ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/16686/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Случа О. В.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 (судді: Чорногуз М. Г., Агрикова О. В., Євсіков О. О.) і рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 (суддя Літвінова М. Є.) у справі
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
до Київської міської державної адміністрації
про зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У грудні 2018 року Регіональне відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації про зобов`язання відповідача отримати протягом 3 (трьох) місяців із дати набрання рішенням суду законної сили в Укрморрічінспекції дублікат свідоцтва на право власності на судно "Восход-21", зареєстроване у Державному судновому реєстрі України під номером Д-070, та про зобов`язання відповідача передати позивачеві дублікат свідоцтва на право власності на зазначене судно.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ненадання відповідачем правовстановлюючого документа на теплохід "Восход-21" унеможливлює приватизацію цього майна; за відсутності свідоцтва про право власності на судно, яке може отримати лише відповідач, позивач не має можливості укласти договір купівлі-продажу зазначеного об`єкта приватизації та нотаріально його посвідчити.
1.2. У відзиві на позов Київська міська державна адміністрація заперечила проти його задоволення, просила відмовити у позові, зокрема наголосила, що позивач відповідно до Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" є суб`єктом приватизації та під час здійснення дій щодо приватизації об`єктів виконує повноваження власника майна; позивач з метою реєстрації об`єктів приватизації як суб`єкт приватизації, який здійснює заходи з проведення приватизації, у цьому випадку повинен був звернутися до Укрморрічінспекції (Укртрансбезпеки) для отримання відповідного документа.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019, у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, визнав недоведеними порушення прав позивача відповідачем, а також наявність у відповідача обов`язку звернутися до Укрморрічінспекції для отримання дубліката свідоцтва про право власності на спірне судно та передати його позивачеві.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Регіональне відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, не погоджуючись із рішенням і постановою у справі, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Підставами для скасування оскаржених судових рішень у справі Регіональне відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі вважає неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема пункту 30 Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України та Інформаційної картки адміністративної послуги з видачі дублікатів суднових реєстраційних документів Суднової книги України, затвердженого наказом Державної служби України з безпеки на водному транспорті від 31.03.2017 № 328, акцентуючи, що власником судна "Восход-21" є комітет транспорту Київської міської державної адміністрації, який з огляду на положення законодавства має право звернутися із заявою про видачу дубліката свідоцтва про право власності на зазначене судно.
3.2. Від Київської міської державної адміністрації відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями визначено такий склад колегії суддів у цій справі: Дроботова Т. Б. - головуючий, Пільков К. М., Случ О. В.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.
4.3. Як свідчать матеріали справи та установили суди, згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 07.02.2000 № 144 "Про використання водотоннажних пасажирських, вантажних суден та швидкісних суден на підводних крилах" за Комунальною судноплавною компанією "Київ" закріплено на праві повного господарського відання водотоннажні пасажирські, вантажні судна та швидкісні судна на підводних крилах згідно з додатком, у тому числі теплохід "Восход-21".
За змістом наказу Фонду державного майна України від 14.07.2009 № 1079 "Про перелік об`єктів, що підлягають приватизації" і наказу Фонду державного майна України від 27.03.2018 № 447 до переліку об`єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, включено окремо індивідуально визначене майно - теплохід "Восход-21", розміщений за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, 1; орган, уповноважений управляти цим майном, - Київська міська державна адміністрація; орган приватизації - Регіональне відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (правонаступник регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області).
Укрморрічінспекція у листі від 12.04.2016 № 2195/20/15-16 повідомила Регіональне відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (за його запитом), що у Державному судновому реєстрі України під номером Д-070 зареєстровано судно "Восход-21", власником якого є комітет транспорту Київської міської державної адміністрації.
Господарські суди також установили, що позивач неодноразово звертався до відповідача з листами, в яких просив надати йому оригінал свідоцтва на право власності чи його дублікат на теплохід "Восход-21".
У листі від 22.07.2016 № 062/06/90-7532 Київська міська державна адміністрація повідомила позивачеві про відсутність у Департаменті комунальної власності міста Києва оригіналу свідоцтва на право власності (його дублікату) на теплохід "Восход-21", який обліковується на балансі Комунальної судноплавної компанії "Київ".
Позивач у листі від 24.11.2017 також просив Укрморрічінспекцію надіслати на його адресу копію свідоцтва про право власності, зокрема і на теплохід "Восход-21".
Оскільки ненадання відповідачем свідоцтва про право власності на теплохід "Восход-21" унеможливлює приватизацію цього майна, адже позивач позбавлений можливості укласти договір купівлі-продажу зазначеного майна, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Колегія суддів зазначає, що за змістом Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація державного або комунального майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.
За змістом частин 1, 2 статті 7 цього Закону державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні. Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших законів України з питань приватизації. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження, в тому числі, здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації.
Аналогічні положення були закріплені і в Законі України "Про приватизацію державного майна" (чинному на час звернення позивача до відповідача щодо надання копії свідоцтва про право власності на спірне судно).
Отже, позивач є суб`єктом приватизації і під час здійснення дій щодо приватизації об`єктів приватизації здійснює повноваження власника державного майна.
Відповідно до статті 26 Кодексу торговельного мореплавства України українські судна, технічний нагляд за якими здійснюють класифікаційні товариства, підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України. Українські судна, що не підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України, реєструються у Судновій книзі України. Судно, побудоване на території України, підлягає реєстрації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.1997 № 1069 затверджено Порядок ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 6 Порядку реєстрація судна в Україні полягає у внесенні відомостей про нього до Державного суднового реєстру України, що ведеться за формою згідно з додатком 1, або Суднової книги України, що ведеться за формою згідно з додатком 2, та отримання цим судном свідоцтва про право плавання під Державним прапором України.
За змістом пункту 11 Порядку (у відповідній редакції) внесення річкових суден до Державного суднового реєстру України здійснюється безпосередньо Укрморрічінспекцією.
Видача дублікатів втрачених суднових реєстраційних документів здійснюється після розгляду заяви про їх втрату до Укрморрічінспекції, а для риболовних суден - Держрибагентству та Укрморрічінспекції та опублікування за рахунок судновласника в газеті "Урядовий кур`єр" оголошення про втрату цих документів та визнання їх недійсними. Заява про видачу дубліката втрачених документів розглядається протягом не більше 30 діб від дня опублікування зазначеного оголошення (пункт 30 Порядку у відповідній редакції).
Здійснюючи судовий розгляд, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач, зважаючи на положення законодавства, не позбавлений права самостійно звернутися з метою отримання дублікату свідоцтва в порядку, визначеному законом; доказів відмови Укрморрічінспекції у видачі позивачеві зазначеного документа у матеріалах справи немає.
Поза тим колегія суддів наголошує, що за змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 цього Кодексу).
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
У cтатті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
Відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було би задовольнити позовні вимоги. Тобто сторонами у судовому процесі є суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка звернулася за таким захистом до суду.
Встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
За змістом частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Під час вирішення цього спору попередні судові інстанції урахували наведені положення законодавства та не встановили у наведеному випадку факту порушення відповідачем прав позивача, які би підлягали захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Викладені у касаційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставами для скасування рішення і постанови у справі, оскільки не отримали підтвердження під час касаційного провадження, спростовуються встановленими судами у справі фактичними обставинами та нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 08.02.2020, яка діяла на час відкриття касаційного провадження у цій справі), в якій визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій (частина 7 статті 301 цього Кодексу).
5.2. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України (у зазначеній редакції) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.3. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені у статті 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 у справі № 910/16686/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді К. М. Пільков
О. В. Случ