№ 910/20806/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 910/20806/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Босий В.П.)

від 25.05.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.)

від 06.09.2022

у справі № 910/20806/21

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення 37 332 190,37 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Дудченко В.В., Оніщук В.М.

відповідача - Шляхетський А.Л.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування") про стягнення 37 332 190,40 грн з оплати перевищення замовленої (договірної) потужності.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням АТ "Укргазвидобування" грошового зобов`язання за договором №1512000980 від 30.08.2016, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 27 217 303,52 грн, а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 396 526,62 грн, 3% річних у розмірі 2 027 394,48 грн та інфляційних у розмірі 3 690 965,75 грн.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2022 у справі №910/20806/21 позов задоволено повністю, стягнуто з АТ "Укргазвидобування" на користь АТ "Укртрансгаз" 27 217 303,52 грн - заборгованості, 4 396 526,62 грн - пені, 2 027 394,48 грн - 3% річних, 3 690 965,75 грн - інфляційних.

2.2. Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факту наявності у нього грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 27 217 303,52 грн основного боргу на підставі договору.

Враховуючи порушення основного грошового зобов`язання, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, також дійшов висновку про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 396 526,62 грн, 3% річних у розмірі 2 027 394,48 грн та інфляційних у розмірі 3 690 965,75 грн.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2022 у справі №910/20806/21 залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі №910/20806/21, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" подало касаційну скаргу, якою просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

3.2. Підставою касаційного оскарження Акціонерне товариство "Укргазвидобування" визначило пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.4. Акціонерне товариство "Укргазвидобування" підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статей 179 180 Господарського кодексу України, статей 11 14 625 627 628 Цивільного кодексу України, статей 1, 22, 23, 32 Закону України "Про ринок природного газу", пункт 1 та 2 глави 7 розділу IX Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 у подібних правовідносинах.

Також вважає, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права, а саме статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

3.5. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" проти вимог останньої заперечує з підстав, викладених у ньому, та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Також АТ "Укртрансгаз" подало клопотання про закриття провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Верховний Суд у постанові від 22.10.2021 у справі №910/1878/20 вже викладав висновок у подібних правовідносинах.

3.6. АТ "Укргазвидобування" проти задоволення зазначеного клопотання про закриття провадження у даній справі заперечує з огляду на те, що правовідносини у справах №910/1878/20 та №910/20806/21 не є подібними.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (оператор) та Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" (замовник) 30.08.2016 був укладений договір транспортування природного газу №1512000980 (далі - договір), відповідно до пункту 2.1 якого за цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену у цьому договорі вартість таких послуг.

Пунктом 2.3 договору передбачено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором:

- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

Відповідно до пункту 2.4 договору обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначаються підписанням додатка 1 (розподіл потужностей) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.

Згідно з пунктом 3.2 договору оператор має право, зокрема, стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором.

За змістом пункту 6.1 договору оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужностей).

У матеріалах справи міститься узгоджений сторонами додаток №1 по розподілу потужності до договору.

Пунктом 8.1 договору сторони погодили, що величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього договору. Величина договірної потужності замовника визначається відповідно до розподілу потужностей, який здійснюється в порядку, передбаченому положенням Кодексу газотранспортної системи, та оформлюється додатком 1 цього договору.

Згідно з пунктом 8.4 договору в редакції додаткової угоди від 30.12.2016 у випадку перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за вказаною формулою. Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається замовнику до десятого числа, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 8.4 цього договору, визначається за даними оператора.

У випадку невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором (пункт 13.1 договору).

Пунктом 13.5 договору визначено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За результатами остаточної алокації точок входу та виходу до/з газотранспортної системи відповідача, позивач виявив наявність у відповідача перевищення замовленої договірної потужності та здійснив розрахунок вартості такої плати у відповідному розрахунковому місяці, а саме:

- за січень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 16 483,329 тис.м.куб/добу всього на загальну суму 3 634 376,24 грн;

- за лютий 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 17 587,809 тис.м.куб/добу, 69 253,890 тис.м.куб/добу, 54 187,311 тис.м.куб/добу всього на загальну суму 34 417 204,24 грн.

У зв`язку з викладеним, позивачем на адресу відповідача супровідним листом №2001Вих-19-567 від 14.02.2019 були направлені, зокрема:

- акт наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) №01-19-1512000980/П від 31.01.2019 на суму 3 634 376,24 грн;

- рахунок №01-19-1512000980/П від 31.01.2019 на суму 3 634 376,24 грн;

- звіти про використання договірної потужності від 31.01.2019.

Супровідним листом №2001Вих-19-930 від 14.03.2019 позивачем на адресу відповідача були направлені, зокрема:

- акт наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) №02-19-1512000980/П від 28.02.2019 на суму 3 877 900,84 грн;

- рахунок №02-19-1512000980/П від 28.02.2019 на суму 3 877 900,84 грн;

- акт наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) №01-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019 на суму 15 269 651,70 грн;

- рахунок №01-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019 на суму 15 269 651,70 грн;

- акт наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) №02-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019 на суму 11 947 651,82 грн;

- рахунок №02-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019 на суму 11 947 651,82 грн;

- звіти про використання договірної потужності від 28.02.2019.

Відповідачем були підписані та оплачені акти наданих послуг №01-19-1512000980/П від 31.01.2019 на суму 3 634 376,24 грн та №02-19-1512000980/П від 28.02.2019 на суму 3 877 900,84 грн.

Акти №01-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019 на суму 15 269 651,70 грн та №02-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019 на суму 11 947 651,82 грн відповідачем оплачені не були, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за договором.

Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем зобов`язань із здійснення оплати перевищення замовленої (договірної) потужності за січень-лютий 2019 року позивачем на підставі пунктів 13.1, 13.5 договору, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу пеню у розмірі 4 396 526,62 грн, 3% річних у розмірі 2 027 394,48 грн та інфляційні втрати у розмірі 3 690 965,75 грн.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Спір у справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання зі сплати вартості плати за перевищення замовленої договірної потужності у розмірі 27 217 303,52 грн.

5.3. Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193 202 Господарського кодексу України та статтями 525 526 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

5.4. Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газотранспортної системи та Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.

5.5. Відповідно до частин першої та другої статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

5.6. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2497 від 30.09.2015, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1383/27828, затверджено типовий договір транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

5.7. Згідно із пунктом 1 глави 3 "Основні засади доступу до газотранспортної системи" розділу І Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу: право користування газотранспортною системою в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу; послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

5.8. Відповідно до положень пунктів 1, 9, 10 глави 1 "Порядок укладення договору транспортування природного газу" розділу VIII Кодексу газотранспортної системи одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. Замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи послуги, що є складовими послуги транспортування, зокрема, доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи. Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.

5.9. Згідно з пунктами 1, 2, 10 глави 1 розділу IX "Розподіл потужності" Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу/виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: 1) річний - потужність в визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року; 2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці - починаються кожного першого дня газового місяця); 4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності. Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об`єднує.

5.10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами був підписаний додаток №1 до договору по розподілу потужності. Згідно додатку №1 до договору відповідач у січні-лютому 2019 року замовив послугу транспортування природного газу (розподіл потужності) у розрізі фізичних точок входу/виходу до/з газотранспортної системи.

Судами встановлено, що АТ "Укртрансгаз" виявив наявність у замовника перевищення замовленої договірної потужності та направив на адресу останнього листи №2001Вих-19-567 від 14.02.2019 та №2001Вих-19-930 від 14.03.2019 разом з рахунками фактурами на оплату зазначеної вартості №01-19-1512000980/П від 31.01.2019, №02-19-1512000980/П від 28.02.2019, №01-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019, №02-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019, звітами про використання замовленої потужності за січень та лютий 2019 року та актами наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) №01-19-1512000980/П від 31.01.2019, №02-19-1512000980/П від 28.02.2019, №01-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019 та №02-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019.

Замовником були підписані та оплачені акти наданих послуг №01-19-1512000980/П від 31.01.2019 на суму 3 634 376,24 грн та №02-19-1512000980/П від 28.02.2019 на суму 3 877 900,84 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №113594 від 19.02.2019 та №126513 від 22.03.2019.

Водночас, акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) №01-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019 та №02-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019 на загальну суму 27 217 303,52 грн відповідачем підписані та оплачені не були, оскільки, як стверджує відповідач, заперечуючи проти позову, ним не були отримані від позивача звіти про використання замовленої потужності на вказані суми, як це передбачено пунктом 8.4. договору.

Проте, суди попередніх інстанцій, відхилили зазначені твердження, в силу положень статей 13 74 76 - 79 86 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 11.1 - 11.2 договору послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг. Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора.

Згідно із пунктом 11.3 договору замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.

Судами встановлено направлення АТ "Укртрансгаз" відповідачу актів наданих послуг №01-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019 та №02-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019 за перевищення договірної потужності на загальну суму 27 217 303,52 грн.

Згідно акту №01-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019 перевищення замовленої (договірної) потужності - 69 253,880 тис.м.куб/добу.

Згідно акту №02-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019 перевищення замовленої (договірної) потужності - 54 187,311 тис.м.куб/добу.

АТ "Укргазвидобування" не надано доказів на підтвердження факту складання та направлення АТ "Укртрансгаз" мотивованої відмови від їх підписання.

Крім зазначеного судами встановлено, що у спірному періоді АТ "Укргазвидобування" надавались АТ "Укртрансгаз" підписані Звіти про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу №1-01-19 від 08.02.2019 за січень 2019 року та №1-02-19 від 07.03.2019 за лютий 2019 року.

Згідно звітів АТ "Укргазвидобування" обсяг фактично поданого відповідачем природного газу в січні-лютому склав 123 441,201 тис.куб.м. (69 253,880 тис.м.куб/добу у січні 2019 року та 54 187,311 тис.м.куб/добу у лютому 2019 року).

Саме вказані обсяги перевищення замовленої (договірної) потужності і наведені в актах №01-19-1512000980/П-2 та №02-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019.

З огляду на викладене, суди обох інстанцій дійшли висновку, що заборгованість відповідача за надані послуги перевищення замовленої (договірної) потужності становить 27 217 303,52 грн.

Однак Верховний Суд вважає такі висновки судів передчасними виходячи з наступного.

Договір містить розділ VII "Тарифи", пункти 7.1, 7.3 якого передбачають, що вартість послуг розраховується, зокрема розподіл потужності, - за тарифами, які встановлюються Регулятором. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.

Постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 встановлено тимчасові тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на перший рік другого регуляторного періоду для AT "Укртрансгаз", в тому числі через віртуальні точки входу з невизначеним фізичним розташуванням з газорозподільної системи (місце находження газу від газодобувного підприємства в точці його підключення до газорозподільної системи, через яку, у тому числі може передаватися газ іншого видобувного підприємства чи групи газовидобувних підприємств) в розмірі 91,87 грн за 1000 куб.м. на добу без ПДВ.

Зазначений тариф затверджено відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання, затвердженої постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2517, згідно з пунктом 4 розділу І якої тариф на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу - виражена у грошовій формі вартість забезпечення у планованому періоді замовнику обсягу замовленої потужності, вираженої в 1000 м3 (одиницях енергії) до одиниці часу в точках входу в газотранспортну систему та точках виходу з газотранспортної системи.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 договору позивач забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до газотранспортної системи або у точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності). Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу газотранспортної системи.

Згідно із пунктом 8.4 договору підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається замовнику до десятого числа, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату.

Проте, як суд першої інстанції, так і апеляційний господарський суд, дійшовши висновку, що акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності №01-19-1512000980/П-2 та №02-19-1512000980/П-2 від 28.02.2019, рахунки на їх оплату за січень-лютий 2019 рік, звіти про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу АТ "Укргазвидобування" за січень-лютий 2019 року є належними та допустимими доказами, які підтверджують заявлені позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості, не надали оцінки тому, що ні акти наданих послуг, ні рахунки на оплату, ні звіти АТ "Укргазвидобування" не містять формул та порядку здійснення відповідного розрахунку (з урахуванням того, що додатковою угодою від 30.12.2016 до договору внесено зміни, у тому числі до формули обрахунку перевищення замовником замовленої потужності), що позбавляє можливості встановити правомірність чи неправомірність заявленої позивачем суми позовних вимог. При цьому із оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судами самостійно здійснювалася перевірка нарахованих до сплати сум позивачем.

Також, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилося те, що акти наданих послуг та рахунки на їх сплату, які сформовані позивачем та виставлені відповідачеві, містять, зокрема, таку графу як "перевищення замовленої (договірної) потужності, тис.м.3/добу". Проте наведена в актах та рахунках загальна кількість перевищення замовленої потужності, не відповідає визначеним в графі вихідним даним, тобто визначена не за добу.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Оскаржуване судове рішення наведеним вимогам не відповідає.

На порушення вимог статей 73 - 80 86 236 - 238 269 Господарського процесуального кодексу України суди попередніх інстанцій не дослідили зібраних у справі доказів та не надали їм належної правової оцінки, пославшись лише на їх належність та допустимість, при цьому не перевірили відповідності відображених у них даних та правильності розрахунку заявлених до стягнення сум.

З огляду на зазначену неповноту встановлення судами фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не розглядаються.

5.11. Щодо клопотання АТ "Укртрансгаз" про закриття провадження у справі №910/20806/21, колегія суддів зазначає, що останнє не підлягає задоволенню з огляду на відсутність ознак подібності правовідносин у даній справі та у справі №910/1878/20, виходячи з наступного.

Задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 конкретизувала:

- висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу правовідносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16 (пункт 16), від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15, від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16, від 13.09.2017 у справі № 923/682/16 тощо);

- висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 373/1281/16-ц, від 16.05.2018 у справі № 760/21151/15-ц, від 29.05.2018 у справах № 305/1180/15-ц і № 369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 06.06.2018 у справах № 308/6914/16-ц, № 569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20.06.2018 у справі № 697/2751/14-ц, від 31.10.2018 у справі № 648/2419/13-ц, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц тощо).

Здійснена Великою Палатою Верховного Суду конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

У справі №910/1878/20 предметом спору є повернення та стягнення вартості наданої АТ "Укртрансгаз", як оператором газотранспортної системи, Спільному підприємству "Полтавська газонафтова компанія", як замовнику послуг транспортування, послуги замовленої потужності, сплаченої останнім за договором. Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" свої вимоги обґрунтовувало тим, що воно не повністю використало замовлену і оплачену АТ "Укртрансгаз" потужність, у зв`язку з чим вважало за можливе повернути кошти, які на його думку, зайво сплачені.

Розглянувши спір у справі №910/1878/20, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що за змістом статті 903 Цивільного кодексу України, пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (який визначає одним із принципів доступу суб`єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснення своєчасної та повної оплати послуг, наданих оператором газотранспортної системи), положень глави 2 розділу VIII цього Кодексу, положень Типового договору, а також враховуючи умови пункту 3.2 договору, послуги транспортування природного газу надаються на умовах їх оплатності, що визначаються відповідними нормами та умовами договору. Водночас повернення вартості наданих послуг транспортування природного газу не передбачено ні відповідними нормами Закону, ні умовами договору, а повернення вартості наданої послуги замовленої (гарантованої) потужності не передбачено умовами договору незалежно від того, були чи не була повністю використана замовлена потужність.

Натомість у справі, що переглядається, предметом спору є стягнення з АТ "Укргазвидобування" на користь АТ "Укртрансгаз" заборгованості, яка полягає у платі за перевищення потужності.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.2. Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

6.3. Беручи до уваги те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки не дослідили всі зібрані у справі докази та не надали їм належної оцінки, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це є підставою для скасування судових рішень та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.4. Під час нового розгляду судам слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, належним чином дослідити наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

7. Судові витрати

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 236 240 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі №910/20806/21 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Кролевець