ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/16868/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020

(головуючий суддя Калатай Н.Ф., судді Гаврилюк О.М., Мартюк А.І.)

у справі № 910/16868/19 Господарського суду міста Києва

за позовом Компанії "І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед" (EBC Eastern Beverage Company Limited)

до 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_1

про визнання недійсними правочинів, скасування реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу, витребування частки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог та судових рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій

1.1. Компанія "І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед" (EBC Eastern Beverage Company Limited) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу 100% частки у капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдинг" від 18.10.2018, укладеного між Компанією "І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед" в особі Ткачука С.В. , діючого на підставі довіреності від 28.03.2018, та ОСОБА_2 за ціною 840 000,00 грн;

- визнання недійсним акта прийому-передачі, укладеного 18.10.2018 у м.Києві між Компанією "І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед" в особі Ткачука С.В., діючого на підставі довіреності від 28.03.2018, та ОСОБА_2 , за яким було передано частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдинг" у розмірі 840000,00 грн;

- скасування реєстраційної дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 38679874), вчиненої в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: внесення змін до установчих документів юридичної особи 24.10.2018 №10741050119057530;

- скасування реєстраційної дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ" (ідентифікаційний код юридичної особи 38679874), вчиненої в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.10.2018 №10741070120057530;

- витребування у ОСОБА_1 з чужого незаконного володіння 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдинг" на користь Компанії "І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед".

1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі №910/16868/19 відмовлено Компанії "І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед" (EBC Eastern Beverage Company Limited) у відкритті провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України, оскільки у провадженні цього ж суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (справа № 910/3287/19).

Постановляючи цю ухвалу, суд першої інстанції зазначив таке.

15 березня 2019 року Компанія "І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу 100% частки у капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдинг" від 18.10.2018, укладеного між Компанією "І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед" в особі Ткачука С.В. , діючого на підставі довіреності від 28.03.2018, та ОСОБА_2 за ціною 840 000,00 грн та

- витребування у ОСОБА_1 з чужого незаконного володіння 100 % частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдинг" на користь Компанії "І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 прийнято зазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/3287/19.

31 липня 2019 року Господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.09.2019. Станом на 04.12.2019 розгляд справи №910/3287/19 продовжується.

Отже, за висновком суду першої інстанції, існують підстави для відмови у відкритті провадження у цій справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України, оскільки у провадженні суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

1.3. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Компанія "І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед" (EBC Eastern Beverage Company Limited) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі №910/16868/19 та передати справу на розгляд суду першої інстанції.

1.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 апеляційну скаргу Компанії "І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед" (EBC Eastern Beverage Company Limited) задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 скасовано. Позовну заяву Компанії "І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед" (EBC Eastern Beverage Company Limited) передано на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалюючи зазначену постанову, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Згідно з п.3 ч. 1 ст. 175 ГПК України суд може відмовити у відкритті провадження лише за сукупності трьох ознак спору, а саме: а) спір між тими ж сторонами; б) спір з тим самим предметом; в) спір з тих самих підстав.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.05.2019 у справі №640/7778/18, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Проаналізувавши зміст позовної заяви у справі №910/16868/19, суд апеляційної інстанції зазначив, що предметом розгляду у ній справі є вимоги про визнання недійсним договору, визнання недійсним акта прийому-передачі від 18.10.2018 до договору, скасування реєстраційних дій та витребування з чужого незаконного володіння 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг". В той час як предметом позову у справі №910/3287/19 є вимоги про визнання недійсним договору та витребування з чужого незаконного володіння 100 % частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг", тобто лише частина із заявлених позивачем у справі № 910/16868/19 вимог, що не може свідчити про тотожність вимог у цих двох справах.

При цьому, за висновком апеляційного господарського суду, суд першої інстанції не досліджував та не встановлював тотожність підстав позову у справі №910/16868/19 та у справі № 910/3287/19.

Отже, апеляційний господарський суд дійшов висновку про передчасність висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

2. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

2.1. Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 залишити без змін.

2.2. Обґрунтовуючи зазначені вимоги, скаржник зазначає таке.

2.2.1. Аналізуючи предмети спорів у справах №910/3287/19 та №910/16868/19 очевидно, що дві з п`яти позовних вимог є тотожними і позивач це визнає у своїй апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції. Склад сторін спору у цих справах також однаковий. Щодо трьох інших позовних вимог, а саме визнання недійсним акта передавання-приймання частки та скасування реєстраційних дій, скаржник звертає увагу на те, що ці вимоги нібито є новими, але вони похідні від вимоги про визнання недійсним договору та витребування частки з чужого незаконного володіння.

Скаржник також зазначає, що позивач умисно приховує те, що 23.10.2019 він вже звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва і з 26.11.2019 там розглядається справа №640/20338/19 за позовом позивача про визнання протиправними дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумної О.І. щодо вчинення реєстраційної дії №10741050119057530. Тобто позовна вимога у зазначеній справі співпадає з однією з позовних вимог у цій справі, що є окремою підставою вважати, що Господарський суд міста Києва не може слухати таку позовну вимогу.

Водночас, на думку скаржника, якщо позивач бажає окремо розглядати вимоги про визнання недійсним акта прийому-передачі частки та скасування реєстраційної дії №10741070120057530, то він не позбавлений права заявити їх окремо у будь-який із судів.

2.2.2. Щодо підстав позовів скаржник вважає, що в основі обох позовів ставиться одне і те саме питання - це довіреність від 28.03.2018, яка нібито, з одного боку, не могла бути використана, а з другого - був порушений порядок її видачі. Тобто в обох справах обґрунтування позовних вимог позивача зведено до встановлення факту дефекту волі сторони правочину, а саме неможливості Ткачука С.В. діяти на підставі довіреності від 28.03.2018.

Отже, скаржник стверджує, що ухвала суду першої інстанції є законною. Натомість, скасувавши її, суд апеляційної інстанції порушив п.3 ч.1 ст.175 ГПК України.

2.2.3. Крім того, скаржник посилається на відсутність повноважень у адвоката Боженка І.Ф. представляти інтереси позивача у цій справі, на що не звернув увагу суд апеляційної інстанції.

2.3. 27 березня 2020 року на адресу Верховного Суду від позивача надійшли відзив на касаційну скаргу та клопотання про закриття касаційного провадження.

2.4. Клопотання про закриття касаційного провадження мотивоване тим, що ціна позову складає 840000,00 грн. Тоді як згідно з ч.3 ст.287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, на думку позивача, суд повинен був відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі ч.1 ст.293 ГПК України.

Крім того позивач стверджує, що Верховний Суд неодноразово викладав у своїх постановах висновок щодо питання застосування норми права у подібних до цієї справи правовідносинах, а саме у справах №640/7778/18 та №910/13840/18. Отже, позивач вважає, що наявні підстави для закриття касаційного провадження на підставі п.4 ч.1 ст.296 ГПК України.

2.5. Розглянувши зазначене клопотання, Суд його відхиляє як необґрунтоване, зважаючи на таке.

Справа, яка розглядається, не є малозначною у розумінні ст.12 ГПК України. Позивач окрім однієї майнової вимоги (про витребування частки) заявив ще чотири немайнових вимоги (про визнання недійсним договору, акта приймання-передачі частки та скасування двох реєстраційних дій). Отже, застосування до цієї справи лише одного майнового критерію як підстави для відмови у відкритті касаційного провадження згідно з приписами ч.3 ст.287 ГПК України є помилковим.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 . Суд, на виконання вимог ч.4 ст.294 ГПК України, вичерпно зазначив підстави для відкриття касаційного провадження. Посилання позивача на п.4 ч.1 ст.296 ГПК України як на підставу для закриття касаційного провадження є помилковим.

2.6. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги та просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

2.6.1. Загалом позиція та доводи позивача, викладені у відзиві, відповідають висновкам апеляційного господарського суду, здійсненим у постанові, що оскаржується.

2.6.2. Водночас, позивач наголошує на тому, що предмет спору у цій справі, на відміну від справи №910/3287/19 є значно ширшим, а правові підстави істотно різняться. Так, підставою позову у цій справі є дефект волі колегіального органу позивача та дефект повноважень представника позивача на вчинення спірного правочину (ч.2 ст.203, ч.1 ст.238 ЦК України), тоді як у справі №910/3287/19 - вчинення правочину в інтересах особи, представником якої він одночасно є (ч.3 ст.238 ЦК України) та вчинення правочину в результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною (ч.1 ст.232 ЦК України).

2.6.3. Посилання скаржника на обставини, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі №910/3287/19, позивач вважає безпідставним, оскільки на дату постановлення ухвали судом першої інстанції (04.12.2019), яка переглядалася апеляційним судом, ці обставини були відсутні.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

3. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

3.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

3.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

3.2. Щодо суті касаційної скарги

3.2.1. Предметом касаційного оскарження у цій справі є постанова апеляційного суду, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду про відмову у відкритті провадження у справі, постановлену на підставі п.3 ч.1 ст.175 ГПК України.

3.2.2. Відповідно до п.3 ч.1 ст.175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що відмовити у відкритті провадження на цій підставі можливо лише за сукупності усіх трьох ознак спору, а саме: а) спір між тими ж сторонами; б) спір з тим самим предметом; в) спір з тих самих підстав.

3.2.3. Суди дослідили та сторонами не заперечується, що суб`єктний склад у справі, яка розглядається, та у справі №910/3287/19 однаковий.

Правильним є твердження апеляційного господарського суду про те, що у справі №910/3287/19 заявлено дві позовні вимоги Компанії "І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед" (EBC Eastern Beverage Company Limited) про: визнання недійсним договору купівлі-продажу частки та витребування з чужого незаконного володіння 100% частки у статутному капіталі ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг". У справі №910/16868/19 предмет спору є ширшим та окрім зазначених вимог про визнання недійсним договору та витребування частки, включає також вимоги про визнання недійсним акта приймання-передачі частки та скасування реєстраційних дій. Проте обґрунтованими є і доводи скаржника щодо того, що основними вимогами у справі, яка розглядається (№910/16868/19), є вимоги про визнання недійсним договору та витребування частки, натомість три інших вимоги мають похідний характер.

Тому у цій справі для правильного застосування п.3 ч.1 ст.175 ГПК України необхідним є дослідження підстав позову у порівнянні з підставами, заявленими у справі №910/3287/19.

3.2.4. Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Так, правовими підставами для визнання спірного договору недійсним у справі №910/3287/19 позивач визначив порушення під час його укладення ч.3 ст.238 ЦК України, згідно з якою представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. А також, згідно з позицією позивача, договір повинен бути визнаний недійсним на підставі ч.1 ст.232 ЦК України, оскільки правочин вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною.

Натомість, правові підстави, заявлені у справі №910/16868/19, ґрунтуються на приписах ч.2 ст.203 та ч.1 ст.238 ЦК України. А саме, позивач посилається на відсутність належного волевиявлення позивача на укладення спірного правочину, стороною якого він є, та на відсутність належних повноважень у представника Ткачука С.В., який підписав спірний договір та акт приймання-передачі від імені позивача.

3.2.5. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що предмет та підстави позовів у справах №910/16868/19 та №910/3287/19 не є повністю ідентичними. Отже, висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.175 ГПК України є передчасним, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції у постанові, що переглядається.

3.2.6. Доводи скаржника про відсутність повноважень у адвоката Боженка І.Ф. на подання апеляційної скарги від імені позивача Суд відхиляє як необґрунтовані та такі, що у повному обсязі спростовані судом апеляційної інстанції у постанові, що оскаржується.

4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

4.1. Відповідно до ст.309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

4.2. З огляду на зазначене вище у розділі 3 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

5. Судові витрати

5.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі №910/16868/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.Ткач

Судді О. Кролевець

Л. Стратієнко