ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4846/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульський Г. М. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 (колегія суддів: Козир Т. П. - головуючий, Кравчук Г. А., Коробенко Г. П.) та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 (суддя Паламар П. І.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»

до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

про визнання дій протиправними, відшкодування збитків

за участю: відповідача Тарасенков В.В. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави вимог

1.1 Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (далі - Товариство), звернувшись до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - Банк), просило: визнати протиправними дії відповідача, спрямовані на спричинення збитків (упущеної вигоди) за договором доручення № 6 на виконання страхових агентських послуг від 11.07.2016 (далі - Договір), укладеним між Банком і Товариством; стягнути з відповідача на користь позивача збитки (упущену вигоду) за період з липня 2019 року по квітень 2022 року за Договором у розмірі 374 674 158,16 грн.

1.2 Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 у задоволенні позову відмовлено.

1.3 29.03.2023 до суду першої інстанції від Банку надійшла заява, в якій останній просив стягнути з Товариства 882 276 грн судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023, заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з Товариства на користь Банку 100 000 грн витрат на професійну правничу допомогу; у заяві в іншій частині відмовлено.

2.2 Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, при ухваленні додаткового рішення керувався статтями 126 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та виходив з того, що з урахуванням характеру спору, складності справи, обсягу наданих адвокатських послуг, розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу заява Банку про відшкодування витрат підлягає частковому задоволенню в частині стягнення 100 000 грн.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі Товариство просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 в частині відмови в задоволенні апеляційної скарги Товариства на зазначене додаткове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Банку про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, у повному обсязі.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладено у постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

3.3 Також позивач стверджує, що суди попередніх інстанцій не дослідили усі наявні у справі докази та не надали їм оцінки, а призначена до стягнення сума у розмірі 100 000 грн є необґрунтованою, що є підставою для перегляду судових рішень відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 і пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України.

3.4 Банк у відзиві на касаційну скаргу посилається на те, що позивач у скарзі не зазначив, в чому полягає порушення норм процесуального права, та які саме норми процесуального або матеріального права застосували суди попередніх інстанцій без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах. Отже, відповідач просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та в задоволенні касаційної скарги відмовити.

3.5 У письмовому клопотанні представника позивача про відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату колегією суддів під час судового засідання 24.01.2024, проведеного із здійсненням повного фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог статті 222 ГПК України, було відмовлено не виходячи до нарадчої кімнати згідно із положеннями частини 4 статті 233 цього Кодексу із зазначенням мотивів такої відмови.

4. Мотивувальна частина

4.1 За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу.

4.2 Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 126 ГПК України).

4.3 Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4.4 Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

4.5 Як вбачається з установлених судами попередніх інстанцій обставин, у відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 600 000 грн.

4.6 Представництво інтересів Банку в цій справі здійснювалося на підставі договору про надання правової допомоги від 26.08.2022 № 2466/01-2022, укладеного між Банком та Адвокатським об`єднанням «Астерс» (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво, а також надати клієнтові інші види юридичних послуг та правової (правничої) допомоги відповідно до його завдань та на умовах договору, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

4.7 Згідно з пунктами 6.4, 6.5 Договору сторони погодили застосування змішаної погодинної ставки, незалежно від категорії фахівця фірми, що складає 5 500 грн/год, без ПДВ. На суму винагороди нараховується ПДВ за ставкою 20%.

4.8 Також суди встановили, що на підтвердження понесених витрат Банк надав докази деталізації наданих послуг, акти приймання-передачі наданих послуг, рахунки, підтвердження оплати послуг за актами тощо, згідно яких загальний час надання послуг за договором становив 133,6 годин.

4.9 Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

4.10 У статті 30 цього Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

4.11 Водночас відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

4.12 Положеннями ж частини 5 статті 129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

4.13 Частиною 5 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

4.14 Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

4.15 У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, на яку посилається Товариство у касаційній скарзі, наведено правовий висновок, відповідно до якого не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

4.16 Суд першої інстанції дослідив, що факт отримання відповідачем послуг адвоката та понесення ним витрат на правничу допомогу підтверджується матеріалами справи, а саме участю адвоката у судових засіданнях, підготовкою і подачею заяв по суті справи від імені та в інтересах відповідача тощо.

4.17 Водночас, врахувавши характер правовідносин, що скалися між учасниками справи, складність цієї справи, обсяг наданих адвокатом послуг, врахувавши заперечення позивача, а також принципи розумності судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку, що понесені відповідачем витрати мають бути відшкодовані позивачем частково у розмірі 100 000 грн.

4.18 Суд апеляційної інстанції погодився із вказаними висновками суду.

4.19 Розглянувши доводи поданої касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вони жодним чином наведених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, позаяк зводяться до висловлення незгоди із здійсненною судом оцінкою зібраних у справі доказів, є проханням про їх переоцінку та втручання у виключні повноваження судів попередніх інстанцій.

4.20 Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

4.21 Оскільки доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків судів не спростовують, підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень за мотивів, наведених у касаційній скарзі, Суд не вбачає.

4.22 З огляду на зазначене підстав для задоволення клопотання Банку про закриття касаційного провадження, викладеного у відзиві на касаційну скаргу, не вбачається.

4.23 В іншій частині постанова суду апеляційної інстанції не оскаржується, а тому відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України Судом не перевіряється.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 в частині відмови в задоволенні апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі № 910/4846/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил