з якими відповідач зобов`язаний сплатити позивачу за придбану енергію з метою врегулювання небалансів.

1.6. Однак в порушення вимог законодавства, ПАТ "НЕК "Укренерго" (оператора системи передачі та адміністратор розрахунків), як сторона, що відповідальна за небаланси не здійснило оплату рахунків за електричну енергію для врегулювання небалансів своєчасно та у повному обсязі, тобто, не сплатило суму, яку зобов`язане сплатити через її небаланси електричної енергії, що є підставою для стягнення з відповідача 2 649 086,57 грн.

2. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 09.06.2022 (суддя Ярмак О.М.), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у справі №910/16265/21 позов КП "Міськтепловоденергія" задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині стягнення 2 299 714,49 грн основного боргу. Стягнуто з відповідача на користь позивача 349 372,08 грн боргу та 39 736,30 грн витрат по сплаті судового збору.

2.2. Рішення та постанову мотивовано тим, що в силу положень статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку) у відповідача, як оператора системи передачі виник обов`язок сплачувати рахунки за електричну енергію для врегулювання небалансів своєчасно та у повному обсязі.

2.3. Позивачем належними та допустимими доказами підтверджено обставини порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати вартості небалансів, відповідно до виставлених рахунків, розмір якої підтверджений актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за спірний період.

2.4. Закриваючи провадження у праві в частині стягнення 2 299 714,49 грн основного боргу на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), місцевий господарський суд виходив з того, що з 2 649 086,57 грн заявленого боргу - несплаченої вартості електричної енергії для врегулювання небалансів по виставлених позивачем рахунках, строк оплати яких настав, відповідачем у процесі розгляду справи в суді здійснено часткове погашення боргу, всього у сумі 2 299 714,49 грн.

2.5. Встановивши відсутність доказів оплати вартості отриманої електричної енергії для врегулювання небалансів за договором від 31.07.2019 №0074-01013 у розмірі 349 372,08 грн та відсутність підстав для звільнення відповідача від виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість вимог позивача в цій частині та наявність підстав для їх задоволення.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги

3.1. ПАТ "НЕК "Укренерго" у касаційній скарзі до Верховного Суду просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 зі справи №910/16265/21, а справу направити справу на новий розгляд.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1.1. ПАТ "НЕК "Укренерго" (далі - скаржник) стверджує, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального права, за відсутності об`єктивного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

4.1.2. На думку скаржника, спір у даній справі виник у специфічних правовідносинах заснованих на укладеному між сторонами договорі про врегулювання небалансів електричної енергії. Як було зазначено позивачем у позовній заяві, на час звернення до суду з позовом у даній справі ПАТ "НЕК "Укренерго" мало заборгованість за договором з оплати вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за договором у розмірі 2 649 086,57 грн за період вересень 2020 року - травень 2021 року.

4.1.3. Поряд з тим, як суд першої інстанції так і суд апеляційної інстанції повністю проігнорували доводи відповідача про те, що дійсна заборгованість відповідача перед позивачем станом на час звернення до суду з позовом була меншою ніж заявлена (станом на 06.10.2021 заборгованість складала 2 216 175,96 грн) та про те, що позивач в порушення вимог положень пункту 3 частини третьої статті 162 ГПК України не подав суду розрахунку заборгованості до позовної заяви.

1.4.1. Скаржник зазначає, що внаслідок неповного дослідження судами попередніх інстанцій наявних у матеріалах справи доказів та здійснення помилкових розрахунків судами попередніх інстанцій до спірної суми заборгованості включено акт купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 19.08.2019 №ВН/19/08л-0074 на суму 6 670,63 грн, який не відповідає періоду заявлених позовних вимог та оплачений відповідачем. Загальна сума актів купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів на суму 3 943 517,45 грн відповідачем оплачена в повному обсязі (останній платіж був проведений 01.03.2022), однак суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення не взяли даний факт до уваги. Крім того, суд апеляційної інстанції взяв до розрахунку період липень 2019 року - травень 2021 року, що, на думку скаржника, є виходом за межі позовних вимог.

1.4.2. Так, касаційна скарга подана на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

4.2. Позиція інших учасників справи

4.2.1. КП "Міськтепловоденергія" подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

5. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

5.1. Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що КП "Міськтепловоденергія" є виробником електричної енергії та є учасником ринку електричної енергії України. ПАТ "НЕК "Укренерго" є оператором системи передачі (ОСП), на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР).

5.2. Згідно із статтею 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків, забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил та Кодексу комерційного обліку.

5.3. Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про врегулювання небалансів.

5.4. Згідно з пунктом 46 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" небаланс електричної енергії - це розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.

5.5. За приписами частини першої статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.

5.6. Частиною п`ятою статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.

5.7. Відповідно до частини 72 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).

5.8. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку. Відповідно до пункту 1.1.2 глави 1.1, пункту 1.11.1 та пункту 1.11.8 глави 1.11 розділу І Правил ринку, система управління ринком (Market management system) - це програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

5.9. Пунктом 1.9.1 глави 1.9 розділу І Правил ринку передбачено, що ОСП забезпечує функціонування балансуючого ринку, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.

5.10. Суди встановили, що відповідно до розділу 1.2 Правил ринку позивач та відповідач є учасниками ринку . Зокрема, відповідно до пункту 1.1.4 Правил ринку, ОСП - оператор системи передачі, яким є ПАТ "НЕК "Укренерго"; АР - адміністратор розрахунків; СВБ - сторона, відповідальна за баланс, яким є КП "Міськтепловоденергія".

5.11. Зокрема, судами встановлено, що 31.07.2019 позивач приєднався до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії, затвердженого наказом ДП "НЕК "Укренерго" від 08.07.2019 №366 (ідентифікатор договору - №0074-01013) і був включений до реєстру учасників ринку, згідно з повідомленням від ОСП (відповідача). У вказаному повідомленні зазначено, що договір є публічним і укладається сторонами з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та розміщений на офіційному сайті ПАТ "НЕК "Укренерго" https://ua.energy/. Аналогічні положення містить також і пункт 1.1 договору.

5.12. За змістом пункту 1.2 договору на підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

5.13. Згідно з пунктом 1.3 договору за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.

5.14. Відповідно до пунктом 1.4 договору ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку.

5.15. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до положень пункту 1.5 договору врегулювання небалансів електричної енергії є вчинення СВБ (позивачем) правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

5.16. Згідно з пунктом 2.1 договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством.

5.17. За умовами пункту 3.3 договору ОСП зобов`язаний, зокрема, виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку, проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.

5.18. Відповідно до пункту 3.4 договору СВБ має право отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії та за результатом інших платежів, передбачених Правилами ринку.

5.19. Згідно з пунктом 5.9 договору ОСП надає СВБ два примірники акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (далі - акт), підписані зі своєї сторони, до 08 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.

5.20. Відповідно до пункту 5.10 договору СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта.

5.21. Згідно з пунктами 9.1, 9.2 договору він набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ до заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, в якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.

5.22. Як встановлено судом апеляційної інстанції На підтвердження викладеного, до позовної заяви додано копії актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно з Договором, підписаних позивачем та відповідачем, відповідно до яких СВБ продала, а ОСП купив електричну енергію для врегулювання небалансів відповідно до договору, зокрема: від 31.07.2019 №19/07-195 на суму 130 310,43 грн; від 19.08.2019 №ВН/19/08л-0074 на суму 6 670,63 грн; від 24.09.2019 №ВН/19/09с-0074 на суму 120 717,05 грн; від 30.09.2019 №ВН/19/10в-0074 на суму 388 210,98 грн; від 31.10.2019 №ВН/19/10ж-0074 на суму 921 832,69 грн; від 30.11.2019 №ВН/19/11л-0074 на суму 1 021 578,55 грн; від 31.12.2019 №ВН/19/12-0074 на суму 314 116,79 грн; від 31.01.2020 №ВН/20/01-0074 на суму 335 842,70 грн; від 29.02.2020 №ВН/20/02-0074 на суму 403 076,50 грн; від 31.03.2020 №ВН/20/03-0074 на суму 721 724,82 грн; від 30.04.2020 №ВН/20/04-0074 на суму 786 790,38 грн; від 31.05.2020 №ВН/20/05-0074 на суму 696 629,96 грн; від 30.06.2020 №ВН/20/06-0074 на суму 637 175,68 грн; від 31.07.2020 №ВН/20/07-0074 на суму 372 946,93 грн; від 31.08.2020 №ВН/20/08-№ 0074 на суму 75 724,01 грн; від 30.09.2020 №ВН/20/09-№ 0074 на суму 429 246,18 грн; від 31.10.2020 №ВН/20/10-№ 0074 на суму 610 416,37 грн; від 30.11.2020 №ВН/20/11-№ 0074 на суму 298 846,52 грн; від 31.12.2020 №ВН/20/12-№ 0074 на суму 672 307,36 грн; від 31.01.2021 №ВН/21/01-№ 0074 на суму 539 096,87 грн; від 28.02.2021 №ВН/21/02-№ 0074 на суму 389 792,59 грн; від 31.03.2021 №ВН/21/03-№ 0074 на суму 379 888,19 грн; від 30.04.2021 №ВН/21/04-№ 0074 на суму 494 120,54 грн; від 31.05.2021 №ВН/21/05-№ 0074 на суму 129 802,87 грн.

5.23. Також суди встановили, що позивач виставив відповідачу, які надіслано засобами поштового зв`язку рахунки-фактури (інвойси) за електричну енергію для врегулювання небалансів у період липень 2019 року - травень 2021 року.

5.24. Крім того, суди встановили, що між сторонами складено та підписано акти зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з договором: від 31.05.2020, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що зобов`язання СВБ та ОСП за договором на суму 9 380,81 грн припиняються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог; від 30.06.2020, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що зобов`язання СВБ та ОСП за договором на суму 4 700,16 грн припиняються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог; від 31.07.2020, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що зобов`язання СВБ та ОСП за договором на суму 1 198,95 грн припиняються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог; від 30.11.2020, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що зобов`язання СВБ та ОСП за договором на суму 24 520,24 грн припиняються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

5.25. Суд першої інстанції, встановивши обставини щодо підписання між сторонами актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, обставини щодо виставлення позивачем відповідачу рахунків-фактур (інвойсів) за небаланси електричної енергії, згідно з якими відповідач зобов`язаний сплатити позивачу за придбану енергію з метою врегулювання небалансів у період з липня 2019 року по травень 2021 року, а також обставини щодо погашення відповідачем частини заборгованості у розмірі 2 299 714,49 грн вже під час розгляду справи судом, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 349 372,08 грн. В частині стягнення заборгованості у розмірі 2 299 714,49 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про сплату вказаної вище суми заборгованості підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.

5.26. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 349 372,08 грн виходив з того, що наданими до матеріалів справи доказами (актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно з договором, актами-коригування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно з договором) підтверджуються обставини, що КП "Міськтепловоденергія", на умовах договору, здійснило продаж електричної енергії відповідачу на суму 10 922 059,57 грн.

5.27. Протягом періоду з липня 2019 року по травень 2021 року відповідачу були виставлені рахунки-фактури (інвойси) за небаланси електричної енергії, згідно з якими відповідач зобов`язаний сплатити позивачу за придбану енергію з метою врегулювання небалансів.

5.28. Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, у тому числі платіжні доручення про оплату відповідачем вищезазначених рахунків-фактур (інвойсів), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що згідно з наданими до матеріалів позовної заяви актами підтверджується сума заборгованості відповідача перед позивачем на суму 10 922 059,57 грн.

5.29. Суд апеляційної інстанції мотивував свої висновки тим, що як заявлено позивачем і не спростовано відповідачем, станом на момент ухвалення рішення у справі відповідачем сплачено частину суми заборгованості в розмірі 2 299 714,49 грн, провадження у справі в частині позовних вимог про сплату вказаної вище суми заборгованості підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України. З огляду на відсутність доказів оплати решти 349 372,08 грн вартості отриманої електричної енергії для врегулювання небалансів за договором, а також відсутність підстав для звільнення від виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача боргу в розмірі 349 372,08 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, відповідач 2 оскаржує рішення та постанову судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України.

6.2. Суд у розгляді даного питання виходить з такого.

6.3. Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

6.5. Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій (частина сьома статті 301 ГПК України).

6.6. Здійснення судом процесуальних дій всупереч приписам процесуального закону (порушення норм процесуального права), якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (частина друга статті 311 ГПК кодексу України), може бути підставою касаційного оскарження лише у разі, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 ГПК України. Відповідна підстава передбачена у пункті 4 частині першої статті 287 цього Кодексу.

6.7. Оцінюючи обсяг повноважень суду касаційної інстанції під час касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 зі справи №908/2287/17 дійшов висновку, що саме перевірка правильності застосування норм як матеріального, так і процесуального права є ключовою для суду касаційної інстанції. Суди попередніх інстанцій застосовують відповідні норми матеріального і процесуального права до спірних правовідносин, а Верховний Суд, у свою чергу, аналізує використання судами нормативних приписів та викладає правові висновки щодо правильного застосування таких норм.

6.8. У наведеній постанові Верховного Суду вказано на те, що суд касаційної інстанції формує висновки щодо застосування не лише норм матеріального права, які є обов`язковими для судів першої та апеляційної інстанцій, а й вказує на особливості та правильність застосування норм процесуального права. У протилежному випадку на суди з урахуванням приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України не поширювався б обов`язок керуватися правовими висновками Верховного Суду, в яких би йшлося про положення процесуального права. Неможливо здійснювати повноваження щодо єдності судової практики виключно у контексті норм матеріального права, оскільки однакове застосування судами норм процесуального права є основою для забезпечення верховенства права під час судового розгляду.

6.9. Крім того, згідно з пунктом 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. У тому випадку, якщо вважати, що застосування норм права стосується лише матеріального права, то фактично нівелюється визначальна роль Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики.

6.10. Розглянувши доводи касаційної скарги в межах зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, перевіривши наведені ПАТ "НЕК "Укренерго" доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

6.11. Судами встановлено, що на виконання умов укладеного договору позивач поставив, а відповідач отримав балансуючу електричну енергію загальною вартістю 10 922 059,57 грн, що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно з договором, долученими до матеріалів справи.

6.12. АР сформував у Системі управління ринком рахунки за небаланси електричної енергії за договором (інвойси) за період з липня 2019 року по травень 2021 року.

6.13. Ухвалюючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

6.14. Згідно із статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

6.15. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

6.16. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

6.17. Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

6.18. Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

6.19. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

6.20. Згідно із статтею 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

6.21. Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

6.22. Відповідно до пункту 1.1.1 Правил ринку ці Правила визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України.Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані доведеністю обставин порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати вартості небалансів відповідно до виставлених рахунків, розмір якої підтверджений актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за спірний період.

6.23. Пунктом 5.1 договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку та згідно з умовами договору.

6.24. Згідно із пунктом 7.1.1 глави 7.1 Правил ринку АР встановлює регламент щодо розрахунків, у якому зазначаються формати платіжних документів і супровідних даних, що будуть надаватись в електронному вигляді.

6.25. У пункті 1.2.1 глави 1.2 Правил ринку передбачено, що платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов`язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку.

6.26. Відповідно до пунктів 5.14.2, 5.14.3 глави 5.14 Правил ринку (у редакції, чинній до 11.12.2020) дані розрахунків за небаланси електричної енергії складаються із законтрактованих обсягів купівлі-продажу електричної енергії, графіків відпуску/відбору, диспетчерських команд балансуючого ринку, цін небалансу електричної енергії і сертифікованих даних комерційного обліку. У кожній зоні небаланс електричної енергії кожної СВБ обчислюється з урахуванням балансуючої електричної енергії, поставленої (та оплаченої) будь-якою одиницею постачання послуг з балансування учасника ринку з групи цієї СВБ.

6.27. Відповідно до пункту 5.14.10 глави 5.14. Правил ринку (у редакції з 18.11.2020) АР використовує систему розрахунків за небаланси електричної енергії для проведення відповідних розрахунків, дебетувань/кредитувань ринкових рахунків СВБ для платежів і зборів при розрахунках за небаланс. Система розрахунків за небаланси електричної енергії є частиною системи управління ринком та містить інформацію про ринкові рахунки СВБ.

6.28. Відповідно до пункту 7.3.1 глави 7.3 розділу VII Правил ринку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

6.29. Згідно з пунктом 7.6.4 глави 7.6 розділу VIІ Правил ринку (в редакції, чинній до 01.03.2020) оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом трьох банківських днів з дати направлення рахунка.

6.30. Відповідно до пункту 7.6.4 глави 7.6 розділу VI Правил ринку (в редакції, чинній з 01.03.2020; з 18.11.2020 - пункт 7.7.4 глави 7.7 розділу VIІ) оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох банківських днів з дати направлення рахунка.

6.31. Судами встановлено, що ПАТ "НЕК "Укренерго" (ОСП, АР) не здійснило оплату вказаних рахунків за електричну енергію для врегулювання небалансів своєчасно та у повному обсязі, зокрема на суму 349 372,08 грн. З огляду на встановлення обставин щодо неповного виконання відповідачем обов`язку визначеного договором та Правилами ринку, дійшли вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

6.32. При цьому судом враховується, що такий самий підхід щодо обов`язку сплати вартості небалансів відповідно до виставлених рахунків та визначення моменту відліку строку на оплату платіжного документа у відповідності до пункту 7.6.4 глави 7.6 розділу VII Правил ринку, був застосований судами і у постанові від 01.06.2022 зі справи №910/11109/21, постанові від 13.09.2022 зі справи №910/8901/20, постанові від 18.10.2020 зі справи №910/6578/21, від 08.11.2022 зі справи №90/21124/20, правовідносини у якій є подібними за об`єктом спору та за змістовним критерієм до тих, що виникли у справі, яка розглядається, та з висновками у якій також погодився Верховний Суд.

6.33. Поряд з тим, в контексті доводів касаційної скарги, Суд зазначає про те, що відхиляючи доводи ПАТ "НЕК "Укренерго" про те, що акт від 31.07.2019 №ВН/19/08л-0074 на суму 6 670,63 грн не має відношення до заявленого позивачем періоду заборгованості (вересень 2020 року - травень 2021 року), суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з доводами позовної заяви КП "Міськтепловоденергія" зазначено, зокрема: "На виконання умов вищевказаного договору, позивачем у період було поставлено відповідачу електричну енергію для врегулювання небалансів, що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно з договором від 31.07.2019 №0074-0101, зокрема…". Таким чином, у вказаному реченні було наведено неповний перелік актів, які підтверджують поставку відповідачу електричної енергії для врегулювання небалансів.

6.34. Суд апеляційної інстанції також встановив, що на підтвердження позовних вимог до позовної заяви було додано акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно з договором, датовані за період з 31.07.2019 по 31.05.2021, а також рахунки-фактури (інвойси) за небаланси електричної енергії за період з липня 2019 року по травень 2021 року.

6.35. Крім того, суд апеляційної інстанції також встановив, що у позовній заяві КП "Міськтепловоденергія" зокрема зазначено, що: "Заборгованість відповідача за придбану електроенергію за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 31.07.2019 №0074-01013 становить 2 649 086,57 грн, що підтверджується належним чином оформленими актами приймання-передачі, рахунками та випискою за період з 01.07.2019 по 28.09.2021, а тому вказана сума коштів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача".

6.36. Саме з урахуванням встановлених обставин, суд апеляційної інстанції і дійшов висновку, що фактично спірні правовідносини які є предметом спору у справі, що розглядається не обмежуються періодом з вересня 2020 року по травень 2021 року.

6.37. Наведене вище спростовує доводи скаржника, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог.

6.38. Також суд апеляційної інстанції взяв до уваги доданий до позовної заяви акт звірки взаємних розрахунків станом на 28.09.2021 за договором, згідно з яким за даними КП "Міськтепловоденергія" на 28.09.2021 заборгованість ПАТ "НЕК "Укренерго" становила 2 649 086,57 грн, тобто в розмірі, що відповідає ціні позову. Крім того до вказаного акту звірки взаєморозрахунків включено акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно з договором у тому числі за період з 31.07.2019 по 31.05.2021.

6.39. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази з урахуванням доводів викладених позивачем у позові, суд апеляційної інстанції здійснивши власний розрахунок, виходячи саме з заявленої суми позовних вимог та встановлених обставин щодо погашення частини заборгованості відповідачем під час розгляду справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 349 372,08 грн.

6.40. При цьому, як встановив суд апеляційної інстанції помилкове зазначення судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні про наявність актів-рахунків №9555/4, №9555/5, №9555/08/19 не вплинуло на правильність вирішення спору по суті.

6.41. Отже, доводи скаржника щодо неналежної оцінки судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів щодо розміру заявлених до стягнення коштів, розмір яких визнано судами доведеним, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки повторне дослідження обставин, що вже були встановлені судом апеляційної інстанцій під час розгляду справи, та переоцінка тих доказів, які вже оцінювалися судами попередніх інстанцій в процесі розгляду цієї справи, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

6.42. Принципами господарського судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

6.43. Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності..

6.44. Отже, позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову.

6.45. Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що судами попередніх інстанцій було розглянуто вимоги КП "Міськтепловоденергія" в межах доводів позовної заяви, зокрема, підстав заявлених вимог та наданих на обґрунтування таких доводів доказів так і в межах суми заявлених вимог.

6.46. Суд зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги в частині того, що позивач в порушення вимог положень пункту 3 частини третьої статті 162 ГПК України не подав суду розрахунку заборгованості до позовної заяви з огляду на те, що відповідно до змісту позовної заяви позивач просив суд стягнути лише заборгованість за договором без вимоги про стягнення штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, 3% річних, інфляційних втрат. Суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі наданих позивачем до матеріалів справи доказів суди мають можливість надати правову оцінку правовідносинам сторін у справі, застосувати норми матеріального права, які їх регулюють та вирішити даний спір по суті заявлених вимог.

6.47. У зв`язку з викладеним Верховний Суд дійшов висновку про непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. З огляду на встановлені обставини справи, виходячи з меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

8. Судові витрати

8.1. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, то судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 308 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК ПІК" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі № 904/3708/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя В. Селіваненко