ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/17473/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Давидюк О.Н.,

представників учасників справи:

від позивача: Странніков А.В.,

від відповідача: Покотило М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімермаш"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мартюк А.І., Алданова С.О., Зубець Л.П.

від 03.06.2020

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімермаш"

про стягнення грошових коштів у розмірі 500 000,00 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімермаш" (далі - Товариство) про стягнення 500000,00 грн вартості частини майна Товариства, пропорційної частці Позивача у статутному капіталі.

2. Позов мотивований посиланням на неналежне виконання Товариством обов`язку з виплати вартості частини майна Товариства, пропорційної частці Позивача у статутному капіталі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2017 у задоволенні позову відмовлено.

4. Рішення мотивоване тим, що Позивач не довів внесення ним частки до статутного капіталу Товариства у розмірі, визначеному Статутом Товариства, а також встановленням обставин щодо відсутності у Товариства чистих активів на момент виходу Позивача зі складу учасників Товариства.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено повністю.

6. Постанова мотивована встановленням обставин, згідно з якими вартість належної Позивачеві частки майна Товариства з урахуванням дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів та за вирахуванням зобов`язань Товариства становить 635045,4 грн. Водночас суд апеляційної інстанції відхилив доводи Товариства про невнесення Позивачем своєї частки до статутного капіталу Товариства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

7. Товариство подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

8. Касаційна скарга (з урахуванням заяви про виправлення недоліків касаційної скарги) мотивована, зокрема, наявністю підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287, пунктами 3, 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

9. Товариство вважає, що суди під час розгляду справи не встановили, яким чином Позивач вніс свою частку до статутного капіталу Товариства, а суд апеляційної інстанції звільнив Позивача від обов`язку доказування та зазначив про необов`язковість доведення факту внесення грошових коштів до статутного капіталу, тоді як Верховний Суд України сформував однозначну позицію щодо необхідності встановлення фактичного розміру частки, що була внесена учасником та здійснення виплати пропорційно фактично внесеної частки.

10. Водночас Товариство зазначає, що Верховний Суд не досліджував питання щодо необхідності доведення учасником факту внесення своєї частки до статутного капіталу, відповідний висновок щодо питання застосування норм права відсутній. Необхідним є вирішення правового питання щодо можливості виплати грошових коштів учаснику товариства при його виході у випадку фактичного непідтвердження таким учасником факту внесення своєї частки до статутного капіталу товариства. Зокрема, невирішеним залишається питання, яким чином має встановлюватись внесена учасником частка до статутного капіталу.

11. Товариство вважає, що Позивач повинен довести факт наявності в нього корпоративного права або прибутковим касовим ордером, або актом приймання майна, якщо вклад внесений неповністю, або свідоцтвом, виданим Товариством, якщо вклад внесений повністю.

12. Товариство також посилається на помилковість здійснених судом апеляційної інстанції розрахунків з огляду на неврахування ним суми зобов`язань Товариства та необґрунтоване відхилення судом апеляційної інстанції клопотання Товариства про призначення у справі повторної експертизи, що призвело до помилкового вирішення справи всупереч правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.12.2018 у справі №641/5762/15-ц.

13. При цьому Товариство посилається на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені в постановах від 05.12.2018 у справі №641/5762/15-ц, від 01.08.2019 у справі №927/313/18, від 21.03.2018 у справі №927/699/17, а також від 03.03.2020 №902/368/19, від 19.02.2020 у справі №203/2465/16-ц, від 16.01.2020 у справі №924/27/18, від 03.09.2019 у справі №920/65/18, від 20.08.2019 у справі №924/147/16, від 07.11.2018 у справі №924/116/18, від 24.04.2018 у справі №925/1165/14.

14. На думку Товариства, суд апеляційної інстанції фактично прийняв рішення на підставі недопустимих доказів - усних пояснень представника щодо відсутності документів на підтвердження внесення частки до статутного капіталу, тоді як належні та допустимі докази (касовий ордер, лист банку, лист експерта, акт робочої комісії тощо) суд залишив поза увагою, не надавши їм правової оцінки.

15. Крім того, Товариство зазначає, що матеріали справи містять достатні докази збитковості його діяльності, а оскаржуваним судовим рішенням порушується принцип справедливості, оскільки не враховані інтереси інших учасників та самого Товариства.

16. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

17. Позивач заперечує проти доводів Товариства про залишення без розгляду його клопотань, посилаючись на аудіозапис судового засідання від 03.06.2020.

18. Водночас Позивач вважає, що Товариство використовує у своїх доводах концепцію негативного доказу, яка порушує принцип змагальності, оскільки допускає можливість вважати доведеним твердження Товариства через відсутність спростування його Позивачем. При цьому Позивач зазначає, що за сукупністю наданих ним доказів висновок про існування стверджуваної обставини щодо повної сплати Позивачем свого вкладу до Товариства.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Відповідно до пункту 3.1 Статуту (затвердженого рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом №01/15 від 14.01.2015) статутний фонд Товариства становить 9891,60 грн. В утворенні статутного фонду беруть участь: ОСОБА_2 у розмірі 791,35 грн - 8%, Позивач у розмірі 1887,00 грн - 19,08%, ОСОБА_3 у розмірі 1118,90 грн - 11,31%, ОСОБА_4 у розмірі 6094,35 грн - 61,61%.

20. Заявою від 26.08.2015, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пановою О.П. за реєстровим №370 (далі - Заява), Позивач заявив про свій вихід зі складу Товариства та просив виплатити йому 19,08% відсотків вартості майна товариства. Заява надіслана на адресу Товариства 16 вересня 2015 року.

21. Рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом №02/15 від 30.09.2015, Позивача виключено зі складу учасників Товариства на підставі Заяви; вирішено провести розрахунки з ним після затвердження звіту за 2015 рік згідно зі статтею 54 Закону України "Про господарські товариства"; у зв`язку з виходом учасника Товариства зменшено на його частку 1887,00 грн статутний капітал до розміру 8004,60 грн.

22. 17 серпня 2016 року Позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова О.Є. із заявою про повернення грошової суми у розмірі 17687,00 грн, яка була передана у депозит нотаріуса Товариством з метою проведення розрахунку з учасником Товариства щодо належної Позивачу частки 19,08% у статутному капіталі Товариства.

23. Згідно з відомостями фінансового звіту Товариства станом на 31 грудня 2015 року загальна сума необоротних та оборотних активів Товариства на кінець 2015 року складала 187,9 тис. грн; загальна сума зобов`язань Товариства (короткострокові кредити банків, поточна кредиторська заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями за товари, роботи, послуги; поточні зобов`язання за розрахунками з бюджетом, зі страхування, з оплати праці; інші поточні зобов`язання) на кінець 2015 року складає 187,9 тис. грн. Тобто вартість чистих активів Товариства за 2015 рік (рік, у якому Позивач вийшов зі складу учасників Товариства) складала 0 грн (187,9 (активи) - 187,9 (зобов`язання) = 0).

24. Наказом Товариства №10 від 30.09.2015 вирішено для виявлення документів на підтвердження внесення Позивачем статутного капіталу Товариства у період з 29.06.1995 до 30.09.2015 утворити комісію у складі головного бухгалтера та бухгалтера.

25. За актом робочої комісії Товариства від 12.05.2016 у бухгалтерії Товариства єдиним первинним документом, що підтверджує факт внесення Позивачем грошових коштів до статутного капіталу Товариства у період з 29.06.1995 до 30.09.2015 є прибутковий касовий ордер серії 01 БЖ №089744/023 від 25.12.2001 на суму 87,00 грн, інших первинних документів на підтвердження факту внесення Позивачем грошових коштів або майна комісією не виявлено.

26. Відповідно до висновку експерта за результатами оціночно-будівельної експертизи від 22.10.2018 №23372/17-43 встановлено, що ринкова вартість об`єкта нерухомого майна - нежилих приміщень гр. АДРЕСА_1 , загальною площею 240,1 кв. м (далі - Майно) станом на дату оцінки 18 жовтня 2018 року без врахування ПДВ (з округленням) складає: 4338400,00 грн.

27. Згідно з висновком експерта за результатами проведення призначеної судом апеляційної інстанції судово-економічної експертизи від 22.11.2018 №23373/18-45:

- питання ринкової вартості об`єкта нерухомого Майна вирішено в межах судової оціночно-будівельної експертизи №23372/17-43 від 22.10.2018;

- щодо питання про те, який прибуток був одержаний Товариством станом на 17 вересня 2015 року та яка пропорційна частка цього прибутку належить до виплати Позивачу на зазначену дату, на дослідження не надано документів, які свідчать про прибуток, який був одержаний Товариством станом саме на 17 вересня 2015 року; у звіті про фінансові результати за 2015 рік Товариства зазначено, що доходи отримані в розмірі 1 080,70 тис. грн та витрати складають в розмірі 1 216,10 тис. грн. Від проведення господарської діяльності (а саме: за здавання в оренду власного нерухомого майна) в 2015 році Товариство отримало збиток у розмірі 135,40 тис. грн.

- яка дійсна (ринкова) вартість чистих активів Товариства (код ЄДРПОУ 16279926) станом на 17 вересня 2015 року та яка сума пропорційна частці (19,08%) таких активів Товариства належить до виплати Позивачу станом на 17 вересня 2015 року, визначити не видається за можливе з причини, викладеної у дослідницькій частині висновку;

- щодо питання, чи підтверджується документально сума внеску частки Позивача до статутного капіталу Товариства в розмірі 19,08% - відповідно до нової редакції статуту Товариства (затвердженої загальними зборами учасників 14.01.2015 згідно з протоколом №01/15 від 14.01.2015) частка Позивача у статутному фонді Товариства, яка сплачена ним у сумі 1887,00 грн, визначена в розмірі 19,08%. Тобто згідно з вимогами статуту Товариства це надає Позивачу право (як одному із засновників Товариства): володіти частиною майна Товариства пропорційно вкладу в статутному фонді (а саме - 19,08%), отримувати винагороду у вигляді дивідендів, що нараховуються пропорційно частки його вкладу у статутному фонді, користуватися майном, що належить Товариству;

- щодо питання про те, яку документально підтверджену частку було внесено Позивачем до статутного капіталу Товариства - Позивач був у складі засновників Товариства, створеного на основі установчого договору від 13.06.1995. Внесок Позивача до статутного фонду Товариства на підставі реєстраційної картки значиться в розмірі 1887,00 грн. За умовами розміру статутного фонду в сумі 13300,00 грн, частка участі в статутному фонді Позивача складала 14,15%. Враховуючи зменшення статутного фонду до розміру 9891,60 грн та внесення змін щодо складу учасників Товариства, частка саме засновника Позивача в статутному фонді Товариства розрахунково обґрунтована в розмірі 19,08% (1 887,00 грн/9891,60 грн).

28. Висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 30.10.2019 №5325/19-43/5326/19-42 встановлено, що ринкова вартість Майна складає 3207300,00 грн.

29. Позивач надав пояснення, що внески до статутного капіталу Товариства були внесені в 1995 році, але документальне підтвердження цього не збереглося.

30. Відповідно до виписки з реєстраційної картки суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи реєстрація-перерєстрація-внесення змін за №06135 від 06.06.1997 Позивачем були внесені грошові кошти в розмірі 1887,00 грн.

31. За весь час діяльності Товариства Позивач брав участь у діяльності Товариства, питання про його виключення через несплату внесків до статутного капіталу Товариства не ставилось.

32. Протоколом загальних зборів учасників Товариства №01/15 від 14.01.2015 визначена його частка в статутному капіталі як 19,08%, виходячи з внеску в розмірі 1887,00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

33. Цивільний кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: …

5) примусове виконання обов`язку в натурі; …

Стаття 116. Права учасників господарського товариства

1. Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: …

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства; …

Стаття 148. Вихід учасника із товариства з обмеженою відповідальністю

1. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

2. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

3. Спори, що виникають у зв`язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

34. Господарський кодекс України

Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин

1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. …

35. Закон України "Про господарські товариства" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Стаття 10. Права учасників товариства

Учасники товариства мають право: …

в) вийти в установленому порядку з товариства; …

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Стаття 54. Оплата вартості майна при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

36. Суд виходить з того, що відповідно до положень статті 148 Цивільного кодексу України та статті 54 Закону України "Про господарські товариства" учасник господарського товариства, який реалізував своє право на вихід з товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Зазначеному праву учасника кореспондує обов`язок товариства здійснити виплату вартості зазначеної частини майна після затвердження звіту за відповідний рік у дванадцятимісячний строк з дня виходу.

37. При цьому Суд погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що відповідне право на одержання вартості частини майна при виході з господарського товариства виникає в учасника товариства лише після внесення ним частки у визначеному розмірі до статутного капіталу товариства. У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.

38. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій слушно зазначили, що вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, що вийшов (виключений) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, яке належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов`язань товариства. При цьому за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної вартості чистих активів товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України).

39. Також Суд погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що якщо при вирішенні спору буде встановлено, що на момент виходу (виключення) учасника у товариства відсутні чисті активи, господарський суд відмовляє у відповідному позові через відсутність у товаристві майна, вартість якого підлягає виплаті.

40. За висновком Суду, наведені обставини щодо дійсної вартості майна господарського товариства, внесення учасником товариства своєї частки до статутного капіталу господарського товариства та, відповідно, вартості частини майна, що підлягає виплаті учаснику внаслідок його виходу зі складу учасників мають бути встановлені судами на підставі дослідження наданих учасниками доказів як кожного окрема, так і в сукупності з дотриманням вимог господарського процесуального законодавства.

41. Суд звертає увагу, що відповідно до положень статей 2 13 79 86 236 238 282 Господарського процесуального кодексу України, керуючись завданнями та принципами господарського судочинства, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, суд повинен оцінити надані докази за своїм внутрішнім переконанням, мотивувати відхилення або врахування кожного доказу, а також надати мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику. Адже обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

42. Однак з огляду на зміст оскаржуваної постанови, Суд вбачає, що суд апеляційної інстанції не в повній мірі виконав наведені вимоги процесуального законодавства, тому дійшов передчасного висновку щодо дійсної вартості частини майна, яка належить до сплати Позивачеві внаслідок його виходу зі складу учасників Товариства, адже такий висновок не заснований на належному встановленні обставин на підставі дослідження усіх наданих учасниками справи доказів.

43. Так, зі змісту оскаржуваної постанови Суд вбачає, що суд апеляційної інстанції при вирішенні спору відхилив доводи Товариства щодо невнесення Позивачем до статутного капіталу Товариства внеску в розмірі 1887,00 грн (що дорівнює 19,08% статутного капіталу), пославшись лише на виписку з реєстраційної картки суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи реєстрація-перерєстрація-внесення змін за № 06135 від 06.06.1997, протокол загальних зборів учасників Товариства №01/15 від 14.01.2015 та пояснення представника Позивача про те, що внесок був внесений у 1995 році, але документальне підтвердження цього не зберіглося.

44. При цьому апеляційний господарський суд не надав жодної правової оцінки (прийняв до уваги чи відхилив) з урахуванням, зокрема, положень статей 76-78 Господарського процесуального кодексу України доказам, наданим Товариством на спростування обставин внесення Позивачем свого внеску до статутного капіталу Товариства. На думку Суду, за відсутності дослідження судом під час розгляду справи доказів однієї зі сторін будь-які висновки щодо вірогідності певних доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, є передчасними.

45. Також щодо розміру частки Позивача у статутному капіталі Товариства суд апеляційної інстанції зазначив про те, що згідно з висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 22.11.2018 №23373/18-45 частка участі Позивача у статутному фонді Товариства при його створенні складала 14,15%, а враховуючи зменшення статутного фонду та внесення змін щодо складу учасників Товариства, частка Позивача в статутному фонді Товариства розрахунково обґрунтована в розмірі 19,08%.

46. Проте, на думку Суду, суд апеляційної інстанції, залишив поза увагою, що відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу, та безпосередньо на підставі наявних у справі доказів не досліджував наведені обставини щодо визначення розміру частки Позивача у статутному фонді Товариства при його створенні, зміни розміру цієї частки у зв`язку зі зменшенням статутного фонду з урахуванням підстав і правових наслідків такого зменшення.

47. Крім того, дослідивши фінансовий звіт Товариства станом на 31 грудня 2015 року, висновки судово-економічної та оціночно-будівельної експертизи щодо відповідного нерухомого майна, апеляційний господарський суд виходив з того, що ринкова вартість Майна складає 3207300,00 грн і виходячи з цієї суми Товариство передало у депозит нотаріуса 17687,00 грн з метою проведення розрахунку з Позивачем щодо належної йому частки 19,08% у статутному капіталі Товариства.

48. При цьому згідно з протоколом і записом технічної фіксації судового засідання Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 представник Товариства відкликав клопотання про призначення у справі повторної експертизи, у зв`язку з чим Суд вважає безпідставними доводи касаційної скарги щодо необґрунтованого відхилення зазначеного клопотання.

49. Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що належна до сплати Позивачеві внаслідок його виходу з Товариства частка майна з урахуванням дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів Товариства та за вирахуванням зобов`язань Товариства складає 635045,40 грн. Однак в оскаржуваній постанові відсутнє жодне обґрунтування того, яким чином визначена наведена сума в розмірі 635045,40 грн, як вона співвідноситься з ринковою вартістю усього майна Товариства та чи враховує кошти, внесені Товариством у депозит нотаріуса.

50. Відсутність обґрунтування наведеного висновку не надає Суду достатніх підстав для висновку щодо врахування апеляційним господарським судом під час вирішення цього спору правової позиції Верховного Суду щодо порядку визначення вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що вийшов з товариства, викладеної у постановах від 24.04.2018 у справі №925/1165/14, від 07.11.2018 у справі №924/116/18, від 20.08.2019 у справі №924/147/16, від 03.09.2019 у справі №920/65/18 тощо, на які посилається Товариство у касаційній скарзі. Водночас неврахування викладеного у постанові Верховного Суду висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах визначено пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою для касаційного оскарження судових рішень.

51. З огляду на викладене Суд вважає, що при вирішенні даного спору суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статей 86 236 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оскільки належним чином не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Водночас перевірка доказів не входить до визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. Виходячи з наведеного, Суд дійшов висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції на підставі пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України з направленням справи на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

53. Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

54. При новому розгляді суду слід належним чином дослідити зібрані у справі докази, надати належну правову оцінку доводам усіх учасників справи із наведенням обґрунтування їх прийняття до уваги чи відхилення в мотивувальній частині постанови.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімермаш" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 у справі №910/17473/16 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець