№ 910/5253/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/5253/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець

за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2020

у складі колегії суддів: С. В. Владимиренко - головуючий, А. М. Демидова, О. О. Євсіков

та на рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2019

суддя: І. І. Борисенко

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Алькор ЛТД»

до публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в особі структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» «Слов`янська теплова електрична станція»

про стягнення 1 285 828,21 грн

за участю представників учасників:

позивача: не з`явилися,

відповідача: Д.Д. Федорець,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Алькор ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «Торгівельний дім «Алькор ЛТД») звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в особі структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» «Слов`янська теплова електрична станція» (далі - відповідач, ПАТ «Донбасенерго») про стягнення з відповідача 1 179 999,99 грн основного боргу, 105 828,22 грн пені.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем договірних зобов`язань за договором № 513 від 15.06.2018 на виконання ремонтних робіт гідротехнічних споруд Слов`янської ТЕС в частині оплати за виконані роботи.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/5253/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2020, задоволено позовні вимоги ТОВ «Торгівельний дім «Алькор ЛТД», присуджено до стягнення з ПАТ «Донбасенерго» в особі структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» «Слов`янська теплова електрична станція» на користь ТОВ «Торгівельний дім «Алькор ЛТД» 1 179 999,99 грн основного боргу, 105 828,22 грн пені, 19 287,42 грн судового збору.

Судові рішення мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати за виконані роботи.

Суди попередніх інстанцій вказують на виконання позивачем робіт встановлених договором, що підтверджується актом приймання виконаних робіт, форми КБ-2в від 01.11.2018, який підписаний повноважними представниками сторін (від підрядника - директором Грінченко С.В. від замовника директором Черепій В.О.) без зауважень.

Судами не прийняті заперечення відповідача щодо визнання акта приймання виконаних робіт за листопад 2018 року неналежним доказом та щодо визнання зазначеного акта підписаним частково помилковим, оскільки акт приймання виконаних будівельних робіт від 01.11.2018 підписаний сторонами без зауважень та умовами договору і вимогами чинного законодавства не передбачено права замовника в односторонньому порядку, через вісім місяців після підписання акта, змінювати та визнавати частково помилковим раніше підписаний акт приймання виконаних робіт.

Щодо висновку будівельно-технічної експертизи №302/2 від 16.09.2019, суд першої інстанції вказує, що складений лише 16.09.2019 висновок будівельно-технічної експертизи №302/2 не спростовує факт виконання робіт за договором.

Апеляційний господарським суд зазначає, що твердження відповідача про невиконання позивачем частини робіт, зазначених в акті, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем всупереч п. 5.6 договору не надано суду доказів відмови у їх прийнятті, а саме акта про відмову в прийнятті цих робіт.

Суди попередніх інстанцій посилаються на ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, відповідно до якої передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Крім того, суди попередніх інстанцій посилаються на підписаний між сторонами акт звірки взаємних розрахунків № 7, відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 01.12.2018 складає 1 179 999,99 грн, що свідчить про визнання відповідачем зазначеного боргу перед позивачем.

Суд апеляційної інстанції, прийнявши до уваги висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, дійшов висновку про те що акт звіряння розрахунків не засвідчує факт господарської операції, а є дією яка свідчить про визнання відповідачем боргу.

З огляду на наявність заборгованості відповідача за виконані позивачем роботи, суд першої інстанції на підставі п. 7.8 договору стягнув пеню за порушення строків оплати за виконані роботи.

Судом першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, відмовлено відповідачеві в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду, оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ПАТ «Донбасенерго» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2020, рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/5253/19 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі відповідач визначає підставою касаційного оскарження судових рішень п.п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач вказує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, оскільки між сторонами підписано акт приймання робіт і висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права за наявності підписаного сторонами акта у подібних правовідносинах відсутній.

Крім того, скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 та зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми ст. ст. 99 207 Господарського процесуального кодексу України та вказує, що після закінчення підготовчого засідання не виключається можливість подання відповідних клопотань, спрямованих на збирання доказів в силу ст. 207 Цивільного кодексу України.

Відповідач вказує на те, що висновком будівельно-технічної експертизи встановлено невідповідність робіт з розроблення ґрунту в обсязі 18 700 м.куб., обсягу робіт, зазначеному в акті за листопад 2018 року, при цьому фактичний обсяг робіт експертом не встановлювався.

ПАТ «Донбасенерго» наголошує на тому, що зазначений висновок надано суду після закінчення підготовчого засідання і суд першої інстанції не повернувся до стадії підготовчого засідання.

Скаржник вказує на те, що ні судом першої інстанції, ні апеляційним господарським судом не призначено додаткову судову експертизу з метою встановлення фактично виконаних позивачем робіт з розроблення ґрунту та їх вартості.

Суд апеляційної інстанції критично поставився до залучення місцевим господарським судом висновку експерта і тому не взяв зазначений висновок до уваги, що, на думку відповідача, призвело до недослідження в повному обсязі обставин справи, які мають істотне значення, і унеможливило прийняття законного та обґрунтованого рішення.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення.

Позивач наголошує на тому, що акт приймання виконаних робіт та акт звірки розрахунків свідчать про прийняття відповідачем виконаних робіт та про визнання їх виконаними.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

15 червня 2018 року між ПАТ «Донбасенерго» в особі директора структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» «Слов`янська теплова електрична станція» Черепія В.О. (замовник) та ТОВ «Торгівельний дім «Алькор ЛТД» в особі директора Грінченко С.В. (підрядник) укладено договір № 513 на виконання ремонтних робіт гідротехнічних споруд Слов`янської ТЕС (договір), відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати на свій ризик ремонт гідротехнічних споруд Слов`янської ТЕС (роботи), відповідно до договірної ціни (Додаток № 3 до договору) та технічного завдання (Додаток № 2), а замовник - прийняти і оплатити роботи.

Пунктом 3.2 передбачено, що ціна договору, яка зазначена у Додатку № 1 договору складає 2 359 999,98 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 393 333,33 грн. Ціна договору є динамічною. Безпосередній перелік, обсяг і вартість робіт обумовлюється сторонами договірною ціною та Технічним завданням, що є Додатками № 3 та № 2 відповідно до договору.

Пунктами 5.5, 5.6 договору встановлено, що приймання виконаних робіт за договором оформлюється шляхом підписання сторонами двостороннього акта приймання виконаних робіт. Акт приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику на розгляд і підписання до 1-го числа місяця, що йде за звітним, після чого замовник зобов`язаний підписати зазначений акт або повідомити підрядника про причини відмови від підписання. Остаточний строк узгодження акта - до 5-го числа місяця наступного за звітним.

У разі виконання підрядником робіт, невідповідної якості та обсягу за умовами договору та/або законодавства, замовник відмовляє в прийманні робіт і надає (направляє) для підписання в триденний строк підряднику акт про відмову в прийнятті виконаних робіт, у якому вказує перелік виявлених недоліків, строк і порядок їх усунення.

Пунктом 6.4.1 договору визначено право замовника достроково, в односторонньому порядку, розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань підрядником, повідомивши про це його у строк за 20 календарних днів.

Відповідно до п. 6.4.6 договору замовнику надане право у випадку наявності недоліків у виконаних роботах - вимагати від підрядника виправлення зазначених недоліків за рахунок підрядника, або відшкодування понесених замовником витрат по виправленню своїми силами таких недоліків.

Згідно з п. 7.8 договору за порушення строків оплати за виконані роботи замовник сплачує позивачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості своєчасно несплаченої роботи, за кожен день прострочення.

Судами встановлено, що з 03.09.2018 по 17.09.2018 відповідач здійснив попередню оплату у розмірі 50% відсотків від ціни договору, яка зазначена у Додатку №1.

На виконання умов укладеного договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 2 359 999,98 грн, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) за листопад 2018 року.

Указаний акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) за листопад 2018 року без зауважень та заперечень підписані повноважними представниками сторін (від підрядника - директором Грінченко С.В., від замовника - директором Черепій В.О.) та скріплені їх печатками.

01.12.2019 між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків №7, відповідно до якого заборгованість ПАТ «Донбасенерго» перед ТОВ «Торгівельний дім «Алькор ЛТД» станом на 01.12.2018 становить 1 179 999,99 грн.

У зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати за виконані роботи, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частинами 1, 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Отже, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має виконати роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи за договором підряду.

В якості підстави заявлених вимог позивач вказав на обставини неналежного виконання відповідачем умов договору щодо повної оплати за виконані підрядні роботи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Принцип змагальності сторін передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем прийнято роботи, здійснені позивачем за договором №513 на виконання ремонтних робіт гідротехнічних споруд Слов`янської ТЕС від 15.06.2018, про що свідчать акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2018 року, які підписані без зауважень та заперечень повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

Згідно з ч. 1 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно з ч.ч. 1 - 4 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Отже, сторони у договорі погодили порядок прийняття виконаних робіт та вчинення дій у разі виявлення недоліків у роботі підрядника або відступів від умов договору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем всупереч п. 5.6 договору не надано суду доказів відмови у прийнятті робіт, а саме акта про відмову в прийнятті цих робіт із зазначенням про їх невиконання в зазначеному в акті обсязі, а також доказів його надання (направлення) позивачу. Не надано суду доказів і відмови відповідача від договору підряду достроково з підстав невиконання позивачем робіт.

Як вбачається з постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2020 у цій справі, відповідачем відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України не надано суду належних та допустимих доказів про виявлені замовником допущені в роботі підрядника відступи від умов договору або інші недоліки.

Верховний Суд зауважує, що обов`язок прийняття робіт, їх перевірка та виявлення недоліків покладено саме на відповідача і цей обов`язок залежав від волевиявлення останнього. Замовник виконані роботи прийняв без зауважень.

Крім того, 01.12.2019 між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків №7, відповідно до якого заборгованість ПАТ «Донбасенерго» перед ТОВ «Торгівельний дім «Алькор ЛТД» станом на 01.12.2018 становить 1 179 999,99 грн.

Указаний акт містить застереження, що у випадку непідтвердження акта звіряння та відсутності заперечень впродовж 10 днів від дня одержання акта, сума буде вважатися підтвердженою.

У матеріалах справи відсутні заперечення відповідача в указаний строк щодо акта звірки розрахунків.

Верховний Суд наголошує на тому, що акт звірки розрахунків є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств і має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку господарських операцій обома сторонами правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Така ж позиція відображена в постановах Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 902/959/19, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

У постанові від 09.07.2019 у справі № 903/849/17 Верховний Суд зазначив, що підписання відповідачем акта звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, свідчить про визнання ним такого боргу.

З огляду на зазначене, судами попередніх інстанцій правомірно визнано акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2018 року належними та допустимими доказами на підтвердження факту виконання позивачем робіт та прийняття їх відповідачем.

У касаційній скарзі відповідач визначає підставою касаційного оскарження судових рішень п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм ч. 4 ст. 882 ЦК України, оскільки між сторонами підписано акт приймання робіт.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як вбачається із встановлених судами обставин справи, сторонами було дотримано вимоги ч. 4 ст. 882 ЦК України та оформлено передання та прийняття робіт актом, підписаним обома сторонами.

Відповідач не був позбавлений можливості відмовитись від підписання акта та доводити його недійсність, про що зазначено судом апеляційної інстанції в постанові.

Судами попередніх інстанцій надано оцінку підписаному сторонами акту приймання виконаних робіт з урахуванням спірних правовідносин, положень договору та норм чинного законодавства та прийнято рішення на підставі встановлених обставин та матеріалів справи відповідно до норм чинного законодавства.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції не порушено норми ч. 4 ст. 882 ЦК України при ухваленні оскаржуваної постанови.

Як на підставу касаційного оскарження, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, відповідач посилається на неврахування судом апеляційної інстанції правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №902/271/18 і зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми ст. ст. 99 207 Господарського процесуального кодексу України та вказує, що після закінчення підготовчого засідання не виключається можливість подання відповідних клопотань, спрямованих на збирання доказів в силу ст. 207 Цивільного кодексу України.

Однак, судом апеляційної інстанції прийнято до уваги висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, відповідно до якого після закінчення підготовчого засідання не виключається можливість подання суду відповідних клопотань, спрямованих на додаткове збирання доказів у силу статті 207 ГПК України, натомість подібні клопотання не лише мають бути обґрунтовані особою, яка подає відповідне клопотання, а й судом мають бути заслухані думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Верховний Суд також зазначив, що саме у силу принципу диспозитивності на особу, що не подала своєчасно відповідні докази, покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, в судовому засіданні 30.07.2019 представники позивача та відповідача вказали, що ними надані всі докази на які вони посилаються, та про можливість переходу до розгляду справи по суті.

В ухвалі господарського суду міста Києва від 30.07.2019 зазначено, що представники позивача та відповідача вказують на можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач до закінчення підготовчого засідання не звертався до суду з клопотанням про продовження строку підготовчого засідання та призначення судової експертизи.

З огляду на зазначене, посилання скаржника, як на підставу для касаційного оскарження, на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи Верховним Судом.

У касаційній скарзі відповідач визначає підставою касаційного оскарження судових рішень п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

ПАТ «Донбасенерго» наголошує на тому, що висновок експерта надано суду після закінчення підготовчого засідання і суд першої інстанції не повернувся до стадії підготовчого засідання.

Як зазначалося вище, відповідач підтвердив подання ним всіх доказів і можливість переходу до розгляду справи по суті, та не звертався з клопотанням про продовження строку підготовчого засідання, тобто має місце недобросовісне ставлення відповідача до стадії підготовчого провадження, оскільки вчасне подання відповідних доказів залежало від відповідача.

На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18.

Оскільки фактичне виконання робіт підрядником та їх вартість підтверджена підписаним сторонами актом приймання виконаних робіт за листопад 2018 року, і відповідачем підрядні роботи не оплачені, судами попередніх інстанцій правомірно прийнято рішення про задоволення позовних вимог на підставі встановлених обставин та матеріалів справи.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права при прийнятті судових рішень не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу з підстав, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК, необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 ГПК України).

Отже, колегія суддів вважає, що доводи скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, а тому визначені законом підстави для зміни або скасування оскаржуваних рішень відсутні.

8. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2020 у справі №910/5253/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

В. І. Студенець