№ 910/6064/24 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/6064/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О.О. - головуючий, Кібенко О. Р., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.,

за участю представників:

позивача: Носенко І.П.

відповідача: Бондаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025

у складі колегії суддів: Ходаківська І.П. - головуючий, Євсіков О.О., Владимиренко С.В.

та на рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2024

суддя: Васильченко Т.В.

у справі № 910/6064/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОНК-Енерджи»

до приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про стягнення 3 948 113,94 грн,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОНК-Енерджи» (далі - ТОВ «ОНК-Енерджи», позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», відповідач) про стягнення 3 948 113,94 грн, з яких: 3 719 512,57 грн основного боргу, 114 902,74 грн 3% річних та 113 698,63 грн інфляційних втрат.

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №1566-01024 від 13.04.2020 в частині оплати вартості небалансів електричної енергії.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 14.11.2024 у справі № 910/6064/24 позов задоволено частково, стягнуто з приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОНК-Енерджи» основний борг у розмірі 3 719 512,57 грн, 3% річних у розмірі 113 986,47 грн, інфляційні втрати у розмірі 113 698,63 грн, судовий збір у розмірі 47 366,77 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

4. Рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати вартості небалансів електричної енергії.

5. Крім того, судом першої інстанції, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат та частково задоволено позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, оскільки розмір 3% річних, за підрахунком суду першої інстанції, є меншим ніж заявлено позивачем.

6. Місцевий господарський суд, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України) та стягнув з відповідача на користь позивача 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 у справі № 910/6064/24 судове рішення залишено без змін, стягнуто з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

8. Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 та на рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2024 у справі № 910/6064/24, в якій просить Суд скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

9. Підставою касаційного оскарження відповідач вказує п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

10. Скаржник зазначає про неврахування судами висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема: сплата 3 % річних від простроченої суми, так само як і інфляційні нарахування, «є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові» (правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 29.01.2019 у справі № 910/11249/17, від 04.12.2019 у справі № 910/15714/18, від 30.04.2020 у справі № 914/1001/19). Проте, враховуючи особливий порядок розрахунків на ринку електричної енергії та вимоги ч. 4 ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідач не може користуватись коштами на рахунку зі спеціальним режимом використання, адже і джерела надходжень на вказаний рахунок, і напрямки сплати коштів з такого рахунку визначено Законом. З огляду на зазначене, а також враховуючи неможливість використання відповідачем належних до сплати позивачу коштів, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3% річних є необґрунтованими, ст. 625 Цивільного кодексу України не підлягала застосуванню.

11. Крім того, відповідач вказує на те, що відповідно до положень Правил ринку, позивач у визначений ним самим час може виставити (надіслати) відповідний рахунок відповідачу; перебіг строку оплати починається після отримання відповідачем рахунка позивача. Без отримання відповідачем інформації про таке волевиявлення позивача (шляхом надсилання рахунка відповідачу) строк на оплату не починає свій перебіг і не може вважатися пропущеним; відповідно, підстави для сплати 3% річних згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України у такому разі відсутні.

Таким чином, відповідач (адміністратор розрахунків) сплачує вартість небалансів у разі надання учасником ринку рахунку, завантаженого ним із системи управління ринком. До отримання такого рахунка, направленого учасником ринку, і спливу строку оплати (чотири банківські дні) порушення зобов`язань відсутнє. Натомість, позивач підмінюючи поняття «виставлення» та «направлення» намагається покласти на НЕК «Укренерго» додатковий обов`язок по сплаті коштів за період, в який зобов`язання НЕК «Укренерго» перед контрагентом, по факту, ще не виникнули.

12. Також скаржник зазначає, що при оплаті платіжних документів, отриманих від учасників ринку, ОСП дотримується принципів здійснення оплат, передбачених вимогами Закону про ринок та Правилами ринку. Оплата рахунків ОСП здійснюється пропорційно до суми боргу НЕК «Укренерго» перед постачальниками послуг з балансування та сторонами, відповідальними за баланс, яким він заборгував у розрахунковому періоді, з пріоритетністю оплати найдавніших періодів, з урахуванням суми боргу кожного постачальника послуг з балансування та/або сторони, відповідальної за баланс, а також проведених оплат зі сторони таких постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс. Зазначені об`єктивні причини унеможливили вчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором.

Оскільки в діях відповідача відсутня вина як складовий елемент господарсько-правової відповідальності, правові підстави для застосування до НЕК «Укренерго» відповідальності за невчасну оплату коштів за договором відсутні.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

13. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить Суд касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

14. Позивач вказує на безпідставність доводів касаційної скарги ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», відсутність порушень норм матеріального та процесуального права під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, законність прийнятого судового рішення після повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, з урахуванням застосування судом апеляційної інстанції правових позиції Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

15. Наказом ПрАТ НЕК «Укренерго» від 03.04.2019 № 204 затверджено умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії, із подальшими змінами в редакції наказів від 08.07.2019 № 366, від 07.08.2019 № 423, від 16.08.2019 № 441, від № 85, від 26.11.2020 № 634, від 21.12.2020 № 709, від 05.01.2021 № 6, від № 111, від 16.03.2021 № 141, від 01.06.2021 № 303, від 31.01.2022 № 58, від № 161, від 16.05.2022 № 176, від 09.06.2022 № 236, від 27.01.2023 № 58, від 01.03.2024 № 117 та від 24.06.2024 № 360.

16. У пунктах 1.1, 1.2 договору про врегулювання небалансів електричної енергії, встановлено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

17. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОНК-Енерджи» приєдналося до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

18. Повідомленням від 13.04.2020 № 01/13477 про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії ПрАТ «НЕК «Укренерго» проінформувало позивача про приєднання до умов цього договору та долучення до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору № 1566-01024, дата акцептування - 13.04.2020).

19. Між ПрАТ «НЕК «Укренерго» (ОСП) та ТОВ «ОНК-Енерджи» (СВБ) укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 13.04.2020 № 1566-01024 (далі - договір).

20. До спірних правовідносин застосовується договір в редакції наказу ПрАТ «НЕК «Укренерго» від 27.01.2023 № 58, оскільки спірні правовідносини виникли у період з березня по травень 2023 року.

21. Згідно з п. 1.3 договору СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.

22. Пунктами 1.4, 1.5 договору передбачено, що ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307 (далі - Правила ринку).

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

23. Відповідно до п. 2.1 та 2.2 договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.

Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

24. Пунктом 5.1 договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.

25. Згідно з п. 5.6 договору подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.

26. За положеннями п. 5.9 договору ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу (далі - акт) до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в акті. Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник акта, то такий акт вважається підписаним СВБ.

27. Згідно з п. 5.10 договору СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП).

28. Відповідно до п. 10.1 договору це договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення регулятором змін до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку.

29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору ПрАТ «НЕК «Укренерго» як АР сформовано у Системі управління ринком рахунки за небаланси електричної енергії за договором за ІІІ декаду березня 2023 року, І декаду квітня 2023 року, за ІІ декаду квітня 2023 року, за ІІІ декаду квітня 2023 року, за І декаду травня 2023, за ІІ декаду травня 2023 року та за ІІІ декаду травня 2023 року: за період 21.03.2023-31.03.2023 - 0,01 грн - відповідно до рахунку-фактури 0604202300141 від 06.04.2023; за період 01.04.2023-10.04.2023 - 1 488 531,91 грн - відповідно до рахунку-фактури 1404202300145 від 14.04.2023; за період 11.04.2023-20.04.2023 - 584 424,20 грн - відповідно до рахунку-фактури 2604202300542 від 26.04.2023; за період 21.04.2023-30.04.2023 - 436 091,34 грн - відповідно до рахунку-фактури 0405202300135 від 04.05.2023; за період 01.05.2023-10.05.2023 - 438 711,40 грн - відповідно до рахунку-фактури 1605202300332 від 16.05.2023; за період 11.05.2023-20.05.2023 - 380 390,35 грн - відповідно до рахунку-фактури 2505202300139 від 25.05.2023; за період 21.05.2023-31.05.2023 - 391 363,36 грн - відповідно до рахунку-фактури 0606202300682 від 06.06.2023.

Обсяги та вартість електричної енергії для врегулювання небалансів підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2023 № ВН/23/03-1566, від 30.04.2023 № ВН/23/04-1566 та актом від 31.05.2023 № ВН/23/05-1566, підписаними сторонами за допомогою електронного підпису, без будь-яких зауважень та заперечень.

30. Листом від 19.12.2023 № 1912-1/23-н ТОВ «ОНК-Енерджи» звернулося до ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» з вимогою сплатити наявну заборгованість по договору № 1566-01024 від 13.04.2020 у розмірі 3 719 512,57 грн.

31. ПрАТ «НЕК «Укренерго» листом від 28.12.2023 № 01/72267 підтвердило, що станом на 25.12.2023 заборгованість НЕК «Укренерго» перед ТОВ «ОНК-Енерджи» за несплаченими рахунками, відповідно до договору становить 3 719 512,57 грн в т.ч. ПДВ (за періоди квітень 2023 року та травень 2023 року) та зазначило про відсутність достатньої суми коштів на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків в повному обсязі, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Позиція Верховного Суду

32. Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою відповідача є оскаржувані рішення та постанова про задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, а також 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих за порушення виконання грошового зобов`язання.

33. Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ОНК-Енерджи» приєдналося до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

35. Судами також встановлено, що на виконання умов договору ПАТ «НЕК «Укренерго», як АР, сформовано у Системі управління ринком рахунки за небаланси електричної енергії за договором за ІІІ декаду березня 2023 року, І декаду квітня 2023 року, за ІІ декаду квітня 2023 року, за ІІІ декаду квітня 2023 року, за І декаду травня 2023, за ІІ декаду травня 2023 року та за ІІІ декаду травня 2023 року: за період 21.03.2023-31.03.2023 - 0,01 грн - відповідно до рахунку-фактури 0604202300141 від 06.04.2023; за період 01.04.2023-10.04.2023 - 1488531,91 грн - відповідно до рахунку-фактури 1404202300145 від 14.04.2023; за період 11.04.2023-20.04.2023 - 584424,20 грн - відповідно до рахунку-фактури 2604202300542 від 26.04.2023; за період 21.04.2023-30.04.2023 - 436091,34 грн - відповідно до рахунку-фактури 0405202300135 від 04.05.2023; за період 01.05.2023-10.05.2023 - 438711,40 грн - відповідно до рахунку-фактури 1605202300332 від 16.05.2023; за період 11.05.2023-20.05.2023 - 380390,35 грн - відповідно до рахунку-фактури 2505202300139 від 25.05.2023; за період 21.05.2023-31.05.2023 - 391363,36 грн - відповідно до рахунку-фактури 0606202300682 від 06.06.2023.

Між сторонами за допомогою електронного підпису підписані акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2023 №ВН/23/03-1566, від 30.04.2023 №ВН/23/04-1566, від 31.05.2023 №ВН/23/05-1566, без будь-яких зауважень та заперечень.

За наслідками виконання умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату щодо врегулювання небалансів електричної енергії, проте відповідач своєчасно розрахунок не здійснив, у зв`язку з чим допустив прострочення виконання грошового зобов`язання.

36. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення основного боргу вказав, що строк для розрахунків обчислюється з дня розміщення (формування) рахунку відповідачем (АР) у системі управління ринком. Відповідач є одночасно АР та оператором системи передачі (ОСП) та перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, а отже має можливість не тільки отримувати рахунки і ознайомлюватися з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у системі управління ринком, а й проводити розрахунки за ними.

37. Скаржник у касаційній скарзі вказує на те, що відповідач (адміністратор розрахунків) сплачує вартість небалансів у разі надання учасником ринку рахунку, завантаженого ним із системи управління ринком. До отримання такого розрахунку, направленого учасником ринку, і спливу строку оплати (4 банківські дні) порушення зобов`язань відсутнє.

38. Відповідно до п. 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.

39. Згідно з п. 5.6 договору подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.

40. Відповідно до п. 3.3 договору ОСП зобов`язаний, зокрема, виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку; проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.

41. Правила ринку, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України.

42. За приписами пунктів 1.1.2, 1.11.1, 1.11.8 розд. І Правил ринку система управління ринком - це програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

43. Відповідно до п. 7.3.1 гл. 7.3 розд. VII Правил ринку (в редакції на день виникнення спірних правовідносин) АР на щодекадній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

44. Згідно з п. 7.7.4 гл. 7.3 розд. VII Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

45. У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 викладено висновок про те, що: «обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в цьому випадку ОСП та ППБ) в Системі наділений саме адміністратор розрахунків. При цьому в розумінні положень Правил ринку (зокрема, пункти 1.1.4, 1.1.2, 1.8.1, 1.11.1, 1.11.8, 5.11.1, 5.11.2, 5.28.1, 7.2.1, 7.7.4), з урахуванням змісту договору (пункти 4.1, 4.5, 5.3, 5.4), направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (АР) через систему управління ринком. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі управління ринком. Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у Системі, а й проводити розрахунки за ними».

46. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що строк оплати відповідачем коштів за врегулювання небалансів настав та враховуючи нездійснення відповідачем оплати правомірно задовольнили позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу.

47. Оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за врегулювання небалансів, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, на підставі норм ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, стягнув з відповідача 3 % річних та інфляційні.

48. Підставою касаційного оскарження відповідач вказує п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

49. Скаржник зазначає про неврахування судами висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема: сплата 3 % річних від простроченої суми, так само як і інфляційні нарахування, «є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові» (правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 29.01.2019 у справі № 910/11249/17, від 04.12.2019 у справі № 910/15714/18, від 30.04.2020 у справі № 914/1001/19). Проте, враховуючи особливий порядок розрахунків на ринку електричної енергії та вимоги ч. 4 ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідач не може користуватись коштами на рахунку зі спеціальним режимом використання, адже і джерела надходжень на вказаний рахунок, і напрямки сплати коштів з такого рахунку визначено Законом. З огляду на зазначене, а також враховуючи неможливість використання коштів відповідачем належних до сплати позивачу, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3% річних є необґрунтованими, ст. 625 ЦК України не підлягала застосуванню.

50. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

51. Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

52. Відповідно до ч. 4 ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.

Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на:

1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників;

2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників;

3) поточний рахунок оператора системи передачі.

З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.

53. За приписами ст. 1 зазначеного Закону алгоритм розподілу коштів - порядок розподілу уповноваженими банками коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, що встановлюється Регулятором відповідно до цього Закону.

54. Верховним Судом у постанові від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21 сформовано правовий висновок щодо застосування положень ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії». Зокрема, «зміст статті 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов`язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов`язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором».

55. Отже, Суд вважає безпідставними зазначені вище доводи скаржника, оскільки, зміст ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» не містить заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 910/3263/23, від 25.05.2023 у справі № 910/1382/22, від 09.03.2023 у справі № 910/18613/21.

56. Крім того, у постанові від 08.02.2022 у справі № 910/6636/21 Верховний Суд, спростовуючи твердження скаржника про те, що прострочення виникло не з його вини зазначив, що «…. наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку частини другої статті 625 ЦК України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат».

57. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 зазначив, що стаття 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. У разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17. Твердження заявника про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини, є неспроможними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов`язань як боржника, що прострочив грошове зобов`язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21, від 18.10.2022 у справі № 910/6578/21.

58. У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати за договором про врегулювання небалансів за спірний період, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову в цій частині.

59. У контексті доводів касаційної скарги щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у справах № 910/19094/17, № 910/11249/17, № 910/15714/18, № 914/1001/19, Суд враховує, що:

- у справі № 910/19094/17 розглядався спір про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені, нарахованих на суму боргу, яка стягнута судовим рішеннями та утворилася у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення. Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат, а також про відмову у стягненні пені, оскільки вона не була передбачена умовами договору;

- у справі № 910/11249/17 розглядався спір про солідарне стягнення з відповідачів боргу (курсової різниці), інфляційних втрат та 3% річних, які нараховані на заборгованість за порушення умов договору поставки та договору про надання гарантії та які стягнуті судовим рішенням. Верховний Суд погодився із правильністю здійсненого розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, а тому залишив оскаржувані рішення без змін;

- у справі № 910/15714/18 розглядався спір про стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних через порушення відповідачем строку виконання грошового зобов`язання за договором про відступлення права вимоги. Верховний Суд оскаржувані судові рішення в частині відмови у стягненні інфляційних втрат скасував та направив справу на новий розгляд у відповідній частині, оскільки суди попередніх інстанцій не з`ясували ряд обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору;

- у справі № 914/1001/19 розглядалися позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань у частині своєчасної оплати наданих послуг за договором на сервісне обслуговування. Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність факту несвоєчасної оплати відповідачем наданих послуг згідно з договором, а також розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат визнав правильним.

60. Отже, проаналізувавши судові рішення у справах № 910/19094/17, № 910/11249/17, № 910/15714/18, № 914/1001/19, Суд констатує, що відсутні підстави вважати, що висновки місцевого та апеляційного господарських судів у справі, що розглядається Судом, зроблені без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у цих постановах, оскільки у цій справі та у справах, на які посилається скаржник, суди зробили відповідні висновки не у зв`язку з неоднаковим застосуванням норм права, а у зв`язку з наявністю різних обставин справ, що формують зміст правовідносин, та їх різної оцінки судами у кожному конкретному випадку.

61. Доводи касаційної скарги не містять обґрунтування щодо незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанції в частині вирішення питання щодо визначення періодів нарахування 3% річних та інфляційних втрат, у тому числі і щодо їх розміру.

62. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України) та стягнув з відповідача на користь позивача 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

63. Апеляційний господарський суд, дослідивши надані заявником докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним з обсягом наданих послуг та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та стягнув з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

64. Касаційна скарга не містить обґрунтування щодо незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанції в частині вирішення питання щодо витрат на професійну правничу допомогу.

65. З огляду на зазначене, підстава касаційного оскарження - п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України не підтвердилася.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

66. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

67. Пунктом 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

68. Згідно з ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

69. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, касаційна скарга - залишається без задоволення.

Розподіл судових витрат

70. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 та рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2024 у справі № 910/6064/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. Р. Кібенко

О. А. Кролевець