ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/1777/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С. В., Кібенко О.Р.
за участю секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.
представників учасників справи:
від позивача: Скокін Л.Л.,
від відповідача: Повар О.М.,
від третьої особи: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі суду Пукшин Л.Г.
від 30.09.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Тищенко О.В., Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.
від 25.03.2021
за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України
до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство інфраструктури України
про врегулювання розбіжностей по проекту договору та визнання договору укладеним,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2020 року Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» (далі - Відповідач, Скаржник, ПАТ «МАУ») про врегулювання розбіжностей по пунктах 2.1.4., 2.1.5., 2.1.6, 2.2.3, 3.2., 3.3, 3.5, 3.7, 3.8, 3.12, 3.13, 3.14, 4.2, 4.3, 5.1, 5.6, 7.1, 7.2, 7.6, додатку №4, додатку №5, додатку №6 договору про надання послуг з аеронавігаційного обслуговування № б/н ___ від «»2020 року та визнання договору укладеним на умовах викладених у прохальній частині позовної заяви № 1-17.1 від 05.02.2020.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що запропоновані Відповідачем редакції пунктів договору про надання послуг з аеронавігаційного обслуговування, є такими, що не відповідають діючому законодавству, знаходяться поза межами компетенції позивача та є неправомірними.
3. Нормативно в обґрунтування позову позивач посилався на приписи ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 у справі №910/1777/20, яке частково змінено в мотивувальній частині, а в резолютивній частині залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 року, позов задоволено. Врегульовано розбіжності по пунктах 2.1.4., 2.1.5, 2.1.6, 2.2.3, 3.2, 3.3, 3.5, 3.7, 3.8, 3.12, 3.13, 3.14, 4.2, 4.3, 5.1, 5.6, 7.1, 7.2, 7.6, додатку 4, додатку 5, додатку 6 договору про надання послуг з аеронавігаційного обслуговування №б/н від «__» 2020 року. Визнано договір про надання послуг з аеронавігаційного обслуговування №б/н від «__» 2020 року укладеним між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» в редакції, яка викладеній у резолютивній частині рішення. Також, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України судовий збір у розмірі 4204,00 грн.
5. Судові рішення мотивовані тим, що укладення відповідного договору про надання послуг з аеронавігаційного обслуговування для Відповідача як суб`єкта авіаційної діяльності, що здійснює діяльність в сфері повітряних перевезень пасажирів та вантажу та є споживачем послуг з АНО польотів ПС, які надаються Украерорухом, як провайдером аеронавігаційного обслуговування є обов`язковим. Суди першої та апеляційної інстанції врегулювали у мотивувальній частині рішення розбіжності сторін по кожному спірному пункту договору із зазначенням підстав їх прийняття та дійшли висновку за доцільне викласти у резолютивній частині рішення редакцію договору з врегульованими розбіжностями по вищевказаним пунктах та додаткам до договору в редакції Позивача.
6. При цьому, суд апеляційної інстанції врахував, що в судом першої інстанції пункт 2.2.3 договору прийнято частково в редакції Позивача, без включення до зазначеного пункту обов`язку надавати виконавцю « 3) іншу необхідну інформацію згідно з додатками 3 та 3а до цього договору», а тому, в цій частині рішення суду першої інстанції змінив в мотивувальній частині шляхом зазначення часткової обґрунтованості вимог Позивача у цій частині щодо викладення пункту 2.2.3 договору в редакції Позивача, без включення до нього вказаного підпункту « 3) іншу необхідну інформацію згідно з додатками 3 та 3а до цього договору». Оскільки резолютивна частина рішення суду першої інстанції не містить вказаного підпункту, то суд апеляційної інстанції частково змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції з мотивів викладених в постанові апеляційного суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
7. 11 червня 2021 року Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 у справі №910/1777/20 скасувати. Змінити резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 шляхом доповнення договору пунктами в редакції викладених Відповідачем в касаційній скарзі. Внести відповідні зміни до мотивувальної частини рішення суду першої інстанції.
8. Касаційна скарга мотивована відсутністю висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: статті 10 Закону України «Про природні монополії», ст. 36 Повітряного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та документу Євроконтролю №07.60.02 «Умови застосування системи маршрутних зборів та умови оплати», в яких би учасниками справи були суб`єкти господарювання - один з яких виконує повітряні перевезення (польоти), а інший надає послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден, і зміст таких правовідносин полягав би у реалізації прав та обов`язків щодо формування плати за такі послуги, її перегляду та здійснення коригування нарахованої плати за послуги; порядку та строків виставлення рахунків та актів наданих послуг, строку та порядку їх оскарження; способів оплати наданих послуг - попередня оплата чи післяплата; умов одностороннього розірвання договору.
9. Позивач подав до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 у справі №910/1777/20 залишити без змін.
10. Третя особа подала до суду письмові пояснення у справі щодо касаційної скарги Відповідача.
11. 14 вересня 2021 року Відповідачем до Суду подано клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду в порядку статей 302 303 ГПК України.
12. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання, адже зазначені в ньому питання можуть бути вирішені під час розгляду цієї справи Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду відповідно до його повноважень у залежності від установлених обставин справи.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. 01 січня 2018 року між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (далі - Виконавець) та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (далі - Замовник) укладено договір №6/2-18 (далі - Договір), відповідно до якого Замовник замовляє і зобов`язується оплатити, а Виконавець у порядку та на умовах, визначених цим Договором, бере зобов`язання надавати Замовнику послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (далі - послуги з АНО). Примітка: аеронавігаційне обслуговування, що надається, включає такі види: обслуговування повітряного руху, зв`язок, навігацію, спостереження, метеорологічне обслуговування аеронавігації на маршруті, відповідно до чинного Сертифіката провайдера аеронавігаційного обслуговування.
14. Пунктом 7.1 Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з 01.01.2018 та діє по 31.12.2018, але у будь-якому разі до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором. У разі не укладення сторонами Договору про надання послуг з АНО на строк після 31.12.218 року, Договір може діяти для сторін за умови письмової згоди на таке Виконавця.
15. 21 грудня 2019 року Позивачем (Виконавцем) було надіслано на адресу Відповідача (Замовника) лист №1.24.5.3.1/7926/19 з пропозицією укласти договір про надання послуг з аеронавігаційного обслуговування на 2020 рік, до якого було додано проект такого договору для підписання (далі - Проект договору).
16. Відповідач (Замовник), не погодившись з окремими умовами Проекту договору, підписав відповідний запропонований договір з протоколом розбіжностей та листом від 14.01.2019 № 01-18-18 надіслав на адресу Позивача (Виконавця) два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним Проектом договору.
17. Відповідно до протоколу розбіжностей, Відповідачем (Замовником), було викладено розбіжності в примітці до п. 1.1., пунктах 2.1.1., 2.1.4., 2.1.5., 2.1.6, 2.2.3, 3.2., 3.3, 3.5, 3.7, 3.8, 3.12, 3.13, 3.14, 4.2, 4.3, 5.1, 5.6, 7.1, 7.2, 7.6, додатку №4, додатку 5 та № 6 Проекту договору.
18. 04 лютого 2020 року листом №1-19.1/1105/20 Позивач звернувся до Відповідача з проектом протоколу узгодження розбіжностей до протоколу розбіжностей від 14.01.2020, який був залишений останнім без розгляду. Відповіді на вищевказаний лист Відповідач не надав.
19. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідно до інформації розміщеної на офіційному сайті Антимонопольного комітету України за посиланням http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/index, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Позивач) - є суб`єктом природних монополій на загальнодержавному ринку послуг по наданню послуг з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден. Позивач - є провайдером аеронавігаційного обслуговування, яке, зокрема, надає послуги з аеронавігаційного обслуговування (далі - АНО), польотів повітряних суден (далі - ПС) у повітряному просторі України, а Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (Відповідач), відповідно до ліцензії Серії АГ № 505921 та сертифікатів експлуатанта та льотної придатності - є суб`єктом авіаційної діяльності та здійснює діяльність в сфері повітряних перевезень пасажирів та вантажу та є споживачем послуг з АНО, польотів ПС, які надаються Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
20. Цивільний кодекс України
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків
1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. …
Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів
1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Стаття 626. Поняття та види договору
1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Стаття 627. Свобода договору
1. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 628. Зміст договору
1. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 638. Укладення договору
1. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Стаття 651. Підстави для зміни або розірвання договору
1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 652. Зміна або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин
1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.
Стаття 653. Правові наслідки зміни або розірвання договору
1. У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
2. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
3. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Стаття 901. Договір про надання послуг
1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
2. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Стаття 902. Виконання договору про надання послуг
1. Виконавець повинен надати послугу особисто.
2. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
21. Господарський кодекс України (в редакції від 01.01.2020 року).
Стаття 179. Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання
1. Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
3. Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
4. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
7. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Стаття 180. Істотні умови господарського договору
1. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
2. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
3. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Стаття 181. Загальний порядок укладення господарських договорів
1. Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
2. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
3. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
4. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
5. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
6. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
7. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
8. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
9. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
22. Повітряний кодекс України
Стаття 36. Плата за аеронавігаційне обслуговування
1. Аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі.
Провайдер аеронавігаційного обслуговування за погодженням з уповноваженим органом з питань цивільної авіації може передавати на договірних засадах право щодо технічної експлуатації наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження юридичним особам, сертифікованим відповідно до авіаційних правил України.
2. Розмір одиничних ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) встановлюється однаковим для всіх користувачів повітряного простору України і визначається відповідно до законодавства України, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і документів Євроконтролю.
3. Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється Євроконтролем та/або провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України та зобов`язань України за міжнародними договорами України.
4. У разі несплати боржником неоскарженого в установлений строк рахунка до нього може бути вжито заходів щодо відшкодування боргу, включаючи затримання повітряного судна та припинення обслуговування повітряних суден боржника після закінчення триденного строку з дня отримання боржником відповідного письмового попередження, а також за відсутності обґрунтованих причин продовження строків сплати боргу.
5. Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування на маршруті використовується провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування для покриття витрат на надання таких послуг у порядку, визначеному законодавством України, стандартами та рекомендованою практикою Міжнародної організації цивільної авіації і документами Євроконтролю, а також для сплати членських внесків України до Євроконтролю. За рахунок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування на маршруті компенсуються витрати Євроконтролю на експлуатацію системи плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування на маршруті.
6. Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування на підході та в районі аеродрому використовується провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування для покриття витрат на забезпечення цього обслуговування. За рахунок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування на підході та в районі аеродрому компенсуються витрати Євроконтролю на справляння цієї плати.
23. Конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1944 року
Стаття 15. Аеропортові і подібні їм збори
1.Кожен аеропорт у Договірній державі, відкритий для громадського користування її національними повітряними суднами, відкритий також, з урахуванням положень Статті 68, на однакових умовах для повітряних суден усіх інших Договірних держав. Такі самі однакові умови застосовуються при користуванні повітряними суднами кожної Договірної держави всіма аеронавігаційними засобами, включаючи радіо- і метеорологічне забезпечення, які можуть бути надані для суспільного користування з метою забезпечення безпеки та оперативності аеронавігації. Будь-які збори, що можуть стягуватися або дозволені для стягування Договірною державою за користування такими аеропортами та аеронавігаційними засобами повітряними суднами будь-якої іншої Договірної держави, не перевищують: a) щодо повітряних суден, не зайнятих у регулярних міжнародних повітряних сполученнях, - зборів, які стягувалися б зі своїх національних повітряних суден того самого класу, зайнятих в аналогічних сполученнях; і b) щодо повітряних суден, зайнятих у регулярних міжнародних повітряних сполученнях, - зборів, які стягувалися б зі своїх національних повітряних суден, зайнятих в аналогічних міжнародних повітряних сполученнях. Інформація про всі такі збори публікується і повідомляється Міжнародній організації цивільної авіації, при цьому за заявою зацікавленої Договірної держави збори, що стягуються за користування аеропортами та іншими засобами, підлягають розгляду Радою, яка представляє по них доповідь і дає рекомендації для розгляду зацікавленою державою або державами. Жодна Договірна держава не стягує будь-яких мита, податків або інших зборів лише за право транзиту через її територію або вліт на її територію, або вильоту з її території будь-якого повітряного судна Договірної держави або присутніх на ньому осіб, або майна.
24. Закон України «Про природні монополії»
Стаття 10. Обов`язки суб`єктів природних монополій
1. Суб`єкти природних монополій зобов`язані, зокрема, забезпечувати на недискримінаційних умовах реалізацію вироблених ними товарів споживачам, а також не чинити перешкод для реалізації угод між виробниками, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, та споживачами.
25. Господарський процесуальний кодекс України
Стаття 74
1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 243. Виправлення описок та арифметичних помилок
1. Суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Стаття 300
1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
26. Суд виходить з того, що відповідно до ст.10 Закону України «Про природні монополії» суб`єкти природних монополій зобов`язані забезпечувати на недискримінаційних умовах реалізацію вироблених ними товарів споживачам, а також не чинити перешкод для реалізації угод між виробниками, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, та споживачами.
27. Статтею 15 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року встановлено, що кожен аеропорт у Договірній державі, відкритий для громадського користування її національними повітряними суднами, відкритий також, з урахуванням положень Статті 68, на однакових умовах для повітряних суден усіх інших Договірних держав. Такі самі однакові умови застосовуються при користуванні повітряними суднами кожної Договірної держави всіма аеронавігаційними засобами, включаючи радіо - і метеорологічне забезпечення, які можуть бути надані для суспільного користування з метою забезпечення безпеки та оперативності аеронавігації.
28. 10 серпня 1992 року Україна приєдналася до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року. Остання набула чинності для України 09.09.1992 року. Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
29. Судом враховано, що Позивач у справі є суб`єктом природних монополій на загальнодержавному ринку послуг по наданню послуг з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден. Позивач - є провайдером аеронавігаційного обслуговування, яке, зокрема, надає послуги з аеронавігаційного обслуговування (далі - АНО), польотів повітряних суден (далі - ПС) у повітряному просторі України, а Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (Відповідач) - є суб`єктом авіаційної діяльності та здійснює діяльність в сфері повітряних перевезень пасажирів та вантажу та є споживачем послуг з АНО, польотів ПС, які надаються Позивачем.
30. У касаційній скарзі Відповідач звертає увагу на те, що Позивач протягом попередніх років у відносинах з МАУ застосовував дискримінаційні умови щодо терміну оплати послуг АНО, терміну письмового оскарження рахунку та розміру штрафних санкцій за порушення терміну оплати.
31. Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що відповідно до GEN 4.2.4 Збірника аеронавігаційної інформації України (далі - Збірник) виставлення рахунків та стягнення плати за аеронавігаційне обслуговування здійснюється Державним підприємством обслуговування повітряного руху України відповідно до законодавства України, норм ICAO та правил Євроконтролю.
32. Суд враховує, що Збірник видається відповідно до положень ПК, Авіаційних правил, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, нормативних документів ICAO ("Політика ІСАО стосовно аеропортових зборів та зборів за аеронавігаційне обслуговування", Doc 9161 "Керівництво ICAO щодо економічних аспектів аеронавігаційного обслуговування"), а також документів Європейської організації з безпеки аеронавігації ("Принципи визначення вартісної основи для маршрутних зборів та обчислення одиничних ставок", введений в дію на території України наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25.11.2009 №1209 "Про застосування в цивільній авіації України документа Євроконтролю № 07.60.01" та "Умови застосування системи маршрутних зборів та умови оплати", введений в дію на території України наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25.11.2009 №1210 "Про застосування в цивільній авіації України документа Євроконтролю № 07.60.02").
33. Збірник є нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини Украероруху та всіх авіаперевізників, що користуються повітряним простором України.
34. Умови щодо термінів оплати були передбачені положеннями GEN 4.2. зі змінами від 01.07.2019 року, які є аналогічними умовам щодо оплати за аеронавігаційне обслуговування, які містяться в Проекті договору в редакції Позивача, та є однаковими для усіх авіакомпаній України.
35. Крім того, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 4.1. та 4.3. Проекту договору передбачена однакова відповідальність для усіх авіакомпаній України, яка наступає лише у випадках несплати або несвоєчасної оплати рахунків за надані послуги.
36. Щодо розбіжностей по п. 3.14 Проекту договору, Суд зазначає таке.
37. Відповідно до п. 3.14 Проекту договору в редакції Позивача: «У разі несплати Замовником рахунку у зазначені в договорі строки або за наявності випадків, передбачених пунктом 5.3 цього договору (ліквідація, реорганізація, зміна правового статусу), АНО може надаватися Замовнику за умови попередньої оплати. Про запровадження розрахунку на умовах попередньої оплати Виконавець повідомляє Замовника. Така система оплати починає діяти з першого числа місяця, який йде за місяцем, у якому Замовник отримує таке повідомлення, якщо інше не зазначено у самому повідомленні. За такої системи оплати Виконавець погоджує графік платежів та включає до нього, зокрема, заборгованість (плату за АНО, неустойку, річні проценти) Замовника за минулі місяці. При запровадженні на умовах попередньої оплати відповідно до положень розділу 4 цього договору у Замовника виникає зобов`язання щодо сплати пені за несплату рахунків у визначений термін. Сума передоплати може зараховуватись в рахунок сплати за надані послуги за поточний місяць».
38. В свою чергу, Відповідач у протоколі розбіжностей від 14.01.2020 запропонував взагалі виключити п. 3.14 з Проекту договору.
39. Відповідач в касаційній скарзі також наполягав на виключені пункту 3.14 з Проекту договору, як такого, який є дискримінацією Відповідача оскільки не застосовуються Украерорухом у відносинах із іншими споживачами послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден.
40. Відповідно до ст. 1 Закону "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
41. Закон розрізняє пряму і непряму дискримінацію.
42. Пряма дискримінація - ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
43. Непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
44. Проте, враховуючи, що на сайті Украероруху розміщено типовий договір про надання послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден, який є примірним та його умови є однаковими для всіх споживачів, такі умови застосовувалися між сторонами і в попередньому Договорі №6/2-18, Відповідачем не доведено, що умови п. 3.14 Проекту договору в редакції Позивача є дискримінаційними по відношенню саме до Відповідача та не застосовуються Украерорухом у відносинах із іншими споживачами послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден при укладанні аналогічних договорів.
45. Відповідно до норм ЦК та ГК умовами господарського договору може встановлюватись порядок оплати послуг, зокрема й необхідність попередньої оплати наданих послуг (ч.1 ст. 693, ч.1 ст. 903 ЦК, ч.1 ст. 237 ГК). Те, що примірний договір розміщений на сайті Украероруху не містить відповідної умови, не свідчить про неможливість її включення до договору за рішенням сторін чи суду. Відповідачем не доведено відсутність такої умови в інших договорах, які укладає Украерорух з авіакомпаніями.
46. Встановлення вищевказаних умов в договорі є звичайною комерційною практикою і не може вважатися дискримінацією контрагента чи зловживанням монопольним становищем.
47. Отже, враховуючи вищевикладене, як вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, встановлення для Відповідача більш сприятливих умов (виключення з проекту договору п. 3.14) буде дискримінаційним саме по відношенню до інших авіакомпаній, що використовують повітряний простір України.
48. Також, Суд зазначає, що надання послуг АНО на умовах попередньої оплати не суперечить статті 36 Повітряного кодексу України та чинному законодавству України.
49. З огляду на баланс інтересів сторін, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили запропоновані Відповідачем розбіжності по п. 3.14 Проекту договору, оскільки визначені п. 6. ч. 1 ст. 3 ЦК України критерії справедливості, добросовісності, розумності мають застосовуватись до обох сторін господарських правовідносин та забезпечувати, перш за все, виконання ними своїх зобов`язань у визначений договором строк.
50. Щодо доводів Відповідача, викладених у касаційній скарзі, стосовно доповнення Проекту договору пунктами п. 2.1.5. та 2.1.6., а також щодо змін пунктів 3.2., 3.3., 3.13 та 5.1 Проекту договору, Суд зазначає таке.
51. Відповідно до частини першої статті 36 Повітряного кодексу України аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі.
52. Згідно з частиною другою статті 36 Повітряного кодексу України розмір одиничних ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) встановлюється однаковим для всіх користувачів повітряного простору України і визначається відповідно до законодавства України, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (далі - ІСАО) і документів Євроконтролю.
53. Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється Євроконтролем та/або провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України та зобов`язань України за міжнародними договорами України (ч. 3 ст. 36 Повітряного кодексу України).
54. Частиною п`ятою статті 36 Повітряного кодексу України передбачено, що плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування на маршруті використовується провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування для покриття витрат на надання таких послуг у порядку, визначеному законодавством України, стандартами та рекомендованою практикою Міжнародної організації цивільної авіації і документами Євроконтролю, а також для сплати членських внесків України до Євроконтролю. За рахунок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування на маршруті компенсуються витрати Євроконтролю на експлуатацію системи плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування на маршруті.
55. Відповідно до частини шостої статті 36 Повітряного кодексу України плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування на підході та в районі аеродрому використовується провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування для покриття витрат на забезпечення цього обслуговування. За рахунок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування на підході та в районі аеродрому компенсуються витрати Євроконтролю на справляння цієї плати.
56. Крім того, відповідно до положень нормативних документів Міжнародної організації цивільної авіації («Політика ІСАО стосовно аеропортових зборів та зборів за аеронавігаційне обслуговування», Doc 9161 «Керівництво ICAO щодо економічних аспектів аеронавігаційного обслуговування»), а також документів Європейської організації з безпеки аеронавігації («Принципи визначення вартісної основи для маршрутних зборів та обчислення одиничних ставок» введений в дію на території України наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25.11.2009 №1209 «Про застосування в цивільній авіації України документа Євроконтролю N 07.60.01» та «Умови застосування системи маршрутних зборів та умови оплати» введений в дію на території України наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25.11.2009 №1210 «Про застосування в цивільній авіації України документа Євроконтролю N 07.60.02») та зазначених вище положень Повітряного Кодексу України, ставки плати за аеронавігаційне обслуговування (на маршруті; на підході та в районі аеродрому) розраховуються на основі планової національної бази витрат, до складу якої входять бази витрат різних суб`єктів задіяних в процесі надання послуг з організації повітряного руху, а саме національні наглядові органи (Міністерства, авіаційні служби), провайдери аеронавігаційного обслуговування, провайдери метеорологічної та аеронавігаційної інформації, а також провайдери послуг з пошуку та рятування та інше.
57. Наказом від 04.06.2019 № 415 Міністерство інфраструктури України визнало таким, що втратив чинність наказ Міністерства транспорту та зв`язку України від 15.09.2010 № 669 та затвердило нові Ставки плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України. Наказ Мінінфраструктури від 04.06.2019 № 415 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2019 р. за № 761/33732 та він набув чинності 12.07.2019.
58. З огляду на викладене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідно до норм міжнародного законодавства обов`язок щодо формування розміру плати за аеронавігаційне обслуговування та встановлення тарифів покладається на національні наглядові та регулюючі органи.
59. Зокрема, у спірних правовідносинах саме Міністерство інфраструктури України встановлює ставки плати за аеронавігаційне обслуговування, затверджує та фіксує їх.
60. А тому, враховуючи, що Позивач є провайдером аеронавігаційного обслуговування не встановлює ставки плати за аеронавігаційне обслуговування, доводи Відповідача, які викладені в касаційній скарзі щодо доповнення Проекту договору пунктами 2.1.5 та 2.1.6, а також щодо змін пунктів 3.2., 3.3., 3.13 та 5.1 цього Проекту договору - є таким, що не відповідають вимогам чинного законодавства та знаходяться поза межами компетенції Позивача.
61. Щодо доводів Відповідача, викладених в касаційній скарзі, стосовно безпідставного викладення в Проекті договору пункту 3.5., Суд зазначає таке.
62. Так, у редакції Позивача пункт 3.5 Проекту договору має наступний зміст: «На підставі реєстру виконаних польотів (додаток 4), що є невід`ємною частиною акта, Виконавець складає акт здачі-приймання послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (далі-Акт) у національній валюті (додаток 5) за місяць в двох екземплярах, вартість яких обчислюється шляхом застосування середньомісячного обмінного курсу євро до національної валюти за місяць, що передує місяцю, протягом якого здійснюється політ. Застосовується обмінний курс, що дорівнює середньомісячному «заключному крос-курсу», обчисленому агентством «Рейтерс» на основі щоденних курсів. Операції з постачання послуг з АНО ПС, які здійснюють внутрішні, міжнародні та транзитні польоти в районах польотної інформації зони, відповідно статті 197.10 Податкового кодексу України звільнені від оподаткування податком на додану вартість».
63. Згідно з протоколом розбіжностей від 14.01.2020 до Проекту договору, Відповідач пропонував пункт 3.5. викласти в наступній редакції: «На підставі реєстру виконаних польотів (додаток 4), що є невід`ємною частиною акта, Виконавець складає акт здачі-приймання послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (далі-Акт) у національній валюті (додаток 5) за місяць в двох екземплярах, вартість яких обчислюється шляхом застосування середньомісячного обмінного курсу євро до національної валюти за місяць, що передує місяцю, протягом якого здійснюється політ. Застосовується обмінний курс, що дорівнює середньомісячному «заключному крос-курсу», обчисленому агентом «Рейтерс» на основі щоденних курсів попиту (BID). Операції з постачання послуг з АНО ПС, які здійснюють внутрішні, міжнародні та транзитні польоти в районах польотної інформації зони, відповідно статті 197.10 Податкового кодексу України звільнені від оподаткування податком на додану вартість».
64. Відповідно до статті 197.10 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, які здійснюють внутрішні, міжнародні та транзитні польоти в районах польотної інформації зони відповідальності України.
65. Судами першої та апеляційної інстанції правильно встановлено, що текст пункту 3.5. Проекту договору в редакції Позивача узгоджується з п. 2 ст. 7 Умов оплати документу Євроконтролю N 07.60.02 «Умови застосування системи маршрутних зборів та умови оплати», який введено в дію Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1210 від 25.11.2009 «Про застосування в цивільній авіації України документа Євроконтролю N 07.60.02, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.02.2010 за N131/17426, за яким вартість послуг АНО обчислюється шляхом застосування середньомісячного обмінного курсу євро до національної валюти за місяць, що передує місяцю, протягом якого здійснюється політ та застосовується обмінний курс, що дорівнює середньомісячному «заключному крос-курсу», обчисленому агентством «Рейтерс» на основі щоденних курсів».
66. Щодо доводів Відповідача, викладених в касаційній скарзі, стосовно безпідставного викладення в Проекті договору пункту 3.7 в редакції Позивача, Суд зазначає таке.
67. Позивач пропонував викласти пункт 3.7 Проекту договору в наступній редакції: « 3.7 Замовник зобов`язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дня виставлення рахунку підписати Акт і надіслати його Виконавцеві, або подати письмове оскарження Акту щодо факту отриманих послуг. Якщо протягом зазначеного строку Виконавець не отримає підписаний Замовником Акт або письмове оскарження Акта щодо наданих послуг, послуги вважаються прийнятими Замовником у повному обсязі та є підставою для взаємних розрахунків між Замовником і Виконавцем».
68. В свою чергу, Відповідач у протоколі розбіжностей від 14.01.2020 до Проекту договору пропонував в пункті 3.7 слова, знаки та цифри « 30 (тридцяти)» замінити на слова, знаки та цифри « 60 (шістдесяти)», а слова «від дня виставлення» - на слова «від дня отримання».
69. Відповідно до пункту 3 параграфу 1 додатку 2 документу Євроконтролю №07.60.02 зобов`язання з оплати послуг виникає в день здійснення польоту. Кінцева дата валютування станом на яку платіж має бути отриманий зазначається у рахунку і ця дата не повинна перевищувати 30 днів з дня виставлення рахунка.
70. Таким чином, суди попередніх інстанцій зазначили в судових рішеннях, що термін сплати рахунку повинен складати саме 30 днів з дня виставлення рахунку, у зв`язку з чим пункт 3.7. Проекту договору підлягає викладенню саме в редакції Позивача, оскільки повністю відповідає вищевказаним положенням документу Євроконтролю №07.60.02.
71. Доводи Відповідача в касаційній скарзі про те, що вказана норма не підлягала застосуванню до спірного питання, оскільки стосується строку оплати рахунка та не має жодного відношення до підписання/оскарження акта наданих послуг, про що йде мова у п. 3.7. Проекту договору, не беруться Судом до уваги з огляду на те, що рахунок та акт приймання-передачі послуг з АНО формуються на підставі одних і тих же даних, в них вказується вартість послуг, розрахована відповідно до обсягу польотів ПС, маршрутів польотів, типів ПС, тощо, а тому строк оскарження акта та рахунку є однаковим.
72. Окрім того, п. 3.12 Проекту договору в редакції Позивача передбачено термін письмового оскарження виставленого рахунка. Пункт 3.7 визначає 30-денний термін оплати рахунку, тобто, оплата рахунку не позбавляє Відповідача здійснювати оскарження акту з визначених підстав, що жодним чином не порушує прав Відповідача.
73. Щодо доводів Відповідача, викладених в касаційній скарзі, стосовно безпідставного викладення в Проекті договору пункту 3.8 в редакції Позивача, Суд зазначає таке.
74. В редакції Позивача пункт 3.8 викладений наступним чином: «Строк, у межах якого має бути сплачений рахунок, становить 30 (тридцять) календарних днів від дати виставлення рахунка. Термін сплати рахунку вказується у рахунку».
75. В той же час, Відповідач у протоколі розбіжностей від 14.01.2020 до Проекту договору запропонував викласти пункт 3.8. в наступній редакції: «Строк, у межах якого має бути сплачений рахунок, становить 30 (тридцять) календарних днів від дати спливу строку на письмове оскарження акта чи рахунку».
76. Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій що пункт 3.8 Проекту договору, який Відповідачем викладений в протоколі розбіжностей від 14.01.2020 є таким, що не відповідає пункту 3 параграфу 1 документу Євроконтролю N 07.60.02, в якому вказано, що зобов`язання сплатити послуги з ОрПР на маршруті виникає в день здійснення польоту. Кінцева дата валютування станом на яку платіж має бути отриманий зазначається у рахунку і ця дата не повинна перевищувати 30 днів з дня виставлення рахунку.
77. Натомість пункт 3.8 Проекту договору в редакції Позивача є таким, що відповідає документу Євроконтролю №07.60.02, тому пункт 3.8 Проекту договору обґрунтовано прийнятий судами попередніх інстанцій саме в редакції Позивача.
78. Щодо доводів Відповідача, викладених в касаційній скарзі, стосовно безпідставного викладення в Проекті договору пункту 5.6 в редакції Позивача, Суд зазначає таке.
79. Позивач у Проекті договору пропонував викласти пункт 5.6 в наступній редакції: « 5.6 Виконавець у разі несплати Замовником неоскарженого в установлений 30-денний строк рахунка може вжити заходів щодо відшкодування боргу, включно з затриманням ПС та припиненням АНО польотів ПС Замовника після закінчення триденного строку з дня отримання Замовником відповідного письмового попередження, а також за відсутності обґрунтованих причин продовження строків сплати боргу. Також право припинити АНО польотів ПС Виконавець може використати за умови невиконання Замовником пункту 5.5 цього договору».
80. Відповідач із запропонованою Позивачем редакцією пункту 5.6 не погодився та в протоколі розбіжностей від 14.01.2020 пропонував в пункті 5.6 Проекту договору в редакції Позивача слова та цифри « 30-денний» замінити на слова та цифри « 60-денний», а останнє речення пункту 5.6 виключити.
81. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що редакція Позивача узгоджується з п.3 GEN 4.2.4 Збірника аеронавігаційної інформації України та п.3 параграфу 1 Додатку 2 Документа Євроконтролю № 07.60.02», оскільки термін сплати рахунку складає 30 (тридцять) днів з дня виставлення рахунку, як зазначено у п. 3.8. Проекту договору в редакції Позивача, яка обґрунтовано прийнята оскаржуваними судовими рішеннями.
82. Крім того, відповідно до частини четвертої статті 36 Повітряного кодексу України у разі несплати боржником неоскарженого в установлений строк рахунка до нього може бути вжито заходів щодо відшкодування боргу, включаючи затримання повітряного судна та припинення обслуговування повітряних суден боржника після закінчення триденного строку з дня отримання боржником відповідного письмового попередження, а також за відсутності обґрунтованих причин продовження строків сплати боргу.
83. При цьому, надання Позивачу права припиняти польоти при невиконанні Замовником пункту 5.5 Проекту договору повністю відповідає положенням ч. 4 ст. 36 Повітряного кодексу України та не порушує баланс інтересів сторін.
84. Таким чином, Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій стосовно прийняття пункту 5.6 Проекту договору в редакції Позивача та відхилення пропозиції Відповідача щодо вищевказаного пункту, викладеного в протоколі розбіжностей від 14.01.2020 до Проекту договору.
85. Щодо доводів Відповідача, викладених в касаційній скарзі, що пункт 5.6. Проекту договору викладений судами попередніх інстанцій в судових рішеннях не відповідає п. 5.6. Проекту договору викладеного в редакції Позивача, Суд зазначає таке.
86. Дійсно суди першої та апеляційної інстанцій в мотивувальній частині судових рішень дійшли висновків, що п. 5.6. слід викласти в редакції Позивача та в своїх рішеннях п. 5.6. виклали в такій редакції - « 5.6. Виконавець у разі несплати Замовником в установлений 30-денний строк рахунка може вжити заходів щодо відшкодування боргу, включно з затриманням ПС та припиненням АНО польотів ПС Замовника після закінчення триденного строку з дня отримання Замовником відповідного письмового попередження, а також за відсутності обґрунтованих причин продовження строків сплати боргу», хоча в редакції Позивача п 5.6 викладено так - " 5.6. Виконавець у разі несплати Замовником неоскарженого в установлений 30-денний строк рахунка може вжити заходів щодо відшкодування боргу, включно з затриманням ПС та припиненням АНО польотів ПС Замовника після закінчення триденного строку з дня отримання Замовником відповідного письмового попередження, а також за відсутності обґрунтованих причин продовження строків сплати боргу".
87. Отже, судами попередніх інстанцій дійсно допущено технічну описку (на яку звертає увагу й Відповідач), а саме: в тексті пункту 5.6. Проекту договору викладеного в оскаржуваних судових рішеннях пропущено слово «неоскаржуваного».
88. Разом з тим відповідна описка не впливає на суть оскаржуваних судових рішень і може бути виправлена господарськими судами в порядку статті 243 ГПК України.
89. Щодо доводів Відповідача, викладених в касаційній скарзі, стосовно безпідставного викладення в Проекті договору пункту 7.2 в редакції Позивача, Суд зазначає таке.
90. Пункт 7.2 Проекту договору визначає порядок зміни і розірвання договору. Так, пункт 7.2. в редакції Позивача: « 7.2. Зміна та розірвання договору можливі на підставі пунктів 5.5 та 5.6 цього договору відповідно, а також згідно з чинним законодавством України. У разі технічної інтеграції України до Багатосторонньої системи маршрутних зборів Євроконтролю дія цього договору припиняється достроково в цілому або у відповідній частині, про що із зазначенням терміну припинення письмово повідомляє Виконавець».
91. Відповідач, у свою чергу, запропонував викласти вищевказаний пункт Проекту договору в наступній власній редакції: « 7.2. Зміна та розірвання договору можливі за згодою сторін або у випадках, передбачених законодавством».
92. У зв`язку із технічною інтеграцією України до Багатосторонньої системи маршрутних зборів Євроконтролю, та з метою забезпечення балансу інтересів сторін і з огляду на те, що Позивач є суб`єктом природної монополії на загальнодержавному ринку послуг з АНО повітряних суден, розбіжності сторін щодо пункту 7.2 мають бути врегульованими у редакції Позивача, що обґрунтовано вказано судами попередніх інстанцій в оскаржуваних Відповідачем судових рішеннях.
93. Щодо доводів Відповідача, викладених в касаційній скарзі, стосовно безпідставного викладення додатку 4 до Проекту договору в редакції Позивача, Суд зазначає таке.
94. Відповідач у протоколі розбіжностей від 14.01.2020 пропонував виключити у додатку 4 до Проекту договору слова та знаки «… розділу GEN 4.2 Збірника аеронавігаційної інформації України».
95. Проте, оскільки розрахунок розміру плати проводиться саме у відповідності до п.2 GEN 4.2.4. Збірника аеронавігаційної інформації України, що не суперечить законодавству України та який є обов`язковий для всіх користувачів повітряного простору, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що додаток 4 також слід викласти в редакції Позивача.
96. Як зазначалося вище, в якості підстави для подання касаційної скарги Скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм у подібних правовідносинах, а саме: ст. 10 Закону України «Про природні монополії», ст. 36 Повітряного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та Документу Євроконтролю №07.60.02 «Умови застосування системи маршрутних зборів та умови оплати», в яких би учасниками справи були суб`єкти господарювання - один з яких виконує повітряні перевезення (польоти), а інший надає послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден, і зміст таких правовідносин полягав би у реалізації прав та обов`язків щодо формування плати за такі послуги, її перегляду та здійснення коригування нарахованої плати за послуги; порядку та строків виставлення рахунків та актів наданих послуг, строку та порядку їх оскарження; способів оплати наданих послуг - попередня оплата чи післяплата; умов одностороннього розірвання договору.
97. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
98. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
99. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
100. Враховуючи положення ст. 10 Закону України «Про природні монополії», ст. 36 Повітряного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та Документ Євроконтролю №07.60.02 «Умови застосування системи маршрутних зборів та умови оплати»7, а також обґрунтування Суду які викладені в постанові вище, Суд приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій правильно застосували зазначені норми права.
101. Загалом доводи Відповідача про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права у прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження за результатами розгляду справи в касаційному порядку.
102. Отже, доводи Скаржника про наявність передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження є необґрунтованими, а наявність такої виключної підстави для касаційного перегляду судових рішень є недоведеною.
103. При цьому, Суд зазначає, що переоцінка наявних у матеріалах справи доказів, поданих сторонами на підтвердження обставин своїх вимог та заперечень, не входить до визначених процесуальним законодавством меж перегляду справи в суді касаційної інстанції, передбачених статтею 300 ГПК.
104. Враховуючи все вищевикладене, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми права, а саме: ст. 10 Закону України «Про природні монополії», ст. 36 Повітряного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та Документу Євроконтролю №07.60.02 «Умови застосування системи маршрутних зборів та умови оплати», вірно дійшли до висновку про задоволення позову, виклавши у резолютивній частині рішення суду першої інстанції редакцію Проекту договору з врегульованими розбіжностями по спірним пунктам та додаткам до договору, а тому рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції слід залишити без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
105. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, Скаржник не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
106. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.
107. Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.
Судові витрати
108. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020, зі змінами внесеними постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 у справі №910/1777/20, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко