ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2022 року
м. Київ
Cправа № 910/18166/20 (910/6629/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Картере В.І., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Багнюка І.І.,
за участю представника ОСОБА_1 - Тесленко Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 за вх. № 942/2022
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2022
у складі колегії суддів: Полякова Б.М., (доповідача), Пантелієнка В.О., Гарник Л.Л.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2021
у складі судді Івченка А.М.
за позовом ОСОБА_1
до Дочірнього підприємства "Укрбурштин" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Українські поліметали", Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Українські поліметали"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2
про поновлення на роботі
в межах справи № 910/18166/20
за заявою ОСОБА_3
до Дочірнього підприємства "Укрбурштин" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Українські поліметали"
про банкрутство.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд вирішив залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_2 за вх. № 942/2022, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі № 910/18166/20 (910/6629/21) - залишити без змін. При цьому
ВСТАНОВИВ:
Вступ.
1. На розгляд суду поставлено питання наявності/відсутності підстав для поновлення на роботі керівника підприємства, що перебуває у процедурі банкрутства.
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.
2. Наказом ДАК "Українські поліметали" від 25.02.2020 № 2/2020-К ОСОБА_1 було призначено на посаду керуючого менеджера Дочірнього підприємства "Укрбурштин" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Українські поліметали".
3. 05.05.2020 наказом № 1-3 про зміну місцезнаходження ДП "Укрбурштин" та затвердження його статуту у новій редакції посаду керуючого менеджера було змінено на Директор (п.п. 6.1 Статуту ДП "Укрбурштин").
4. ОСОБА_1 було звільнено з посади директора Дочірнього підприємства "Укрбурштин" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Українські поліметали" на підставі наказу від 21.10.2020 № 9.1-20Н за систематичне порушення приписів органу управління, пункт 4 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
5. Однак, з 28.09.2020 по 26.10.2020 ОСОБА_1 перебував на лікарняному через виявлення симптомів гострого респіраторного захворювання або підозру на коронавірус Covid-19; відповідно до листка непрацездатності серія АДШ № 474657, виданого 26.10.2020, він перебував з 28.09.2020 по 26.10.2020 на стаціонарному режимі лікування.
6. Із 23.10.2020 було призначено нового керівника ДП "Укрбурштин" - ОСОБА_4 , а з 04.01.2021 на посаді директора ДП "Укрбурштин" перебував ОСОБА_2 .
7. 06.11.2020 ОСОБА_1 (позивач) звертався до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовною заявою про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
8. 23.11.2020 ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
9. Однак, позивач дізнався, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 відкрито провадження у справі № 910/18166/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Укрбурштин" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Українські поліметали", у зв`язку з чим позивач 23.03.2021 подав до Козелецького районного суду Чернігівської області заяву про залишення позову без розгляду.
10. 23.03.2021 ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області позовну заяву ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу залишено без розгляду.
Подання до суду позову.
11. Тому ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про поновлення на роботі.
12. Звертаючись до суду з позовом, позивач просив поновити його на роботі на посаді директора Дочірнього підприємства "Укрбурштин" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Українські поліметали", допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі, скасувати наказ Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Українські поліметали" про звільнення його та інші накази, на підставі яких було незаконно призначено подальших керівників ДП "Укрбурштин" ( ОСОБА_4 , ОСОБА_2 тощо), зобов`язати держаного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (або іншого органу уповноваженого на вчинення таких дій) зареєструвати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідні зміни, пов`язані з поновленням на роботі ОСОБА_1 на посаді директора Дочірнього підприємства "Укрбурштин" Публічного акціонерного товариства "Державного акціонерного товариства "Українські поліметали".
13. Позивач також зазначив, що про вказані зміни керівника підприємства його не було завчасно повідомлено з боку ДАК "Українські поліметали", а він не писав на ім`я Товариства заяву про звільнення та не отримував попередження про наступне звільнення.
Розгляд справи судами.
14. 11.08.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2022, позов задоволено частково. Скасовано наказ Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Українські поліметали" від 21.10.2020 № 9.1-20Н про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Дочірнього підприємства "Укрбурштин" Публічного акціонерного товариства "Державного акціонерного товариства "Українські поліметали". Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді директора Дочірнього підприємства "Укрбурштин" Публічного акціонерного товариства "Державного акціонерного товариства "Українські поліметали". Зобов`язано держаного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації зареєструвати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідні зміни, пов`язані з поновленням на роботі ОСОБА_1 на посаді директора Дочірнього підприємства директора Дочірнього підприємства "Укрбурштин" Публічного акціонерного товариства "Державного акціонерного товариства "Українські поліметали". В іншій частині позовних вимог відмовлено.
15. Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_1 не попереджено не пізніше як за два місяці про звільнення та було звільнено під час його тимчасової непрацездатності, що є порушенням вимог Конституції України і КЗпП України.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
16. 30.01.2022 через систему "Електронний суд" ОСОБА_2 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі № 910/18166/20 (910/6629/21); змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади директора Дочірнього підприємства "Укрбурштин" Публічного акціонерного товариства "Державного акціонерного товариства "Українські поліметали" з 21.10.2020 на 27.10.2020.
17. У касаційній скарзі підставами касаційного оскарження судових рішень у справі № 910/15018/19 (910/14175/20) скаржник вказує пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
18. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 761/3694/15-ц, від 27.03.2019 у справі № 756/5243/17, від 06.11.2019 у справі № 755/8142/18 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 911/3259/16, від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18, від 16.12.2021 у справі № 11-164-сап21.
19. Крім того, вказує, що оскаржені судові рішення ухвалені на підставі недопустимих доказів, а також, що судами не взято до уваги обставини незадовільної діяльності позивача на посаді директора Дочірнього підприємства "Укрбурштин" Публічного акціонерного товариства "Державного акціонерного товариства "Українські поліметали".
20. На думку ОСОБА_2 , було судами порушено вимоги статті 233 КЗпП України стосовно строків звернення з позовом, а також необґрунтовано відмовлено судом першої інстанції у задоволенні його ( ОСОБА_2 ) клопотання про відкладення розгляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.
А. Щодо суті касаційної скарги.
21. Заслухавши присутнього у судовому засіданні представника учасника справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
23. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
24. Тому відхиляються доводи касаційної скарги, викладені у пункті 19 цієї постанови, так як це призведе до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції, оскільки в силу положень частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі дійшли висновку, що ОСОБА_1 не попереджено не пізніше як за два місяці про звільнення та було звільнено під час його тимчасової непрацездатності, що є порушенням вимог Конституції України і КЗпП України.
26. Судова колегія частково погоджується з цими висновками судів з огляду на таке.
27. Як встановлено судами, наказом ДАК "Українські поліметали" від 25.02.2020 № 2/2020-К ОСОБА_1 було призначено на посаду керуючого менеджера Дочірнього підприємства "Укрбурштин" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Українські поліметали". 05.05.2020 наказом № 1-3 про зміну місцезнаходження ДП "Укрбурштин" та затвердження його статуту у новій редакції посаду керуючого менеджера було змінено на Директор (п.п. 6.1 Статуту ДП "Укрбурштин").
28. Таким чином, між позивачем та ДАК "Українські поліметали" виникли трудові відносини на підставі безстрокового трудового договору, що сторонами спору не оспорюється.
29. Із 28.09.2020 по 26.10.2020 позивач перебував на лікарняному через виявлення симптомів гострого респіраторного захворювання або підозру на коронавірус Covid-19, що підтверджується матеріалами справи. Натомість, 21.10.2020 позивача було звільнено з посади директора Дочірнього підприємства "Укрбурштин" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Українські поліметали" на підставі наказу від 21.10.2020 № 9.1-20Н за систематичне порушення приписів органу управління, пункт 4 статті 36 КЗпП України.
30. Пунктом 4 статті 36 КЗпП України унормовано, що підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).
31. Відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.
32. Положеннями статті 43 Конституції України визначено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також встановлено гарантії захисту громадян від незаконного звільнення.
33. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, суди дійшли вірного висновку про порушення в.о. Генерального директора Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Українські поліметали" Кравчуком А.Б. при прийняті наказу від 21.10.2020 № 9.1-20Н про звільнення позивача положень статті 40 КЗпП України, а також зазначили, що позивача було звільнено під час його тимчасової непрацездатності, що є порушенням вимог Конституції України та КЗпП України.
34. Доводи касаційної скарги, що у цьому випадку порушене право може бути захищеним винятково зміною дати звільнення в оскаржуваному наказі, проте, жодним чином - не поновленням на посаді (такий спосіб захисту визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18) не заслуговують на увагу з огляду на таке.
35. У справі № 205/4196/18 досліджувалося питання наслідків припадання закінчення трудових відносин у формі строкового трудового договору на час тимчасової непрацездатності. У справі, що переглядається, суди не встановили строкового характеру трудових відносин.
36. Із приводу подібності правовідносин судова колегія звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
37. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
38. При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/17, пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі № 923/682/16.
39. Слід зауважити, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
40. Відтак, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 761/3694/15-ц, від 27.03.2019 у справі № 756/5243/17, від 06.11.2019 у справі № 755/8142/18 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 911/3259/16, від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18, від 16.12.2021 у справі № 11-164-сап21, оскільки встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах.
41. Водночас, слід погодитися з твердженнями скаржника про необґрунтованість застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм статті 492 КЗпП України, якою передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці, оскільки ці положення не стосуються спірних правовідносин у цій справі, коли позивача було звільнено не у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, тобто не відбулося вивільнення працівників із виробничого процесу (пункт 1 статті 40 КЗпП України) як умови застосування статті 492 КЗпП України.
42. Проте, такий висновок не впливає на правильність рішень судів попередніх інстанцій, що в.о. Генерального директора Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Українські поліметали" Кравчуком А.Б. при прийняті наказу від 21.10.2020 № 9.1-20Н про звільнення позивача порушено положення статті 40 КЗпП України.
43. Також підлягає зміні мотив судів попередніх інстанцій стосовно застосування положень статті 233 КЗпП України.
44. Так, частиною першою статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
45. Верховний Суд у постанові від 17.05.2022 у справі № 756/7222/18 дійшов висновку, що строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права, норма статті 233 КЗпП України деталізує це правило стосовно випадків звільнення працівника. У такому разі строк обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки: в залежності від того, яка з цих подій відбулася раніше. Отже, для встановлення початку перебігу строку у справах про звільнення визначальними є такі юридично значимі обставини, як вручення копії наказу про звільнення або день видачі трудової книжки. Тобто для такої категорії трудових спорів встановлено спеціальне правило обрахунку початку строку виникнення права на звернення до суду, відмінне від загального правила, за яким виникнення цього права пов`язується з моментом, коли працівник дізнався або за всіма обставинами повинен був дізнатися про порушення свого права.
46. Оскільки відповідачами не надано доказів щодо вручення копії наказу про звільнення або видачі трудової книжки поза місячним терміном перед подачею позивачем до Господарського суду міста Києва нинішнього позову, то відповідно неможливо встановити факт порушення строку звернення з позовом, встановленого статтею 233 КЗпП України.
47. Стосовно доводів скарги щодо необґрунтованої відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю у розгляді іншої справи у Корольовському районному суді міста Житомира, то судова колегія визнає такі доводи безпідставними.
48. Так, суд першої інстанції з посиланням на практику Європейського суду з прав людини відмовив у задоволенні цього клопотання, вказавши про необхідність судового розгляду у розумні строки. Крім того, заявник вправі був уповноважити представника захищати свої інтереси при розгляді цієї справи.
49. Також суд першої інстанції обґрунтовано залишив без розгляду клопотання скаржника про залишення позовної заяви без руху на підставі статті 207 ГПК України, оскільки це клопотання не було заявлено без поважних причин у підготовчому провадженні.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
50. У зв`язку з викладеним Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій. Тому касаційна скарга ОСОБА_2 за вх. № 942/2022 підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат.
51. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240 300 301 308 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 за вх. № 942/2022 залишити без змін.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі № 910/18166/20 (910/6629/21) залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
В. Погребняк