ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/17555/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліної С.В., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Шпорта О.В.

та представників

Позивача: Ткаченко Р.Ю.

Відповідача : не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Йе Енергія"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022

(головуючий - Разіна Т.І., судді Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2021

(суддя - Стасюк С.В.)

у справі №910/17555/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Йе Енергія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометеус Енерджі"

про стягнення 71 442,00 євро,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (далі -ТОВ "ЙЕ Енергія", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометеус Енерджі" (далі - ТОВ "Прометеус Енерджі", відповідач) про стягнення компенсації за шкоду, у розмірі вартості недопоставленої кількості природного газу, що складає 40 500,00 євро, а також, неустойки та штрафу, що разом складає 30 942,00 євро.

2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Рамковою угодою № 20012020/GZPUA від 20.01.2020 щодо поставки природного газу.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022, відмовлено у відкритті провадження у справі.

4. Судові рішення мотивовано тим, що умовами п.17.4., укладеної сторонами Рамкової угоди № 20012020/GZPUA від 20.01.2020 купівлі-продажу природного газу, було визначено, що вирішення спорів за нею відбувається в Суді з арбітражу та медіації Швейцарських торгових палат. Отже, зважаючи на положення ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ТОВ "ЙЕ Енергія" до ТОВ "Прометеус Енерджі", згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, оскільки заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів

5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

6. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суди неправильно застосували положення Закону України "Про міжнародне приватне право" та порушили положення частини 6 ст. 175 ГПК України, оскільки не звернули належної уваги на те, що у п. 17.4., укладеної сторонами Рамкової угоди № 20012020/GZPUA, невірно вказано назву суду до якого сторони мають звертатись, у випадку спору між ними.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Відзиву на касаційну скаргу відповідачем не надано.

Позиція Верховного Суду

8. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

9. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

10. Частиною першою Статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

11. Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

12. Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 Господарського процесуального кодексу України).

13. Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

14. Параграфом 3 Глави 2 Господарського процесуального кодексу України урегульовано територіальну юрисдикцію (підсудність).

15. Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

16. Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

17. Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем у справі є Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометеус Енерджі". Судами встановлено, що місцезнаходженням відповідача є, вул. Шпитальська, 53, міський округ Старе місто, Братислава, Словацька Республіка.

18. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (стаття 365 Господарського процесуального кодексу України).

19. Разом з тим, у розгляді справ у спорах за участю іноземних підприємств і організацій господарським судам України слід виходити із встановленої статтею 11 Господарського процесуального кодексу України пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України.

20. Згідно частини першої статті 366 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

21. Так, питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

22. Відповідно до приписів частини першої статті 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

23. Пунктами 1, 2 частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

24. Статтею 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначені випадки виключної підсудності справ з іноземним елементом судам України, при цьому статтею 78 вказаного Закону передбачено, що компетенція інших органів України щодо розгляду справ з іноземним елементом визначається законами України з урахуванням статей 75 - 77 цього Закону.

25. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до п. 17.4., укладеної сторонами Рамкової Угоди № 20012020/GZPUA від 20.01.2020 щодо продажу та купівлі природного газу, сторони погодили, що всі суперечки і/або розбіжності , які можуть виникнути згідно даного Контракту, підлягають розгляду і остаточного вирішення в Суді з арбітражу та медіації Швейцарських торгових палат. Сторони погоджуються, що арбітри не мають повноваження присуджувати штрафні або каральні збитки будь якого виду за жодних обставин.

26. Право на передачу спору, який відноситься до юрисдикції господарського суду, за угодою сторін на вирішення суду іншої держави передбачено у статті 23 Господарського процесуального кодексу України.

27. Відповідно до приписів пункту 7 частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

28. Отже, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, та зважаючи на п. 17.4. укладеної сторонами Рамкової Угоди № 20012020/GZPUA від 20.01.2020, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що сторонами визначено договірну підсудність, яка і повинна бути прийнята до уваги.

29. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

30. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, з яким погодився і апеляційний суд, про відмову у відкритті провадження у справі, на підставі пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

31. З урахуванням вищезазначеного, колегією суддів відхиляються доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано положення ст. 175 ГПК України та статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".

32. Щодо доводів скаржника про неможливість виконання п. 17.4. укладеної сторонами Рамкової Угоди № 20012020/GZPUA від 20.01.2020, судом апеляційної інстанції надавалась належна правова оцінка вказаним доводам, і на переконання колегії суддів касаційної інстанції, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що очевидним є намір сторін передати спір на вирішення в Суд з арбітражу та медіації Швейцарських торгових палат, як вказано у зазначеному пункті договору, при цьому, вирішення питання про виконуваність чи не виконуваність арбітражного застереження є дискрецією суду, який ухвалює рішення з урахуванням всіх обставин справи.

33. Водночас, апеляційним судом вірно враховано, що неточність вказаної в договорі назви суду не може бути наслідком відмови цього суду визнати свою компетенцію з розгляду спору. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.09.2020 у справі № 916/363/20.

34.Інші аргументи скаржника, викладені в обґрунтування обставин щодо неможливості виконати вказане у п. 17.4. Рамкової Угоди № 20012020/GZPUA від 20.01.2020 третейське застереження, зводяться до переоцінки доказів, необхідності вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що не може бути підставою для касаційного перегляду судового рішення, оскільки такі доводи виходять за межі повноважень суду касаційної інстанції, зважаючи на положення ст. 300 Господарського процесуального кодексу України.

35. З урахуванням зазначеного вказані доводи скаржника є безпідставними.

36. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

38. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

39. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Йе Енергія" слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

Щодо судових витрат

40. За змістом пункту 1 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

41. З огляду на висновок про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Йе Енергія" без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Йе Енергія" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі №910/17555/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді С.В. Бакуліна

Л.В. Стратієнко