ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/21300/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Львова Б.Ю.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хладопром»

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 (колегія суддів: Сотніков С.В. (головуючий), Остапенко О.М., Копитова О.С.)

зі справи № 910/21300/17

за позовом приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» (далі - ПрАТ «Львівський холодокомбінат»)

до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Міністерство) та товариства з обмеженою відповідальністю «Хладопром» (далі - ТОВ «Хладопром»)

про визнання частково недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ПрАТ «Львівський холодокомбінат» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про визнання частково недійсним свідоцтва України № 19356 на знак для товарів і послуг «КАШТАН» в частині товарів 30 класу МКТП «морозива» та послуг 35 класу ТКТП «рекламування; керування справами; ділове адміністрування; діловодство»; зобов`язання Міністерства внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання свідоцтва України № 19356 на знак для товарів і послуг «КАШТАН» частково недійсним та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що реєстрація позначення за свідоцтвом України № 19356 здійснена з порушенням вимог, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», що є підставою для визнання такого свідоцтва недійсним, у зв`язку невідповідністю зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.09.2020 зі справи (суддя Мандриченко О.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано з посиланням на необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 відкрито апеляційне провадження зі справи № 910/21300/17 за апеляційною скаргою ПрАТ «Львівський холодокомбінат», розгляд справи призначено на 08.12.2020.

23.11.2020 від представника ТОВ «Хладопром» надійшло клопотання про залучення до участі у справі нового відповідача - державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 клопотання ТОВ «Хладопром» про залучення до участі у справі нового відповідача задоволено частково; здійснено заміну відповідача 1 - Міністерства на його правонаступника - державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» в порядку приписів статті 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); розгляд справи відкладено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ «Хладопром» у касаційній скарзі просить суд касаційної інстанції ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 зі справи скасувати (в частині здійснення процесуального правонаступництва), як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ «Хладопром» зазначає про те, що висновок апеляційного господарського суду стосовно здійснення правонаступництва є помилковим і суперечить, зокрема, інституту правонаступництва.

Крім того скаржник вказує про те, що згідно зі змінами до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» діяльність Міністерства не припинено, внесені зміни утворили новий орган у сфері інтелектуальної власності - державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності», який (орган) і просило залучити ТОВ «Хладопром» в якості ще одного відповідача (нового відповідача) у справі, яка розглядається.

З посиланням на підпункти 65, 67 пункту 4 Положення «Про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 скаржник зазначає, що до визначених повноважень Міністерства відноситься, у тому числі, здійснення державної реєстрації об`єктів права інтелектуальної власності; реєстрація договорів про передачу прав на об`єкти інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів; ведення державного Реєстру об`єктів права інтелектуальної власності.

Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи процесуальне правонаступництво на підставі приписів статті 52 ГПК України, порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції.

Доводи інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційного господарського суду

Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у здійсненні заміни відповідача - 1 у справі № 910/21300/17 - Міністерства на державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності».

Так, ТОВ «Хладопром» звернулося до апеляційного господарського суду з клопотанням про залучення до участі у справі нового відповідача - державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності».

Обґрунтовуючи подане клопотання, ТОВ «Хладопром» зокрема зазначало, що на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16.06.2020 № 703-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» Кабінетом Міністрів України винесено розпорядження від 13.10.2020 № 1267-р «Про Національний орган інтелектуальної власності», яким визначено, що державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

Задовольняючи частково клопотання ТОВ «Хладопром» та здійснюючи процесуальне правонаступництво відповідача - 1 у справі в порядку приписів статті 52 ГПК України, апеляційний господарський суд виходив з таких встановлених обставин та висновків.

Процесуальне правонаступництво врегульовано статтею 52 ГПК України, згідно з якою в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

14.10.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» від 16.06.2020 № 703-ІХ, згідно з яким внесені зміни до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Частиною першою статті 21 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» визначено, що функції Національного органу інтелектуальної власності (далі - НОІВ) виконує юридична особа публічного права (державна організація), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та визначена Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини другої статті 21 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» до владних повноважень, делегованих НОІВ, належить, зокрема, опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення до Реєстру відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі.

Таким чином, у зв`язку з внесеними змінами до законодавства функції Міністерства як Установи у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг були частково передані НОІВ, зокрема, у сфері опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення відомостей до Реєстру.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про Національний орган інтелектуальної власності» від 13.10.2020 № 1267-р, на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», визначено, що державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» виконує функції НОІВ.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», НОІВ є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політки у сфері інтелектуальної власності, визначених цим Законом.

З огляду на викладене та враховуючи те, що Міністерство в даній справі має процесуальний статус співвідповідача, позовні вимоги до Міністерства заявлені стосовно зобов`язання внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність», а виконання зазначених функцій, у зв`язку з внесеними змінами до законодавства, покладено саме на державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (функціонального правонаступника Міністерства), суд апеляційної інстанції дійшов заснованого на законі висновку про наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва Міністерства, в порядку, який визначений згідно з приписами статті 52 ГПК України.

Близька за змістом правова позиція у питанні щодо процесуального правонаступництва Міністерства викладена в ухвалах Верховного Суду від 19.11.2020 зі справи № 910/2318/16 та від 09.02.2021 зі справи № 910/6518/19.

Стосовно доводів скаржника про те, що заміна відповідача-1 його правонаступником суперечить змісту підпунктів 65, 67 пункту 4 Положення «Про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Суд зазначає таке.

Правове регулювання суспільних відносин в Україні забезпечується прийнятими у встановленому порядку нормативно-правовими актами. Найвищу юридичну силу має Конституція України. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються (видаються) на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закони в ієрархії нормативно-правових актів мають вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативно-правових актів.

У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону.

Положення «Про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України», на яке скаржник посилається у касаційній скарзі, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459.

Проте 14.10.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» від 16.06.2020 № 703-ІХ, який прийнятий пізніше у часі та має вищу юридичну силу щодо Положення «Про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України», тому апеляційним господарським судом у вирішенні питання щодо процесуального правонаступництва Міністерства правомірно застосовані саме положення названого Закону.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для здійснення процесуального правонаступництва Міністерства у справі в порядку, який визначений згідно з частиною першою статті 52 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків апеляційного господарського суду та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення зі справи.

За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ «Хладопром» залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін як таку, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на останнього, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 зі справи № 910/21300/17 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хладопром» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов