ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/3127/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 (суддя Ковтун С.А.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 (головуючий суддя: Коробенко Г.П., судді: Хрипун О.О., Тарасенко К.В.)
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванград Брок",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн",
про стягнення 574 560 грн,
Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон" про стягнення 574560 грн, з яких: 302400 грн забезпечувального платежу та 272160 грн орендної плати.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди, укладений між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн", а також договір суборенди, укладений між позивачем та відповідачем, є нікчемним внаслідок прямої вказівки закону (ст. 12 Закону України "Про іпотеку"), оскільки нежитлові приміщення, які були передані в оренду та суборенду, знаходились в іпотеці, а іпотекодержатель не надавав згоду на їх передачу в оренду, що, на думку позивача, є підставою для повернення йому забезпечувального платежу та орендної плати.
1.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард Брок" (на стороні позивача), Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" (на стороні відповідача).
1.4. У наданих суду першої інстанції письмових поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" вказувало, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими з огляду на те, що відповідач набув від позивача грошові кошти без належних на те правових підстав - на підставі нікчемного договору суборенди.
1.5. У письмових поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" заперечувало проти позову, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів недійсності договору суборенди, укладеного між позивачем та відповідачем, а відсутність згоди іпотекодержателя на укладення договору оренди між Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" та відповідачем не підтверджена належними та допустимими доказами. Окрім того, як вказано у поясненнях, позивач знав або повинен був знати про перебування суборендованого майна в іпотеці, оскільки відповідні відомості були внесені до державного реєстру іпотек. Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" також зазначило, що станом на час розгляду справи воно позбавлене можливості доступу до будівлі, де знаходиться вся його документація, у тому числі дозвіл іпотекодержателя на укладення договору оренди. Також третя особа вважає, що позивач не має права вимагати від відповідача повернення орендної плати за грудень 2018 року, оскільки користувався орендованим майном у грудні 2018 року.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 у справі №910/3127/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" 302400 грн забезпечувального платежу, 272160 грн орендної плати, 8618,40 грн судового збору.
2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 у справі №910/3127/19 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення 272160 грн орендної плати. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні вказаних позовних вимог.
В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 у справі №910/3127/19 залишено без змін.
Резолютивну частину рішення суду викладено в наступній редакції:
"Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон" на користь товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" 302400 грн забезпечувального платежу, 4536 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
В іншій частині позову відмовити."
Також стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" 6123,60 грн (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят три гривні 60 коп) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
3.1. 20.11.2019 (згідно з реєстраційним номером АГС) Товариством з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон" до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі №910/3127/19.
3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2019 у справі № 910/3127/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
3.3. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
3.4. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 08.01.2020.
3.5. 23.12.2019 (згідно поштовим штемпелем на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" направлено відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до Касаційного господарського суду 26.12.2019.
3.6. 08.01.2020 Товариством з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" до Касаційного господарського суду подано відзив на касаційну скаргу.
Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За вимогами частини 3 статті 1312 Конституції України, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Крім того, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання врегульовані ГПК.
29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 N390-IX.
Суд звертає увагу позивача на приписи частини 3 статті 56 ГПК, за змістом яких юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до правил частини 1 статті 58 ГПК представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Відзив на касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" підписано директором Правового департаменту та комплаєнс контролю ТДВ "Альянс Україна" Сухоруковою С.А.
Відповідно до ч.7 ст. 165 ГПК до відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.
Довіреність, долучена до матеріалів доданих до відзиву, на підтвердження наявності у Сухорукової С.А. повноважень представляти інтереси Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна", у тому числі у суді касаційної інстанції, не містить інформації, що вказана особа має статус адвоката, а матеріали, долучені до відзиву, не містять доказів самопредставництва. Відсутні такі докази і у матеріалах справи.
При цьому підписання відзиву на касаційну скаргу є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.
Відповідно до частин 2, 4 статті 170 ГПК письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З урахуванням викладеного, відзив на касаційну скаргу, поданий Товариством з додатковою відповідальністю "Альянс Україна", підлягає залишенню без розгляду.
4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
4.1. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон" (скаржник, відповідач) просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 у справі №910/3127/19 скасувати повністю та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
4.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу ТОВ "К.С. Камертон" вважає правильним висновок апеляційного суду про безпідставність заявлених вимог про стягнення орендних платежів, однак не погоджується з твердженням суду про наявність підстав для стягнення з відповідача забезпечувального платежу.
Відповідач вказує, що сторони передбачили, що забезпечувальним платежем, як заставою, забезпечується вимога, яка може виникнути в майбутньому, що узгоджується із вимогами ст.573 Цивільного кодексу України. Враховуючи те, що сторони обумовили можливість звернення стягнення на предмет застави (заклад) у разі порушення суборендарем визначених договором обов`язків, відповідач керуючись положеннями договору суборенди, ст. 590 ЦКУ, розділом IV Закону України "Про заставу", діючи у повній відповідності до вимог договору та чинного законодавства, маючи на те всі підстави не повернув забезпечувальний платіж позивачу, застосувавши таке право, як штрафну санкцію до позивача.
Скаржник зазначає, що протягом всього розгляду даної справи ТОВ "К.С. Камертон" та ТОВ "Офіс Лайн" неодноразово наголошували про наявність згоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Каліпсо Фінанс" (іпотекодержателя) на передання в оренду нерухомого майна за договорами оренди та суборенди, яка фактично залишилась та знаходиться разом із іншим майном та документацією у будівлі, що була об`єктом оренди, доступ до якої з 11.12.2018 заблокований у зв`язку із її рейдерським захопленням юридичною особою, яка є учасником даної справи - ТОВ "Авангард Інвест".
Відповідач вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій в порушення вимог ст.50 ГПК України не залучили до участі у справі ані ТОВ "ФК "Каліпсо Фінанс", ані ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", як осіб, що були іпотекодержателями цієї будівлі в різні періоди та які фактично є єдиними особами, що можуть підтвердити або спростувати надання згоди ТОВ "Офіс Лайн", як власнику нерухомого майна, на передачу його в оренду, та прийняли рішення про права та інтереси вказаних юридичних осіб.
Також, на думку ТОВ "К.С. Камертон", суд встановив обставину відсутності згоди іпотекодержателя на передачу предмета іпотеки в оренду лише з пояснень наданих позивачем, на підставі недопустимих доказів. Вказує, що цілком логічною та правильною процесуальною дією суду у даному випадку було б витребування, наприклад, у ТОВ "ФК "Каліпсо Фінанс" та ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" відповідної згоди, що судом зроблено не було та призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.
Крім того, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції було безпідставно відхилено заяву ТОВ "К.С. Камертон" про зупинення провадження у цій справі до розгляду інших пов`язаних справ № 910/6552/19 та №910/5851/19, яку було достатньо обґрунтовано.
4.3. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки вважає, що доводи скаржника є необґрунтованими та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій в частині стягнення з відповідача 302400 грн забезпечувального платежу.
5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
5.1. Товариству з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" на підставі свідоцтва про право власності від 02.09.2003 серія НБ № 010007616, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації, належало нерухоме майно, а саме: нежитловий будинок-адмінкорпус загальною площею 7787,80 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. № 21 (літера Г).
5.2. 02.11.2004 Відкрите акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (кредитодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" (позичальник) уклали кредитний договір №155 (надалі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти на умовах, визначених Кредитним договором та додатковими угодами до нього, що складають невід`ємну частину Кредитного договору.
5.3. З метою забезпечення належного виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором, 02.11.2004 Відкрите акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (іпотекодержатель) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" (іпотекодавець) уклали іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. 02.11.2004 та зареєстрований в реєстрі за № 7551 (надалі - Іпотечний договір). Згідно з п. 1.1 Іпотечного договору, іпотекодавець з метою забезпечення виконання основного зобов`язання, що випливає з Кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки. Відповідно до умов Іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежитловий будинок-адмінкорпус (літера Г) загальною площею 7787,80 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21. Згідно з п.9.3 Іпотечного договору, останній діє до повного виконання зобов`язання позичальником за Кредитним договором.
5.4. 20.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (первісний кредитор) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Каліпсо Фінанс" (фактор) було укладено договір факторингу №13/20/12-01, відповідно до якого первісний кредитор відступив на користь фактора права вимоги за Кредитним договором (з урахуванням всіх змін та доповнень до нього).
5.5. Окрім того, 20.12.2013 Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (первісний кредитор, клієнт) і Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Каліпсо Фінанс" (фактор або іпотекодержатель) уклали договір відступлення прав за Іпотечним договором, який був посвідчений 20.12.2013 нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за №15146 (надалі - Договір відступлення прав).
Відповідно до п. 1.1 Договору відступлення прав, первісний кредитор передає, а фактор приймає всі права за Іпотечним договором в забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавця за Кредитним договором. Згідно з умовами п.1.2 Договору про відступлення прав, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежитловий будинок-адмінкорпус (літера Г) загальною площею 7787,80 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21. Нерухоме майно передане в іпотеку разом з усіма його приналежностями.
5.6. 01.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон" (орендар) уклали договір оренди (надалі - Договір оренди), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування (в оренду) нежитлові приміщення з майном для цілей розміщення офісу орендаря і ведення своєї господарської діяльності, що знаходяться в будівлі за адресою: м.Київ, вул. Дегтярівська, 21, літера Г. Договір оренди діє до 30.09.2019 включно (п. 2.1.2 Договору оренди). З урахуванням додаткових угод до Договору оренди, загальна площа переданих в оренду нежитлових приміщень становить 6400,20 кв. м.
5.7. 28.12.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон" (орендар) та Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (суборендар) уклали договір суборенди № С-2017/07 (надалі - Договір суборенди), за умовами якого орендар передає суборендареві для цілей розміщення офісу суборендаря за плату та на строк, встановлений в цьому Договорі суборенди, нежитлове приміщення площею 840 квадратних метрів (надалі - приміщення), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21, літера Г.
Згідно з п.2.3 Договору суборенди, суборендар повинен сплатити орендарю забезпечувальний платіж. Забезпечувальний платіж буде утримуватись орендарем протягом строку дії Договору суборенди як забезпечення невиплати суборендарем суборендної плати або невиконання обов`язків за Договором суборенди. Забезпечувальний платіж є заставою, до якої застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Загальний розмір забезпечувального платежу за Договором суборенди (з урахуванням додаткових угод до Договору суборенди), становить 302 400 грн. Суборендар виплатив забезпечувальний платіж у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №20 від 04.01.2018 на суму 252000 грн., платіжним дорученням №1583 від 13.06.2018 на суму 20160 грн. та платіжним дорученням №3557 від 10.12.2018 на суму 30240 грн.
Відповідно до умов додаткової угоди № 5 до Договору суборенди від 03.12.2018, строк суборенди був продовжений до 30.09.2019.
5.8. 05.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Каліпсо Фінанс" (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелт Прайм" (покупець) уклали договір купівлі-продажу предмету іпотеки, який був посвідчений 05.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марцинкевичем Л.А. та зареєстрований в реєстрі за № 490. Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу предмету іпотеки, продавець, відповідно до умов Іпотечного договору з усіма подальшими додатковими угодами до нього, а також на підставі Договору відступлення прав, передає у власність покупцеві предмет іпотеки, а покупець приймає це майно та зобов`язується сплатити за нього грошову суму відповідно до умов, визначених в цьому договорі. Предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитловий будинок-адмінкорпусу (літера Г) загальною площею 7787,80 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21.
Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 10.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелт Прайм" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 878, продавець передає, а покупець приймає у власність нерухоме майно (з усіма його приналежностями, в тому числі інженерними мережами та комунікаціями): торгівельно-офісний центр (літера Г), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. № 21 (надалі - нерухоме майно).
5.9. 14.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард Брок" (орендар) уклали договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 891, за яким нерухоме майно було передане орендодавцем у строкове платне користування орендарю.
5.10. У своєму листі від 17.12.2018, який був адресований суборендарям, відповідач зазначив, що незалежно від зміни власника нерухомого майна, договір оренди та договори суборенди, укладені між відповідачем та суборендарями, зберігають свою юридичну силу та є обов`язковими до виконання.
5.11. Листом від 18.12.2018 вхід. № 2018-3.603/176 Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" повідомило позивача про зміну власника нерухомого майна та про необхідність укладення договорів на користування нежитловими приміщеннями з особами, які мають відповідні права володіння та користування ними.
5.12. 02.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард Брок" (суборендодавець) та Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (суборендар) уклали договір суборенди №03-01/2019, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком О.А. та зареєстрований в реєстрі за №4, відповідно до якого нерухоме майно площею 743,18 кв. м, що знаходиться в нежитловій будівлі (літера Г), що розташована в м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21, було передане в суборенду суборендарю.
5.13. Позивач вважає, що у зв`язку із зміною власника нерухомого майна, що було передано в оренду (суборенду), відповідач втратив право передавати його в суборенду; крім того, на думку позивача, відсутність письмової згоди іпотекодержателя нерухомого майна, яке було предметом оренди (суборенди) є підставою для визнання договору суборенди від 27.12.2016 №27/12-16, укладеного між позивачем та відповідачем, нікчемним, у зв`язку з чим 22.01.2019 позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів в розмірі 302400 грн, які були сплачені позивачем на користь відповідача як сума забезпечувального платежу у відповідності до умов Договору суборенди та усіх додаткових угод до нього.
Вимога позивача залишена відповідачем без виконання.
6. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
6.1. Задовольняючи повністю позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки договір суборенди є нікчемним, він не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; правовим наслідком недійсності правочину є повернення отриманих відповідачем коштів забезпечувального платежу у розмірі 302400 грн та орендної плати за договором суборенди за грудень 2018 року у розмірі 272160 грн.
6.2. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення сплаченого позивачем забезпечувального платежу у розмірі 302400 грн.
Водночас, апеляційний господарський суд зазначив, що вимоги позивача про стягнення сплачених позивачем орендних платежів за договором суборенди за грудень 2018 року у розмірі 272160 грн є безпідставними, оскільки у даному випадку права позивача порушені не були; крім того, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень статті 1212 ЦК України, у зв`язку з чим дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.
7. Позиція Верховного Суду
7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.
7.2. Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 574560 грн, з яких: 302400 грн забезпечувального платежу та 272160 грн орендної плати.
Разом з тим, предметом касаційного оскарження є саме стягнення 302400 грн забезпечувального платежу.
7.3. Відповідно до положень частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з частиною 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку", правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
Як передбачено частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
7.4. Суди попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, дійшли правомірного висновку, що зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Каліпсо Фінанс" (іпотекодержателя) згоди на передання в оренду нерухомого майна за договором оренди та договором суборенди; відповідачем та третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не доведений факт отримання відповідної згоди іпотекодержателя, договір оренди та договір суборенди є нікчемними та визнання їх недійсними судом не вимагається.
На виконання умов договору суборенди, позивач сплатив позивачу забезпечувальний платіж у розмірі 302400 грн.
Оскільки договір суборенди є нікчемним та, відповідно, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для повернення сплаченого позивачем забезпечувального платежу у розмірі 302400 грн.
7.5. Доводи ТОВ "К.С. Камертон", що суд встановив обставину відсутності згоди іпотекодержателя на передачу предмета іпотеки в оренду лише з пояснень, наданих позивачем, на підставі недопустимих доказів, та, що цілком логічною та правильною процесуальною дією суду у даному випадку було б витребування, наприклад, у ТОВ "ФК "Каліпсо Фінанс" та ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" відповідної згоди, що судом зроблено не було та призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, суд касаційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з такого.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 ГПК:
"1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
5. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
"Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом."
"1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
2. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків."
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.74 ГПК:
"1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
2. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
3. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
4. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів."
Зазначені норми свідчать, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень саме відповідними, вищевказаними, наданими саме цією стороною доказами, і збирання та надання таких доказів є обов`язком саме для сторін, а не для суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, відповідно до ч.1 ст 81 ГПК учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Разом з тим, касаційна скарга не містить доводів та доказів, що таке клопотання щодо витребування судом у ТОВ "ФК "Каліпсо Фінанс" та ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" доказів надання згоди іпотекодержателя на передачу предмета іпотеки в оренду ТОВ "К.С. Камертон" взагалі заявлялось, що свідчить про безпідставне перекладання скаржником наслідків невиконання своїх процесуальних обов`язків на суд.
7.6. На підставі викладеного, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими і доводи відповідача, що суди першої та апеляційної інстанції в порушення вимог ст.50 ГПК України не залучили до участі у справі ані ТОВ "ФК "Каліпсо Фінанс", ані ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", як осіб, що були іпотекодержателями цієї будівлі в різні періоди та які фактично є єдиними особами, що можуть підтвердити або спростувати надання згоди ТОВ "Офіс Лайн", як власнику нерухомого майна, на передачу його в оренду, та прийняли рішення про права та інтереси вказаних юридичних осіб, оскільки скаржником не вказано та не доведено, про які саме права та інтереси вказаних юридичних осіб прийнято рішення.
Разом з тим, як зазначено вище, відповідач не був позбавлений права клопотати перед судом про витребування від даних осіб відповідних доказів і без залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.
7.7. Щодо доводів скаржника, що судом апеляційної інстанції було безпідставно відхилено заяву ТОВ "К.С. Камертон" про зупинення провадження у цій справі до розгляду інших пов`язаних справ № 910/6552/19 та №910/5851/19, яку було достатньо обґрунтовано, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про її необґрунтованість та відсутність підстав для її задоволення, оскільки наявні в матеріалах справи №910/3127/19 докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що вказує на відсутність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справ №910/6552/19 та №910/5851/19, як це вимагається п.5 ч.1 ст.227 ГПК.
7.8. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржником, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу касаційної скарги.
Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.
З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.
8. Висновки Верховного Суду
8.1. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:
"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."
Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України:
"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."
8.2. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон" без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі №910/3127/19 - без змін.
8.3. У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись частиною 13 статті 8, статтями 129 300 301 304 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі №910/3127/19 залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі №910/3127/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кушнір
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський