ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/430/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.,
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі представників сторін відповідно протоколу судового засідання від 28.09.2022
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022
у справі
за заявою 1) Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" від імені та на підставі якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс";
2) Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД"
про відкриття провадження у справі про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
1. Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" від імені та на підставі якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2022 № 910/430/22 заяву Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" від імені та на підставі якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 26.01.2022.
3. 19.01.2022 Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» (ідентифікаційний код: 14352406) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» (ідентифікаційний номер 37165945).
4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 заяву Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Агроімпорт ЛТД» про відкриття провадження у справі про банкрутство та додані до неї документи передано до матеріалів справи № 910/430/22 за заявою Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фьюче Інвестментс», від імені та на підставі якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» про відкриття провадження у справі про банкрутство для одночасного розгляду.
Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 у справі №910/430/22, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД»; визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фьюче Інвестментс» від імені та на підставі якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» у розмірі 687 067 959,90 грн; визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» у розмірі 67 480 242,82 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД»; оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» текст якого додається; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» арбітражного керуючого Новика Євгена Миколайовича.
5.1. Судові рішення мотивовані тим, що матеріалами справи підтверджується обґрунтованість тверджень Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фьюче Інвестментс» від імені та на підставі якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс» про невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» грошових зобов`язань у сумі 687 067 959,90 грн та твердження Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про невиконання боржником протягом тривалого часу зобов`язань щодо сплати заборгованості на суму 67 480 242,82 грн, а відтак, зазначені вище вимоги підлягають визнанню.
5.2. Також, місцевий господарський суд дійшов висновку про призначення розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» арбітражного керуючого Новика Є.М., оскільки заявником-1 подано заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство раніше, аніж заяву заявника-2, а відтак, Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фьюче Інвестментс» від імені та на підставі якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс» має право першості, в даному випадку, надання пропозиції арбітражного керуючого для призначення його розпорядником майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулось до Касаційного господарського суду зі скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 у цій справі, просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким: відмовити Акціонерному товариству «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фьюче Інвестментс» від імені та на підставі якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс» - у визнанні вимог кредитора; відмовити Акціонерному товариству «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фьюче Інвестментс» від імені та на підставі якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс» у призначенні розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» арбітражного керуючого Новика Євгена Миколайовича - відмовити; відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» (03143, м. Київ, вул. Метрологічна,42, секція 42/2, ідентифікаційний номер 37165945) за заявою Акціонерного товариства «Банк «Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська,32, ідентифікаційний номер 14352406); відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» (03143, м. Київ, вул. Метрологічна,42, секція 42/2, ідентифікаційний номер 37165945) в розмірі 67 480 242,82 грн.; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» (03143, м. Київ, вул. Метрологічна,42, секція 42/2, ідентифікаційний номер 37165945); ввести процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» та призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» (03143, м. Київ, вул. Метрологічна,42, секція 42/2, ідентифікаційний номер 37165945)- арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича;визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська,32, ідентифікаційний номер 14352406) до Товариства з обмеженою.
6.1. У якості підстав для скасування оскаржуваних рішень скаржник, зокрема, зазначив, що: судом першої інстанції порушено принципи змагальності та рівності сторін, що залишилось поза увагою суду другої інстанції; підстави для визнання вимог кредитора, заяви Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фьюче Інвестментс» від імені та на підставі якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс» відсутні; строк виконання зобов`язань у боржника перед Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фьюче Інвестментс» від імені та на підставі якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс» ще не настав; кандидатура арбітражного керуючого Новика Є.М. не відповідає вимогам ч. З ст. 28 КУзПБ, у зв`язку з тим, що у арбітражного керуючого наявні ознаки заінтересованості передбачені ст. 1 КУзПБ та ознаки конфлікту інтересів, проте суд апеляційної інстанції не надавав оцінку вказаним доводам AT «Банк Кредит Дніпро» обмежившись лише посиланням на те, що арбітражний керуючий Новик Є.М. в своїй заяві вказав, що не належить до категорії осіб визначених ч. З ст. 28 КУзПБ.
6.2. Скаржник вважає, що судами порушено, зокрема, ч, 6 ст 39 КУзПБ, а прийняті рішення суперечать висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у таких постановах: від 22.09.2021 у справі 911/2043/20; від 18.02.2021 року у справі №904/3251/20; від 07.10.2020 у справі №914/2404/19; від 28.01.2021 у справі №910/4510/20; від 16.06.2022 року у справі № 910/13242/21.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
7. Арбітражним керуючим Новиком Є.М. подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Провадження у Верховному Суді
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/430/22 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2022.
9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.08.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" подану на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 по справі № 910/430/22.
Призначено до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на 28 вересня 2022 року о 12:15 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувані судові рішення скасувати, справу №910/430/22 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва на стадію відкриття провадження у справі про банкрутство, виходячи з такого.
11. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
12. Фактичні обставини, які встановлені судами попередніх інстанцій, свідчать про те, що до дня проведення підготовчого засідання у цій справі надійшло дві заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" за результатами розгляду яких місцевим господарським судом відкрито провадження у справі про банкрутство останнього та визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фьюче Інвестментс» від імені та на підставі якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» у розмірі 687 067 959,90 грн, визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» у розмірі 67 480 242,82 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД»; оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» текст якого додається; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» арбітражного керуючого Новика Євгена Миколайовича.
13. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею.
14. Приписами ч. 5 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що якщо про відкриття провадження у справі про банкрутство подано декілька заяв від різних заявників і одна з них повертається без розгляду, суддя розглядає інші заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
15. Відповідно до приписів п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якими до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених ч. 1 ст. 34, ч. 2 ст. 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією. Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці 2 цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим ч. 3 ст. 28 цього Кодексу. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці 2 цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.
16. З аналізу вищезазначених положень Кодексу України з процедур банкрутства вбачається те, що існує певна неузгодженість в порядку розгляду заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, що надійшли до дати проведення підготовчого засідання від декількох кредиторів боржника.
17. Зокрема, якщо виходити з ч. 5 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд у підготовчому засіданні розглядає заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка надійшла раніше (першою) і лише після встановлення її необґрунтованості переходить до розгляду наступної заяви.
18. На противагу зазначеному, приписи ч. 4 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначають те, що заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, які подані двома і більше кредиторами боржника, повинні розглядатися одночасно у підготовчому засіданні.
19. Така неузгодженість створює труднощі щодо застосування приписів п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, якими визначено процес призначення, за пропозицією ініціюючого кредитора, арбітражного керуючого для виконання обов`язків розпорядника майна боржника.
20. Судова палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.07.2022 у справі №913/288/21 визначилась стосовно порядку одночасного (спільного) розгляду заяв ініціюючих кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство, які надійшли до господарського суду до дня підготовчого засідання, з вказівкою на те, яким чином господарський суд повинен надати оцінку пропозиціям ініціюючих кредиторів щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна.
21. Відповідно до приписів абз. 1 ч. 3 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, якими визначено вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, вказано, що заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
22. Згідно ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про визнання вимог кредитора та їх розмір.
23. Враховуючи приписи абз. 1 ч. 3 ст. 34, ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, можна стверджувати, що ініціюючий кредитор, який першим подав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, у разі обґрунтованості такої заяви, має леґітимні очікування щодо того, що в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство будуть зазначені його кредиторські вимоги з визначенням у такій ухвалі їх розміру.
Разом з тим, в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство передбачено визнання вимог лише ініціюючого кредитора, розгляд та визнання вимог всіх інших кредиторів, що звернулися до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах строку, передбаченого частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, відбувається у попередньому засіданні.
24. Підтвердженням вказаного є те, що відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
25. У цьому випадку, заява Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» підлягала до розгляду по суті у підготовчому засіданні у тому випадку, коли заява Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" від імені та на підставі якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" була б визнана судом необґрунтованою та підлягала поверненню без розгляду, що прямо узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
26. Одночасний розгляд заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, який передбачений ч. 4 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства полягає у тому, що у разі коли до проведення підготовчого засідання до господарського суду від різних кредиторів надійшло декілька заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо одного і того боржника, господарський суд у підготовчому засіданні розглядає заяву, яка надійшла першою, і лише після встановлення необґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) першої заяви розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство
27. Наведене свідчить про те, що приписи ч. 5 ст. 38, ч. 4 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначають порядок дій господарського суду у підготовчому засіданні на розгляді якого перебувають декілька заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо одного і того боржника, що надійшли від різних кредиторів за умови, коли одна з заяв (яка подана першою) повертається без розгляду.
28. Приписи ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства не визначають у якості підстави повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство обставину обґрунтованості раніше поданої заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство до заяв, які подані пізніше.
29. Отже, оскільки одночасний розгляд двох і більше заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство не підлягає розгляду по суті у підготовчому засіданні, а також беручи до уваги те, що заяви подані пізніше, але до підготовчого засідання, у відповідності до ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, не можуть бути повернуті без розгляду, з урахуванням того, що у вказаних заявах зазначаються, на виконання вимог абз. 1 ч. 3 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, відомості про розмір вимог кредитора до боржника, для дотримання приписів ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, розгляд таких заяв слід призначати до розгляду у попередньому засіданні.
30. Підсумовуючи наведене, Касаційний господарський суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції безпідставно розглянув обидві заяви подані як заяви ініціюючих кредиторів, чим порушив приписи ч. 5 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства та ч. 4 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, а суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув та помилки не виправив, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
31. Стосовно доводів касаційної скарги про порушення місцевим господарським судом принципу змагальності та рівності сторін, що залишилось поза увагою суду другої інстанції; відсутності підстави для визнання вимог кредитора, заяви Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фьюче Інвестментс» від імені та на підставі якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс» та не настання строку виконання зобов`язань у боржника перед зазначеним кредитором, колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 22.09.2021 у справі 911/2043/20.
32. Так, на переконання судової палати, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
33. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
34. Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
35. Судова палата також зауважила, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
36. З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.
37. Згідно з частиною другою статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
38. Частинами першою, другою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
39. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань.
40. За змістом частини першої статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов`язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
41.Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
42. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
43. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
44. Поряд з цим, у силу частини восьмої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
45. Згідно з частиною третьою статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
46. Таким чином, стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
47. За таких обставин, на думку Верховного Суду, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
48. Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
49. Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
50. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
51. Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
52. Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
53. Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
54. При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
55. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" наведені скаржником у касаційній скарзі знайшли часткове підтвердження під час розгляду касаційної скарги, у зв`язку з чим Суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, скасування прийнятих у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
56. Крім того, у зв`язку з тим, що ця справа направляється до суду першої інстанції на новий розгляд, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Бови Д.В. про зобов`язання суду апеляційної інстанції ухвалити додаткове рішення щодо розміщення офіційного повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство та дати введення мораторію.
57. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
58. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").
59. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
60. Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").
61. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
62. У рішеннях ЄСПЛ у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження.
63. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
64. Однак, ухвалені у даній справі ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду не можна визнати обґрунтованими, оскільки судами першої та апеляційної інстанції допущено неповне з`ясування фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, щодо пов`язаності контрагентів за договором позики, щодо виникнення права на дострокове повернення коштів за наданою позикою та доказів перерахування Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" від імені та на підставі якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" на користь боржника коштів в сумі зазначеній в договорі.
65. За таких обставин, відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
66. Під час нового розгляду суду слід врахувати наведене у цій постанові, а також те, що у справах про банкрутство тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається саме на кредитора. Водночас, на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство, суд першої інстанції зобов`язаний безпосередньо дослідити підстави виникнення боргу та докази, що його підтверджують та відобразити це в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
67. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
68. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 2 частини першої статті 308, статтею 310 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" підлягає частковому задоволенню, а прийняті у справі ухвала Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розподіл судових витрат
69. Частиною чотирнадцятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 у справі №910/430/22 скасувати.
3. Справу №910/430/22 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва на стадію відкриття провадження у справі про банкрутство.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді К.М. Огороднік
Н.Г. Ткаченко