ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/19043/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 (судді: Шаптала Є. Ю. - головуючий, Куксов В. В., Яковлєв М. Л.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 (суддя Головіна К. І.) у справі
за позовом Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь"
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання відновити становище (реєстрацію), стягнення моральної та матеріальної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
1. Фабула справи
1.1. 22.11.2021 до Господарського суду міста Києва з використанням підсистеми (модуля) "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) надійшов позов Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь" (далі - ОК "Вимпел-Південь") до Міністерства юстиції України (далі - МЮУ) про: визнання протиправним та скасування наказу МЮУ від 31.07.2020 № 2613/5; зобов`язання МЮУ відновити становище (реєстрацію), яке було до прийняття наказу від 31.07.2020 № 2613/5; стягнення з МЮУ моральної шкоди у сумі 708 000 Євро (EUR); стягнення з МЮУ матеріальної шкоди у сумі 14 000,00 грн.
ОК "Вимпел-Південь" у позовній заяві заявив клопотання про розстрочення сплати судового збору з посиланням на пункт 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" вказуючи, зокрема, на неприбутковість організації та сплати ним судового збору до адміністративного суду у справі № 640/31877/20.
1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк у десять днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ухвалі недоліків шляхом належного виконання вимог статей 162- 164 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу мотивовано тим, що відповідно до пункту 17.1 розділу ХІ "Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України" до початку функціонування ЄСІТС подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Отже, подання ОК "Вимпел-Південь" через підсистему "Електронний суд" позовної заяви та доданих до неї документів в електронному виді не відповідає формі, визначеній у статті 162 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі позовної заяви та доданих до неї документів у письмовій формі.
Суд дійшов висновку, що з метою усунення указаних недоліків ОК "Вимпел-Південь" зобов`язаний надати до суду позовну заяву із усіма доданими до неї документами у письмовій формі.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, ОК "Вимпел-Південь" заявив дві немайнові вимоги та дві вимоги майнового характеру (як в іноземній валюті, так і у гривні) та мав сплатити судовий збір у сумі 321 757,00 грн (4 540,00 грн за дві немайнові вимоги та 317 217,00 грн за дві майнові вимоги), проте доказів про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі позивач не надав.
Щодо заявленого ОК "Вимпел-Південь" клопотання про розстрочення сплати судового збору, то суд першої інстанції вказав, що зі змісту обґрунтувань позивача щодо розстрочення сплати судового збору не вбачається, що в подальшому позивач матиме можливість оплатити збір. При цьому суд дійшов висновку, що відсутність прибутків у позивача та наявність заборгованості перед ним у членів кооперативу не є виключними обставинами, що дають право на розстрочення сплати судового збору.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022, позовну заяву ОК "Вимпел-Південь" повернуто без розгляду.
2.2. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, з урахуванням частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із неусуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачеві з огляду на ненадання позивачем позовної заяви з додатками у письмовому виді, а також несплати судового збору у встановленому законом розмірі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 та ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2022, ОК "Вимпел-Південь" у касаційній скарзі просить їх скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм процесуального права.
3.1.1. Скаржник наголошує на тому, що положення статей 162- 164 Господарського процесуального кодексу України не передбачають подання позовної заяви у паперовій формі, а висновки судів про повернення позовної заяви у зв`язку із неподанням позивачем такої заяви у паперовій формі не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству.
Так Цивільний кодекс України прирівнює електронні документи до паперових і допускає засвідчення їх електронним підписом.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Право обирати форму документа (електронний чи/або паперовий) належить учаснику справи відповідно до частини 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України.
Правова позиція щодо відповідності звернення до суду з позовною заявою в електронній формі через підсистему (модуль) "Електронний суд" ЄСІТС з використанням електронного цифрового підпису вимогам частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України викладена Верховним Судом у постанові від 20.07.2020 у справі № 910/1386/20.
При цьому скаржник зазначає, що підсистема (модуль) "Електронний суд" ЄСІТС доступна на офіційному сайті Господарського суду міста Києва та дозволяє особі, зареєстрованій у ній, формувати відповідні документи, чим скористався ОК "Вимпел-Південь", подавши таким чином позовну заяву.
Заявник касаційної скарги вважає, що отримання судом позовної заяви беззаперечно свідчить про функціонування підсистеми ЄСІТС - "Електронний суд", а визнання судами незаконним надсилання позовної заяви за допомогою підсистеми ЄСІТС - "Електронний суд" порушує права ОК "Вимпел-Південь" як користувача ЄСІТС.
3.1.2. Оскаржуючи судові рішення в частині судового збору в сумі 321 757,00 грн, заявник касаційної скарги зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за позовну заяву, яка може бути майнового або немайнового характеру.
Спірні правовідносини виникли у сфері державної реєстрації прав власності, а звернення до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних прав шляхом оскарження рішення державного органу про скасування реєстраційних дій.
Скаржник вважає, що суд неправомірно зазначив про необхідність сплачувати судовий збір за всі вимоги позивача, оскільки згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору визначена за подання позову, а не окремих вимог, з огляду на що відсутність установленого законом розміру ставки збору за майновою вимогою в разі подання позову майнового характеру з кількома вимогами майнового характеру не дозволяє відносити суми сплаченого за кожну таку вимогу судового збору до складу витрат ОК "Вимпел-Південь" за звернення з позовною заявою матеріального характеру з визначеною законом ставкою.
Суди попередніх інстанцій, на думку заявника касаційної скарги, неправильно застосували пункти 1, 3 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України та статті 1, 3, 4 Закону України "Про судовий збір".
При цьому висновки щодо неподання доказів про сплату судового збору не в установленому законом розмірі не є підставою для повернення позовної заяви відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України. Статті 174, 176, 226 зазначеного Кодексу не містять жодних застережень щодо допустимості залишення позову без розгляду виключно до закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у разі, якщо позивач не усунув недоліків оформлення позовної заяви, які полягають у несплаті або недоплаті судового збору.
Заявник касаційної скарги акцентував увагу на тому, що на час звернення до суду з позовом у ОК "Вимпел-Південь" не було грошей на розрахунковому рахунку для сплати судового збору, отже, позивач не міг додати до позовної заяви докази про сплату судового збору в установлених порядку та розмірі, а тому клопотав у позовній заяві про відстрочення сплати судового збору.
3.2. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувані у справі постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2022, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
4.2. Як свідчать матеріали справи, ОК "Вимпел-Південь" подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву через підсистему (модуль) "Електронний суд" ЄСІТС.
Суд першої інстанції згідно з ухвалою від 01.12.2021 позовну заяву ОК "Вимпел-Південь" залишив без руху, надавши позивачеві строк у десять днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ухвалі недоліків шляхом належного виконання вимог статей 162- 164 Господарського процесуального кодексу України, а саме зобов`язання ОК "Вимпел-Південь" надати до суду позовну заяву із усіма доданими до неї документами у письмовій формі, вказуючи на те, що відповідно до пункту 17.1 розділу ХІ "Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України" до початку функціонування ЄСІТС подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Отже, подання ОК "Вимпел-Південь" через підсистему "Електронний суд" позовної заяви та доданих до неї документів в електронному виді не відповідає формі, визначеній у статті 162 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі позовної заяви та доданих до неї документів у письмовій формі.
4.3. Водночас колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Вимоги до позовної заяви встановлені статтею 162 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
За приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно із частинами 5, 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про ЄСІТС.
Підпунктом 17 пункту 1 розділу XI Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС такі дії вчиняються в такому порядку:
17.1) подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;
17.2) позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів;
17.3) розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
Створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля) (абзаци 21- 23 підпункту 1 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України).
Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" від 01.12.2018 № 229 (6984). У подальшому в газеті "Голос України" (від 01.03.2019 № 42 (7048)) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення із судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання щодо необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), повідомлено про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (від 01.12.2018 № 229 (6984)).
Разом з тим наказом Державної судової адміністрації України № 628 від 22.12.2018 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України, Касаційному адміністративному суді (пілотних судах). Пунктом 2 цього наказу передбачено, що місцевим та апеляційним судам, Касаційному адміністративному суду в ході тестового режиму експлуатації підсистеми "Електронний суд" слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" (далі - Положення). Згідно з пунктом 2.3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 № 16 ряд норм Положення, в тому числі і розділ XI (підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України.
Пунктами 4, 3 розділу ІІ Положення передбачено, що авторизація користувача - процедура отримання користувачем прав на здійснення операцій з інформаційними ресурсами, в межах його повноважень та компетенції, за допомогою власного електронного цифрового підпису користувача, який прирівнюється за правовим статусом до його власноручного підпису; автор електронного документа особа (особи), що підписала (підписали) електронний документ власним електронним цифровим підписом (ЕЦП).
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ Положення учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
У постанові від 20.07.2020 у справі № 910/1386/20 Верховний Суд зазначив, що надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному виді передбачає використання підсистеми (модуля) "Електронний суд" ЄСІТС за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису. Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документа через електронний кабінет.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі № 520/20958/18, від 10.09.2019 у справі № 640/1374/19, від 21.12.2019 у справі № 910/12245/19, від 17.06.2020 у справі № 910/8423/19.
4.4. Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, які набули чинності 05.10.2021, яким визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема, підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно з пунктом 24 розділу ІІІ вказаного Положення підсистема "Електронний суд" (електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.
Отже, з 05.10.2021 офіційно почали функціонувати підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку та змінено порядок вчинення дій, пов`язаних з початком функціонування ЄСІТС, зокрема, порядок та форма подачі процесуальних документів до суду.
4.5. Отже, колегія суддів вважає, що звернення ОК "Вимпел-Південь" 22.11.2021 до Господарського суду міста Києва (який, у свою чергу, відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 22.12.2018 № 628 було віднесено до пілотних судів, у яких запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд") із позовною заявою в електронній формі через підсистему "Електронний суд" з використанням електронного цифрового підпису відповідає вимогам частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України щодо подання позовної заяви в письмовій формі, Отже, висновки судів щодо невідповідності позовної заяви у цьому випадку є передчасними.
Схожу правову позицію викладено також у постанові Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 910/1386/20, в якій зазначено, що згідно зі статтею 174 Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд не мав повноважень залишати позовну заяву без руху лише з тих підстав, що вона подана до суду в електронній формі через підсистему "Електронний суд" та зобов?язувати позивача подати її в паперовій формі, за умови дотримання позивачем інших вимог, встановлених статтями 162 164 172 Господарського процесуального кодексу України.
4.6. Водночас колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що за змістом частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них (пункті 3, 4 частини 3 статті 162 зазначеного Кодексу).
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України визначені документи, що додаються до позовної заяви, та передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмирі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної зави постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстав несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
4.7. Як вбачається з позовної заяви та встановлено судами, ОК "Вимпел-Південь" звернулося до суду з вимогами про:
- визнання протиправним та скасування наказу МЮУ від 31.07.2020 № 2613/5;
- зобов`язання МЮУ відновити становище (реєстрацію), яке було до прийняття наказу від 31.07.2020 № 2613/5;
- стягнення з МЮУ моральної шкоди у сумі 708 000 Євро (EUR);
- стягнення з МЮУ матеріальної шкоди у сумі 14 000,00 грн.
За змістом статей 1, 2 Закону Україні "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене законодавством.
За приписами підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 та частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 становить 2270, 00 грн.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою ЄСІТС та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати (абзац 6 зазначеної норми).
За змістом частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно із частиною 8 статті 6 вказаного Закону розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
За висновком суду першої інстанції, викладеному в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4540,00 грн за 2 немайнові вимоги та 317 217,00 грн за 2 майнові вимоги, що разом становить 321 757,00 грн, оскільки у позові ОК "Вимпел-Південь" заявило дві немайнові вимоги та дві вимоги майнового характеру (як в іноземній валюті, так і у гривні), однак доказів про сплату судового збору в порядку та розмірі, встановленому законодавством, позивач не надав.
При цьому суди установили, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 про залишення позовної заяви без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків позовної заяви, зокрема, надання у 10-ти денний строк з часу отримання ухвали докази про сплату судового збору за дві немайнові вимоги та дві вимоги майнового характеру, ОК "Вимпел-Південь" отримав 02.12.2021 (через підсистему "Електронний суд"), проте, не усунувши недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору, 06.12.2021 представник позивача Демидова Ольга Вікторівна (посадове становище не зазначене) подала заяву про відвід судді до відкриття провадження у справі.
Судовий збір ОК "Вимпел-Південь" за подання позовної заяви не сплатив.
4.8. Як свідчить зміст позовної заяви, ОК "Вимпел-Південь" просило розстрочити сплату судового збору, посилаючись на те, що кооператив є неприбутковою організацією, яка існує лише за рахунок членських внесків та у позивача відсутні кошти, призначені для сплати судового збору.
Згідно із частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати та передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Розглянувши клопотання про розстрочення сплати судового збору, проаналізувавши норми чинного законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні такого клопотання позивача з підстав недоведення позивачем наявності виключних обставин, з якими закон пов`язує можливість відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, а також недоведення позивачем того, що в майбутньому заявник матиме фінансову можливість сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі. При цьому відсутність прибутків у позивача та наявність заборгованості перед ним у членів кооперативу суд визнав обставинами, які не є виключними та такими, які свідчили би про наявність підстав для розстрочення сплати судового збору.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вирішення питання про наявність підстав для відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору є правом суду.
Крім того, "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви (скарги), у тому числі щодо оплати судового збору.
4.9. Відповідно до частини 4 статті 174 вказаного Кодексу якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Отже, у зв`язку із тим, що ОК "Вимпел-Південь" не усунуло недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 (отримана позивачем 06.12.2021) щодо оплати у визначеному законом порядку та розмірі судового збору за подання позовної заяви та надання суду доказів про здійснення такої оплати, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про повернення позову ОК "Вимпел-Південь" на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України згідно з ухвалою від 11.01.2022.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. За змістом частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.3. Ураховуючи положення законодавства та обставини справи, колегія суддів визнає помилковими викладені в оскаржуваних судових рішеннях висновки судів про невідповідність поданого з використанням підсистеми (модуля) "Електронний суд" ЄСІТС позову ОК "Вимпел-Південь" статті 162 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із неподанням позивачем позову в паперовій формі.
Разом з цим, оскільки підставою для повернення позову ОК "Вимпел-Південь" без розгляду згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2022, яку залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022, було у тому числі невиконання позивачем положень законодавства щодо сплати судового збору у порядку та розмірі, визначеному законом та неусунення позивачем недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 01.12.2021, оскаржувані судові рішення слід залишити без змін, підстав для їх скасування немає.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Оскільки підстав для скасування ухвали, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 910/19043/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак