№ 910/16334/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/16334/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

за участю секретаря судового засідання - Гогуся В.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральне Будівництво" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 (головуючий суддя Хрипун О.О., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) та рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 (суддя Спичак О.М.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральне Будівництво"

до 1) Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз", 2) Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС",

про визнання банківських гарантій такими, що не підлягають виконанню, стягнення безпідставно набутих коштів, визнання недійсним кредитного договору та стягнення збитків,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістральне Будівництво" (далі - ТОВ "Магістральне Будівництво", позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Прикарпаттрансгаз"/відповідач-1) та Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС" (далі - АТ "БАНК АЛЬЯНС"/відповідач-2) про: визнання банківських гарантій №11534-19, №11533-19 та №11567-19 від 14.05.2019 такими, що не підлягають виконанню; стягнення з відповідача-1 набутих без достатньої правової підстави грошових коштів у розмірі 155 504,20 грн; визнання недійсним Договору про надання кредиту №19-120/ЮК від 06.08.2019; стягнення з відповідача-2 збитків у розмірі 65 786,30 грн.

2. Позов обґрунтовано тим, що перерахування відповідачем-2 (Гарантом) грошових коштів по вказаним гарантіям на рахунок відповідача-1 (Бенефіціара) здійснено без належних правових підстав та з порушенням порядку забезпечення зобов`язання, оскільки обставини зазначені у вимогах не відповідають умовам, визначеним у банківських гарантіях, як порушення боржником зобов`язання, та які є безумовними (обов`язковими) для сплати сум гарантії, у зв`язку з чим відповідач-1 безпідставно отримав гарантійну суму забезпечення, яка підлягає стягненню на користь позивача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Відповідач-2, здійснивши безпідставну виплату гарантійних сум, створив тяжкі обставини для позивача, який для погашення гарантійної виплати в порядку регресу був змушений на невигідних умовах укласти Договір про надання кредиту №19-120/ЮК від 06.08.2019, тому, з урахуванням положень статей 203 215 233 Цивільного кодексу України, вказаний кредитний договір має бути визнаний недійсним. Неналежне виконання відповідачем-2 зобов`язань за укладеними між сторонами Договорами про надання гарантії № 11534-19, № 11533-19, № 11567-19 від 14.05.2019, а саме, перерахування без належних правових підстав та з порушенням порядку забезпечення зобов`язання, призвело до завдання позивачеві збитків у розмірі 65 786,30 грн, які підлягають стягненню з відповідача-2.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час звернення з даним позовом до суду банківські гарантії № 11534-19, № 11533-19 та № 11567-19 від 14.05.2019 фактично виконані, а тому, у даному випадку, визнання цих банківських гарантій такими, що не підлягають виконанню не є ефективним способом захисту прав позивача (Принципала), оскільки така вимоги є вимогою про встановлення факту, який не призведе до відновлення прав, зокрема, майнового становища, що існувало до моменту задоволення зворотної вимоги відповідача-2 як Гаранта, а отже, така вимога не підлягає задоволенню. Виходячи з підстав позову судом встановлено, що фактично між сторонами виник спір стосовно виникнення у відповідача-2 (Гаранта) обов`язку сплатити суму гарантії на рахунок відповідача-1 (Бенефіціара) та, як наслідок, виникнення зворотної вимоги до позивача (Принципала). Виходячи з фактичних обставин справи та враховуючи положення статті 200 Господарського кодексу України, статей 560 563 569 1212 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що грошові кошти у сумі 155 504,20 грн відповідачем-1 отримані від відповідача-2 на виконання Договорів про надання гарантії, що фактично унеможливлює стягнення вказаних коштів на рахунок позивача, як таких, що набуті відповідачем-1 без належної правової підстави. При цьому судом вказано на те, що вимога про стягнення безпідставно сплачених гарантійних сум повинна бути заявлена позивачем до банка-гаранта, і саме у такому спорі підлягають дослідженню обставини наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку Гаранта та настання гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією).

5. Визнання правочину недійсним на підставі положень статті 233 Цивільного кодексу України пов`язане із доведеністю наявності чи відсутності власного волевиявлення в особи на його вчинення на тих умовах, за яких був укладений правочин, з огляду на те, що позивачем не надано належного доказового обґрунтування, що Договір № 19-120/ЮК від 06.08.2019 вчинений ним під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним.

6. Також суд встановив, що у даному випадку грошові кошти у сумі 65 786,30 грн не є збитками у розумінні норм чинного цивільного законодавства, оскільки фактично їх частина у розмірі 60 000 грн є поверненням банку суми кредиту, тобто, коштів, які було надано відповідачем-2 позивачу у строкове платне користування, а інша частина в сумі 5 786,30 грн є правомірно отриманою банком платою за користування кредитом (проценти).

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 в оскаржуваній частині залишено без змін з тих же підстав.

8. Апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду, що звернення ТОВ "Магістральне будівництво" до суду з позовними вимогами про визнання банківських гарантій такими, що не підлягають виконанню після спливу строку банківських гарантій та після їх виконання банком, а також стягнення з відповідача-1 (Бенефіціар) коштів, отриманих на виконання банківських гарантій, у встановленому випадку, є неналежно обраними способами захисту, оскільки права, законні інтереси позивача (Принципала), яким було сплачено грошові кошти на зворотну вимогу відповідача-2 (Гаранта), який, за доводами позивача, перерахував суму банківських гарантій без відповідної правової підстави Бенефіціару, підлягають захисту саме шляхом подання позову про стягнення з банку-гаранта коштів, які були сплачені банку на виконання зворотної вимоги (регресу). Доводи позивача про те, що відповідач-1 набув, у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, грошові кошти у сумі 155 504,20 грн саме за рахунок позивача, матеріалами справи не підтверджено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги Позивача

9. Позивач подав касаційну скаргу на постанову та рішення судів попередніх інстанцій, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача-1 на користь позивача, набутих без достатньої правової підстави, коштів у розмірі 155 504,20 грн, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

10. Підставою касаційного оскарження позивачем визначено пункти 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень частин 1, 2 статті 1212, статей 546 560 563 569 Цивільного кодексу України, статті 200 Господарського кодексу України у спірних правовідносинах про стягнення безпідставно перерахованої суми банківської гарантії, яка без достатньої правової підстави набута відповідачем-1 як Бенефіціаром, за рахунок власних коштів позивача як Принципала; також, позивач зазначає, що з урахуванням зазначених норм матеріального права, суди не надали належної правової оцінки зібраним у справі доказам, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору в оскаржуваній частині.

Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу

11. Відповідач-1 у відзиві на касаційну скаргу вказує на необґрунтованість та безпідставність доводів позивача, оскільки судами попередніх інстанцій досліджено та надано належну правову оцінку спірним правовідносинам та обґрунтовано встановлено відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

12. 13.01.2021 відповідачем-2 поштовим відправленням надіслано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу

12.1. Положеннями частин 1, 3 статті 295 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. До відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

12.2. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2020 встановлено строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу до 18.01.2021, але не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

12.3. За змістом статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

12.4. Враховуючи встановлений ухвалою Верховного Суду від 22.12.2020 строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу, дату отримання відповідачем-2 ухвали суду відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення - 24.12.2020, у зв`язку з чим подання відзиву необхідно було здійснити до 04.01.2021 включно, тому зважаючи на вимоги статей 118 295 ГПК України, Суд дійшов висновку, що зазначений відзив на касаційну скаргу відповідача-2 підлягає залишенню без розгляду, як такий, що поданий за межами процесуального строку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

13. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.04.2019 філією "УМГ "Прикарпаттрансгаз" АТ "Укртрансгаз" було оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель, вид предмета закупівлі: Фарбування та скління "Відновлення лако-фарбового покриття та антикорозійного покриття на переходах "земля-повітря" надземних переходів магістральних газопроводів УМГ "Прикарпаттрансгаз" за трьома лотами.

14. Для участі у процедурі тендеру ТОВ "Магістральне Будівництво" подано пропозиції за всіма трьома лотами.

15. На виконання умов тендерної документації, між ТОВ "Магістральне Будівництво" (Принципал) та АТ "Банк Альянс" (Гарант) укладено Договори про надання гарантії, а саме: № 11534-19 від 14.05.2019 на суму 60 553,15 грн, №11533-19 від 14.05.2019 на суму 61 005,98 грн, №11567-19 від 14.05.2019 на суму 33 945,08 грн.

16. Гарантійним випадком у розумінні Договорів № 11534-19, № 11533-19, № 11567-69 від 14.05.2019 є:

а) відкликання тендерної пропозиції Принципалом після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;

б) не підписання Принципалом, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;

в) ненадання Принципалом, який став переможцем процедури торгів, у строк визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі";

г) ненадання Принципалом, який став переможцем процедури торгів, забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.

17. З умовами пункту 1.4 Договорів № 11534-19, № 11533-19, № 11567-69 від 14.05.2019 гарантія діє з 15.05.2019 по 12.09.2019 включно.

18. Відповідно до пункту 3.2 вказаних Договорів письмова вимога Бенефіціара може бути пред`явлена лише до закінчення строку дії гарантії. Після закінчення строку гарантія безумовно втрачає силу і повинна бути повернена банку.

19. Банк розглядає вимогу Бенефіціара із доданими до неї документами протягом 5 робочих днів з дати її отримання. Протягом одного робочого дня від дати отримання вимоги Бенефіціара по гарантії, банк письмово повідомляє Принципала про отримання такої вимоги та направляє її копію (разом з копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії). Принципал у строк, визначений у письмовій вимозі банку, зобов`язаний: перерахувати банку грошові кошти в сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги бенефіціара на оплату гарантії, на рахунок визначений банком; письмово повідомити банк про виявлені невідповідності у вимозі та у доданих до вимоги Бенефіціара документах вимогам гарантії (пункт 3.5 зазначених Договорів).

20. У пункті 3.8 Договорів передбачено обов`язок Принципала негайно, але не пізніше двох робочих днів з дня настання обставини, повідомити банк та Бенефіціара про скасування чи припинення тендеру.

21. АТ "Банк Альянс" на забезпечення тендерної пропозиції ТОВ "Магістральне Будівництво" за трьома лотами надано банківські гарантії №11533-19, №11534-19 та №11567-19, за умовами яких банк-гарант безвідклично зобов`язався потягом 5 банківських днів сплатити суму гарантії (у розмірі 61 005,98 грн (лот №1), 60 553,15 грн (лот №2), 33 945,08 грн (лот №3) відповідно), після одержання паперового оригіналу оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка Бенефіціара) першої вимоги Бенефіціара, без необхідності для Бенефіціара обґрунтувати свою вимогу, за умови якщо в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з тим, що настала одна з таких обставин: Принципал відкликав тендерну пропозицію після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними; Принципал не підписав договору про закупівлю; Принципал, який став переможцем процедури торгів, не надав у строк визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 вказаного Закону; Принципал, який став переможцем процедури торгів, не надав забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.

21.1. Строк дії вказаних гарантій закінчується 12.09.2019. Строк дії цих гарантій вважається закінченим, а ці банківські гарантії підлягають поверненню Принципалу протягом п`яти банківських днів з дня настання однієї з таких обставин: закінчення строку дії забезпечення тендерної пропозиції, зазначеного в тендерній документації та/або укладення договору про закупівлю з учасником, який став переможцем тендеру та/або відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подання та/або закінчення процедури закупівлі у разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.

22. За результатами розгляду тендерних пропозицій, переможцем процедури закупівлі по всіх лотах визнано ТОВ "Магістральне Будівництво", у зв`язку з чим 05.07.2019 на сайті уповноваженого органу з питань закупівель опубліковано повідомлення № 59.1-д.1, № 59.1-д.2 та № 59.1-д.3 про намір укласти договори з переможцем.

23. Проте, у зв`язку з ненаданням переможцем у встановлений законом строк документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно рішень тендерного комітету, які оформлено протоколами № 59.1-р.1-вдх.1 від 16.07.2019, № 59.1-р.2-вдх.2 від 16.07.2019 та № 59.1-р.3-вдх.3 від 16.07.2019, відхилено тендерні пропозиції ТОВ "Магістральне Будівництво" за всіма трьома лотами.

24. 16.07.2019 за рішеннями тендерного комітету філії "УМГ "Прикарпаттрансгаз" АТ "Укртрансгаз", відмінено торги щодо закупівлі "Фарбування та скління "Відновлення лакофарбового покриття та антикорозійного покриття на переходах "земля-повітря" надземних переходів магістральних газопроводів УМГ "Прикарпаттрансгаз" за всіма трьома лотами на підставі абз. 7 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі".

25. 28.07.2019 сформовано звіти про результати проведення процедур закупівлі за всіма трьома лотами, у яких зазначено, що підставою для прийняття рішення щодо не укладення договору на закупівлю є відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з Законом про публічні закупівлі.

26. 29.07.2019 АТ "БАНК АЛЬЯНС" отримано вимоги №2601ВИХ-19-1983 від 19.07.2019, №2601-ВИХ-19-1984 від 19.07.2019, №2601ВИХ-18-1982 від 19.07.2019 АТ "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Прикарпаттрансгаз" за банківськими гарантіями №11534-19, №11533-19 та №11567-19 від 14.05.2019, у яких повідомлено про настання гарантійного випадку та зобов`язання сплатити на користь останнього гарантійні суми (у розмірі 60 553,15 грн, 61 005,98 грн, 33 945,08 грн відповідно).

27. 30.07.2019 АТ "БАНК АЛЬЯНС" повідомило ТОВ "Магістральне Будівництво" про отримання 29.07.2019 вимог Бенефіціара щодо сплати гарантії у зв`язку з настанням гарантійного випадку (листи № 21.2/2-2192, № 21.2/2-2193, № 21.2/2-2194).

28. За відсутності письмових заперечень Принципала, банком-гарантом здійснено сплату гарантійних сум на рахунок Бенефіціара - АТ "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Прикарпаттрансгаз" у загальному розмірі 155 504,21 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 2 від 06.08.2019 на суму 33 945,08 грн, № 3 від 06.08.2019 на суму 61 005,98 грн, № 4 від 06.08.2019 на суму 60 553,15 грн.

29. Також, судами встановлено, що на виконання зворотної вимоги (регрес) банка-гаранта, 06.08.2019 між АТ "БАНК АЛЬЯНС" (Кредитор) та ТОВ "Магістральне Будівництво" (Позичальник) укладено Договір про надання кредиту №19-120/ЮК, за умовами якого кредитор надає позичальнику кредит у сумі 120 000 грн на термін до 05.02.2020 (включно) зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 24% річних. Графік погашення заборгованості наведено у додатку №1 до договору; цільове призначення кредиту - погашення заборгованості перед АТ "Банк Альянс" за сплаченими кредитором вимогами №2601ВИХ-19-1983 від 19.07.2019, №2601-ВИХ-19-1984 від 19.07.2019, №2601ВИХ-18-1982 від 19.07.2019 АТ "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Прикарпаттрансгаз" за банківськими гарантіями №11534-19, №11533-19 та №11567-19 від 14.05.2019 (пункти 1.1, 1.6 Договору).

30. У додатку №1 до Договору №19-120/ЮК від 06.08.2019 сторонами погоджено графік погашення кредиту, згідно змісту якого кінцевим строком повернення кредитних коштів є 05.02.2020.

31. Судами встановлено, що позичальником частково повернуто банку кредитні кошти та сплачено проценти за користування кредитом на загальну суму 65 786,30 грн.

32. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даними позовними вимогами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

33. Частиною 1 статті 300 ГПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Таким чином, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

35. Так, судові рішення оскаржено в частині відмови у стягненні з відповідача-1 на користь позивача коштів у розмірі 155 504,20 грн, як набутих без достатньої правової підстави, з посиланням на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень частин 1, 2 статті 1212, статей 546 560 563 569 Цивільного кодексу України, статті 200 Господарського кодексу України у спірних правовідносинах про стягнення безпідставно перерахованої суми банківської гарантії, оскільки суди не надали належної правової оцінки зібраним у справі доказам, і зокрема, належності грошових коштів, перерахованих Гарантом на рахунок Бенефіціара, саме позивачу, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи в оскаржуваній частині.

36. При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

37. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

38. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

39. За змістом положень статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

40. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

41. Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

42. Згідно з положеннями частин 1 - 4 статті 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

43. За змістом статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

44. Верховний Суд звертає увагу, що згідно з положеннями статті 560 Цивільного кодексу України саме гарант відповідає перед кредитором (бенефіціаром) за порушення зобов`язання боржником (принципалом).

45. Положеннями частин 1 - 5 статті 563 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

46. З урахуванням зазначених правових положень, суди дійшли обґрунтованого висновку, що сукупність встановлених обставин свідчить про виконання безвідкличної банківської гарантії, після пред`явлення письмової вимоги Бенефіціаром, здійснено саме банком-гарантом (відповідачем-2) з дотриманням умов укладених з позивачем (Принципалом) Договорів про надання гарантії. Тобто, заявлені до банку як Гаранта вимоги по гарантіям були виконані саме банком, а не позивачем, чим спростовуються посилання останнього на сплату гарантійних сум власними коштами.

47. Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

48. Отже, після виконання договірних зобов`язань по наданим гарантіям, банк-гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові у встановлених законом та договором випадках, яка, як встановлено судами попередніх інстанцій, була частково сплачена за рахунок кредитних коштів, отриманих на підставі укладеного між банком (відповідачем-2) та позивачем Договору про надання кредиту № 19-120/ЮК від 06.08.2019. Тобто, позивачем здійснено оплату зворотної вимоги банка-гаранта, а не сплату гарантійних сум на користь Бенефіціара, а отже судами не встановлено обставин, які надавали б право позивачу на стягнення з відповідача-1 коштів, які на користь останнього були сплачені на виконання договірних зобов`язань.

49. При цьому загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами Глави 83 Цивільного кодексу України.

50. Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

51. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

52. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

53. Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

54. За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

55. Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

56. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки у разі, якщо така правова підстава в подальшому відпала, зокрема, визнана недійсною в установленому порядку, або була відсутня взагалі.

57. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого без правової підстави, передбаченої законом, іншими правовими актами чи правочином.

58. Згідно із частиною 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

59. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу (стаття 509 Цивільного кодексу України).

60. Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України).

61. Згідно з частиною 1 статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

62. Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

63. Системний аналіз положень частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частини 1 статті 177, частини 1 статті 202, частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

64. Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

65. Наведені вище правові положення дають підстави для висновку, що стягнення безпідставно набутих коштів у порядку, передбаченому положеннями частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України є можливим за умови обов`язкового доведення відсутності правової підстави для набуття таких коштів особою, до якої заявлено вимогу про повернення коштів.

66. Оскільки між сторонами у справі існують договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача-1, набуті останнім за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини 1 статті 1212 вказаного Кодексу. (Аналогічна правова позиція викладене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17).

67. З огляду на встановлене судами попередніх інстанцій та враховуючи наведене вище законодавство, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності правових підстав, передбачених положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України, для задоволення позовної вимоги ТОВ "Магістральне Будівництво" до АТ "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Прикарпаттрансгаз" про стягнення набутих без достатньої правової підстави грошових коштів.

68. За таких обставин, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, з огляду на що, колегія суддів доходить висновку щодо відсутності правових підстав для скасування в оскаржуваній частині судових рішень з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

69. Щодо оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287, з посиланням на пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України, що судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази щодо перерахування гарантійних коштів за рахунок власних коштів позивача, колегія суддів зазначає таке.

70. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

71. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

72. Тобто, процесуальний закон пов`язує право суду касаційної інстанції скасувати судове рішення з підстав не дослідження зібраних у справі доказів за обов`язкової умови попереднього встановлення обґрунтованості підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

73. Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з договірних зобов`язань і Суд дійшов висновку щодо неможливості застосування до цих правовідносин положень частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, тобто, підстава касаційного оскарження судових рішень, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження та не може бути підставою для скасування судових рішень в оскаржуваній частині, тому доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій положень пункту 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу, і зокрема, не дослідження судами зібраних у справі доказів, Судом визнаються безпідставними та необґрунтованими.

74. Водночас, слід зауважити, що доводи касаційної скарги у цій частині фактично зводяться до встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції, тому підстави для задоволення касаційної скарги і скасування судових рішень в оскаржуваній частині згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України - відсутні

75. З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги спрямовані на заперечення встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та переоцінку доказів у ній, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції, який відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

76. Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

77. Касаційний господарський суд у прийнятті даної постанови керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicatа можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржниками не обґрунтовано.

78. Отже, за результатами перегляду у касаційному порядку оскаржуваних судових рішень, Суд дійшов висновку щодо прийняття їх з правильним застосуванням норм матеріального права. Порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування судових рішень, що оскаржуються, Судом не встановлено. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не довів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм права як необхідної передумови для скасування ухвалених у справі судових рішень.

Висновки Верховного Суду

79. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

80. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

81. Враховуючи те, що доводи касаційної скарги позивача у частині пунктів 3 та 4 частини 2 статті 287 ГПК України з підстав, передбачених пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України, про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині не підлягають зміні чи скасуванню, у зв`язку з чим касаційна скарга залишається без задоволення.

Щодо судових витрат

82. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральне Будівництво" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 у справі № 910/16334/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.