ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 910/2315/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"

на рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2019 (головуючий суддя Борисенко І.І.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 (головуючий Кропивна Л.В., судді: Дідиченко М.А. і Руденко М.А.)

у справі № 910/2315/19

за позовом акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - Товариство)

до акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - Залізниця)

про стягнення 239 481,90 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Залізниці про стягнення штрафу в розмірі 239 481,90 грн. за порушення термінів доставки вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Залізницею зобов`язання із своєчасної доставки до пункту призначення вантажу, прийнятого до перевезення за залізничними накладними, у зв`язку з чим Залізниця повинна сплатити штраф на підставі статті 116 Статуту залізниць України (далі - Статут).

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019, позовні вимоги задоволено. Стягнуто із Залізниці на користь Товариства 239 481,90 грн. штрафу за порушення термінів доставки вантажу.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що Залізницею було допущено порушення термінів доставки вантажу, встановлених Правилами обчислення термінів доставки вантажів (далі - Привила), що є підставою для нарахування штрафу відповідно до статті 116 Статуту.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Залізниця звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що штраф за несвоєчасну доставку вантажу на підставі статті 116 Статуту розраховується виключно із суму провізної плати, яка зазначена в графі 31 залізничної накладної, без врахування договірних плат за використання вагона перевізника і компенсації витрат перевізника за перевезення вагона у порожньому стані.

Від Товариства відзив на касаційну скаргу не надходив

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 16.02.2018 Залізницею (перевізник) та Товариством (замовник) укладено договір про надання послуг № 00076/ЦТЛ-2018 (далі - Договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до пункту 3.2 Договору розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з: плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановлених для власного вагону перевізника; компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору; плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.

Судами встановлено, що протягом жовтня 2018 року на адресу Товариства (вантажоодержувач "ДТЕК Запорізька ТЕС" - відокремлений структурний підрозділ Товариства) відвантажена вугільна продукція за залізничними накладними №№ 52112901, 52112885, 47720065, 47743182, 47743190, 47743299, 52126554, 52139656, 52139516, 52139540, 52206919, 52302478, 52302585, 52315785, 52315793, 52315801, 52472792, 52473857, 52473881, 52481843, 52481892, 52488418, 52575693, 52575735, 52575743, 52575768, 52575776, 52575818, 52091154, 47863899, 52223716, 52223732, 52223807, 52253861, 52253879, 52253887, 52253895, 52253903, 52438264, 52438280, 52438298, 52438314, 52438322, 52438330, 52438348, 52554219, 52554235, 52554250, 52554268, 47659198, 52107638, 52109931, 52203643, 52223807, 52223815, 52308129, 52308145, 45129574, 45129582, 52386646, 52419041, 52434537, 52450434, 45378262, 45393170, 45393188, 45393196, 52452752, 52509478, 52509569, 45524360, 52536653, 52554227, 52554284, 52561255, 52561271, 52561321.

Вантаж у напіввагонах №№ 60985488, 56389018, 6764721, 67174078, 67666040, 63642995, 67188441, 65782203, 68733765, 53505384, 56952740, 53485553, 56120868, 56970379, 52267143, 67349316, 65335838, 67888982, 60925948, 67571513, 67571935, 61800223, 65282626, 67860817, 56053747, 53510285, 54038906, 60431939, 67880658, 53520573, 6342507, 56419765, 56857428, 52797610, 53146379, 53544987, 63244107, 60626488, 60931839, 60890126, 60660164, 60728813, 61877676, 63523765, 53505616, 56962236, 56871197, 53017125, 53017349, 61828729, 55117683, 59085068, 62070446, 56493364, 62659388, 66200312, 66694944, 53513917, 56035785, 53535613, 52796489 надійшов на адресу вантажоодержувача із запізненням на 2 доби, що підтверджується залізничними накладними №№ 52112901, 52112885, 47720065, 47743182, 47743190, 47743299, 52126554, 52139656, 52139516, 52139540, 52206919, 52302478, 52302585, 52315785, 52315793, 52315801, 52472792, 52473857, 52473881, 52481843, 52481892, 52488418, 52575693, 52575735, 52575743, 52575768, 52575776, 52575818 та досильними залізничними накладними №№ 47505771, 52120425, 47719208, 47719190, 45468220, 45468287.

Враховуючи, що провізна плата по зазначених напіввагонах становить 462 196,80 грн., Товариством за несвоєчасну доставку вантажів на 2 доби нараховано штраф у розмірі 10 % від провізної плати на суму 46 219,68 грн.

Вантаж у напіввагонах №№ 66628553, 67364083, 56002876, 62150487, 58068636, 60432911, 67884734, 60235280, 68748300, 55022438, 53125050, 55022206, 62008909, 59955054, 62313754, 56863327, 54751201, 60354586, 56331762, 55616445, 62198262, 60672243, 67379628, 65882458, 63907166 надійшов на адресу вантажоодержувача із запізненням на три доби, що підтверджується залізничними накладними №№ 52091154, 47863899, 52223716, 52223732, 52223807, 52253861, 52253879, 52253887, 52253895, 52253903, 52438264, 52438280, 52438298, 52438314, 52438322, 52438330, 52438348, 52554219, 52554235, 52554250, 52554268 та досильними залізничними накладними №№ 47532908, 52253788.

Враховуючи, що провізна плата по вищезазначених напіввагонах становить 198 816,60 грн., Товариством за несвоєчасну доставку вантажів на 3 доби нараховано штраф у розмірі 20 % від провізної плати на суму 39 763,32 грн.

Вантаж у напіввагонах №№ 56965478, 56744105, 56003510, 56151053, 56714710, 62966700, 53634309, 65292450, 60599974, 68823228, 55722912, 54122353, 61247938, 60267267, 53602553, 60350709, 64107188, 65295313, 68556273, 56555162, 56963978, 53533980, 53506580, 60658945, 52797420, 62008669, 50053495, 65466948, 53419537, 68407543, 57413478, 56162688, 55026488, 56957103, 60422177, 67848384, 67882167, 56394521, 56101967, 56969348, 56953540, 36205388 56218612, 55844061, 59676247, 53263463, 52267051, 56331986, 53545083, 53531083, 55355522 56871445, 56744923, 56995269, 54752514, 56870082, 61079430, 53138137, 53413415, 62997457, 68736826, 56557820, 66897505, 56159668, 63105068, 63150700, 63396931, 63104640, 62460712, 63311955, 60443538, 66474503, 65490625, 62538962, 67610865, 66186313 надійшов на адресу вантажоодержувача із запізненням на чотири і більше діб, що підтверджується залізничними накладними №№ 47659198, 52107638, 52109931, 52203643, 52223807, 52223815, 52308129, 52308145, 45129574, 45129582, 52386646, 52419041, 52434537, 52450434, 45378262, 45393170, 45393188, 45393196, 52452752, 52509478, 52509569, 45524360, 52536653, 52554227, 52554284, 52561255, 52561271, 52561321 та досильними залізничними накладними №№ 52132982, 52215084, 45098571, 45192259, 45169513, 45437753, 47863360, 47863352, 52482130, 45468279, 52482312, 45510336.

Враховуючи, що провізна плата по вищезазначених напіввагонах становить 511 663,00 грн, Товариством за несвоєчасну доставку вантажів на чотири і більше діб нараховано штраф у розмірі 30 % від провізної плати на суму 153 498,90 грн.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення 239 481,90 грн.

Приймаючи рішення у справі, суди виходили з того, що відповідно до статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно з частиною першою статті 313 ГК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.

Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Відповідно до статті 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з підпунктом 1.1.1 Правил у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Пунктом 2.1 Правил передбачено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на число місяць".

Відповідно до пункту 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Згідно з пунктом 2.9 Правил у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Пунктом 2.10 Правил передбачено, що вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом.

Згідно із статтею 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, які належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 % провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 % провізної плати - за прострочення на три доби; 30 % провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Пунктом 8 Правил видачі вантажів передбачено, що оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Судами встановлено, що вантаж Залізницею доставлено Товариству з порушенням встановлених термінів доставки, визначених статтею 41 Статуту та Правилами. Водночас, відмітки в перевізних документах про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки у накладних відсутні.

Таким чином, згідно із статтею 116 Статуту та пунктом 1.1 Правил наявні підстави для застосування до Залізниці як перевізника відповідальності у вигляді штрафу.

Посилання Залізниці на те, що відбулось невірне нарахування суми штрафу у розмірі 46 908,54 грн. на загальну суму провізних платежів (з урахуванням компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагона перевізника та плати за використання вагона перевізника у вантажному та порожньому стані рейсах за нормативний термін доставки) визнані судами необґрунтованими, оскільки відповідно до частини першої статті 916 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідно до пункту 3.2 Договору сторони погодили, що до складу провізної плати включено: плату за перевезення навантаженого вагону перевізника, компенсацію витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника та плату за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.

Таким чином, до складу провізної плати включаються також і інші платежі, тобто компенсація витрат на перевезення у порожньому вагоні власних вагонів перевізника та плата за використання власних вагонів перевізника є складовими провізної плати, а не окремими послугами, як помилково вважає відповідач.

Перевіривши здійснені Товариством розрахунки, суди визнали їх правильними та такими, що ґрунтуються на нормах законодавства України, тому дійшли висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Однак Касаційний господарський суд з такими висновками судів попередніх інстанцій не може погодитись, оскільки Статутом та Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом визначено різновиди платежів, що сплачуються відправником вантажу на користь залізниці за перевезення вантажу до станції призначення, а саме тариф на перевезення вантажу як "провізна плата" за перевезення вантажу у вагонах перевізника, власному чи орендованих вагонах або перевезення вагонів у порожньому стані, що не включає вартості робіт і послуг залізниці, пов`язаних з перевезенням вантажу (суми зборів), а також "інші платежі", які включають збори за виконання робіт та надання послуг залізницею, пов`язаних з перевезенням вантажів (плата за користування вагонами перевізника, плата за проїзд провідників, плата за охорону та супроводження), та додаткові витрати під час перевезення вантажу, не передбачені тарифами та зумовлені причинами, що не залежать від залізниці як перевізника.

Статтею 6 Статуту визначено накладну як основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил оформлення перевізних документів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем; відповідно до пункту 1.2 Правил оформлення перевізних документів, накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача; накладна є одночасно договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення; накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Додатком №1 до Правил оформлення перевізних документів визначено форму накладної як перевізного документа на залізниці із розшифруванням даних, що вносяться до її граф; додатком № 2 до цих Правил зазначено форму відомості вагонів. Так, до накладної залізницею-перевізником вносяться відомості щодо провізної плати (графа 31), плати за проїзд провідника (графа 32), плати за охорону вантажу залізницею (графа 33), інших платежів, сплачених на станції відправлення (графи 35, 36, 37), а також усього суми платежів, сплачених відправником (графа 34).

Відтак у графі 34 залізничної накладної відображається загальна сума платежів, сплачених відправником на користь залізниці та зазначених у графах 31-33, 35-37 такого перевізного документа, в тому числі провізної плати, як плати за перевезення, та зборів за роботи і послуги, надані залізницею під час перевезення вантажу.

Тобто законодавцем розмежовано поняття "провізна плата", яка є регульованим державою тарифом за надання залізницею послуг з перевезення вантажів, та "інші платежі", що справляються за надання (виконання) інших, пов`язаних з перевезенням послуг і робіт.

Під час розгляду справи №910/2315/19 суди виходили з того, що при укладенні Договору сторони у пункті 3.2 погодили вартість послуг перевезення вантажу залізницею та визначили його складові як: плату за перевезення навантаженого вагону перевізника (визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів, встановленим для власного вагону перевізника); компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника (визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору); плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.

Пункт 3.2 Договору суди попередніх інстанцій витлумачили як такий, що визначає складові розміру плати за перевезення вантажу залізницею, яку позивач зобов`язався сплатити відповідачу за надання послуг з перевезення обумовленого в спірному договорі вантажу до станцій призначення; тому саме від суми вартості перевезення, сплаченої відправником на користь залізниці та відображеної у пунктах 34 залізничних накладних, на підставі яких здійснювалося перевезення вантажу до пунктів призначення, слід обчислювати розмір штрафу за прострочення Залізницею термінів доставки вантажу Товариству в порядку статті 116 Статуту.

При цьому статтею 116 Статуту визначено шкалу розрахунку штрафу, що підлягає до сплати залізницею одержувачу вантажу за порушення термінів його доставки, розмір якого залежить від кількості прострочених діб доставки вантажу та розраховується у відсотковому співвідношенні від суми провізної плати, сплаченої відправником на користь залізниці-перевізника.

Тобто сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу Залізницею обчислюється виходячи з даних щодо суми провізної плати, зазначеної у конкретній залізничній накладній (графа 31), на підставі якої здійснювалося перевезення вантажу залізничним транспортом, що узгоджується з приписами частини третьої статті 313 ГК України, статей 6, 23 Статуту, пункту 1.2 Правил.

Водночас погоджена сторонами спору в пункті 3.2 Договору вартість послуги перевезення, до якої поряд з тарифом на перевезення (провізною платою) включено збори за надання залізницею послуг і виконання робіт, пов`язаних з перевезенням вантажів (зокрема, плату за користування вагонами перевізника), не є провізною платою в розумінні частини першої статті 916 ЦК України, частин першої, п`ятої статті 307 ГК України та пунктів 2, 3 Розділу I, пункту 1.1 Розділу II Збірника тарифів.

Таким чином, державне регулювання тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом, як провізної плати, та додаткових зборів за надання залізницею послуг і виконання робіт, пов`язаних з перевезенням вантажів, має нормативне обмеження сторін правовідносин з перевезення вантажу залізницею, що займає монопольне становище на ринку таких послуг, щодо вільного визначення у договірному порядку вартості послуги з перевезення вантажу. Договір, укладений між сторонами спору щодо перевезення вантажу залізницею, не може змінити базові тарифні ставки провізної плати, а його сторони при визначення вартості перевезення вантажу мають керуватися приписами статей 307 311 ГК України та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України.

Вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/1524/19.

Судами попередніх інстанцій не враховано, що приписами статті 116 Статуту встановлено відповідальність лише за несвоєчасну доставку вантажів, за перевезення яких у залежності від відстані між станцією відправлення та станцією призначення встановлюється провізна плата як тариф за перевезення вантажів, та не передбачено відповідальності у вигляді штрафу за порушення залізницею зобов`язань щодо виконання робіт та надання інших послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, за які залізницею справляються додаткові збори; тому зарахування до провізної плати при обчисленні суми штрафу за прострочення у доставці вантажу вартості інших послуг і робіт залізниці, пов`язаних з доставкою вантажу до пункту призначення, є безпідставним та суперечить правовій природі порушеного Залізницею зобов`язання з перевезення.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України ?Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ? від 15.01.2020 № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Зважаючи на викладене, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та докази, зокрема надати належну правову оцінку розрахунку штрафу відповідно до статті 116 Статуту, об`єктивно оцінити відповідні докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 308 310 315 316 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/2315/19 скасувати.

Справу № 910/2315/19 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко