ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 910/2118/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Бакуліної С. В., Губенко Н. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕС Виноградово"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024

(головуючий Ткаченко Б. О., судді: Сулім В. В., Гаврилюк О. М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕС Виноградово"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення боргу.

Хронологія спору

1. У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕС Виноградово" (далі - Товариство) як продавець звернулося до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - Підприємство) як покупця 25 299 996,85 грн основного боргу, 2 235 558,31 грн інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 1 043 686,17 грн за неналежне виконання зобов`язань за договором від 16.02.2018 № 14876/01 щодо оплати вартості виробленої позивачем і проданої відповідачу електричної енергії, яка поставлялася у період жовтень 2021 року, лютий-серпень 2022 року з тимчасово окупованої території, на якій знаходився позивач.

2. 25.07.2024 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про часткове задоволення позову, присудивши до стягнення з Підприємства на користь Товариства 25 299 996,85 грн основного боргу, 2 235 558,31 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 1 043 049,31 грн, а в решті позову відмовив.

3. Підприємство оскаржило це судове рішення до суду апеляційної інстанції, який 03.10.2024 постановив ухвалу про відкриття апеляційного провадження і призначив справу до розгляду.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

4. 07.11.2024 Північний апеляційний господарський суд за клопотанням Підприємства на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) постановив ухвалу про зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 908/1162/23, правовідносини у якій подібні до правовідносин у цій справі.

5. У справі № 908/1162/23 йдеться про відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Тобто положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окупованій території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.

6. Водночас, предметом позову у цій справі є стягнення боргу за вироблену позивачем і продану відповідачу електричну енергію, яка поставлялася йому у період жовтень 2021, лютий-серпень 2022 року з тимчасово окупованої території, на якій знаходився позивач, тоді як має істотне значення для розгляду цієї справи вирішення Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у межах справи № 908/1162/23 питання щодо поширення/непоширення норм статей 13, 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на відносини, що виникли та існували на тимчасово окупованих після 24.02.2022 територіях України за відсутності окремих рішень органів державної влади.

Короткий зміст касаційної скарги

7. Товариство оскаржило цю ухвалу апеляційного господарського суду і в касаційній скарзі просить її скасувати, відмовити у задоволенні клопотання Підприємства про зупинення провадження у справі, яку просить направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

8. Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права, позаяк правовідносини у цій справі та справі № 908/1162/23 не є подібними, тому що спірні правовідносини з постачання електричної енергії з території Херсонської області до грудня 2022 року не є предметом регулювання Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", який регулює правовідносини у справі № 908/1162/23, позаяк у ній вирішується спір про стягнення заборгованості за постачання електричної енергії на території Запорізької області, що виникла у листопаді-грудні 2022 року.

9. Узагальнено доводи скаржника зводяться до такого.

10. 22.12.2022 на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", прийнятої на виконання пункту 3 частини першої статті 3 Закону та частини третьої статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України видало наказ № 309, який набрав чинності 27.12.2022, про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, у якому визначені межі територій, на яких ведуться бойові дії, та тимчасово окуповані території, тобто ті території, які відносяться до територій, визначених у пункті 3 частини першої статті 3 Закону, до яких належить й територія Херсонської області, що є тимчасово окупованою. Тому, на думку скаржника, норми Закону можливо застосовувати на територію Херсонської області лише з 27.12.2022. Тобто Товариство вважає, що оскільки Херсонська область визнана окупованою з 27.12.2022, то застосування Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до правовідносин, що виникли на її території до цієї дати, суперечить принципу заборони зворотної дії норм права, принципу правової визначеності, як елементу верховенства права (оскільки особа повинна прогнозувати характер своїх дій у відповідності до діючих нормативно-правових актів), є порушенням статті 8 Конституції України та інших Законів, а тому протиправне позаяк Закон не регулював у спірний період правовідносини між позивачем і відповідачем.

11. Товариство наполягає на тому, що висновки Верховного Суду у справі № 908/1162/23 не будуть мати будь-яких наслідків для вирішення спору у цій справі, що залишив поза увагою суд апеляційної інстанції, оскільки різними є періоди виникнення зобов`язань сторін, позаяк у цій справі спірними є періоди жовтень 2021 року, лютий-серпень 2022 року, що не регулюються положеннями Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", тоді як у справі № 908/1162/23 йдеться про постачання електричної енергії у листопаді-грудні 2022 року, що частково охоплюється положеннями цього Закону.

12. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

13. Відзиву на касаційну скаргу від Підприємства у визначений Верховним Судом в ухвалі від 16.12.2024 строк не надійшло.

14. Разом з тим, 11.02.2025 Підприємство надіслало до суду пояснення, у яких висловило незгоду із касаційною скаргою Товариства та просило залишити без змін оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції. Ці пояснення Підприємства фактично є відзивом на касаційну скаргу Товариства, який надійшов поза межами строку, встановленого судом на його подання, та не містить клопотання про поновлення або продовження встановленого судом строку, а тому не враховуються під час касаційного перегляду справи.

Позиція Верховного Суду

15. У справі № 908/1162/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІМК" заявило позовні вимоги про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об`єднання "Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" Мелітопольської міської ради 1 593 623,84 грн боргу за спожитий у листопаді-грудні 2022 року обсяг електроенергії на підставі договору про постачання електричної енергії.

16. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду прийняв справу № 908/1162/23 до розгляду з метою вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для відступлення від висновків щодо застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", викладених у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, в якій суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення заборгованості за договором з оплати виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом за період з частини лютого по серпень 2022 року та виходив з такого:

- місцем провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії позивача у справі є сонячна електростанція (дахова) будинків 15/6 та 15/7 на вулиці Дмитра Донцова у місті Мелітополі Запорізької області;

- загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у суді, є факт окупації міста Мелітополя з 26.02.2022;

- відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України;

- частиною другою статті 13-1 цього ж Закону визначено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, у тому числі автомобільним, залізничним, повітряним і трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено;

- позивач з лютого по серпень 2022 року не мав права здійснювати господарську діяльність з виробництва електричної енергії та передавати її лініями електропередач відповідачу;

- підписані акти купівлі-продажу електроенергії у період часу з лютого по серпень 2022 року є нікчемними правочинами, що не мають жодних правових наслідків (крім пов`язаних з їх недійсністю);

- подальша перереєстрація у 2023 році місцезнаходження відповідача не може змінити його правовий статус за період часу з лютого по серпень 2022 року.

17. При цьому Верховний Суд у справі № 910/9680/23 дійшов висновку про застосування положень частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до правовідносин за період з 26.02.2022 (початок окупації м. Мелітополя), а не з 06.12.2022 - дати прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" чи з 22.12.2022 - дати прийняття Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказу № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" (далі - Перелік № 309).

18. Тобто предметом розгляду Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду є питання застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до правовідносин, які виникли у період з лютого по грудень 2022 року (а саме: з лютого по серпень 2022 року у справі № 910/9680/23 та листопад-грудень 2022 року у справі № 908/1162/23), тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 06.12.2022 № 1364 та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Переліку № 309, та до зміни юридичною особою, місцем знаходження якої є тимчасово окупована територія, її податкової адреси на іншу територію України.

19. Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги Товариства, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія, про стягнення з Підприємства боргу за спожиту електричну енергію у період жовтень 2021 року, лютий - серпень 2022 року (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 06.12.2022 № 1364 та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Переліку № 309), тобто також за період, який є предметом розгляду у справі № 908/1162/23, що знаходиться у провадженні Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

20. У цій справі судом апеляційної інстанції встановлено та скаржником не спростовано того, що вирішення Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у межах справи № 908/1162/23 питання щодо поширення/непоширення норм статей 13, 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на відносини, які виникли та існували на тимчасово окупованих після 24.02.2022 територіях України за відсутності окремих рішень органів державної влади, має істотне значення для розгляду цієї справи. Адже предметом дослідження Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду під час розгляду справи № 908/1162/23 є, зокрема, можливість поширення дії положень статей 13 та 13-1 названого Закону на відповідні (наведені у цих нормах) правовідносини за умови відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо визначення територій, які є тимчасово окупованими Російською Федерацією внаслідок збройної агресії проти України.

21. Отже, правовідносини у цій справі та у справі № 908/1162/23, що розглядає Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, подібні. Тому висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 908/1162/23 обґрунтований.

22. Водночас, суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до положень частини другої статті 315 ГПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

23. Таким чином, правові висновки Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду за результатами касаційного перегляду справи № 908/1162/23 можуть вплинути на оцінку апеляційним господарським судом законності та обґрунтованості рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2024 у цій справі, а відтак і на вирішення цього господарського спору по суті заявлених позовних вимог.

24. Отже, Верховний Суд не має достатніх підстав вважати необґрунтованим висновок апеляційного господарського суду про зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 908/1162/23. При цьому таке зупинення провадження у справі не призводить до затягування строків її розгляду, оскільки має об`єктивний характер, викликаний настанням зазначених у процесуальному законі причин, які перешкоджають подальшому руху справи.

25. Тому колегія суддів погоджується з правильним висновком суду апеляційної інстанції про наявність передбачених пунктом 7 частини першої статті 228 ГПК України підстав для зупинення провадження у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Частинами першою й третьою статті 304 ГПК України передбачено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

27. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

28. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

29. Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали не отримали підтвердження, то, переглянувши оскаржуване судове рішення у межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу у цій справі постановлено без порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права і немає підстав як для задоволення касаційної скарги, так і для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Судові витрати

30. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕС Виноградово" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 у справі № 910/2118/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді С. Бакуліна

Н. Губенко